Високоінтенсивне інтервальне тренування перевершує фартлек і метод безперервного тренування за аеробними та біомеханічними адаптаціями бігу: Дані в контексті легкоатлетичної освіти
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.19Ключові слова:
тренування з фартлеку, високоінтенсивне інтервальне тренування (ВIIT), тренування з легкої атлетики, аеробна здатність, економічність бігу, механіка кроку, відновлення серцево-судинної системи, VO₂maxАнотація
Обґрунтування. Аеробна здатність та біомеханічна ефективність є ключовими детермінантами результативності в легкій атлетиці. Проте емпіричні дані, що безпосередньо порівнюють різні модальності тренувань за допомогою комплексної оцінки фізіологічних, біомеханічних та кардіоваскулярних показників відновлення, залишаються обмеженими, особливо в межах структурованого навчально-тренувального процесу з легкої атлетики.
Цілі. Метою цього дослідження було порівняти ефективність фартлеку, методів високоінтенсивного інтервального тренування (ВІІТ) та помірного безперервного тренування (ПБТ) щодо впливу на аеробну здатність, ефективність бігу та відновлення серцево-судинної системи у студентів спортивних спеціальностей, які відвідують курси з легкої атлетики, тим самим забезпечуючи нове розуміння доказово обґрунтованих стратегій кондиційної підготовки, актуальних для тренувального процесу в легкій атлетиці.
Матеріали та методи. Загалом 102 студенти спортивних спеціальностей, які проходили курс легкої атлетики, було розподілено за методом рандомізації на групи ВІІТ (n = 34), фартлеку (n = 34) або ПБТ (n = 34). Тривалість інтервенції становила 8 тижнів і складалася з трьох тренувальних сесій на тиждень. Вимірювані показники результативності включали VO₂max (максимальне споживання кисню), vVO₂max (швидкість, що відповідає VO₂max), економічність бігу, механіку кроку та відновлення серцевого ритму (HRR1–HRR3). Дані аналізували за допомогою t-критеріїв для парних вибірок, однофакторного дисперсійного аналізу, post hoc тестів найменшої значущої різниці та розрахунків величини ефекту (d Коена; часткова η²).
Результати. Усі тренувальні моделі продемонстрували статистично значуще покращення за всіма параметрами (p < 0.001). Використання методу високоінтенсивного інтервального тренування забезпечило найбільш суттєвий приріст показників VO₂max, vVO₂max, економічності бігу, довжини кроку, часу контакту з поверхнею та індексів відновлення серцевого ритму. Дисперсійний аналіз виявив значущі міжгрупові відмінності за всіма основними змінними (p < 0.001; η² = 0.27–0.47), що свідчить про вищу адаптаційну відповідь організму на ВІІТ порівняно з фартлеком та помірним безперервним тренуванням у контексті легкоатлетичної підготовки.
Висновки. Результати підтверджують, що серед досліджуваних методів тренування саме ВІІТ продемонструвало найбільше покращення показників аеробної здатності, механічної ефективності бігу та відновлення серцево-судинної системи у даної когорти студентів спортивних спеціальностей. Перевага зазначеного методу зумовлена структурованими високоінтенсивними стимулами, що максимально активізують серцево-судинну систему, мітохондріальну адаптацію, лактатну толерантність та рекрутування нервово-м’язових одиниць. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення реакцій у професійних атлетів, збільшення тривалості інтервенції та впровадження поглибленого метаболічного й нервово-м’язового аналізу для кращого розуміння адаптаційних процесів, зумовлених ВІІТ у легкій атлетиці.
Завантаження
Посилання
Idnani, D., Srivastava, N., Jain, K., Chhonker, K., & Choubey, M. (2025). Effectiveness of fartlek training on selected physiological parameters in 400 m among college level sprinters. International Journal for Multidisciplinary Research, 7(5). https://doi.org/10.36948/ijfmr.2025.v07i05.56039 DOI: https://doi.org/10.36948/ijfmr.2025.v07i05.56039
Kamarudin, K., Sasmarianto, S., & Rahmalia, W. (2024a). Differences in the effect of circuit training and fartlek training on increasing VO₂max of pencak silat athletes. Indonesian Journal of Physical Education and Sport Science, 4(2), 140–147. https://doi.org/10.52188/ijpess.v4i2.705
Perdana, G. S., Ilham, I., Alben, A. S. C., Orhan, B. E., & Geantă, V. A. (2025). Effects of outdoor physical training on VO₂max, endurance, and power in male sports science students. Retos, 63, 818–828. https://doi.org/10.47197/retos.v63.111265 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v63.111265
Sopyan, M., Raharjo, B. B., & Kusuma, D. W. Y. (2023). The effect of high-intensity interval training and fartlek on VO₂max players U15 and U23 Pamoso football school. JUARA: Jurnal Olahraga, 8(1), 556–568. https://doi.org/10.33222/juara.v8i1.2813
Hidayat, M. F., Universitas Negeri Makassar, & Sulawesi Selatan. (2025). The effect of interval training and fartlek training on VO₂max of MA Syekh Yusuf futsal extracurricular participants in motivation. Cakrawala Pendidikan Jasmani dan Olahraga, 17(3), 2185–2195. https://doi.org/10.26858/cjpko.v17i3.421
Kamarudin, K., Sasmarianto, S., & Rahmalia, W. (2024). Differences in the effect of circuit training and fartlek training on increasing VO₂max of pencak silat athletes. Indonesian Journal of Physical Education and Sport Science, 4(2), 140–147. https://doi.org/10.52188/ijpess.v4i2.705 DOI: https://doi.org/10.52188/ijpess.v4i2.705
Wang, Z., & Wang, J. (2024). The effects of high-intensity interval training versus moderate-intensity continuous training on athletes’ aerobic endurance performance parameters. European Journal of Applied Physiology, 124(9), 2235–2249. https://doi.org/10.1007/s00421-024-05532-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-024-05532-0
Satria, M. H., Juhanis, J., Da’i, M., Isnaini, L. M. Y., Anam, K., & Dwijayanti, K. (2024). Effectiveness of circuit and fartlek exercises to increase aerobic endurance in adolescent futsal players. International Journal of Disabilities Sports and Health Sciences, 7, 782–795. https://doi.org/10.33438/ijdshs.1461483 DOI: https://doi.org/10.33438/ijdshs.1461483
Bermeo Guamán, J. A., Bravo Navarro, W. H., & Romero Frómeta, E. (2023). Método fartlek como factor predominante de la resistencia aeróbica de trail running. MQRInvestigar, 7(1), 3114–3135. https://doi.org/10.56048/MQR20225.7.1.2023.3114-3135 DOI: https://doi.org/10.56048/MQR20225.7.1.2023.3114-3135
Karthikeyan, P. (2025). Effect of fartlek and sand trainings on selected physical fitness variables among university men students. Shanlax International Journal of Arts, Science and Humanities, 12(3), 40–44. https://doi.org/10.34293/sijash.v12i3.7819 DOI: https://doi.org/10.34293/sijash.v12i3.7819
Festiawan, R., Raharja, A. T., Jusuf, J. B. K., & Mahardika, N. A. (2020). Effect of Oregon circuit training and fartlek training on the VO₂max level of Soedirman Expedition VII athletes (goes to Aconcagua Mountain, Argentina). Jurnal Pendidikan Jasmani dan Olahraga, 5(1). https://doi.org/10.17509/jpjo.v5i1.23183 DOI: https://doi.org/10.17509/jpjo.v5i1.23183
Susiono, R., Sugiyanto, F., Lumintuarso, R., & Tomoliyus, T. (2025). Effect of high-intensity interval training and unification training on aerobic capacity and muscle strength in intermediate distance runners: A systematic review. Retos, 63, 698–712. https://doi.org/10.47197/retos.v63.111191 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v63.111191
Tegegne Nigussie, Y. (2024). Effects of continuous, interval, and combined training methods on middle- and long-distance runners’ performance. Retos, 58, 418–425. https://doi.org/10.47197/retos.v58.102976 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v58.102976
Bici, A., & Kasa, A. (2025). Effects of 8-week HIIT (fartlek) combined with change of direction training on aerobic and anaerobic capacity in 18-year-old soccer players. Scientific Journal of Sport and Performance, 4, 557–569. https://doi.org/10.55860/NBQI8453 DOI: https://doi.org/10.55860/NBQI8453
Sopyan, M., Raharjo, B. B., & Kusuma, D. W. Y. (2023). The effect of high-intensity interval training and fartlek on VO₂max players U15 and U23 Pamoso football school. JUARA: Jurnal Olahraga, 8(1), 556–568. https://doi.org/10.33222/juara.v8i1.2813 DOI: https://doi.org/10.33222/juara.v8i1.2813
Atakan, M. M., Li, Y., Koşar, Ş. N., Turnagöl, H. H., & Yan, X. (2021). Evidence-based effects of high-intensity interval training on exercise capacity and health: A review with historical perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(13), 7201. https://doi.org/10.3390/ijerph18137201 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18137201
Tian, H., Lu, J., Xiang, Y., Wang, R., Zhang, F., Qi, B., & Wang, J. (2023). Effects of 6-week elevation training mask with high-intensity interval training on the aerobic capacity of young men. Human Physiology, 49(4), 402–410. https://doi.org/10.1134/S0362119723600029 DOI: https://doi.org/10.1134/S0362119723600029
Gao, Y., Zhang, Z., Yu, Q., & Liu, Z. (2024). A biomechanical investigation of high-intensity interval training: Enhancing athletic performance through strength and coordination. Molecular & Cellular Biomechanics, 21, 960. https://doi.org/10.62617/mcb960 DOI: https://doi.org/10.62617/mcb960
Preece, S. J., Bramah, C., & Mason, D. (2019). The biomechanical characteristics of high-performance endurance running. European Journal of Sport Science, 19(6), 784–792. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1554707 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1554707
Dolci, F., Kilding, A. E., Spiteri, T., Chivers, P., Piggott, B., Maiorana, A., & Hart, N. (2021). High-intensity interval training shock microcycle improves running performance but not economy in female soccer players. International Journal of Sports Medicine, 42(8), 740–748. https://doi.org/10.1055/a-1302-8002 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1302-8002
Penichet-Tomas, A. (2024). Applied biomechanics in sports performance, injury prevention, and rehabilitation. Applied Sciences, 14(24), 11623. https://doi.org/10.3390/app142411623 DOI: https://doi.org/10.3390/app142411623
Jin, K., Cai, M., Zhang, Y., Wu, B., & Yang, Y. (2025). Effects of 6-week sprint interval training compared to traditional training on the running performance of distance runners: A randomized controlled trial. Frontiers in Physiology, 16. https://doi.org/10.3389/fphys.2025.1536287 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2025.1536287
Feng, Y., Li, D., Liu, Y., & Tang, D. (2025). High-intensity interval training and moderate-intensity continuous training affect running economy in endurance runners: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of Human Kinetics. https://doi.org/10.5114/jhk/205427 DOI: https://doi.org/10.5114/jhk/205427
Olaya-Cuartero, J., Lopez-Arbues, B., Jimenez-Olmedo, J. M., & Villalon-Gasch, L. (2024). Influence of fatigue on the modification of biomechanical parameters in endurance running: A systematic review. Life and Longevity Technologies, 17. https://doi.org/10.70252/LLLT3293 DOI: https://doi.org/10.70252/LLLT3293
Tsai, C. L., Pan, C. Y., Tseng, Y. T., Chen, F. C., Chang, Y. C., & Wang, T. C. (2021). Acute effects of high-intensity interval training and moderate-intensity continuous exercise on BDNF and irisin levels and neurocognitive performance in late middle-aged and older adults. Behavioural Brain Research, 413, 113472. https://doi.org/10.1016/j.bbr.2021.113472 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2021.113472
Wang, L., Lavier, J., Hua, W., Wang, Y., Gong, L., Wei, H., Wang, J., Pellegrin, M., Millet, G. P., & Zhang, Y. (2021). High-intensity interval training and moderate-intensity continuous training attenuate oxidative damage and promote myokine response in skeletal muscle of ApoE KO mice on high-fat diet. Antioxidants, 10(7), 992. https://doi.org/10.3390/antiox10070992 DOI: https://doi.org/10.3390/antiox10070992
Wu, Z. J., Wang, Z. Y., Gao, H. E., Zhou, X. F., & Li, F. H. (2021). Impact of high-intensity interval training on cardiorespiratory fitness, body composition, physical fitness, and metabolic parameters in older adults: A meta-analysis of randomized controlled trials. Experimental Gerontology, 150, 111345. https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111345 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111345
Zhao, Y., & Sim, Y. J. (2023). Effects of muscle damage indicators and antioxidant capacity after interval training on the 800-m records of adolescent middle-distance runners. Journal of Exercise Rehabilitation, 19(3), 181–186. https://doi.org/10.12965/jer.2346212.106 DOI: https://doi.org/10.12965/jer.2346212.106
Zanini, M., Folland, J. P., Wu, H., & Blagrove, R. C. (2025). Strength training improves running economy durability and fatigued high-intensity performance in well-trained male runners: A randomized controlled trial. Medicine & Science in Sports & Exercise, 57(8), 1546–1558. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003685 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003685
Wang, W., Xu, S., Komnik, I., Viellehner, J., Zedler, M., & Potthast, W. (2025). Biomechanical changes and the time course of recovery in lower extremities of recreational runners following a simulated treadmill half-marathon. Sports Medicine – Open, 11, 22. https://doi.org/10.1186/s40798-025-00824-x DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-025-00824-x
Möhler, F., Stetter, B., Müller, H., & Stein, T. (2021). Stride-to-stride variability of the center of mass in male trained runners after an exhaustive run: A three-dimensional movement variability analysis with a subject-specific anthropometric model. Frontiers in Sports and Active Living, 3. https://doi.org/10.3389/fspor.2021.665500 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2021.665500
Litleskare, S., Enoksen, E., Sandvei, M., Støen, L., Stensrud, T., Johansen, E., & Jensen, J. (2020). Sprint interval running and continuous running produce training specific adaptations, despite a similar improvement of aerobic endurance capacity—A randomized trial of healthy adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(11), 3865. https://doi.org/10.3390/ijerph17113865 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17113865
Prasanna, T. A., & Vaithianathan, K. (2019). The combined effect of continuous run, alternate pace run and fartlek training on selected physiological variable among male athletes. Indian Journal of Public Health Research & Development, 10(3), 238. https://doi.org/10.5958/0976-5506.2019.00643.0 DOI: https://doi.org/10.5958/0976-5506.2019.00643.0
Arsadi, I., Endrawan, I. B., Fikri, A., & Muslimin, M. (2025). The effect of fartlek and shuttle run training on 60 meter sprint running speed. Citius: Jurnal Pendidikan Jasmani, Olahraga, Dan Kesehatan, 5(1), 37–44. https://doi.org/10.32665/citius.v5i1.4473 DOI: https://doi.org/10.32665/citius.v5i1.4473
Engelbrecht, L., Rawlins, M., Kohn, T. A., Wilson, R. L., Eksteen, G. J., & Myburgh, K. H. (2024). Physiological and muscle histochemical assessment of men and women 10 km runners matched for race performance or training volume. Journal of Applied Physiology, 136(5), 1133–1143. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00707.2023 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00707.2023
Kelemen, B., Benczenleitner, O., Gyimes, Z., & Tóth, L. (2023). Polarized training intensity distribution in distance running. Sustainability and Sports Science Journal, 2, 58–66. https://doi.org/10.61486/CKLI8600 DOI: https://doi.org/10.61486/CKLI8600
Xie, H., Mao, X., & Wang, Z. (2024). Effect of high-intensity interval training and moderate-intensity continuous training on blood lactate clearance after high-intensity test in adult men. Frontiers in Physiology, 15. https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1451464 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1451464
Costache, A. D., Maștaleru, A., Leon, M. M., Roca, M., Gavril, R. S., Cosău, D. E., Rotundu, A., Amagdalinei, A. I., Mitu, O., Costache Enache, I. I., & Mitu, F. (2024). High-intensity interval training vs. medium-intensity continuous training in cardiac rehabilitation programs: A narrative review. Medicina, 60(11). https://doi.org/10.3390/medicina60111875 DOI: https://doi.org/10.3390/medicina60111875
Ai, J. Y., Chen, F. T., Hsieh, S. S., Kao, S. C., Chen, A. G., Hung, T. M., & Chang, Y. K. (2021). The effect of acute high-intensity interval training on executive function: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(7). https://doi.org/10.3390/ijerph18073593 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18073593
Atakan, M. M., Güzel, Y., Bulut, S., Koşar, Ş. N., McConell, G. K., & Turnagöl, H. H. (2021). Six high-intensity interval training sessions over 5 days increases maximal oxygen uptake, endurance capacity, and sub-maximal exercise fat oxidation as much as 6 high-intensity interval training sessions over 2 weeks. Journal of Sport and Health Science, 10(4), 478–487. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.06.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.06.008
Olaya-Cuartero, J., Pueo, B., Villalon-Gasch, L., & Jimenez-Olmedo, J. M. (2024). Stability of running stride biomechanical parameters during half-marathon race. Applied Sciences, 14(11), 4807. https://doi.org/10.3390/app14114807 DOI: https://doi.org/10.3390/app14114807
Cáceres-Diego, B., Alcaraz, P. E., & Marín-Pagán, C. (2025). Neuromuscular and psychological performance monitoring during one season in Spanish Marine Corps. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 10(3), 324. https://doi.org/10.3390/jfmk10030324 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk10030324
Shingala, M., & Shukla, Y. (2024). Role of fartlek training on selective biochemical variables and health related physical fitness in young recreational adults. International Journal of Health Sciences and Research, 14(12), 112–118. https://doi.org/10.52403/ijhsr.20241213 DOI: https://doi.org/10.52403/ijhsr.20241213
Llanos-Lagos, C., Ramirez-Campillo, R., Moran, J., & Sáez de Villarreal, E. (2024). Effect of strength training programs in middle- and long-distance runners’ economy at different running speeds: A systematic review with meta-analysis. Sports Medicine, 54(4), 895–932. https://doi.org/10.1007/s40279-023-01978-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-023-01978-y
Strepp, T., Blumkaitis, J. C., Haller, N., & Stöggl, T. L. (2024). Adding LIT to HIIT: Is low-intensity training vital for endurance-trained athletes during a 7-day HIIT shock microcycle? Medicine & Science in Sports & Exercise, 56(7), 1408–1421. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003435 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003435
Moro, T., Marcolin, G., Bianco, A., Bolzetta, F., Berton, L., Sergi, G., & Paoli, A. (2020). Effects of 6 weeks of traditional resistance training or high intensity interval resistance training on body composition, aerobic power and strength in healthy young subjects: A randomized parallel trial. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(11), 4093. https://doi.org/10.3390/ijerph17114093 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17114093
D’Alleva, M., Vaccari, F., Graniero, F., Giovanelli, N., Floreani, M., Fiori, F., Marinoni, M., Parpinel, M., & Lazzer, S. (2023). Effects of 12-week combined training versus high intensity interval training on cardiorespiratory fitness, body composition and fat metabolism in obese male adults. Journal of Exercise Science & Fitness, 21(3), 193–201. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2023.01.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2023.01.004
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Fifit Yeti Wulandari, Nafisa Arif Pambudi, Riski Septa Jatmikanto, Abdul Hafidz, Muhammad Kharis Fajar, Dio Alif Airlangga Daulay, Rachman Widohardhono, Laily Mita Andriana, Adi S
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
