Методика сприяння розвитку інтелекту та ігрових навичок у молодіжному футболі
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.03Ключові слова:
молодіжний футбол, навички прийняття рішень, спрощена граАнотація
Метою дослідження є оцінка ігрових навичок молодих гравців, які досліджуються, у глобальному контексті. Зокрема, призначено перевірити, чи сприятливо вплинула запропонована методика навчання на формування ігрових навичок та підвищення ефективності ігрової діяльності.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження є 24 молоді гравці, віком від 13 до 14 років. Для досягнення поставлених завдань дослідження спиралось на такі методи: аналіз наукової літератури, польове тестування та методи математичної статистики. Експериментальна група виконувала специфічний тренувальний мезоцикл (такий, що стосується мозкової кінетики), а контрольна група – традиційний робочий мезоцикл. Для виявлення наслідків методології навчання використовувалися польові випробування як до, так і після навчального періоду, з дотриманням протоколів виконання, описаних Х. Вейном. Матеріали дослідження були оброблені програмним забезпеченням статистичного аналізу IBM SPSS 22. Для порівняння результатів двох груп використовували парний зразок t-тесту.
Результати. Аналіз t-тесту вказує на статистично значущі зміни тренувального ефекту експериментальної групи. Кращий показник ефективності, виявлений в експериментальній групі у виконанні навичок, порівняно з контрольною групою, пояснюється диверсифікацією методології, якій вони були піддані. Тому зміни після навчання на кожному індексі навичок посилюються подальшим повторенням тестів. Відмінності між показниками тесту є статистично значущими.
Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що використання методу тренування мозкової кінетики визначає позитивний ефект у формуванні ігрових навичок. Цей метод дозволив гравцям, які беруть участь в експериментальній групі, виконувати індивідуальні та групові дії, що реально вплинули на результат гри.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Accame, F. (2010). La didattica del giuoco del calcio. Tecnica e tattica secondo la scuola di Coverciano [The didactics of the game of football. Technique and tactics according to the school of Coverciano]. Italy: Correre.
Altavilla, G., Riela, L., Di Tore, A.P., & Raiola, G. (2017). The physical effort required from professional football players in different playing positions. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 2007-2012. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03200
Battisti, E. (2018). Giovanissimi e allievi. La metodologia di allenamento. Princìpi ed esercitazioni per formare il calciatore [Giovanissimi and Allievi. The training methodology. Principles and exercises to train the soccer player]. Correre.
Capranica, L., & Millard-Stafford, M. L. (2011). Youth sport specialization: how to manage competition and training? International journal of sports physiology and performance, 6(4), 572-579.
Carvalho, J., & Pacheco, R. (1990). Ensino do futebol: futebol de 11 ou futebol de 7. Revista Horizonte, 5(25), 7-11.
Ceruso, R., Esposito, G., & D’Elia, F. (2019). Coordination attached to the qualitative aspects of football. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1773-1776. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5260
Ceruso, R., Esposito, G., & D’Elia, F. (2019). Analysis and evaluation of the qualitative aspects of the young players. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1814-1819. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5266.
D’Isanto, T., D’Elia, F., Raiola, G., & Altavilla, G. (2019). Assessment of sport performance: Theoretical aspects and practical indications. SportMont, 17(1). 79-82. https://doi.org/10.26773/smj.190214
Esposito, G., Ceruso, R., & D’elia, F. (2019). The importance of a technical-coordinative work with psychokinetic elements in the youth sectors of soccer academies. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1843-1851. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5272
Halouani, J., Chtourou, H., Dellal, A., Chaouachi, A., & Chamari, K. (2017). Soccer small-sided games in young players: rule modification to induce higher physiological responses. Biology of sport, 34(2), 163.
Invernizzi, P. L., Signorini, G., Bosio, A., Raiola, G., & Scurati, R. (2020). Validity and Reliability of Self-Perception-Based Submaximal Fitness Tests in Young Adult Females: An Educational Perspective. Sustainability, 12(6), 2265. https://doi.org/10.3390/su12062265
Izzo, R., D’Isanto, T., Raiola, G., Cejudo, A., Ponsano, N., & Varde’i, C.H. (2020). The role of fatigue in football matches, performance model analysis and evaluation during quarters using live global positioning system technology at 50hz. Sport Science, 13(1), 30-35.
Joo, C. H., Hwang-Bo, K., & Jee, H. (2016). Technical and physical activities of small-sided games in young Korean soccer players. Journal of strength and conditioning research, 30(8), 2164-2173. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001319
Kaczor, M., & Duda, H. (2017). The impact of the creative model in teaching football on professional knowledge and effectiveness of players aged 12 and 13. Journal of Kinesiology and Exercise Sciences, 80(27), 27-34.
Kilding, A. E., Tunstall, H., & Kuzmic, D. (2008). Suitability of FIFA’s “The 11” training programme for young football players–impact on physical performance. Journal of sports science & medicine, 7(3), 320.
Leso, G., Dias, G., Ferreira, J. P., Gama, J., & Couceiro, M. S. (2017). Perception of creativity and game intelligence in soccer. Creativity Research Journal, 29(2), 182-187.
MacDougall, J.D., Wenger, H.A., & Green, H.J. (1991). Physiological testing of the high-performance athlete (2nd ed.). Campaign: Human Kinetics.
Molinas, E., & Argiolas, I. (2002). Tecnica e didattica delle abilità motorie del gioco del calcio [Technique and didactics of the motor skills of the game of football]. Roma, IT: Società Stampa Sportiva.
Panfil, R., & Mazur, L. (2018). Operative game monitoring as a fundamental for a football players efficiency evaluation. Quality in Sport, 3(4), 69-83.
Partington, M., & Cushion, C. (2013). An investigation of the practice activities and coaching behaviors of professional top-level youth soccer coaches. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 23(3), 374-382.
Pill, S. (2012). Teaching game sense in soccer. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 83(3), 42-52.
Pill, S. (2014). Informing game sense pedagogy with constraints led theory for coaching in Australian football. Sports Coaching Review, 3(1), 46-62.
Raiola, G., D’Elia, F., & Altavilla, G. (2018). Physical activity and sports sciences between European Research Council and academic disciplines in Italy. Journal of Human Sport and Exercise, 13(1), 283-295. https://doi.org/10.14198/jhse.2018.13.Proc2.13
Raiola, G. (2017). Motor learning and teaching method. Journal of Physical Education and Sport, 17(s5), 2239-2243. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.s5236.
Rossi, M., Thrassou, A., & Vrontis, D. (2013). Football performance and strategic choices in Italy and beyond. International Journal of Organizational Analysis, 21(4), 546-564.
Sgrò, F., Aiello, F., Casella, A., & Lipoma, M. (2016). Offensive strategies in the European Football Championship 2012. Perceptual and Motor Skills, 123(3), 792-809.
Sgrò, F., Quinto, A., Pignato, S., & Lipoma, M. (2016) Comparison of product and process oriented model accuracy for assessing countermovement vertical jump motor proficiency in pre-adolescents. Journal of Physical Education and Sport, 16(3), 921-926. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.03145
Wein, H. (2007). Developing youth football players. Human Kinetics.
Williams, A.M., & Reilly, T. (2000). Talent identification and development in soccer. Journal of sports sciences, 18(9), 657-667. https://doi.org/10.1080/02640410050120041
Zuber, C., Zibung, M., & Conzelmann, A. (2015). Motivational patterns as an instrument for predicting success in promising young football players. Journal of sports sciences, 33(2), 160-168. https://doi.org/10.1080/02640414.2014.928827
Altavilla, G., Riela, L., Di Tore, A.P., & Raiola, G. (2017). The physical effort required from professional football players in different playing positions. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 2007-2012. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03200
Battisti, E. (2018). Giovanissimi e allievi. La metodologia di allenamento. Princìpi ed esercitazioni per formare il calciatore [Giovanissimi and Allievi. The training methodology. Principles and exercises to train the soccer player]. Correre.
Capranica, L., & Millard-Stafford, M. L. (2011). Youth sport specialization: how to manage competition and training? International journal of sports physiology and performance, 6(4), 572-579.
Carvalho, J., & Pacheco, R. (1990). Ensino do futebol: futebol de 11 ou futebol de 7. Revista Horizonte, 5(25), 7-11.
Ceruso, R., Esposito, G., & D’Elia, F. (2019). Coordination attached to the qualitative aspects of football. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1773-1776. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5260
Ceruso, R., Esposito, G., & D’Elia, F. (2019). Analysis and evaluation of the qualitative aspects of the young players. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1814-1819. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5266.
D’Isanto, T., D’Elia, F., Raiola, G., & Altavilla, G. (2019). Assessment of sport performance: Theoretical aspects and practical indications. SportMont, 17(1). 79-82. https://doi.org/10.26773/smj.190214
Esposito, G., Ceruso, R., & D’elia, F. (2019). The importance of a technical-coordinative work with psychokinetic elements in the youth sectors of soccer academies. Journal of Physical Education and Sport, 19(s5), 1843-1851. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s5272
Halouani, J., Chtourou, H., Dellal, A., Chaouachi, A., & Chamari, K. (2017). Soccer small-sided games in young players: rule modification to induce higher physiological responses. Biology of sport, 34(2), 163.
Invernizzi, P. L., Signorini, G., Bosio, A., Raiola, G., & Scurati, R. (2020). Validity and Reliability of Self-Perception-Based Submaximal Fitness Tests in Young Adult Females: An Educational Perspective. Sustainability, 12(6), 2265. https://doi.org/10.3390/su12062265
Izzo, R., D’Isanto, T., Raiola, G., Cejudo, A., Ponsano, N., & Varde’i, C.H. (2020). The role of fatigue in football matches, performance model analysis and evaluation during quarters using live global positioning system technology at 50hz. Sport Science, 13(1), 30-35.
Joo, C. H., Hwang-Bo, K., & Jee, H. (2016). Technical and physical activities of small-sided games in young Korean soccer players. Journal of strength and conditioning research, 30(8), 2164-2173. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001319
Kaczor, M., & Duda, H. (2017). The impact of the creative model in teaching football on professional knowledge and effectiveness of players aged 12 and 13. Journal of Kinesiology and Exercise Sciences, 80(27), 27-34.
Kilding, A. E., Tunstall, H., & Kuzmic, D. (2008). Suitability of FIFA’s “The 11” training programme for young football players–impact on physical performance. Journal of sports science & medicine, 7(3), 320.
Leso, G., Dias, G., Ferreira, J. P., Gama, J., & Couceiro, M. S. (2017). Perception of creativity and game intelligence in soccer. Creativity Research Journal, 29(2), 182-187.
MacDougall, J.D., Wenger, H.A., & Green, H.J. (1991). Physiological testing of the high-performance athlete (2nd ed.). Campaign: Human Kinetics.
Molinas, E., & Argiolas, I. (2002). Tecnica e didattica delle abilità motorie del gioco del calcio [Technique and didactics of the motor skills of the game of football]. Roma, IT: Società Stampa Sportiva.
Panfil, R., & Mazur, L. (2018). Operative game monitoring as a fundamental for a football players efficiency evaluation. Quality in Sport, 3(4), 69-83.
Partington, M., & Cushion, C. (2013). An investigation of the practice activities and coaching behaviors of professional top-level youth soccer coaches. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 23(3), 374-382.
Pill, S. (2012). Teaching game sense in soccer. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 83(3), 42-52.
Pill, S. (2014). Informing game sense pedagogy with constraints led theory for coaching in Australian football. Sports Coaching Review, 3(1), 46-62.
Raiola, G., D’Elia, F., & Altavilla, G. (2018). Physical activity and sports sciences between European Research Council and academic disciplines in Italy. Journal of Human Sport and Exercise, 13(1), 283-295. https://doi.org/10.14198/jhse.2018.13.Proc2.13
Raiola, G. (2017). Motor learning and teaching method. Journal of Physical Education and Sport, 17(s5), 2239-2243. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.s5236.
Rossi, M., Thrassou, A., & Vrontis, D. (2013). Football performance and strategic choices in Italy and beyond. International Journal of Organizational Analysis, 21(4), 546-564.
Sgrò, F., Aiello, F., Casella, A., & Lipoma, M. (2016). Offensive strategies in the European Football Championship 2012. Perceptual and Motor Skills, 123(3), 792-809.
Sgrò, F., Quinto, A., Pignato, S., & Lipoma, M. (2016) Comparison of product and process oriented model accuracy for assessing countermovement vertical jump motor proficiency in pre-adolescents. Journal of Physical Education and Sport, 16(3), 921-926. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.03145
Wein, H. (2007). Developing youth football players. Human Kinetics.
Williams, A.M., & Reilly, T. (2000). Talent identification and development in soccer. Journal of sports sciences, 18(9), 657-667. https://doi.org/10.1080/02640410050120041
Zuber, C., Zibung, M., & Conzelmann, A. (2015). Motivational patterns as an instrument for predicting success in promising young football players. Journal of sports sciences, 33(2), 160-168. https://doi.org/10.1080/02640414.2014.928827
Downloads
Опубліковано
2020-09-25
Як цитувати
Esposito, G., D’Elia, F., & Raiola, G. (2020). Методика сприяння розвитку інтелекту та ігрових навичок у молодіжному футболі. Теорія та методика фізичного виховання, 20(3), 142–148. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.03
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
