Покращення селективної уваги в юнацькому баскетболі: когнітивні та фізіологічні результати репрезентативної тренувальної інтервенції
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.2.11Ключові слова:
когнітивні функції, селективна увага, контроль інтерференції, баскетбол, ухвалення рішень, когнітивне тренуванняАнотація
Цілі. Дослідження мало на меті оцінити ефективність програми тренувань з баскетболу, розробленої для покращення селективної уваги та контролю інтерференції у спортсменів вікової категорії до 17 років шляхом підвищення атенційного навантаження під час практичних занять.
Матеріали та методи. У дослідженні було застосовано експериментальний дизайн зі змішаними методами. У дослідженні взяли участь сорок кваліфікованих баскетболістів віком 16 років, які були розподілені на експериментальну (n = 21) та контрольну (n = 19) групи. Селективна увага оцінювалася за допомогою тесту Струпа (методики словесно-колірної інтреференції) під час перед- та постінтервенційної фаз дослідження. Якісні дані зібрано шляхом проведення систематичних спостережень та напівструктурованих інтерв’ю зі спортсменами та тренерами. Експериментальна інтервенція включала програму баскетбольних тренувань із систематичним маніпулюванням обмеженнями завдань та впровадженням екологічно репрезентативних вправ, спрямованих на підвищення вимог до уваги.
Результати. Після шести місяців інтервенції в експериментальній групі спостерігалося значуще зниження індексу інтерференції Струпа порівняно з контрольною групою. Крім того, спортсмени експериментальної групи продемонстрували суттєве скорочення часу реакції та зменшення кількості помилок в інконгруентних умовах тесту. Якісні дані вказали на розвиток ефективніших атенційних стратегій, покращення здатності фільтрувати нерелевантні подразники, посилення контролю імпульсивних реакцій та швидше відновлення концентрації уваги у стресових ігрових ситуаціях.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що програма баскетбольних тренувань, заснована на систематичному маніпулюванні практичними обмеженнями та використанні екологічно валідних вправ, може ефективно підтримувати розвиток селективної уваги та контролю інтерференції у підлітків-спортсменів. Такі підходи можуть сприяти покращенню процесу ухвалення рішень та результативності у командних видах спорту, що вимагають застосування відкритих навичок.
Завантаження
Посилання
Latino, F., De Candia, M., Morano, M., & Carvutto, R. (2021). The impact of an extracurricular outdoor physical activity program on long-term memory in adolescent during COVID-19 pandemic. Journal of Human Sport and Exercise, 16(3proc), S1114S1125. https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.28 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.28
Diamond, A. (2013). Executive functions. Annual Review of Psychology, 64, 135-168. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-113011-143750 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-113011-143750
Diamond, A., & Ling, D.S. (2016). Conclusions about interventions, programs, and approaches for improving executive functions. Developmental Cognitive Neuroscience, 18, 34-48. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2015.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.dcn.2015.11.005
Best, J.R. (2019). Effects of physical activity on children’s executive function: Contributions of experimental research on aerobic exercise. Developmental Review, 52, 100836. https://doi.org/10.1016/j.dr.2019.100836
Best, J.R., & Miller, P.H. (2010). A developmental perspective on executive function. Child Development, 81(6), 1641-1660. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2010.01499.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2010.01499.x
Ludyga, S., et al. (2020). The role of physical activity in cognitive development. Sports Medicine, 50(3), 425-444. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01210-0
Koch, I., et al. (2021). Cognitive advantages of open-skill sports. Acta Psychologica, 219, 103400. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2021.103400 DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2021.103400
Scharfen, H.-E., & Memmert, D. (2019). Measurement of cognitive functions in experts and novices. Psychology of Sport and Exercise, 40, 85-94. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.10.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.10.003
Vestberg, T., et al. (2020). Executive functions and elite team sport performance. PLoS ONE, 15(2), e0227706.
Gravino, G., Borghese, V., Di Palma, D., & Tafuri, F. (2025). Promoting inclusion and cognitive development through a basketball teaching laboratory. Journal of Human Sport and Exercise, 20(4), 1347-1354. https://doi.org/10.55860/6f8dea17 DOI: https://doi.org/10.55860/6f8dea17
Scarpina, F., & Tagini, S. (2017). The Stroop Color and Word Test. Frontiers in Psychology, 8, 557. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00557 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00557
Pinder, R.A., et al. (2011). Representative learning design and functionality of research. Journal of Sport & Exercise Psychology, 33(1), 146-155. https://doi.org/10.1123/jsep.33.1.146 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.33.1.146
Renshaw, I., et al. (2019). The constraints-led approach: Principles for sports coaching and practice design. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315102351
Susanto, N., Setyawan, H., Fitriady, G., Anam, K., Jiménez, J.V. G., Latino, F., ... & Purwoto, S.P. (2024b). Adaptive physical education learning: evaluation by teachers of deaf students at special elementary schools. Human Movement, 25(3), 120-128. DOI: https://doi.org/10.5114/hm/192889
Santos, S., et al. (2018). Effects of small-sided games on decision-making in basketball. International Journal of Sports Science & Coaching, 13(3), 386-399. https://doi.org/10.1177/1747954118757546
Clemente, F.M., et al. (2021). Manipulating task constraints in small-sided games: Effects on tactical behaviour and decision-making. Sports Medicine, 51(3), 489-507. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01372-0
Ramos, G. P., Coutinho, D., Davids, K., Mesquita, I., & Fonseca, S. (2020). How does the adjustment of training task constraints influence performance in team sports? A systematic review. International Journal of Sports Science & Coaching, 15(3), 390–404. https://doi.org/10.1177/1747954120919713
Larkin, P., et al. (2021). Cognitive routines and attentional control in team sports. Journal of Sports Sciences, 39(14), 1607-1615. https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1884557
Englert, C., et al. (2020). Self-control in sport: A critical review. International Review of Sport and Exercise Psychology, 13(1), 135-159. https://doi.org/10.1080/1750984X.2019.1656674
Heilmann, F., et al. (2022). Executive functions in open- and closed-skill sports: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 148(7-8), 607-636. https://doi.org/10.1037/bul0000376 DOI: https://doi.org/10.1037/bul0000376
Susanto, S., Setyawan, H., Susanto, N., García-Jiménez, J.V., Latino, F., Tafuri, F., & Eken, Ö. (2024a). The Influence of Modified One-Hole Game Media in Improving Fine Motor Skills in Early Childhood. Sports Science and Health, 14(5), 151.
Albaladejo-García, J.A., et al. (2023). Inhibitory control and sport performance: A systematic review. Psychology of Sport and Exercise, 66, 102384. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2023.102384 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2023.102384
Rahimi, M., et al. (2022). Inhibitory control and decision-making under pressure in athletes. Frontiers in Psychology, 13, 912345. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.912345
Li, J., et al. (2025). Physical activity interventions and executive functions in youth: A meta-analysis. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 153, 105308. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105308
Bobrownicki, R., et al. (2023). Constraints-led approaches in sport coaching: A critical review. Sports Coaching Review, 12(1), 1-22. https://doi.org/10.1080/21640629.2021.2015678 DOI: https://doi.org/10.1080/21640629.2022.2158579
Di Palma, D., Tafuri, M.G., & Ogbondah, L.D. (2025). Sport as a tool for inclusion and sustainability in secondary school: A qualitative-quantitative analysis. Rivista di studi sulla sostenibilità, 10, 1, 2025, 93-108. DOI: https://doi.org/10.3280/riss2025oa19679
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Gianluca Gravino, Emma Saraiello, Giulia Amato, Maria Giovanna Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
