Емоційна синхронізація та моторна координація в артистичному плаванні: роль згуртованості команди в синхронному виступі
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.22Ключові слова:
артистичне плавання, згуртованість команди, емоційне налаштування, спортивна психологія, командна результативністьАнотація
Обґрунтування. Моторна синхронізація є ключовим визначальним фактором успішності виступу в артистичному плаванні; однак вона аналізується переважно з технічної точки зору, при цьому емоційним та реляційним процесам у команді приділяється обмежена увага. Більш цілісне розуміння синхронного виступу потребує аналізу взаємодії між емоційним налаштуванням, згуртованістю команди та колективною моторною координацією.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті проаналізувати взаємозв’язок між емоційним налаштуванням, згуртованістю команди та моторною синхронізацією в артистичному плаванні, акцентуючи увагу на вплив навчальної інтервенції, спрямованої на розвиток реляційних та емоційних навичок.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано квазіекспериментальний дизайн із використанням змішаних методів. Вибірку склали 150 спортсменок змагального рівня з артистичного плавання віком 17–28 років, яких було розподілено на експериментальну та контрольну групи. Учасниць додатково стратифікували за трьома віковими підгрупами (17–19, 20–23 та 24–28 років). Експериментальна група пройшла навчальну програму, спрямовану на підвищення згуртованості команди та емоційної усвідомленості. Збір кількісних даних проведено за допомогою опитувальника групового середовища (GEQ) та структурованого відеоаналізу програм, тоді як якісні дані були отримані через фокус-групи. Було застосовано t-критерій для незалежних вибірок та проведено аналіз у підгрупах. Для вивчення взаємодії між інтервенцією та віком виконано двофакторний дисперсійний аналіз (Група × Вікова група).
Результати. Експериментальна група продемонструвала статистично значуще вищі рівні групової згуртованості за всіма вимірами опитувальника GEQ порівняно з контрольною групою (наприклад, інтеграція групи — завдання: M = 7,8 проти 6,5; t = 4,21; p < .01; d = 0,78). Подібні відмінності були виявлені за вимірами «інтеграція групи — соціальна» (M = 7,6 проти 6,3; p < .01) та «індивідуальна привабливість» (p < .05). Експериментальна група також досягла статистично значуще вищих показників моторної синхронізації за всіма індикаторами, включаючи часову точність (87% проти 74%), одноманітність положення тіла (85% проти 72%), синхронність із музикою (88% проти 76%) та стабільність часу виконання (86% проти 73%) (p < .05). Зазначені відмінності залишалися стабільними в усіх вікових підгрупах. Дисперсійний аналіз виявив значущий головний ефект чинника групи (p < .01), тоді як головний ефект віку та ефект взаємодії (Група × Вікова група) були статистично незначущими (p > .05). Результати якісного аналізу додатково підкреслили важливість довіри, невербальної комунікації та спільних емоційних станів для полегшення координації.
Висновки. Моторну синхронізацію в артистичному плаванні слід розглядати не лише як технічну навичку, але й як багатовимірний процес, на який впливають емоційне налаштування та згуртованість команди. Навчальні інтервенції, спрямовані на реляційну та емоційну динаміку, можуть суттєво покращити колективну координацію та якість виступу в командних видах спорту незалежно від вікових відмінностей.
Завантаження
Посилання
Mountjoy, M. (2009). Injuries and medical issues in synchronized swimming. Clinical Sports Medicine, 28(2), 253-264.
Vathagavorakul, R., Gonjo, T., & Homma, M. (2020). Underwater and above-water coordination in artistic swimming performance. Sports Biomechanics, 19(4), 455-468.
Eys, M.A., Evans, M.B., Martin, L.J., & Bruner, M.W. (2015). Team cohesion and team performance in sport. In M.R. Beauchamp & M.A. Eys (Eds.), Group dynamics in exercise and sport psychology (2nd ed., pp. 213-226). Routledge.
Carron, A.V., Colman, M.M., Wheeler, J., & Stevens, D. (2002). Cohesion and performance in sport: A meta-analysis. Journal of Sport and Exercise Psychology, 24(2), 168-188. DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.24.2.168
Eccles, D.W., & Tenenbaum, G. (2004). Why an expert team is more than a team of experts: A cognitive conceptualization of team coordination and communication in sport. Journal of Sport and Exercise Psychology, 26(4), 542-560. DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.26.4.542
Cooke, N.J., Salas, E., Cannon-Bowers, J.A., & Stout, R.J. (2000). Measuring team knowledge. Human Factors, 42(1), 151-173. DOI: https://doi.org/10.1518/001872000779656561
Carron, A.V., Widmeyer, W.N., & Brawley, L.R. (1985). The development of an instrument to assess cohesion in sport teams: The Group Environment Questionnaire. Journal of Sport Psychology, 7(3), 244-266. DOI: https://doi.org/10.1123/jsp.7.3.244
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77-101. DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Di Palma, D., Tafuri, M.G., & Ogbondah, L.D. (2025). Sport as a tool for inclusion and sustainability in secondary school: A qualitative-quantitative analysis. Rivista di Studi sulla Sostenibilità, 10(1), 93-108. DOI: https://doi.org/10.3280/riss2025oa19679
Mazzeo, F., Monda, M., Messina, G., Santamaria, S., Messina, A., Montesano, M., & Tafuri, D. (2016). Doping in Italy: An analysis of its spread in ten years. Biology and Medicine, 8(1), 1. DOI: https://doi.org/10.4172/0974-8369.1000263
Tafuri, M.G., Gravino, G., Scala, G., Di Palma, D., & Romano, G. (2026). Effects of an instructional handball programme on motor and social skills in a secondary school: A randomized study with qualitative-quantitative design. Journal of Human Sport and Exercise, 21(1), 82-92. DOI: https://doi.org/10.55860/y00gk130
Raiola, G., Tafuri, D., & Altavilla, G. (2015). Physical activity and its relation to body and ludic expression in childhood. Mediterranean Journal of Social Sciences, 6, 293-296.
Carron, A.V., & Brawley, L.R. (2000). Cohesion: Conceptual and measurement issues. Small Group Research, 31(1), 89-106. DOI: https://doi.org/10.1177/104649640003100105
Creswell, J.W., & Plano Clark, V.L. (2007). Designing and conducting mixed methods research (2nd ed.). Sage Publications.
Lane, A.M., Beedie, C.J., Jones, M.V., Uphill, M., & Devonport, T.J. (2012). The BASES expert statement on emotion regulation in sport. Journal of Sports Sciences, 30(11), 1189-1195. DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.693621
Weinberg, R.S., & Gould, D. (2019). Foundations of sport and exercise psychology (7th ed.). Human Kinetics.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Giovanna Scala, Federica Badii Esposito, Domenico Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
