Порогові точки кардіореспіраторної підготовленості, пов’язані з параметрами ожиріння тіла у македонських дітей
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.07Ключові слова:
епідеміологія, ожиріння, маса тіла, діти, підліткиАнотація
Проблематика та цілі. У Республіці Північна Македонія не вистачає критеріїв та стандартів для тестів логістичного застосування, призначених для оцінки кардіореспіраторної придатності (КРП) у дітей та підлітків. Мета дослідження була двоякою: 1) Визначити здатність КРП, що оцінюється за допомогою тесту «20-метровий човниковий біг», розрізняти «здорові» та «нездорові» фенотипи (за показниками ожиріння, такими як ОТ та СТЗ) у дітей; 2) Визначити взаємозв’язок між ожирінням та відносно максимальним споживанням кисню (VO2 peak), перевіреним на відносно великій вибірці македонських дітей. Дослідження проведено на вибірці з 1863 респондентів, з яких 957 (51,4%) були хлопчики та 906 (48,6%) – дівчата віком від 7 до 10 років. Усі вони були учнями 19 початкових шкіл центральної та східної частин Республіки Північна Македонія.
Матеріали і методи. Окружність талії (ОТ) та співвідношення талії та зросту (СТЗ) використовувалися для визначення маркерів ожиріння тіла. КРП вимірювали за допомогою тесту “20-метровий човниковий біг” (VO2 peak). Криві операційних характеристик приймача та логістична регресія були застосовані для встановлення розрізняючої здатності КРП у прогнозуванні параметрів маркерів ожиріння тіла.
Результати. Як для хлопчиків, так і для дівчат, VO2 peak показав значну прогностичну здатність для визначення ожиріння (площа під кривою [AUC] > 0,66). У хлопчиків, при розгляді повної вибірки (7–10 років), найкраща порогова точка для VO2 peak для визначення жирової маси тіла за допомогою ОТ була 48,8 до мл•кг−1•хв−1, а СТЗ – 47,4 до мл•кг−1•хв−1. У дівчат, при розгляді повної вибірки (7-10 років), найкращою точкою для визначення жирової маси тіла за допомогою ОТ була 47,4 до мл•кг−1•хв–1, а СТЗ – 47,1 до мл•кг–1•хв−1.
Висновки. Згідно з цими пороговими точками, підлітки з низькою КРП частіше мали ожиріння за ОТ або СТЗ. Граничні значення (порогові точки) КРП можуть бути використані як кількісні маркери для дітей з більш здоровими характеристиками тіла з Республіки Північна Македонія.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Gontarev, S. & Kalac, R. (2016). Prediction of physical activity factors in macedonian adolescents. Journal of Physical Education and Sport.
Gontarev, S., Kalac, R., Ameti, V., & Redjepi, A. (2016). Factors associated with physical activity among Macedonian adolescents in albanian ethnic community. Iranian journal of public health, 45(4), 474.
Gontarev, S., Kalac, R., Velickovska, L. A., & Zivkovic, V. (2018). Physical Fitness Reference Standards in Macedonian Children And Adolescent: The Makfit Study. Nutricion hospitalaria, 35(6),1275-128. https://doi.org/10.20960/nh.1881
Sahoo, K., Sahoo, B., Choudhury, A. K., Sofi, N. Y., Kumar, R., & Bhadoria, A. S. (2015). Childhood obesity: causes and consequences. Journal of family medicine and primary care, 4(2), 187. https://doi.org/10.4103/2249-4863.154628
Balagopal, P., De Ferranti, S. D., Cook, S., Daniels, S. R., Gidding, S. S., Hayman, L. L., ... & Steinberger, J. (2011). Nontraditional risk factors and biomarkers for cardiovascular disease: mechanistic, research, and clinical considerations for youth: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 123(23), 2749-2769. https://doi.org/10.1161/cir.0b013e31821c7c64
Kaminsky, L. A., Arena, R., Ellingsen, Ø., Harber, M. P., Myers, J., Ozemek, C., & Ross, R. (2019). Cardiorespiratory fitness and cardiovascular disease-The past, present, and future. Progress in cardiovascular diseases, 62(2), 86-93. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2019.01.002
Mintjens, S., Menting, M. D., Daams, J. G., van Poppel, M. N., Roseboom, T. J., & Gemke, R. J. (2018). Cardiorespiratory fitness in childhood and adolescence affects future cardiovascular risk factors: a systematic review of longitudinal studies. Sports Medicine, 48(11), 2577-2605. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0974-5
Pillsbury, L., Oria, M., & Pate, R. (Eds.). (2013). Fitness measures and health outcomes in youth.
Lee, S. J., & Arslanian, S. A. (2007). Cardiorespiratory fitness and abdominal adiposity in youth. European journal of clinical nutrition, 61(4), 561-565. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602541
Grøntved, A., Ried-Larsen, M., Møller, N. C., Kristensen, P. L., Froberg, K., Brage, S., & Andersen, L. B. (2015). Muscle strength in youth and cardiovascular risk in young adulthood (the European Youth Heart Study). British journal of sports medicine, 49(2), 90-94. https://doi.org/10.1136/bjsports-2012-091907
Silva, D. A. S., Lang, J. J., Barnes, J. D., Tomkinson, G. R., & Tremblay, M. S. (2018). Cardiorespiratory fitness in children: evidence for criterion-referenced cut-points. PLoS One, 13(8), e0201048. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0201048
Pireva, A., Selimi, M., Gontarev, S., & Georgiev, G. (2018). Association between aerobic fitness and high blood pressure in adolescents in Macedonia evidence for criterion-referenced cut-points. Journal of Physical Education and Sport 18(2), 853 – 861.
Schwandt, P., & Haas, G. M. (2016). Is the ratio waist circumference to height (WHtR) of 0.5 a universal measure for abdominal adiposity in children and adolescents?. International Journal of Obesity, 40(7), 1141-1142.
de Oliveira, R. G., & Guedes, D. P. (2018). Performance of anthropometric indicators as predictors of metabolic syndrome in Brazilian adolescents. BMC pediatrics, 18(1), 1-9. https://doi.org/10.1186/s12887-018-1030-1
de Ferranti, S. D., Gauvreau, K., Ludwig, D. S., Neufeld, E. J., Newburger, J. W., & Rifai, N. (2004). Prevalence of the metabolic syndrome in American adolescents: findings from the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Circulation, 110(16), 2494-2497. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000145117.40114.c7
Ashwell, M., & Gibson, S. (2016). Waist-to-height ratio as an indicator of ‘early health risk’: simpler and more predictive than using a ‘matrix’based on BMI and waist circumference. BMJ open, 6(3), e010159. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010159
Leger, L. A., Mercier, D., Gadoury, C., & Lambert, J. (1988). The multistage 20 metre shuttle run test for aerobic fitness. Journal of sports sciences, 6(2), 93-101. https://doi.org/10.1080/02640418808729800
Ramírez-Vélez, R., Rodrigues-Bezerra, D., Correa-Bautista, J. E., Izquierdo, M., & Lobelo, F. (2015). Reliability of health-related physical fitness tests among Colombian children and adolescents: the FUPRECOL study. PloS one, 10(10), e0140875. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0140875
Swets, J. A. (1973). The relative operating characteristic in psychology: a technique for isolating effects of response bias finds wide use in the study of perception and cognition. Science, 182(4116), 990-1000. https://doi.org/10.1126/science.182.4116.990
Boddy, L. M., Thomas, N. E., Fairclough, S. J., Tolfrey, K., Brophy, S., Rees, A., ... & Stratton, G. (2012). ROC generated thresholds for field-assessed aerobic fitness related to body size and cardiometabolic risk in schoolchildren. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0045755
Prieto-Benavides, D. H., García-Hermoso, A., Izquierdo, M., Alonso-Martínez, A. M., Agostinis-Sobrinho, C., Correa-Bautista, J. E., & Ramírez-Vélez, R. (2019). Cardiorespiratory fitness Cut-Points are related to body adiposity parameters in Latin American adolescents. Medicina, 55(9), 508. https://doi.org/10.3390/medicina55090508
Lang, J. J., Tremblay, M. S., Ortega, F. B., Ruiz, J. R., & Tomkinson, G. R. (2019). Review of criterion-referenced standards for cardiorespiratory fitness: what percentage of 1 142 026 international children and youth are apparently healthy?. British Journal of Sports Medicine, 53(15), 953-958. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096955
Ruiz, J. R., Cavero-Redondo, I., Ortega, F. B., Welk, G. J., Andersen, L. B., & Martinez-Vizcaino, V. (2016). Cardiorespiratory fitness cut points to avoid cardiovascular disease risk in children and adolescents; what level of fitness should raise a red flag? A systematic review and meta-analysis. British journal of sports medicine, 50(23), 1451-1458. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095903
Lang, J. J., Belanger, K., Poitras, V., Janssen, I., Tomkinson, G. R., & Tremblay, M. S. (2018a). Systematic review of the relationship between 20 m shuttle run performance and health indicators among children and youth. Journal of Science and Medicine in Sport, 21(4), 383-397. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2017.08.002
Pozuelo-Carrascosa, D. P., García-Hermoso, A., Álvarez-Bueno, C., Sánchez-López, M., & Martinez-Vizcaino, V. (2018). Effectiveness of school-based physical activity programmes on cardiorespiratory fitness in children: a meta-analysis of randomised controlled trials. British journal of sports medicine, 52(19), 1234-1240. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097600
Physical Activity Guidelines Advisory Committee. (2018). 2018 physical activity guidelines advisory committee scientific report. https://doi.org/10.52570/dgac2020
Lang, J. J., Tomkinson, G. R., Janssen, I., Ruiz, J. R., Ortega, F. B., Léger, L., & Tremblay, M. S. (2018b). Making a case for cardiorespiratory fitness surveillance among children and youth. Exercise and sport sciences reviews, 46(2), 66-75. https://doi.org/10.1249/jes.0000000000000138
Gontarev, S., Kalac, R., Ameti, V., & Redjepi, A. (2016). Factors associated with physical activity among Macedonian adolescents in albanian ethnic community. Iranian journal of public health, 45(4), 474.
Gontarev, S., Kalac, R., Velickovska, L. A., & Zivkovic, V. (2018). Physical Fitness Reference Standards in Macedonian Children And Adolescent: The Makfit Study. Nutricion hospitalaria, 35(6),1275-128. https://doi.org/10.20960/nh.1881
Sahoo, K., Sahoo, B., Choudhury, A. K., Sofi, N. Y., Kumar, R., & Bhadoria, A. S. (2015). Childhood obesity: causes and consequences. Journal of family medicine and primary care, 4(2), 187. https://doi.org/10.4103/2249-4863.154628
Balagopal, P., De Ferranti, S. D., Cook, S., Daniels, S. R., Gidding, S. S., Hayman, L. L., ... & Steinberger, J. (2011). Nontraditional risk factors and biomarkers for cardiovascular disease: mechanistic, research, and clinical considerations for youth: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 123(23), 2749-2769. https://doi.org/10.1161/cir.0b013e31821c7c64
Kaminsky, L. A., Arena, R., Ellingsen, Ø., Harber, M. P., Myers, J., Ozemek, C., & Ross, R. (2019). Cardiorespiratory fitness and cardiovascular disease-The past, present, and future. Progress in cardiovascular diseases, 62(2), 86-93. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2019.01.002
Mintjens, S., Menting, M. D., Daams, J. G., van Poppel, M. N., Roseboom, T. J., & Gemke, R. J. (2018). Cardiorespiratory fitness in childhood and adolescence affects future cardiovascular risk factors: a systematic review of longitudinal studies. Sports Medicine, 48(11), 2577-2605. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0974-5
Pillsbury, L., Oria, M., & Pate, R. (Eds.). (2013). Fitness measures and health outcomes in youth.
Lee, S. J., & Arslanian, S. A. (2007). Cardiorespiratory fitness and abdominal adiposity in youth. European journal of clinical nutrition, 61(4), 561-565. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1602541
Grøntved, A., Ried-Larsen, M., Møller, N. C., Kristensen, P. L., Froberg, K., Brage, S., & Andersen, L. B. (2015). Muscle strength in youth and cardiovascular risk in young adulthood (the European Youth Heart Study). British journal of sports medicine, 49(2), 90-94. https://doi.org/10.1136/bjsports-2012-091907
Silva, D. A. S., Lang, J. J., Barnes, J. D., Tomkinson, G. R., & Tremblay, M. S. (2018). Cardiorespiratory fitness in children: evidence for criterion-referenced cut-points. PLoS One, 13(8), e0201048. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0201048
Pireva, A., Selimi, M., Gontarev, S., & Georgiev, G. (2018). Association between aerobic fitness and high blood pressure in adolescents in Macedonia evidence for criterion-referenced cut-points. Journal of Physical Education and Sport 18(2), 853 – 861.
Schwandt, P., & Haas, G. M. (2016). Is the ratio waist circumference to height (WHtR) of 0.5 a universal measure for abdominal adiposity in children and adolescents?. International Journal of Obesity, 40(7), 1141-1142.
de Oliveira, R. G., & Guedes, D. P. (2018). Performance of anthropometric indicators as predictors of metabolic syndrome in Brazilian adolescents. BMC pediatrics, 18(1), 1-9. https://doi.org/10.1186/s12887-018-1030-1
de Ferranti, S. D., Gauvreau, K., Ludwig, D. S., Neufeld, E. J., Newburger, J. W., & Rifai, N. (2004). Prevalence of the metabolic syndrome in American adolescents: findings from the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Circulation, 110(16), 2494-2497. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000145117.40114.c7
Ashwell, M., & Gibson, S. (2016). Waist-to-height ratio as an indicator of ‘early health risk’: simpler and more predictive than using a ‘matrix’based on BMI and waist circumference. BMJ open, 6(3), e010159. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010159
Leger, L. A., Mercier, D., Gadoury, C., & Lambert, J. (1988). The multistage 20 metre shuttle run test for aerobic fitness. Journal of sports sciences, 6(2), 93-101. https://doi.org/10.1080/02640418808729800
Ramírez-Vélez, R., Rodrigues-Bezerra, D., Correa-Bautista, J. E., Izquierdo, M., & Lobelo, F. (2015). Reliability of health-related physical fitness tests among Colombian children and adolescents: the FUPRECOL study. PloS one, 10(10), e0140875. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0140875
Swets, J. A. (1973). The relative operating characteristic in psychology: a technique for isolating effects of response bias finds wide use in the study of perception and cognition. Science, 182(4116), 990-1000. https://doi.org/10.1126/science.182.4116.990
Boddy, L. M., Thomas, N. E., Fairclough, S. J., Tolfrey, K., Brophy, S., Rees, A., ... & Stratton, G. (2012). ROC generated thresholds for field-assessed aerobic fitness related to body size and cardiometabolic risk in schoolchildren. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0045755
Prieto-Benavides, D. H., García-Hermoso, A., Izquierdo, M., Alonso-Martínez, A. M., Agostinis-Sobrinho, C., Correa-Bautista, J. E., & Ramírez-Vélez, R. (2019). Cardiorespiratory fitness Cut-Points are related to body adiposity parameters in Latin American adolescents. Medicina, 55(9), 508. https://doi.org/10.3390/medicina55090508
Lang, J. J., Tremblay, M. S., Ortega, F. B., Ruiz, J. R., & Tomkinson, G. R. (2019). Review of criterion-referenced standards for cardiorespiratory fitness: what percentage of 1 142 026 international children and youth are apparently healthy?. British Journal of Sports Medicine, 53(15), 953-958. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096955
Ruiz, J. R., Cavero-Redondo, I., Ortega, F. B., Welk, G. J., Andersen, L. B., & Martinez-Vizcaino, V. (2016). Cardiorespiratory fitness cut points to avoid cardiovascular disease risk in children and adolescents; what level of fitness should raise a red flag? A systematic review and meta-analysis. British journal of sports medicine, 50(23), 1451-1458. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095903
Lang, J. J., Belanger, K., Poitras, V., Janssen, I., Tomkinson, G. R., & Tremblay, M. S. (2018a). Systematic review of the relationship between 20 m shuttle run performance and health indicators among children and youth. Journal of Science and Medicine in Sport, 21(4), 383-397. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2017.08.002
Pozuelo-Carrascosa, D. P., García-Hermoso, A., Álvarez-Bueno, C., Sánchez-López, M., & Martinez-Vizcaino, V. (2018). Effectiveness of school-based physical activity programmes on cardiorespiratory fitness in children: a meta-analysis of randomised controlled trials. British journal of sports medicine, 52(19), 1234-1240. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097600
Physical Activity Guidelines Advisory Committee. (2018). 2018 physical activity guidelines advisory committee scientific report. https://doi.org/10.52570/dgac2020
Lang, J. J., Tomkinson, G. R., Janssen, I., Ruiz, J. R., Ortega, F. B., Léger, L., & Tremblay, M. S. (2018b). Making a case for cardiorespiratory fitness surveillance among children and youth. Exercise and sport sciences reviews, 46(2), 66-75. https://doi.org/10.1249/jes.0000000000000138
Downloads
Опубліковано
2022-03-25
Як цитувати
Elezi, A., Kadriu, V., Elezi, G., Georgiev, G., & Gontarev, S. (2022). Порогові точки кардіореспіраторної підготовленості, пов’язані з параметрами ожиріння тіла у македонських дітей. Теорія та методика фізичного виховання, 22(1), 48–55. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.07
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
