Чи впливають стратегії розминки на показники стрибкової працездатності юних волейболісток?
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.20Ключові слова:
стрибок, волейбол, PAPE, нейром’язова інтегративна вправа, пліометріяАнотація
Мета. Метою дослідження було оцінити, чи сприяє розминка з включенням пліометричних вправ більшому підвищенню стрибкової працездатності, потужності та нейром’язової реактивності порівняно з розминками, які зазвичай застосовуються у волейбольній практиці.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 24 волейболістки субелітарного рівня (вік: 16,3 ± 0,6 року; маса тіла: 58,7 ± 3,8 кг; зріст: 165,6 ± 6,8 см), які представляли регіональний клуб. Учасниці виконували три різні протоколи розминки тривалістю по 20 хвилин кожен: традиційну розминку (TR), нейром’язову розминку (NR) та ізометричну розминку (IR). З метою мінімізації впливу втоми три експериментальні сесії проводилися з інтервалом 48 годин. Після завершення кожного протоколу розминки учасниць у випадковому порядку тестували за допомогою стрибка з напівприсіду (SJ), стрибка з попереднім замахом (CMJ), стрибка в довжину з місця (SLJ), стрибка з напівприсіду – блокувального стрибка (SJ–BJ), повторного стрибка з попереднім замахом (RCMJ) та стрибка вниз (DJ).
Результати. Результати тестів стрибкової працездатності показали вищі та статистично значущі значення (p < 0,001) після застосування нейром’язової розминки. Порівняно з ізометричною розминкою, традиційна розминка забезпечувала вищі показники у тестах SLJ, SJ–BJ, RCMJ, а також менший час контакту з опорою під час виконання тесту DJ.
Висновки. Нейром’язова розминка є особливо ефективною у видах спорту, що вимагають вибухових високошвидкісних рухів, оскільки вона може безпосередньо впливати на якість тренувального процесу та стрибкову працездатність у змагальній діяльності. Отримані результати свідчать про те, що ефект постактиваційного підвищення працездатності (PAPE) може проявлятися у волейболісток до 17 років за умови застосування адекватно підібраних вправ розминки. Дослідження надає практичні орієнтири щодо вибору стратегій розминки у дитячо-юнацьких клубах з обмеженим доступом до силового тренувального обладнання.
Завантаження
Посилання
Esposito, G., Ceruso, R., Aliberti, S., & Raiola, G. (2024a). Ecological-dynamic approach vs. traditional prescriptive approach in improving technical skills of young soccer players. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 9(3), 162. https://doi.org/10.3390/jfmk9030162 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk9030162
Altavilla, G., D’Elia, F., D’Isanto, T., & Raiola, G. (2023). Effects of direction change in running with and without the ball and performance level on metabolic demands in young basketball players. European Journal of Human Movement, 51(3). https://doi.org/10.21134/eurjhm.2023.51.3 DOI: https://doi.org/10.21134/eurjhm.2023.53.3
D’Elia, F. (2023). External loading in football to discriminate the different performance model. Journal of Physical Education and Sport, 23(4), 1050–1055. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04131 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04131
Giardullo, G., Di Lascio, G., Ceruso, R., Manzi, V., & Raiola, G. (2025). Relationship between ankle mobility, elastic strength, and rate of force development in the two karate disciplines: Kata and kumite. Sci, 7(4), 151. https://doi.org/10.3390/sci7040151 DOI: https://doi.org/10.3390/sci7040151
Shalom, A., Gottlieb, R., Shalom, I., Gafni, G., Levy, A., & Calleja-Gonzalez, J. (2025). A pilot study exploring the optimization of warm-up strategies: Modern cognitive warm-up with open-skill demands vs. traditional closed-skill warm-up in basketball. Sensors, 25(11), 3279. https://doi.org/10.3390/s25113279 DOI: https://doi.org/10.3390/s25113279
Altavilla, G., Aliberti, S., D’Isanto, T., & Raiola, G. (2022). A comparison between ecological-dynamic and cognitive approach to improve accuracy in basketball shot. Studia Sportiva, 16(1), 6–12. https://doi.org/10.5817/StS2022-1-1 DOI: https://doi.org/10.5817/StS2022-1-1
Keoliya, A. A., Ramteke, S. U., Boob, M. A., & Somaiya, K. J. (2024). Enhancing volleyball athlete performance: A comprehensive review of training interventions and their impact on agility, explosive power, and strength. Cureus, 16(1), e53273. https://doi.org/10.7759/cureus.53273 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.53273
Esposito, G., Altavilla, G., Giardullo, G., Ceruso, R., & D’Isanto, T. (2024b). The effects of the use of plyometric exercises with and without the ball in the development of explosive strength in volleyball. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 9(3), 126. https://doi.org/10.3390/jfmk9030126 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk9030126
Deng, N., Soh, K. G., Abdullah, B., Huang, D., Xiao, W., & Liu, H. (2023). Effects of plyometric training on technical skill performance among athletes: A systematic review and meta-analysis. PLOS ONE, 18(7), e0288340. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0288340 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0288340
Hernandez-Martinez, J., Guzman-Muñoz, E., Ramirez-Campillo, R., Herrera-Valenzuela, T., Magnani Branco, B. H., Avila-Valencia, S., Carter-Beltran, L. J., Aravena-Sagardia, P., Méndez-Cornejo, J., & Valdés-Badilla, P. (2023). Effects of different plyometric training frequencies on physical performance in youth male volleyball players: A randomized trial. Frontiers in Physiology, 14, 1270512. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1270512 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1270512
Pawlik, D., & Mroczek, D. (2022). Fatigue and training load factors in volleyball. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(18), 11149. https://doi.org/10.3390/ijerph191811149 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811149
Keskin, K., Akçay, N., Özmen, T., Contarli, N., Yildiz, K. C., Sofuoğlu, C., Kamiş, O., Rolnick, N., De Queiros, V. S., & Montoye, A. (2024). Effects of different pre-exercise strategies on jumping performance in female volleyball players. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 65(1), 59–68. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.24.16196-8 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.24.16196-8
Villalon-Gasch, L., Penichet-Tomas, A., Sebastia-Amat, S., Pueo, B., & Jimenez-Olmedo, J. M. (2022). Postactivation performance enhancement (PAPE) increases vertical jump in elite female volleyball players. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1), 462. https://doi.org/10.3390/ijerph19010462 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010462
Petisco, C., Ramirez-Campillo, R., Hernández, D., Gonzalo-Skok, O., Nakamura, F. Y., & Sanchez-Sanchez, J. (2019). Post-activation potentiation: Effects of different conditioning intensities on measures of physical fitness in male young professional soccer players. Frontiers in Psychology, 10, 1167. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01167 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01167
Seitz, L. B., & Haff, G. G. (2016). Factors modulating post-activation potentiation of jump, sprint, throw, and upper-body ballistic performances: A systematic review with meta-analysis. Sports Medicine, 46(2), 231–240. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0415-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0415-7
Pérez-Gómez, J., Adsuar, J. C., Alcaraz, P. E., & Carlos-Vivas, J. (2022). Physical exercises for preventing injuries among adult male football players: A systematic review. Journal of Sport and Health Science, 11(1), 115–122. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.11.003
Papagiannis, G., Karatrantou, K., Batatolis, C., Ioakimidis, P., & Gerodimos, V. (2024). Individuality affects the efficiency of basketball pre-game warm-up on players’ performance. Sports, 12(12), 353. https://doi.org/10.3390/sports12120353 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12120353
Foqha, B. M., Schwesig, R., Ltifi, M. A., Bartels, T., Hermassi, S., & Aouadi, R. (2023). A 10-week FIFA 11+ program improves the short-sprint and modified agility T-test performance in elite seven-a-side soccer players. Frontiers in Physiology, 14, 1236223. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1236223 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1236223
Andrade, D. C., Henriquez-Olguín, C., Beltrán, A. R., Ramírez, M. A., Labarca, C., Cornejo, M., Álvarez, C., & Ramírez-Campillo, R. (2015). Effects of general, specific and combined warm-up on explosive muscular performance. Biology of Sport, 32(2), 123–128. https://doi.org/10.5604/20831862.1140426 DOI: https://doi.org/10.5604/20831862.1140426
Althomali, O. W., Ibrahim, A. A., Algharbi, A. F., Alshammari, S. S., Alajlan, S. N., Albaqawi, J. A., Alshammari, A. F., Sheeha, B. B., & Hussein, H. M. (2025). The FIFA 11+ injury prevention program reduces the incidence of lower extremity injuries in football players: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 65(1), 117–124. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.24.15910-5 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.24.15910-5
Emery, C. A., Owoeye, O. B. A., Räisänen, A. M., Befus, K., Hubkarao, T., Palacios-Derflingher, L., & Pasanen, K. (2022). The “SHRed Injuries Basketball” neuromuscular training warm-up program reduces ankle and knee injury rates by 36% in youth basketball. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 52(1), 40–48. https://doi.org/10.2519/jospt.2022.10959 DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2022.10959
Stojanović, E., Scanlan, A. T., Radovanović, D., Jakovljević, V., & Faude, O. (2023). A multicomponent neuromuscular warm-up program reduces lower-extremity injuries in trained basketball players: A cluster randomized controlled trial. The Physician and Sportsmedicine, 51(5), 463–471. https://doi.org/10.1080/00913847.2022.2133978 DOI: https://doi.org/10.1080/00913847.2022.2133978
Magaña-Ramírez, M., Gallardo-Gómez, D., Álvarez-Barbosa, F., & Corral-Pernía, J. A. (2024). What exercise programme is the most appropriate to mitigate anterior cruciate ligament injury risk in football (soccer) players? A systematic review and network meta-analysis. Journal of Science and Medicine in Sport, 27(4), 234–242. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2024.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2024.02.001
Lopes, M., Simões, D., Costa, R., Oliveira, J., & Ribeiro, F. (2020). Effects of the FIFA 11+ on injury prevention in amateur futsal players. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 30(8), 1434–1441. https://doi.org/10.1111/sms.13677 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13677
Jarosz, J., Gawel, D., Grycmann, P., Aschenbrenner, P., Spieszny, M., Wilk, M., & Krzysztofik, M. (2025). How repeatable is PAPE effect: The impact of in-season isometric squat activation on countermovement jump performance enhancement in national level soccer players. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 17(1), 115. https://doi.org/10.1186/s13102-025-01148-9 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-025-01148-9
Dos Santos Silva, D., Ferreira, A. R. P., Aidar, F. J., Gama de Matos, D., Kalinine, E., Da Silva-Grigoletto, E., & De Souza, R. F. (2021). Post-activation potentiation effect after acute plyometric exercises on the performance of long jumpers. Muscles, Ligaments and Tendons Journal, 11(3), 494. https://doi.org/10.32098/mltj.03.2021.14 DOI: https://doi.org/10.32098/mltj.03.2021.14
Sun, Q., Wu, M., & Ni, Y. (2025). Additional jump interval training as a form of warm-up on enhancing aerobic capacity, muscular strength, and power in female dancers: A cohort study. Frontiers in Physiology, 16, 1504468. https://doi.org/10.3389/fphys.2025.1504468 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2025.1504468
Isla, E., Romero-Moraleda, B., Moya, J. M., Esparza-Ros, F., & Mallo, J. (2021). Effects of a neuromuscular warm-up program in youth female soccer players. Journal of Human Kinetics, 79, 29–40. https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0080 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0080
Blazevich, A. J., & Babault, N. (2019). Post-activation potentiation versus post-activation performance enhancement in humans: Historical perspective, underlying mechanisms, and current issues. Frontiers in Physiology, 10, 1359. https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01359 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01359
Van Den Tillaar, R., Lerberg, E., & Von Heimburg, E. (2019). Comparison of three types of warm-up upon sprint ability in experienced soccer players. Journal of Sport and Health Science, 8(6), 574–578. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2016.05.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2016.05.006
Falch, H. N., Kristiansen, E. L., Haugen, M. E., & Van Den Tillaar, R. (2021). Association of performance in strength and plyometric tests with change of direction performance in young female team-sport athletes. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 6(4), 83. https://doi.org/10.3390/jfmk6040083 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk6040083
Altavilla, G., D’Isanto, T., Raiola, G., & D’Elia, F. (2023). Different explosive strength and physiological demands between male and female basketball teams. Physical Education Theory and Methodology, 23(2). https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.16 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.16
Sannicandro, I., Belli, E., & La Torre, A. (2021). Warm up and postactivation potentiation (PAP): A very topical debate. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 61(2), 331–332. DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.11719-5
Ah Sue, R., Adams, K. J., & DeBeliso, M. (2016). Optimal timing for post-activation potentiation in women collegiate volleyball players. Sports, 4(2), 27. https://doi.org/10.3390/sports4020027 DOI: https://doi.org/10.3390/sports4020027
Sygulla, K. S., & Fountaine, C. J. (2014). Acute post-activation potentiation in NCAA Division II female athletes. International Journal of Exercise Science, 7(3), 212–219. DOI: https://doi.org/10.70252/ZBEL2600
Dopsaj, M., Ćopić, N., Nešić, G., & Sikimić, M. (2012). Jumping performance in elite female volleyball players relative to playing positions: A practical multidimensional assessment model. Serbian Journal of Sports Sciences, 6(2), 61–69.
Tomczak, M., & Tomczak, E. (2014). The need to report effect size estimates revisited: An overview of some recommended measures of effect size. Trends in Sport Sciences, 21(1), 19–25.
Bertozzi, F., Brunetti, C., Maver, P., Galli, M., & Tarabini, M. (2025). The role of age and maturation on jump performance and postural control in female adolescent volleyball players over a season. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 17(1), 85. https://doi.org/10.1186/s13102-025-01134-1 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-025-01134-1
Nikolaidis, P. T., Ziv, G., Arnon, M., & Lidor, R. (2012). Physical characteristics and physiological attributes of female volleyball players—The need for individual data. Journal of Strength and Conditioning Research, 26(9), 2547–2557. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31823f8c06 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31823f8c06
Deng, B., Yan, R., Sui, X., Lin, G., Ding, S., Li, D., & Sun, J. (2025). Effects of unilateral and bilateral complex-contrast training on lower limb strength and jump performance in collegiate female volleyball players. PLOS ONE, 20(6), e0327237. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0327237 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0327237
Zhu, M., & Cui, Z. (2024). Chronobiological insights in plyometric jump training: Optimizing sport-performance adaptations for volleyball players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 19(10), 1087–1096. https://doi.org/10.1123/ijspp.2024-0160 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2024-0160
Trajković, N., Milić, V., Đurković, T., Rešetar, T., & Korobeynikov, G. (2024). Diurnal variations in upper and lower body power in adolescent volleyball players: Exploring time-of-day effects on performance. Sports, 12(12), 320. https://doi.org/10.3390/sports12120320 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12120320
Soslu, R., Özer, Ö., Uysal, A., & Pamuk, Ö. (2022). Deaf and non-deaf basketball and volleyball players’ multi-faceted difference on repeated countermovement jump performances: Height, force and acceleration. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 941629. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.941629 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2022.941629
Ramirez-Campillo, R., García-Hermoso, A., Moran, J., Chaabene, H., Negra, Y., & Scanlan, A. T. (2022). The effects of plyometric jump training on physical fitness attributes in basketball players: A meta-analysis. Journal of Sport and Health Science, 11(6), 656–670. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.12.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.12.005
Behrens, M., Mau-Moeller, A., Mueller, K., Heise, S., Gube, M., Beuster, N., Herlyn, P. K. E., Fischer, D.-C., & Bruhn, S. (2016). Plyometric training improves voluntary activation and strength during isometric, concentric and eccentric contractions. Journal of Science and Medicine in Sport, 19(2), 170–176. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2015.01.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2015.01.011
Aquino, M., Petrizzo, J., Otto, R. M., & Wygand, J. (2022). The impact of fatigue on performance and biomechanical variables—A narrative review with prospective methodology. Biomechanics, 2(4), 513–524. https://doi.org/10.3390/biomechanics2040040 DOI: https://doi.org/10.3390/biomechanics2040040
Watanabe, S., Aizawa, J., Shimoda, M., Enomoto, M., Nakamura, T., Okawa, A., & Yagishita, K. (2016). Effect of short-term fatigue, induced by high-intensity exercise, on the profile of the ground reaction force during single-leg anterior drop-jumps. Journal of Physical Therapy Science, 28(12), 3371–3375. https://doi.org/10.1589/jpts.28.3371 DOI: https://doi.org/10.1589/jpts.28.3371
Ramirez-Campillo, R., Sortwell, A., Moran, J., Afonso, J., Clemente, F. M., Lloyd, R. S., Oliver, J. L., Pedley, J., & Granacher, U. (2023). Plyometric-jump training effects on physical fitness and sport-specific performance according to maturity: A systematic review with meta-analysis. Sports Medicine – Open, 9(1), 23. https://doi.org/10.1186/s40798-023-00568-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-023-00568-6
Wu, H., Li, S., Lai, J., Bian, W., Ramirez-Campillo, R., de Villarreal, E. S., & Zhao, Q. (2025). Children’s sprint and jump performance after plyometric-jump training: A systematic review. Journal of Sports Science and Medicine, 24(1), 52–74. https://doi.org/10.52082/jssm.2025.52 DOI: https://doi.org/10.52082/jssm.2025.52
Tillaar, R. V. D., Roaas, T. V., & Oranchuk, D. (2020). Comparison of effects of training order of explosive strength and plyometrics training on different physical abilities in adolescent handball players. Biology of Sport, 37(3), 239–246. https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.95634 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.95634
Krzysztofik, M., Spieszny, M., Trybulski, R., Wilk, M., Pisz, A., Kolinger, D., Filip-Stachnik, A., & Stastny, P. (2023). Acute effects of isometric conditioning activity on the viscoelastic properties of muscles and sprint and jumping performance in handball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 37(7), 1486–1494. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004404 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004404
Helbin, J., Gawel, D., Terbalyan, A., Wilk, M., Krzysztofik, M., Lum, D., & Jarosz, J. (2025). Acute effects of isometric contraction distribution on jump performance in volleyball players. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 10(3), 343. https://doi.org/10.3390/jfmk10030343 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk10030343
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Italo Sannicandro, Luigi Armiento, Nicola Trotta, Rosario D'Onofrio, Kaçurri Arben, Kasa Agron
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
