Медична грамотність, фізична активність та освіта: інтеграція медичних і педагогічних підходів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.06Ключові слова:
медична грамотність, навчання пацієнтів, зміцнення здоров’я, фізична активність, фізичне виховання, спорт, розширення можливостей, системи охорони здоров’яАнотація
Передумови. Медична грамотність (HL) є багатовимірним конструктом, який розглядається як ключовий чинник результатів здоров’я, оскільки впливає на здатність людини отримувати, розуміти та застосовувати інформацію про здоров’я. Однак наявна література переважно описує зв’язки між HL і поведінкою, пов’язаною зі здоров’ям, тоді як механізми, через які HL забезпечує поведінкові зміни, особливо у сфері фізичної активності, залишаються недостатньо визначеними. Крім того, контекстуальні умови, за яких ці ефекти проявляються, послаблюються або не спрацьовують, також не були чітко окреслені.
Мета. Це наративне оглядове дослідження спрямоване на розроблення механізм-орієнтованої та чутливої до умов концептуальної моделі, що інтегрує медичні, педагогічні та фізкультурно-оздоровчі підходи для пояснення того, як, чому та за яких умов HL впливає на поведінку, пов’язану зі здоров’ям, з особливим акцентом на фізичну активність.
Матеріали і методи. Проведено структурований наративний огляд із використанням баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Дослідження, опубліковані у 2000–2025 роках, відбиралися відповідно до попередньо визначених критеріїв включення та виключення. Аналіз здійснювався на основі теоретично орієнтованого синтезу, спрямованого на виявлення причинно-наслідкових шляхів, опосередковувальних процесів і контекстуальних модераторів.
Результати. Синтез дозволив виявити багаторівневий механізм, через який HL впливає на фізичну активність і поведінку, пов’язану зі здоров’ям, за допомогою когнітивних, мотиваційних і поведінково-регуляторних процесів. Водночас цей механізм має умовний, а не універсальний характер: його ефективність залежить від таких контекстуальних чинників, як рівень освіти, соціально-економічний статус, складність системи охорони здоров’я та цифрова доступність. Вплив HL посилюється у сприятливих середовищах, послаблюється в умовах складної комунікації та може не реалізуватися за наявності структурних обмежень.
Висновки. HL слід розглядати не лише як детермінанту, а й як умовний механізм поведінкових змін, що функціонує в системах охорони здоров’я, освіти та соціального середовища. Запропонована модель формує теоретично обґрунтовану основу з визначеними причинно-наслідковими шляхами, медіаторами та граничними умовами, що може бути використана для розроблення інтегрованих втручань, спрямованих на покращення результатів здоров’я, популяризацію активного способу життя та зменшення нерівності у сфері здоров’я.
Завантаження
Посилання
Nutbeam, D. (2008). Defining and measuring health literacy: What can we learn from literacy studies? Public Health, 122(6), 650–657. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2007.08.019 DOI: https://doi.org/10.1016/j.puhe.2007.08.019
Kickbusch, I., & Maag, D. (2008). Health literacy. In K. Heggenhougen & S. Quah (Eds.), International Encyclopedia of Public Health (pp. 204–211). Academic Press. https://www.ilonakickbusch.com/kickbusch-wAssets/docs/kickbusch-maag.pdf DOI: https://doi.org/10.1016/B978-012373960-5.00584-0
World Health Organization. (2018). Global action plan on physical activity 2018–2030: More active people for a healthier world. World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. https://www.who.int/publications/i/item/9789241514187
Paasche-Orlow, M. K., & Wolf, M. S. (2007). The causal pathways linking health literacy to health outcomes. American Journal of Health Behavior, 31(Suppl. 1), S19–S26. https://doi.org/10.5993/AJHB.31.s1.4 DOI: https://doi.org/10.5993/AJHB.31.s1.4
Calella, P., Di Dio, M., Pelullo, C. P., Di Giuseppe, G., Liguori, F., Paduano, G., Valerio, G., Liguori, G., & Gallè, F. (2024). Sedentary behaviors and eating habits in active and inactive individuals: A cross-sectional study in a population from Southern Italy. Behavioral Sciences, 14(3), 208. https://doi.org/10.3390/bs14030208 DOI: https://doi.org/10.3390/bs14030208
Bailey, R. (2006). Physical education and sport in schools: A review of benefits and outcomes. Journal of School Health, 76(8), 397–401. https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2006.00132.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2006.00132.x
World Health Organization. (2013). Health literacy: The solid facts. WHO Regional Office for Europe. https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289000154
Berkman, N. D., Sheridan, S. L., Donahue, K. E., Halpern, D. J., & Crotty, K. (2011). Low health literacy and health outcomes: An updated systematic review. Annals of Internal Medicine, 155(2), 97–107. https://doi.org/10.7326/0003-4819-155-2-201107190-00005 DOI: https://doi.org/10.7326/0003-4819-155-2-201107190-00005
Baker, D. W. (2006). The meaning and the measure of health literacy. Journal of General Internal Medicine, 21(8), 878–883. https://doi.org/10.1111/j.1525-1497.2006.00540.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1525-1497.2006.00540.x
Sørensen, K., Van den Broucke, S., Fullam, J., Doyle, G., Pelikan, J., Slonska, Z., & Brand, H. (2012). Health literacy and public health: A systematic review and integration of definitions and models. BMC Public Health, 12, 80. https://doi.org/10.1186/1471-2458-12-80 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-12-80
Knowles, M. S., Holton, E. F., & Swanson, R. A. (2012). The adult learner (7th ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780080964249 DOI: https://doi.org/10.4324/9780080964249
Street, R. L., Jr., Makoul, G., Arora, N. K., & Epstein, R. M. (2009). How does communication heal? Pathways linking clinician–patient communication to health outcomes. Patient Education and Counseling, 74(3), 295–301. https://doi.org/10.1016/j.pec.2008.11.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pec.2008.11.015
Nutbeam, D. (2000). Health literacy as a public health goal: A challenge for contemporary health education and communication strategies. Health Promotion International, 15(3), 259–267. https://doi.org/10.1093/heapro/15.3.259 DOI: https://doi.org/10.1093/heapro/15.3.259
Eichler, K., Wieser, S., & Brügger, U. (2009). The costs of limited health literacy: A systematic review. International Journal of Public Health, 54(5), 313–324. https://doi.org/10.1007/s00038-009-0058-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00038-009-0058-2
Osborn, C. Y., Paasche-Orlow, M. K., Bailey, S. C., & Wolf, M. S. (2011). The mechanisms linking health literacy to behavior and health status. Patient Education and Counseling, 85(1), 33–39. https://doi.org/10.1016/j.pec.2010.10.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pec.2010.10.007
Whitehead, M. (2010). Physical literacy: Throughout the life course. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203881903 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203881903
Edwards, L. C., Bryant, A. S., Keegan, R. J., Morgan, K., & Jones, A. M. (2017). Definitions, foundations and associations of physical literacy: A systematic review. Sports Medicine, 47(1), 113–126. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7
Brach, C., Keller, D., Hernandez, L. M., Baur, C., Parker, R., Dreyer, B., Schyve, P., Lemerise, A. J., & Schillinger, D. (2012). Ten attributes of health literate health care organizations. National Academy of Medicine. https://nam.edu/wp-content/uploads/2015/06/BPH_Ten_HLit_Attributes.pdf DOI: https://doi.org/10.31478/201206a
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Fabrizio Liguori, Mariam Maisuradze, Concetta Paola Pelullo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
