Мета-проблема в науковому дослідженні у фізичному вихованні і спорті: архітектура і шляхи до знання
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.4.01Ключові слова:
мета-проблема, наукове дослідження, дизайн дослідження, методологія, генерація знання, фізичне виховання, спортивна наука, факторний експеримент, адаптаційні процеси, синтез доказівАнотація
Актуальність. Сучасне наукове дослідження дедалі частіше стикається не з нестачею даних, а з нестачею належного рівня узагальнення, на якому дані можуть бути перетворені на знання. У багатьох прикладних галузях, зокрема у фізичному вихованні і спорті, технічно коректні дослідження нерідко залишаються фрагментарними через відсутність ширшої пояснювальної рамки.
Мета. Систематизувати підходи до розуміння мета-проблеми та її операціоналізації у дослідженнях з фізичного виховання і спорту.
Матеріали і методи. Дослідження виконано у форматі теоретико-методологічного аналізу з елементами ретроспективної емпіричної верифікації. Логіка роботи ґрунтувалася на припущенні, що продуктивні дослідницькі програми формуються не лише навколо локальних гіпотез, а навколо концептів вищого рівня узагальнення, які визначають архітектуру дослідження, послідовність доказування та шляхи отримання нового знання. Використано концептуальний аналіз, порівняльний методологічний синтез і ретроспективний аналіз завершених докторських досліджень, присвячених моделюванню процесів навчання, тренування та розвитку рухових здібностей.
Результати. Мета-проблему інтерпретовано як концептуальну конструкцію вищого рівня, що передує формулюванню теми, мети, гіпотези та вибору методів. Вона визначає рамку, у межах якої ці елементи набувають змістової узгодженості та наукового сенсу. Показано, що у фізичному вихованні і спорті навчання, виховання і тренування можуть розглядатися як похідні форми єдиного процесу виявлення відхилень від функціонально доцільного режиму діяльності та їх корекції. Центральне протиріччя розвитку полягає у необхідності змінюватися при одночасному збереженні функціональної стійкості. За умов локального та обмеженого позитивного впливу фактора класичні двогрупові схеми мають обмежену пояснювальну цінність, тоді як факторні плани, серійні вимірювання та моделі поверхні відгуку є більш продуктивними для пошуку оптимальних режимів.
Висновки. Мета-проблему доцільно розглядати як методологічний рівень, що організує критичний шлях наукового пошуку. Її практичне значення полягає в удосконаленні дизайну досліджень, експертизи рукописів і продукуванні кумулятивного наукового знання.
Завантаження
Посилання
Wasserstein, R.L., & Lazar, N.A. (2016). The ASA statement on p-values: Context, process, and purpose. The American Statistician, 70(2), 129–133. https://doi.org/10.1080/00031305.2016.1154108 DOI: https://doi.org/10.1080/00031305.2016.1154108
Chalmers, I., & Glasziou, P. (2009). Avoidable waste in the production and reporting of research evidence. Obstetrics & Gynecology, 114(6), 1341–1345. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181c3020d DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181c3020d
Sutton, A.J., Cooper, N.J., & Jones, D.R. (2009). Evidence synthesis as the key to more coherent and efficient research. BMC Medical Research Methodology, 9, Article 29. https://doi.org/10.1186/1471-2288-9-29 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2288-9-29
Kuhn, T.S. (1962). The Structure of Scientific Revolutions. University of Chicago Press.
Lakatos, I. (1970). Falsification and the methodology of scientific research programmes. In I. Lakatos & A. Musgrave (Eds.), Criticism and the Growth of Knowledge (pp. 91–196). Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139171434.009
Popper, K. (2005). The Logic of Scientific Discovery. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203994627
Bertalanffy, L. von. (1968). General System Theory: Foundations, Development, Applications. George Braziller.
Ioannidis, J.P.A. (2016). Why most clinical research is not useful. PLoS Medicine, 13(6), e1002049. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002049 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002049
Impellizzeri, F.M., & Marcora, S.M. (2009). Test validation in sport physiology: Lessons learned from clinimetrics. International Journal of Sports Physiology and Performance, 4(2), 269–277. https://doi.org/10.1123/ijspp.4.2.269 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.4.2.269
Kiely, J. (2012). Periodization paradigms in the 21st century: Evidence-led or tradition-driven? International Journal of Sports Physiology and Performance, 7(3), 242–250. https://doi.org/10.1123/ijspp.7.3.242 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.7.3.242
Balyi, I., Way, R., & Higgs, C. (2013). Long-Term Athlete Development. Human Kinetics. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492596318
Bishop, D., Jones, E., & Woods, A.K. (2008). Recovery from training: A brief review. Journal of Strength and Conditioning Research, 22(3), 1015–1024. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31816eb518 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31816eb518
Halson, S.L. (2014). Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports Medicine, 44(Suppl 2), S139–S147. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z
Khudolii, O.M. (2019). Research Program: Modeling of Young Gymnasts’ Training Process. Physical Education Theory and Methodology, 19(4), 168–178. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.02 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.02
Ivashchenko, O. (2020). Research Program: Modeling of Motor Abilities Development and Teaching of Schoolchildren. Physical Education Theory and Methodology, 20(1), 32–41. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.05
Box, G.E.P., & Wilson, K.B. (1951). On the experimental attainment of optimum conditions. Journal of the Royal Statistical Society: Series B, 13(1), 1–45. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2517-6161.1951.tb00067.x
Collins, L.M., Murphy, S.A., & Strecher, V. (2009). The multiphase optimization strategy (MOST) and the sequential multiple assignment randomized trial (SMART). American Journal of Preventive Medicine, 32(5 Suppl), S112–S118. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2007.01.022 DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2007.01.022
Grant, M.J., & Booth, A. (2009). A typology of reviews: An analysis of 14 review types and associated methodologies. Health Information & Libraries Journal, 26(2), 91–108. https://doi.org/10.1111/j.1471-1842.2009.00848.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-1842.2009.00848.x
Page, M.J., McKenzie, J.E., Bossuyt, P.M., Boutron, I., Hoffmann, T.C., Mulrow, C.D., Shamseer, L., Tetzlaff, J.M., Akl, E.A., Brennan, S.E., Chou, R., Glanville, J., Grimshaw, J.M., Hróbjartsson, A., Lalu, M.M., Li, T., Loder, E.W., Mayo-Wilson, E., McDonald, S., McGuinness, L.A., Stewart, L.A., Thomas, J., Tricco, A.C., Welch, V.A., Whiting, P., & Moher, D. (2021). The PRISMA 2020 statement: An updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ, 372, n71. https://doi.org/10.1136/bmj.n71 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.n71
Khudolii, O., Ivashchenko, O., & Khudolii, M. (2026). From Knowledge Mapping to Evidence Synthesis: A Critical Path Model for Constructing Coherent Scientific Texts. Physical Education Theory and Methodology, 26(3), 411–418. https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.01 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.01
Bishop, D., Burnett, A., Farrow, D., & Gabbett, T. (2006). Sports-science roundtable: Does sports-science research influence practice? International Journal of Sports Physiology and Performance, 1(2), 161–168. https://doi.org/10.1123/ijspp.1.2.161 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.1.2.161
Coutts, A.J., Crowcroft, S., & Kempton, T. (2018). Developing athlete monitoring systems: Theoretical basis and practical applications. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(5), 1–9.
Glasziou, P., Altman, D.G., Bossuyt, P., Boutron, I., Clarke, M., Julious, S., Michie, S., Moher, D., & Wager, E. (2014). Reducing waste from incomplete or unusable reports of biomedical research. The Lancet, 383(9913), 267–276. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62228-X DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62228-X
Khudolii, O.M. (2010). Theoretical and methodological foundations of the training system for young gymnasts aged 7–13 years (Doctoral dissertation, specialty 24.00.01 Olympic and Professional Sport). Kharkiv, Ukraine.
Ivashchenko, O., Khudolii, O., Yermakova, T., Iermakov, S., Nosko, M., & Nosko, Y. (2016). Factorial and discriminant analysis as methodological basis of pedagogic control over motor and functional fitness of 14–16 year old girls. Journal of Physical Education and Sport, 16(2), 442–451. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02068 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02068
Ivashchenko, O., Khudolii, O., Iermakov, S., Chernenko, S., & Honcharenko, O. (2018). Full factorial experiment and discriminant analysis in determining peculiarities of motor skills development in boys aged 9. Journal of Physical Education and Sport, 18, 1958–1965. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s4289 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s4289
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Olha Ivashchenko, Oleg Khudolii, Mykola Khudolii
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
