Довіра як механізм рольової регуляції взаємодії в акробатичних парах
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.19Ключові слова:
міжособистісна довіра, партнерська сумісність, діадична взаємодія, міжособистісна координація, функціональна асиметрія ролей, спортивна акробатикаАнотація
Мета дослідження. Метою дослідження було вивчити організацію когнітивної та афективної довіри в акробатичних парах залежно від типу сумісності та партнерської ролі. Передбачалося, що організація довіри відрізняється залежно від конфігурації сумісності та партнерських ролей, а баланс між когнітивною та афективною довірою відображає різні механізми регуляції взаємодії, пов’язані з розподілом відповідальності та регуляторною напруженістю в діадичній системі.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 25 акробатичних пар (N = 50 спортсменів) віком 11–16 років, які займалися спортивною акробатикою на етапі попередньої базової підготовки. Типи сумісності визначалися відповідно до типології сумісності акробатичних пар, раніше розробленої авторами. Типологія інтегрує показники надійності технічного виконання, постуральної та фазової координації, а також емоційно-експресивної узгодженості. Міжособистісну довіру оцінювали за допомогою адаптованої версії шкали афективної та когнітивної довіри Daniel J. McAllister. Для статистичного аналізу застосовували непараметричні методи, зокрема критерій Краскела–Уолліса, U-критерій Манна–Уїтні та post-hoc порівняння Dwass–Steel–Critchlow–Fligner.
Результати. Результати дослідження виявили загалом високий рівень міжособистісної довіри між партнерами. Відмінності між партнерськими ролями були обмеженими та не досягли статистичної значущості. Водночас структура організації довіри відрізнялася залежно від типу сумісності. Функціонально орієнтовані пари демонстрували відносно вищий рівень когнітивної довіри, тоді як експресивно орієнтовані пари характеризувалися відносно вищим рівнем афективної довіри. Пари зі складною синергією показали стабільно високі значення обох компонентів довіри та найвищі показники індексу балансу довіри, що свідчить про більш інтегрований механізм регуляції взаємодії.
Висновки. Довіра в акробатичних парах функціонує не лише як індивідуальна психологічна характеристика, але й як механізм регуляції взаємодії у функціонально асиметричному партнерстві. Відмінності у балансі між когнітивною та афективною довірою відображають різні механізми координації, пов’язані з розподілом відповідальності, емоційною синхронізацією та стабільністю взаємодії в акробатичних парах.Завантаження
Посилання
Eccles, D.W., & Tenenbaum, G. (2004). Why an expert team is more than a team of experts: A social-cognitive conceptualization of team coordination and communication in sport. Journal of Sport and Exercise Psychology, 26, 542-560. DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.26.4.542
Denysenko, V. (2020). Special physical training of acrobats taking into account the requirements of the selected amplua (on the example of the base partners). Journal of Education, Health and Sport, 10(4), 262-271. https://doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.04.029 DOI: https://doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.04.029
Araújo, D., Davids, K., & Hristovski, R. (2006). The ecological dynamics of decision making in sport. Psychology of Sport and Exercise, 7, 653-676. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2006.07.002
Passos, P., Cordovil, R., Fernandes, O., & Barreiros, J. (2012). Perceiving affordances in rugby union. Journal of Sports Sciences, 30, 1177-1184. DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.695082
Marsh, K.L., Richardson, M.J., & Schmidt, R.C. (2009). Social connection through joint action and interpersonal coordination. Topics in Cognitive Science, 1(2), 320-339. https://doi.org/10.1111/j.1756-8765.2009.01022.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1756-8765.2009.01022.x
Vicaria, I.M., & Dickens, L. (2016). Meta-analyses of the intra- and interpersonal outcomes of interpersonal coordination. Journal of Nonverbal Behavior, 40, 335-361. https://doi.org/10.1007/s10919-016-0238-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s10919-016-0238-8
Maksymov, S., & Denysenko, V. (2025). Tekhnichna spratsovanist akrobatychnykh skladiv yak bahatovymirna kharakterystyka spilnoi diialnosti. Fizychne vykhovannia ta sport, 4, 29-39. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2025-4-04 DOI: https://doi.org/10.26661/2663-5925-2025-4-04
Hoehl, S., Fairhurst, M., & Schirmer, A. (2021). Interactional synchrony: Signals, mechanisms and benefits. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 16(1-2), 5-18. https://doi.org/10.1093/scan/nsaa024 DOI: https://doi.org/10.1093/scan/nsaa024
Fédération Internationale de Gymnastique. (2024). Code of points: Acrobatic gymnastics 2025-2028. FIG.
Odynets, T., Todorova, V., & Sosina, V. (2023). Features of choreographic training for athletes in technical and aesthetic sports. Journal of Physical Education and Sport, 23(9), 2409-2416. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.09277 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.09277
Maksymov, S., Denysenko, V., & Maksymova, Yu. (2026). Emotsiino-vyrazna spratsovanist yak komponent sumisnosti partneriv u sportyvnii akrobatytsi. Sport Science Spectrum, 1, 78-84. https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-1-10 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-1-10
Sebanz, N., & Knoblich, G. (2021). Progress in joint-action research. Current Directions in Psychological Science, 30(2), 138-143. https://doi.org/10.1177/0963721420984425 DOI: https://doi.org/10.1177/0963721420984425
Marschner, M., Dignath, D., & Knoblich, G. (2024). Me or we? Action-outcome learning in synchronous joint action. Cognition, 247, 105785. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2024.105785 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cognition.2024.105785
Dockendorff, M., Schmitz, L., Knoblich, G., & Vesper, C. (2025). Joint action partners modulate the first step of an action sequence to communicate a distal goal. Acta Psychologica, 253, 104724. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.104724 DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.104724
Schmidt, R.C., & Richardson, M.J. (2008). Dynamics of interpersonal coordination. In A. Fuchs & V.K. Jirsa (Eds.), Coordination: Neural, behavioral and social dynamics (pp. 281-308). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-540-74479-5_14 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-540-74479-5_14
Richardson, M.J., Marsh, K.L., & Baron, R.M. (2007). Judging and actualizing intrapersonal and interpersonal affordances. Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance, 33, 845-859. DOI: https://doi.org/10.1037/0096-1523.33.4.845
Słowiński, P., Zhai, C., Alderisio, F., Tsaneva-Atanasova, K., & Di Bernardo, M. (2016). Dynamic similarity promotes interpersonal coordination in joint action. Journal of the Royal Society Interface, 13, 20151093. https://doi.org/10.1098/rsif.2015.1093 DOI: https://doi.org/10.1098/rsif.2015.1093
Török, G., Pomiechowska, B., Csibra, G., & Sebanz, N. (2019). Rationality in joint action: Maximizing coefficiency in coordination. Psychological Science, 30(6), 930-941. https://doi.org/10.1177/0956797619842550 DOI: https://doi.org/10.1177/0956797619842550
McAllister, D.J. (1995). Affect- and cognition-based trust as foundations for interpersonal cooperation in organizations. Academy of Management Journal, 38(1), 24-59. https://doi.org/10.2307/256727 DOI: https://doi.org/10.2307/256727
Mayer, R.C., Davis, J.H., & Schoorman, F.D. (1995). An integrative model of organizational trust. Academy of Management Review, 20(3), 709-734. https://doi.org/10.5465/amr.1995.9508080335 DOI: https://doi.org/10.2307/258792
Carron, A.V., Hausenblas, H.A., & Eys, M.A. (2012). Group dynamics in sport (4th ed.). Morgantown, WV: Fitness Information Technology.
Filho, E. (2020). Shared zones of optimal functioning (SZOF): A framework to define peak performance, momentum, psychobiosocial synchrony, and leader-follower dynamics in teams. Journal of Clinical Sport Psychology, 14(4), 330-358. https://doi.org/10.1123/jcsp.2019-0054 DOI: https://doi.org/10.1123/jcsp.2019-0054
McGuire, C.S., Eys, M., Dithurbide, L., & Martin, L.J. (2025). It’s allowing space for vulnerability: Exploring athletes’ experiences with trust in interdependent sport. Journal of Sport and Exercise Psychology, 47(1), 1-13. https://doi.org/10.1123/jsep.2024-0050 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.2024-0050
Simpson, J.A. (2007). Psychological foundations of trust. Current Directions in Psychological Science, 16(5), 264-268. https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2007.00517.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2007.00517.x
Rotenberg, K.J., Petrocci, S., Levante, A., & Lecchiso, F. (Eds.). (2025). Handbook of trust and social psychology. Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781803929415 DOI: https://doi.org/10.4337/9781803929415
Boukarras, S., Placidi, V., Rossano, F., Era, V., Aglioti, S.M., & Candidi, M. (2025). Neurophysiological dynamics of interpersonal coordination during joint action. Psychophysiology, 62(3), e70031. https://doi.org/10.1111/psyp.70031 DOI: https://doi.org/10.1111/psyp.70031
Mayo, O., & Gordon, I. (2025). Contextual pulls for synchrony and segregation: An empirical test of a novel theoretical framework. American Psychologist. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/amp0001659 DOI: https://doi.org/10.1037/amp0001659
Liu, X., Wu, B., Weng, X., & Shan, Q. (2023). The effect of the partnership between DanceSport couples on competitive performance: The mediating role of athlete engagement. Frontiers in Psychology, 14, 1278874. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1278874 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1278874
Zhao, Q., Zhao, W., Lu, C., Du, H., & Chi, P. (2024). Interpersonal neural synchronization during social interactions in close relationships: A systematic review and meta-analysis of fNIRS hyperscanning studies. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 158, 105565. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105565 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105565
Maksymov, S.D., & Maksymova, Yu. A. (2025). Typolohiia sumisnosti akrobatychnykh par na osnovi tekhnichnoi spratsovanosti ta emotsiino-artystychnoi uzghodzhenosti. Akademichni vizii, 49. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/2716
Leite, I. (2025). Biomechanical insights into the interaction between acrobatic gymnasts performing partner-assisted flight. Doctoral thesis, University of Porto.
Leite, I., Fonseca, P., Avila-Carvalho, L., & Vilas-Boas, J.P. (2023). Biomechanical research methods used in acrobatic gymnastics: A systematic review. Biomechanics, 3(1), 52-68. https://doi.org/10.3390/biomechanics3010005 DOI: https://doi.org/10.3390/biomechanics3010005
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Yuliya Maksymova, Valentyna Voronova, Stanislav Maksymov, Vladyslava Denysenko, Iryna Kolesnik
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
