Фізична реабілітація осіб І зрілого віку після травми капсулярно-зв’язкового апарату гомілково-стопного суглобу на ранньому етапі реабілітації
Ключові слова:
І зрілий вік, фізична реабілітація, гомілково-стопний суглобАнотація
У статті розглянуті питання фізичної реабілітації осіб І зрілого віку після травми гомілково-стопного суглоба. Розроблено програму реабілітації.
Завантаження
Посилання
Дубровский В.П. Реабилитация в спорте. — М.: Физкультура и спорт, 1991. — С. 211
Левенець В.Н. та ін. Напрямки розвитку спортивної травматології // Журнал практичного лікаря. — 2000. — №4. — С. 4—7.
Мурза В.П. Фізична реабілітація. — К.: Орлан, 2004. — С. 576.
Мухін В.М. Фізична реабілітація — К.: Олімпійська література, 2005. — С. 7—8.
Окамото Г. Основи фізичної реабілітації // Перекл. З англ. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2002.
Arthur E., Elison M. Athletic training and sports medicine — P. by American Academy of Orthopedic Surgeons, 1999. — P. 314—315.
Freeman MAR, Dean MRE, Hanham IWF. The etiology and prevention of functional instability of the foot. J Bone Joint Surg [Br] 2001.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

