Біг як психоосвітня інтервенція для зниження рівня тривожності в підлітків
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.23Ключові слова:
суспільствознавча освіта, інклюзія, ООП/СРН, змішаний метод, інноваційне навчанняАнотація
Обґрунтування. Підлітковий вік є етапом розвитку, що характеризується підвищеною вразливістю до тривожності та емоційної дисрегуляції. Фізична активність, зокрема аеробні вправи, як-от біг, визначається як потенційно ефективна та доступна стратегія зміцнення психічного здоров’я; утім, кількість наукових даних щодо структурованих та інклюзивних інтервенцій на базі шкіл залишається обмеженою, особливо стосовно підлітків з особливими освітніми потребами (ООП) та специфічними розладами навчання (СРН).
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті оцінити ефективність структурованої програми з бігу у зниженні ситуативної та особистісної тривожності серед підлітків, а також вивчити її вплив на самоефективність та емоційне благополуччя, зокрема в учнів з ООП/СРН.
Матеріали і методи. У роботі застосовано експериментальний дизайн із використанням змішаних методів та вимірюванням показників на претест (T0) та постестовому етапах дослідження (T1). Вибірку склали 60 підлітків (віком 13–17 років), яких було розподілено на експериментальну (n = 30) та контрольну (n = 30) групи. Експериментальна група брала участь у 8-тижневій програмі з бігу (три заняття на тиждень, по 30–40 хвилин кожне, помірна інтенсивність), тоді як контрольна група займалася стандартною шкільною активністю. Збирання кількісних даних проведено за допомогою опитувальника STAI-C (шкала тривоги Спілбергера-Ханіна) для оцінки ситуативної та особистісної тривожності, шкали самоефективності та методик вимірювання емоційного благополуччя. Аналіз здійснювали за допомогою t-критеріїв для парних вибірок та дисперсійного аналізу з повторними вимірюваннями. Якісні дані збирали за допомогою щоденників, інтерв’ю та керованої рефлексії, а аналізували методом тематичного аналізу.
Результати. В експериментальній групі зафіксовано статистично значуще зниження ситуативної тривожності (T0: M = 42, 6, SD = 6,1; T1: M = 35,2, SD = 5,4; t(29) = 6,84, p < .001, d = 1,25) та особистісної тривожності (T0: M = 44,1, SD = 5,8; T1: M = 38,7, SD = 5,2; t(29) = 5,12, p < .001, d = 0,94), тоді як у контрольній групі суттєвих змін не виявлено (p > .05). Дисперсійний аналіз з повторними вимірюваннями показав значущу взаємодію факторів «група х час» для ситуативної тривожності (F(1,58) = 21.47, p < .001, η²p = .27) та особистісної тривожності (F(1,58) = 16,83, p < .001, η²p = .22). Показники самоефективності суттєво зросли в експериментальній групі (T0: M = 27,4, SD = 4,3; T1: M = 32,1, SD = 4,0; t(29) = −5,76, p < .001, d = 1,05) за відсутності значущих змін у контрольній групі. Емоційне благополуччя також статистично значуще покращилося (F(1,58) = 14,62, p < .001, η²p = .20). Подібні ефекти спостерігалися як у підлітків з ООП/СРН, так і без них. Якісні результати підтвердили ці дані, вказуючи на покращення емоційної регуляції, усвідомлення власного тіла, підвищення самоефективності та зміцнення соціальних зв’язків.
Висновки. За умов структурованого підходу, що передбачає помірну інтенсивність, регулярність занять та психоосвітній супровід (наприклад, усвідомлений біг та постановку цілей), програми з бігу здатні суттєво знизити рівень тривожності та покращити психологічне благополуччя підлітків. Ця інтервенція є особливо ефективною для осіб із вищим базовим рівнем тривожності та легко адаптується до інклюзивного освітнього середовища, зокрема для учнів з ООП/СРН. Отримані результати свідчать на користь використання структурованого бігу як доступної та науково обґрунтованої стратегії зміцнення психічного здоров’я підлітків в умовах закладу освіти.
Завантаження
Посилання
Steinberg, L. (2014). Age of opportunity: Lessons from the new science of adolescence. Houghton Mifflin Harcourt.
Compas, B.E., Jaser, S.S., Bettis, A.H., Watson, K.H., Gruhn, M.A., Dunbar, J.P., Williams, E., & Thigpen, J.C. (2017). Coping, emotion regulation, and psychopathology in childhood and adolescence: A meta-analysis and narrative review. Psychological Bulletin, 143(9), 939-991. https://doi.org/10.1037/bul0000110 DOI: https://doi.org/10.1037/bul0000110
Engel, G.L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129-136. https://doi.org/10.1126/science.847460 DOI: https://doi.org/10.1126/science.847460
World Health Organization. (2018). Global action plan on physical activity 2018-2030. WHO.
Lubans, D.R., Richards, J., Hillman, C.H., Faulkner, G., Beauchamp, M.R., Nilsson, M., … Biddle, S.J. H. (2016). Physical activity for cognitive and mental health in youth: A systematic review of mechanisms. Pediatrics, 138(3), e20161642. https://doi.org/10.1542/peds.2016-1642 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2016-1642
Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227-268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. W.H. Freeman.
Ekkekakis, P., Hall, E.E., & Petruzzello, S.J. (2011). Variation and homogeneity in affective responses to physical activity of varying intensities: An alternative perspective on dose-response based on evolutionary considerations. Journal of Sports Sciences, 23(5), 477-500. https://doi.org/10.1080/02640410400021492 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410400021492
Erickson, K.I., Hillman, C., Stillman, C.M., Ballard, R.M., Bloodgood, B., Conroy, D.E., … Kramer, A.F. (2019). Physical activity, cognition, and brain outcomes: A review of the 2018 physical activity guidelines. Medicine & Science in Sports & Exercise, 51(6), 1242-1251. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001936 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001936
Bailey, R., Hillman, C., Arent, S., & Petitpas, A. (2013). Physical activity: An underestimated investment in human capital? Journal of Physical Activity and Health, 10(3), 289-308. https://doi.org/10.1123/jpah.10.3.289 DOI: https://doi.org/10.1123/jpah.10.3.289
Nelson, J.M., & Harwood, H. (2011). Learning disabilities and anxiety: A meta-analysis. Journal of Learning Disabilities, 44(1), 3-17. https://doi.org/10.1177/0022219410380299 DOI: https://doi.org/10.1177/0022219409359939
Biddle, S.J. H., Ciaccioni, S., Thomas, G., & Vergeer, I. (2019). Physical activity and mental health in children and adolescents: An updated review of reviews and an analysis of causality. Psychology of Sport and Exercise, 42, 146-155. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.08.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.08.011
World Health Organization. (2020). Guidelines on physical activity and sedentary behaviour. WHO.
Dishman, R.K., Berthoud, H.R., Booth, F.W., Cotman, C.W., Edgerton, V.R., Fleshner, M.R., … Zigmond, M.J. (2006). Neurobiology of exercise. Obesity, 14(3), 345-356. https://doi.org/10.1038/oby.2006.46 DOI: https://doi.org/10.1038/oby.2006.46
Mehling, W.E., Gopisetty, V., Daubenmier, J., Price, C.J., Hecht, F.M., & Stewart, A. (2011). Body awareness: Construct and self-report measures. PLoS ONE, 6(5), e18891. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0018891 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0018891
Locke, E.A., & Latham, G.P. (2002). Building a practically useful theory of goal setting and task motivation. American Psychologist, 57(9), 705-717. https://doi.org/10.1037/0003-066X.57.9.705 DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.57.9.705
Schon, D.A. (1983). The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books.
Rodriguez-Ayllon, M., Cadenas-Sanchez, C., Esteban-Cornejo, I., Migueles, J.H., Mora-Gonzalez, J., Henriksson, P., … Ortega, F.B. (2019). Physical activity and mental health in children and adolescents: An updated review of reviews and an analysis of causality. Sports Medicine, 49(9), 1373-1398. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01099-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01099-5
Gross, J.J. (2015). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 26(1), 1-26. https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781 DOI: https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781
Domschke, K., Stevens, S., Pfleiderer, B., & Gerlach, A.L. (2010). Interoceptive sensitivity in anxiety and anxiety disorders: An overview and integration of neurobiological findings. Clinical Psychology Review, 30(1), 1-11. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.08.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.08.008
Mugnaini, D., Lassi, S., La Malfa, G., & Albertini, G. (2009). Internalizing correlates of dyslexia. World Journal of Pediatrics, 5(4), 255-264. https://doi.org/10.1007/s12519-009-0047-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s12519-009-0049-7
Matta Mello Portugal, E., Cevada, T., Sobral Monteiro-Junior, R., Teixeira Guimarães, T., da Cruz Rubini, E., Lattari, E., … Deslandes, A.C. (2013). Neuroscience of exercise: From neurobiological mechanisms to mental health. Neuropsychobiology, 68(1), 1-14. https://doi.org/10.1159/000350946 DOI: https://doi.org/10.1159/000350946
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Fabiola Palmiero, Federica Badii Esposito, Maria Giovanna Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
