Тренування з волейболу з використанням сучасних технологій як освітній інструмент розвитку перцептивно-когнітивних навичок та самосприйняття юних спорстменів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.2.10Ключові слова:
інклюзія в спорті, РДУГ, юнацький волейбол, увага, час реакції, периферичний зір, освітні технології, змішаний метод дослідженняАнотація
Мета. Метою дослідження було проаналізувати освітню ефективність інтегрованої тренувальної інтервенції, проведеної протягом одного спортивного року з юними волейболістами віком 10–13 років, спрямованої на розвиток перцептивно-когнітивних здібностей, психологічних характеристик та інклюзивної участі в середовищі спортивного навчання.
Матеріали та методи. До дослідження було залучено приблизно 80 учнів, серед яких були учасники з діагнозом розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Учасники були розподілені на експериментальну та контрольну групи. Тренування проводилися двічі на тиждень і мали сталу організаційну структуру з робочими підгрупами та мінітурнірами у форматі 3×3. Контрольна група займалася за традиційною програмою підготовки, зосередженою на розвитку технічних основ, тоді як в експериментальній групі впроваджувалися ігрові та перцептивні завдання на ухвалення рішень за підтримки інтерактивних світлових пристроїв (світлові тренажери реакції / Sportlights), розроблених для стимуляції швидкості реакції, периферичного зору та зорово-моторної координації. Було застосовано змішаний дизайн дослідження, що поєднував кількісне оцінювання з якісними інтерв’ю із залученням учнів та тренерів.
Результати. Експериментальна група продемонструвала кращі результати у розвитку перцептивно-когнітивних навичок порівняно з контрольною групою. Крім того, учасники експериментальної групи відзначили вищий рівень суб’єктивного відчуття компетентності та фізичної самооцінки. Якісні дані показали підвищення рівня залученості, мотивації та активності під час тренувальних занять.
Висновки. Результати підтверджують освітню цінність інтенційно спроєктованих середовищ спортивного навчання, що інтегрують ігрову діяльність, технологічні інструменти та традиційні методи тренування. Такий підхід може сприяти перцептивно-когнітивному розвитку, підвищенню мотивації та впровадженню інклюзії в юнацьких спортивних програмах.
Завантаження
Посилання
Siedentop, D., Hastie, P., & Van der Mars, H. (2019). Complete guide to sport education. Human Kinetics.
Barkley, R. A. (2015). Concentration deficit disorder (sluggish cognitive tempo). In R. A. Barkley (Ed.), Attention-deficit hyperactivity disorder: A handbook for diagnosis and treatment (pp. 81–115). Guilford Press.
Gapin, J., & Etnier, J. L. (2010). The relationship between physical activity and executive function performance in children with attention-deficit/hyperactivity disorder. Journal of Sport and Exercise Psychology, 32(6), 753–763. https://doi.org/10.1123/jsep.32.6.753 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.32.6.753
Pontifex, M. B., Saliba, B. J., Raine, L. B., Picchietti, D. L., & Hillman, C. H. (2013). Exercise improves behavioral, neurocognitive, and scholastic performance in children with attention-deficit/hyperactivity disorder. The Journal of Pediatrics, 162(3), 543–551. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.11.036 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.08.036
Di Palma, D., Tafuri, M. G., & Ogbondah, L. D. (2025). Sport as a tool for inclusion and sustainability in secondary school: A qualitative-quantitative analysis. Rivista di studi sulla sostenibilità, 10(1), 93–108. DOI: https://doi.org/10.3280/riss2025oa19679
Susanto, N., Setyawan, H., Fitriady, G., Anam, K., Jiménez, J. V. G., Latino, F., & Purwoto, S. P. (2024b). Adaptive physical education learning: evaluation by teachers of deaf students at special elementary schools. Human Movement, 25(3), 120–128. DOI: https://doi.org/10.5114/hm/192889
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. Harper & Row.
Pesce, C., Masci, I., Marchetti, R., Vazou, S., Sääkslahti, A., & Tomporowski, P. D. (2016). Deliberate play and preparation jointly benefit motor and cognitive development: Mediated and moderated effects. Frontiers in Psychology, 7, 349. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00349 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00349
Renshaw, I., Davids, K., Newcombe, D., & Roberts, W. (2019). The constraints-led approach: Principles for sports coaching and practice design. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315102351
Araújo, D., Davids, K., & Hristovski, R. (2006). The ecological dynamics of decision making in sport. Psychology of Sport and Exercise, 7(6), 653–676. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2006.07.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2006.07.002
Chow, J. Y., Davids, K., Button, C., & Renshaw, I. (2021). Nonlinear pedagogy in skill acquisition: An introduction. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003247456
Dempsey, P. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. World Health Organization.
Latino, F., De Candia, M., Morano, M., & Carvutto, R. (2021). The impact of an extracurricular outdoor physical activity program on long-term memory in adolescent during COVID-19 pandemic. Journal of Human Sport and Exercise, 16(3proc), S1114–S1125. https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.26 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.28
Harter, S. (2012). Self-perception profile for adolescents: Manual and questionnaires. University of Denver, Department of Psychology. DOI: https://doi.org/10.1037/t05703-000
Creswell, J. W., & Plano Clark, V. L. (2008). The mixed methods reader. Sage.
Balyi, I., Way, R., & Higgs, C. (2013). Long-term athlete development. Human Kinetics. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492596318
Thomas, J. R., Martin, P., Etnier, J. L., & Silverman, S. J. (2023). Research methods in physical activity. Human Kinetics.
Marsh, H. W., Martin, A. J., & Jackson, S. (2010). Introducing a short version of the Physical Self-Description Questionnaire. Journal of Sport and Exercise Psychology, 32(4), 438–482. https://doi.org/10.1123/jsep.32.4.438 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.32.4.438
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Goodwin, D. L., & Watkinson, E. J. (2000). Inclusive physical education from the perspective of students with physical disabilities. Adapted Physical Activity Quarterly, 17(2), 144–160. https://doi.org/10.1123/apaq.17.2.144 DOI: https://doi.org/10.1123/apaq.17.2.144
Côté, J., & Hancock, D. J. (2016). Evidence-based policies for youth sport programmes. International Journal of Sport Policy and Politics, 8(1), 51–65. https://doi.org/10.1080/19406940.2014.919338 DOI: https://doi.org/10.1080/19406940.2014.919338
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Giovanna Scala, Emma Saraiello, Alessandro Persico, Maria Giovanna Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
