Стан гідратації та тепловий стрес як предиктори втоми та зниження результативності у футболістів субелітного рівня
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.12Ключові слова:
стан гідратації, тепловий стрес, втома, анаеробна продуктивність, тропічне середовищеАнотація
Обґрунтування. Футболісти, які беруть участь у змаганнях в умовах тропічного клімату, зазнають комбінованого впливу дегідратації, теплового навантаження та метаболічного стресу, проте дані, що підтверджують зв’язок цих факторів із зниженням результативності, залишаються обмеженими.
Цілі. Мета цього дослідження полягала у вивченні прогнозованих взаємозв’язків між станом гідратації, тепловим стресом, метаболічними факторами та зниженням результативності, зумовленим втомою, у футболістів субелітного рівня, які грають в умовах тропічної спеки.
Матеріали та методи. Тридцять чоловіків-футболістів субелітного рівня (22.4 ± 3.1 роки) взяли участь у модельованому 90-хвилинному матчі, що проводився при температурі від 31 до 33 °C та відносній вологості повітря між 65 та 75 %. Показники гідратації (біоімпедансний аналіз), лактату в крові, температури м’язів, частоти серцевих скорочень, точності ударів та анаеробної потужності (тест на вимірювання швидкості і сили під час серії спринтів) оцінювали на передматчевому етапі, під час та після проведення матчу. Застосовано дисперсійний аналіз з повторними вимірами та множинну регресію (p < 0.05).
Результати. Показник загальної кількості води в організмі (ЗКВО) значно зменшився (−4.2%), тоді як рівні лактату (1.3 → 10.4 ммоль/л⁻¹) і температури м’язів (33.4 → 37.1 °C) збільшилися протягом сегментів матчу (p < 0.001). На післяматчевому етапі спостерігалося зниження точності ударів (−14%) і пікової анаеробної потужності (−4.6%). Регресійний аналіз визначив ΔЗКВО (β = −0.41, p = 0.008) і піковий лактат (β = 0.48, p = 0.003) як значущі предиктори втоми (R² = 0.61).
Висновки. Результати дослідження вказують, що дегідратація, теплове навантаження та метаболічне накопичення є важливими ознаками погіршення рівня результативності суб’єкта під час проведення матчів в умовах тропічного клімату. Спортсмени можуть поліпшити своє здоров’я та продуктивність, вживаючи достатню кількість рідини та контролюючи температуру тіла.
Завантаження
Посилання
Périard, J.D., Eijsvogels, T.M. H., & Daanen, H.A. M. (2021). Exercise under heat stress: thermoregulation, hydration, performance implications, and mitigation strategies. Physiological Reviews, 101(4), 1873-1979. https://doi.org/10.1152/PHYSREV.00038.2020 DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00038.2020
Pellicer-Caller, R., Vaquero-Cristóbal, R., González-Gálvez, N., Abenza-Cano, L., Horcajo, J., & de la Vega-Marcos, R. (2023). Influence of Exogenous Factors Related to Nutritional and Hydration Strategies and Environmental Conditions on Fatigue in Endurance Sports: A Systematic Review with Meta-Analysis. Nutrients, 15(12), 2700. https://doi.org/10.3390/NU15122700/S1 DOI: https://doi.org/10.3390/nu15122700
Che Muhamed, A. M., Atkins, K., Stannard, S. R., Mündel, T., & Thompson, M. W. (2016). The effects of a systematic increase in relative humidity on thermoregulatory and circulatory responses during prolonged running exercise in the heat. Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 3(3), 455. https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1182669 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1182669
Armstrong, L.E., Stearns, R.L., Huggins, R.A., Sekiguchi, Y., Mershon, A.J., & Casa, D.J. (2025). Reference Values for Hydration Biomarkers: Optimizing Athletic Performance and Recovery. Open Access Journal of Sports Medicine, 16, 31. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S508656 DOI: https://doi.org/10.2147/OAJSM.S508656
Casa, D.J., DeMartini, J.K., Bergeron, M.F., Csillan, D., Eichner, E.R., Lopez, R.M., Ferrara, M.S., Miller, K.C., O’Connor, F., Sawka, M.N., & Yeargin, S.W. (2015). National Athletic Trainers’ Association Position Statement: Exertional Heat Illnesses. Journal of Athletic Training, 50(9), 986. https://doi.org/10.4085/1062-6050-50.9.07 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-50.9.07
Racinais, Sébastien, Cocking, S., & Périard, J.D. (2017). Sports and environmental temperature: From warming-up to heating-up. Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 4(3), 227. https://doi.org/10.1080/23328940.2017.1356427 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2017.1356427
Flouris, A.D., Webb, P., & Kenny, G.P. (2015). Noninvasive assessment of muscle temperature during rest, exercise, and postexercise recovery in different environments. Journal of Applied Physiology, 118(10), 1310. https://doi.org/10.1152/JAPPLPHYSIOL.00932.2014 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00932.2014
Raj, A., Senith, & Sai, K. (2021). Digital Thermometers: Its Types, Utilities, and Global Trade Prospects for India. Journal of Physics: Conference Series. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1937/1/012016 DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1937/1/012016
Hafidz, A., Rusdiawan, A., Kusuma, D.A., Jiménez, J.V. G., Ashadi, K., Daulay, D.A. A., Kafrawi, F.R., Husnul, D., & Lestari, B. (2025). The Effect of a Sodium Bicarbonate Drink on the Recovery of Anaerobic Fatigue and Lactic Acid After Exhausting Exercise. Retos, 67, 841-850. DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v67.111756
Cairns, S.P., & Lindinger, M.I. (2025). Lactic acidosis: implications for human exercise performance. European Journal of Applied Physiology, 125(7), 1761-1795. https://doi.org/10.1007/S00421-025-05750-0/TABLES/4 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-025-05750-0
Chapelle, L., Tassignon, B., Rommers, N., Mertens, E., Mullie, P., & Clarys, P. (2020). Pre-exercise hypohydration prevalence in soccer players: A quantitative systematic review. European Journal of Sport Science, 20(6), 744-755. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1669716 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1669716
Nuccio, R.P., Barnes, K.A., Carter, J.M., & Baker, L.B. (2017). Fluid Balance in Team Sport Athletes and the Effect of Hypohydration on Cognitive, Technical, and Physical Performance. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 47(10), 1951. https://doi.org/10.1007/S40279-017-0738-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-017-0738-7
Edwards, A.M., & Clark, N.A. (2006). Thermoregulatory observations in soccer match play: professional and recreational level applications using an intestinal pill system to measure core temperature. British Journal of Sports Medicine, 40(2), 133. https://doi.org/10.1136/BJSM.2005.021980 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.021980
Gibson, O.R., James, C.A., Mee, J.A., Willmott, A.G. B., Turner, G., Hayes, M., & Maxwell, N.S. (2019). Heat alleviation strategies for athletic performance: A review and practitioner guidelines. Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 7(1), 3. https://doi.org/10.1080/23328940.2019.1666624 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2019.1666624
Plakias, S., Tsatalas, T., Mina, M.A., Kokkotis, C., Flouris, A.D., & Giakas, G. (2024). The Impact of Heat Exposure on the Health and Performance of Soccer Players: A Narrative Review and Bibliometric Analysis. Sports, 12(9), 249. https://doi.org/10.3390/SPORTS12090249 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12090249
Mohr, M., Krustrup, P., & Bangsbo, J. (2005). Fatigue in soccer: A brief review. Journal of Sports Sciences, 23(6), 593-599. https://doi.org/10.1080/02640410400021286 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410400021286
Bouscaren, N., Faricier, R., Millet, G.Y., & Racinais, S. (2021). Heat Acclimatization, Cooling Strategies, and Hydration during an Ultra-Trail in Warm and Humid Conditions. Nutrients, 13(4). https://doi.org/10.3390/NU13041085 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13041085
Drust, B., Reilly, T., & Cable, N.T. (2000). Physiological responses to laboratory-based soccer-specific intermittent and continuous exercise. Journal of Sports Sciences, 18(11), 885-892. https://doi.org/10.1080/026404100750017814 DOI: https://doi.org/10.1080/026404100750017814
Stone, K.J., & Oliver, J.L. (2009). The Effect of 45 Minutes of Soccer-Specific Exercise on the Performance of Soccer Skills. International Journal of Sports Physiology and Performance, 4(2), 163-175. https://doi.org/10.1123/IJSPP.4.2.163 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.4.2.163
Dambroz, F., Clemente, F.M., & Teoldo, I. (2022). The effect of physical fatigue on the performance of soccer players: A systematic review. PLoS ONE, 17(7), e0270099. https://doi.org/10.1371/JOURNAL.PONE.0270099 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0270099
Ceylan, B., & Santos, L. (2022). Fluid intake, hydration status and body mass changes in U-15 judo athletes during a training day. Acta Scientiarum. Health Sciences, 44(1), e57233. https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v44i1.57233 DOI: https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v44i1.57233
Fernández-Álvarez, M.D. M., Cachero-Rodríguez, J., Leirós-Díaz, C., Carrasco-Santos, S., & Martín-Payo, R. (2022). Evaluation of Water Intake in Spanish Adolescent Soccer Players during a Competition. Journal of Human Kinetics, 83(1), 59. https://doi.org/10.2478/HUKIN-2022-0051 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2022-0051
Klimesova, I., Krejci, J., Botek, M., McKune, A.J., Jakubec, A., Neuls, F., Sladeckova, B., & Valenta, M. (2022). Prevalence of Dehydration and The Relationship with Fluid Intake and Self‐Assessment of Hydration Status in Czech First League Soccer Players. Journal of Human Kinetics, 82(1), 101. https://doi.org/10.2478/HUKIN-2022-0035 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2022-0035
She, J., Nakamura, H., Makino, K., Ohyama, Y., & Hashimoto, H. (2015). Selection of suitable maximum-heart-rate formulas for use with Karvonen formula to calculate exercise intensity. International Journal of Automation and Computing, 12(1), 62-69. https://doi.org/10.1007/S11633-014-0824-3/TABLES/6 DOI: https://doi.org/10.1007/s11633-014-0824-3
Batterham, A.M., & Hopkins, W.G. (2015). The case for magnitude-based inference. Medicine and Science in Sports and Exercise, 47(4), 885. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000551 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000551
Sirotic, A.C., & Coutts, A.J. (2008). The reliability of physiological and performance measures during simulated team-sport running on a non-motorised treadmill. Journal of Science and Medicine in Sport, 11(5), 500-509. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2007.04.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2007.04.008
Sampieri, A., Paoli, A., Spinello, G., Santinello, E., & Moro, T. (2024). Impact of daily fasting duration on body composition and cardiometabolic risk factors during a time-restricted eating protocol: a randomized controlled trial. Journal of Translational Medicine, 22(1), 1086. https://doi.org/10.1186/S12967-024-05849-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12967-024-05849-6
Dimkpa, U., Godswill, R.C., Okonudo, P., & Ikwuka, D. (2023). Heart Rate Responses at Rest, during Exercise and after Exercise Periods in Relation to Adiposity Levels among Young Nigerian Adults. Journal of Obesity & Metabolic Syndrome, 32(1), 87. https://doi.org/10.7570/JOMES22055 DOI: https://doi.org/10.7570/jomes22055
Schneider, C., Hanakam, F., Wiewelhove, T., Döweling, A., Kellmann, M., Meyer, T., Pfeiffer, M., & Ferrauti, A. (2018). Heart Rate Monitoring in Team Sports-A Conceptual Framework for Contextualizing Heart Rate Measures for Training and Recovery Prescription. Frontiers in Physiology, 9(MAY), 639. https://doi.org/10.3389/FPHYS.2018.00639 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00639
Beneke, R., Leithäuser, R.M., & Ochentel, O. (2011). Blood lactate diagnostics in exercise testing and training. International Journal of Sports Physiology and Performance, 6(1), 8-24. https://doi.org/10.1123/IJSPP.6.1.8 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.6.1.8
Kafrawi, F.R., Rusdiawan, A., Graha, A.S., Nurhasan, N., Sulistyarto, S., Özman, C., & Widodo, A. (2025). The Synergistic Impact of Combined Massage and Stretching During Halftime on Accelerated Recovery in Football: A Quasi-Experimental Study on Lactic Acid Clearance, Pain Reduction, and Flexibility Improvement. Physical Education Theory and Methodology, 25(4), 755-767. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.02 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.02
Dörge, H. C., Andersen, T. B., SØrensen, H., & Simonsen, E. B. (2002). Biomechanical differences in soccer kicking with the preferred and the non-preferred leg. Journal of Sports Sciences, 20(4), 293–299. https://doi.org/10.1080/026404102753576062 DOI: https://doi.org/10.1080/026404102753576062
Lees, A., & Nolan, L. (1998). The biomechanics of soccer: a review. Journal of Sports Sciences, 16(3), 211-234. https://doi.org/10.1080/026404198366740 DOI: https://doi.org/10.1080/026404198366740
Ali, A., Williams, C., Hulse, M., Strudwick, A., Reddin, J., Howarth, L., Eldred, J., Hirst, M., & McGregor, S. (2007). Reliability and validity of two tests of soccer skill. Journal of Sports Sciences, 25(13), 1461-1470. https://doi.org/10.1080/02640410601150470 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410601150470
Izovska, J., Maly, T., & Zahalka, F. (2016). Relationship between speed and accuracy of instep soccer kick. Journal of Physical Education and Sport, 16(2), 459-464. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02070 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02070
Rampinini, E., Impellizzeri, F.M., Castagna, C., Coutts, A.J., & Wisløff, U. (2009). Technical performance during soccer matches of the Italian Serie A league: Effect of fatigue and competitive level. Journal of Science and Medicine in Sport, 12(1), 227-233. https://doi.org/10.1016/J.JSAMS.2007.10.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2007.10.002
Marques, M.C., Pereira, F., Marinho, D.A., Reis, M., Cretu, M., & van den Tillaar, R. (2011). A comparison of ball velocity in different kicking positions with dominant and non-dominant leg in junior soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 11(2), 49-56.
Ferraz, R., Van Den Tillaar, R., & Marques, M.C. (2012). The effect of fatigue on kicking velocity in soccer players. Journal of Human Kinetics, 35(1), 97-107. https://doi.org/10.2478/V10078-012-0083-8 DOI: https://doi.org/10.2478/v10078-012-0083-8
Wibowo, S., Wismanadi, H., Rusdiawan, A., Wiriawan, O., Özman, C., Labib, M., Rasyid, S.A., Ashadi, K., Lufthansa, L., Khozanah Ilmah, N., Hidayat, T., Wibowo, S., Wismanadi, H., Rusdiawan, A., Wiriawan, O., Özman, C., Rasyid, A., Ashadi, M.L. S., Lufthansa, K., & Hidayat, N.K. (2025). The effect of citrulline on delayed onset muscle soreness (DOMS) and aerobic and anaerobic endurance in sub elite athletes. Retos, 72, 598-610. https://doi.org/10.47197/retos.v72.114696 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v72.114696
Williams, N. (2017). The Borg Rating of Perceived Exertion (RPE) scale. Occupational Medicine, 67(5), 404-405. https://doi.org/10.1093/OCCMED/KQX063 DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqx063
Inoue, A., dos Santos Bunn, P., do Carmo, E.C., Lattari, E., & da Silva, E.B. (2022). Internal Training Load Perceived by Athletes and Planned by Coaches: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Medicine - Open, 8(1), 35. https://doi.org/10.1186/S40798-022-00420-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-022-00420-3
Akerman, A.P., Tipton, M., Minson, C.T., & Cotter, J.D. (2016). Heat stress and dehydration in adapting for performance: Good, bad, both, or neither? Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 3(3), 412. https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1216255 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1216255
Helmer, G., Laurent, M., Rubio, J., Duflos, C., Hayot, M., Myzia, J., Hedon, C., Gouzi, F., Candau, R., Racinais, S., & Julia, M. (2025). Training in hot water immersion improved exercise performance in hot and humid conditions in recreational athletes - a randomized controlled trial. European Journal of Applied Physiology. https://doi.org/10.1007/S00421-025-05876-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-025-05876-1
Xu, Y., Zhao, Y., & Gao, B. (2022). Effects of hot and humid environments on thermoregulation and aerobic endurance capacity of Laser sailors. Journal of Exercise Science and Fitness, 20(4), 283. https://doi.org/10.1016/J.JESF.2022.06.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2022.06.003
Cramer, M.N., Gagnon, D., Laitano, O., & Crandall, C.G. (2022). Human temperature regulation under heat stress in health, disease, and injury. Physiological Reviews, 102(4), 1907. https://doi.org/10.1152/PHYSREV.00047.2021 DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00047.2021
Gnanasigamani, M., Arslan, E., Soylu, Y., Kilit, B., & Chmura, P. (2025). Mapping Multi-Modal Fatigue in Elite Soccer Through Sweat-Omics Perspectives: A Narrative Review. Biology, 14(8), 1069. https://doi.org/10.3390/BIOLOGY14081069 DOI: https://doi.org/10.3390/biology14081069
Shirreffs, S.M., & Shirreffs, S.M. (2010). Hydration: Special issues for playing football in warm and hot environments. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 20(SUPPL. 3), 90-94. https://doi.org/10.1111/J.1600-0838.2010.01213.X DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01213.x
Ioannou, L.G., & Flouris, A.D. (2020). Effects of heat on behavioral and physiological mechanisms of the human thermoregulatory system during rest, exercise, and work [University of Thessaly]. https://ir.lib.uth.gr/xmlui/bitstream/handle/11615/52411/20411.pdf?sequence=1
Iguchi, M., & Shields, R.K. (2011). Prior Heat Stress Effects Fatigue Recovery of the Elbow Flexor Muscles. Muscle & Nerve, 44(1), 115. https://doi.org/10.1002/MUS.22029 DOI: https://doi.org/10.1002/mus.22029
Bongers, C.C. W.G., Hopman, M.T. E., & Eijsvogels, T.M. H. (2017). Cooling interventions for athletes: An overview of effectiveness, physiological mechanisms, and practical considerations. Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 4(1), 60. https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1277003 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2016.1277003
Khorshid, S., & Song, S. (2025). Exploring Intervention Strategies to Prevent Occupational Heat Stress. A Scoping Review. Safety and Health at Work, 16(2), 134-144. https://doi.org/10.1016/J.SHAW.2025.03.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.shaw.2025.03.005
McDermott, B.P., Anderson, S.A., Armstrong, L.E., Casa, D.J., Cheuvront, S.N., Cooper, L., Larry Kenney, W., O’Connor, F.G., & Roberts, W.O. (2017). National Athletic Trainers’ Association Position Statement: Fluid Replacement for the Physically Active. Journal of Athletic Training, 52(9), 877-895. https://doi.org/10.4085/1062-6050-52.9.02 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-52.9.02
Sawka, M.N., Burke, L.M., Eichner, E.R., Maughan, R.J., Montain, S.J., & Stachenfeld, N.S. (2007). American College of Sports Medicine position stand. Exercise and fluid replacement. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(2), 377-390. https://doi.org/10.1249/MSS.0B013E31802CA597 DOI: https://doi.org/10.1249/mss.0b013e31802ca597
Pryor, J.L., Johnson, E.C., Roberts, W.O., & Pryor, R.R. (2018). Application of evidence-based recommendations for heat acclimation: Individual and team sport perspectives. Temperature: Multidisciplinary Biomedical Journal, 6(1), 37. https://doi.org/10.1080/23328940.2018.1516537 DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2018.1516537
Racinais, S., Alonso, J.M., Coutts, A.J., Flouris, A.D., Girard, O., González-Alonso, J., Hausswirth, C., Jay, O., Lee, J.K. W., Mitchell, N., Nassis, G.P., Nybo, L., Pluim, B.M., Roelands, B., Sawka, M.N., Wingo, J., & Périard, J.D. (2015). Consensus recommendations on training and competing in the heat. British Journal of Sports Medicine, 49(18), 1164. https://doi.org/10.1136/BJSPORTS-2015-094915 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-094915
Robin, N., Crespo, M., Ishihara, T., Carien, R., Brechbuhl, C., Hue, O., & Dominique, L. (2024). Pre-, Per- and post-cooling strategies used by competitive tennis players in hot dry and hot humid conditions. Frontiers in Sports and Active Living, 6, 1427066. https://doi.org/10.3389/FSPOR.2024.1427066/BIBTEX DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1427066
Roriz, M., Brito, P., Teixeira, F.J., Brito, J., & Teixeira, V.H. (2022). Performance effects of internal pre- and per-cooling across different exercise and environmental conditions: A systematic review. Frontiers in Nutrition, 9, 959516. https://doi.org/10.3389/FNUT.2022.959516/FULL DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2022.959516
Lorenzo, S., Halliwill, J.R., Sawka, M.N., & Minson, C.T. (2010). Heat acclimation improves exercise performance. Journal of Applied Physiology, 109(4), 1140. https://doi.org/10.1152/JAPPLPHYSIOL.00495.2010 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00495.2010
Zagatto, A.M., Beck, W.R., & Gobatto, C.A. (2009). Validity of the running anaerobic sprint test for assessing anaerobic power and predicting short-distance performances. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(6), 1820-1827. https://doi.org/10.1519/JSC.0B013E3181B3DF32 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b3df32
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Achmad Widodo, Abdul Aziz Hakim, Afif Rusdiawan, Himawan Wismanadi, Zsolt Németh, Hijrin Fithroni, Mellyana Putri Mentari, Hasan Basri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
