Як змінилася практика фізичної активності під час карантину через COVID-19? Попереднє опитування
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.07Ключові слова:
COVID-19, здоров’я, розумний фітнес, домашній фітнес, карантин, спортАнотація
Мета дослідження. Дане дослідження має на меті вивчити зміни рівня фізичної активності під час ізоляції через COVID-19 в Італії. Зокрема, оцінити вплив фізичних вправ на психологічне здоров’я, наскільки домашнє середовище впливає на бажання тренуватися та що люди думають про Smart-fitness та спорт загалом.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 268 людей із провінції Салерно, середній вік яких становив 26 років. Для досягнення поставлених завдань дослідження спиралося на такі методи: аналіз наукової літератури, анкетування та аналіз даних за допомогою методів математичної статистики. Була підготовлена структурована анкета, яка поширювалася через соціальні мережі. Для аналізу даних, обчислення демографічних змінних використовувались Статистичний пакет для соціальних наук (SPSS) та описова статистика. Факторний аналіз також був здійснений для перевірки характеристик виду спорту, який учасники вважають важливим.
Результати. Отримані результати дали змогу зрозуміти основний вид фізичних навантажень, що проводяться під час карантину (аеробна активність 35%, функціональна підготовка 27%, анаеробна активність 19%), час, приділений кожному заняттю (52,8% практики протягом 1 години) та їх щотижнева частота (42,9% практикують фізичні навантаження постійно більше ¾ разів на тиждень). Також було встановлено причини, що спонукали респондентів тренуватися, спосіб планування занять та використовуване обладнання. Нарешті, було показано, що більшість вибірки (64,17%) знали про розумний фітнес, вважали це цікавою діяльністю, і вплив, який приписують домашньому середовищу за шкалою значень від 1 до 5. Крім того, факторний аналіз показує найбільш релевантні аспекти, які респонденти приписують спорту. Частіше респонденти надають більше значення лояльності та коректності, навпаки, нижчі цінності приписуються важливості заробітку грошей і бажанню не розчаровути інших.
Висновки. Дослідження показало, що COVID-19 не зупинив спортсменів, які швидко адаптувались до нової ситуації. Домашнє середовище виявилося дуже впливовим на бажання тренуватися, незважаючи на це, вони сподіваються якнайшвидше повернутися до спортзалу.
Завантаження
Посилання
Altavilla, G., D’Elia, F., & Raiola, G. (2018). A breif review of the effects of physical activity in subjects with cardiovascular disease: An interpretative key. Sport Mont, 16(3), 103-106. https://doi.org/10.26773/smj.181018
Altavilla, G., Mazzeo, F., D’Elia, F., & Raiola, G. (2018a). Physical commitment and specific work for each role in an elite soccer team. Journal of Physical Education and Sport, 18(2), 570-574. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.02083
Ceciliani, A. (2018). From the embodied cognition to the embodied education in the physical and sports sciences. Encyclopaideia, 22(51), 11-24.
D’Elia, F., Mazzeo, F., & Raiola, G. (2018). The core curriculum in the university training of the teacher of physical education in Italy. Journal of Human Sport and Exercise, 13, 413-420. https://doi.org/10.14198/jhse.2018.13.Proc2.25
D’Elia, F., & Raiola, G. (2019) Sport and Exercise Sciences Degrees in Italy: Comparison Between Online and Traditional Teaching Models. In: Burgos D. et al. (eds) Higher Education Learning Methodologies and Technologies Online. HELMeTO 2019. Communications in Computer and Information Science, vol 1091. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-31284-8_16
Di Tore, A.P., Raiola, G., & D’Isanto, T. (2018) Situation awareness in sports science: Beyond the cognitive paradigm [Situacijska svijest u sportskoj nauci: Van kognitivne paradigme]Sport Science, 11 (1), pp. 44-48.
D’Isanto, T. (2016). Pedagogical value of the body and physical activity in childhood, Sport Science, 9, 13-18.
D’Isanto, T., D’Elia, F., Raiola, G., & Altavilla, G. (2019). Assessment of sport performance: theoretical aspects and practical indications. Sport Mont, 17(1), 79-82. https://doi.org/10.26773/smj.190214
Gaetano, A. (2016) Relationship between physical inactivity and effects on individual health status. Journal of Physical Education and Sport, 16, pp. 1069-1074.
Gallo, L.A., Gallo, T.F., Young, S.L., Moritz, K.M., & Akison, L.K. (2020). The impact of isolation measures due to COVID-19 on energy intake and physical activity levels in Australian university students. Nutrients, 12(6), 1865. https://doi.org/10.3390/nu12061865
Giustino, V., Parroco, A.M., Gennaro, A., Musumeci, G., Palma, A., & Battaglia, G. (2020). Physical Activity Levels and Related Energy Expenditure during COVID-19 Quarantine among the Sicilian Active Population: A Cross-Sectional Online Survey Study. Sustainability, 12(11), 4356. https://doi.org/10.3390/su12114356
Hall, G., Laddu, D. R., Phillips, S. A., Lavie, C. J., & Arena, R. (2020). A tale of two pandemics: How will COVID-19 and global trends in physical inactivity and sedentary behavior affect one another? Progress in Cardiovascular Diseases. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.04.005
Hammami, A., Harrabi, B., Mohr, M., & Krustrup, P. (2020). Physical activity and coronavirus disease 2019 (COVID-19): Specific recommendations for home-based physical training. Managing Sport and Leisure, 1-6. https://doi.org/10.1080/23750472.2020.1757494
Jiménez-Pavón, D., Carbonell-Baeza, A., & Lavie, C. J. (2020). Physical exercise as therapy to fight against the mental and physical consequences of COVID-19 quarantine: Special focus in older people. Progress in Cardiovascular Diseases, 63(3), 386–388. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.03.009
Jung, C., Kwak, Y., Park, S., & Lee, J. (2017). Research on planning and design of smart fitness wear for personal training improvement. Science of Emotion and Sensibility, 20(3), 97-108. https://doi.org/10.14695/KJSOS.2017.20.3.97
Lesser, I.A., & Nienhuis, C.P. (2020). The Impact of COVID-19 on Physical Activity Behavior and Well-Being of Canadians. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(11), 3899.
https://doi.org/10.3390/ijerph17113899
Lister, C., West, J. H., Cannon, B., Sax, T., & Brodegard, D. (2014). Just a Fad? Gamification in Health and Fitness Apps. JMIR Serious Games, 2(2), e9. https://doi.org/10.2196/games.3413
Maugeri, G., Castrogiovanni, P., Battaglia, G., Pippi, R., D’Agata, V., Palma, A., Di Rosa, M., & Musumeci, G. (2020). The impact of physical activity on psychological health during Covid-19 pandemic in Italy. Heliyon, 6(6), e04315. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e04315
Mazzeo, F., D’Elia, F., & Raiola, G. (2018). Drugs in sport: Doping development and ethical analysis. Sport Science, 11(1), pp. 106-112.
Nyenhuis, S. M., Greiwe, J., Zeiger, J. S., Nanda, A., & Cooke, A. (2020). Exercise and Fitness in the Age of Social Distancing During the COVID-19 Pandemic. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 8(7), 2152-2155. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2020.04.039
Oliver, M. D., Morton, A. L., Baldwin, D. R., & Datta, S. (2020). A pilot study exploring the relationship between wellness and physical fitness: An examination into autonomic health. Journal of American College Health, 68(7), 712-719. https://doi.org/10.1080/07448481.2019.1596919
Raiola G. (2015). Sport skills and mental health, Journal of Human Sport and Exercise, 10 (suppl. 1).
Raiola, G., D’Elia, F., & Altavilla, G. (2018). Physical activity and sports sciences between European Research Council and academic disciplines in Italy. Journal of Human Sport & Exercise, 13(2), 283-295.
https://doi.org/10.14198/jhse.2018.13.Proc2.13
Raiola, G. (2020). The Movement and Sport Science in Italy towards the European Research Council. Physical Culture and Sport. Studies and Research, 86(1), 37-48. https://doi.org/10.2478/pcssr-2020-0011
Sayed, M. A., Walsh, K., & Sheikh, Z. (2020). COVID-19 and the rise of the full ‘Fitness’ friction burn. Burns, 46(7), 1717. https://doi.org/10.1016/j.burns.2020.08.005
Schwendinger, F., & Pocecco, E. (2020). Counteracting Physical Inactivity during the COVID-19 Pandemic: Evidence-Based Recommendations for Home-Based Exercise. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(11), 3909. https://doi.org/10.3390/ijerph17113909
Severino, N.C., Cassese, P.F., Izzo, R., & Viscione, I. (2019) Self-perception about health and wellness effects on recreational five-a-side football athletes, Journal of Human Sport and Exercise, 14(3proc), 797-804. https://doi.org/10.14198/jhse.2019.14.Proc4.42
Tiziana D, Antonetta M, Gaetano A. (2017). Health and physical activity, Sport Science, 10 (1), pp. 100-105.
Valentini, M., Bernardini, C., Beretta, A., & Raiola, G. (2018). Movement and language development as an early childhood twin strategy: A systematic review. Sport Mont, 16(3), 107-112. https://doi.org/10.26773/smj.181019
Yanguas, X., Dominguez, D., Ferrer, E., Florit, D., Mourtabib, Y., & Rodas, G. (2020). Returning to Sport during the Covid-19 pandemic: The sports physicians’ role. Apunts Sports Medicine, 55(206), 49-51.
https://doi.org/10.1016/j.apunsm.2020.06.001
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
