Аналітичний програмований засіб покращення достовірності тесту ходьби за схемою «вісімка» у інклюзивному фізичному вихованні
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.6.13Ключові слова:
студент, травми війни, фізичне виховання, інклюзія, контроль, тестування, тест ходьби за схемою «Вісімка», достовірністьАнотація
Мета дослідження полягала в установлення достовірності тесту ходьби за схемою «Вісімка» у інклюзивному фізичному вихованні з використанням розробленого аналітичного програмного засобу.
Maтеріал та методи. Дослідження реалізовано на теоретичному та емпіричному рівні. Педагогічний експеримент передбачав використання тесту ходьби за схемою «Вісімка». Досліджувана вибірка складалась із 28 студентів 1-го курсу після легкої вибухової черепно-мозкової травми та після легкої вибухової черепно-мозкової травми, ускладненою акуборотравмою, які набули травми внаслідок війни.
Результати Результати нашого наукового пошуку представляємо у розробленому аналітичному програмованому засобі для реалізації тесту ходьби за схемою «Вісімка». Центральним елементом котрого є бездротова автономна система збору даних, яка побудована на базі інерційного вимірювального блоку, системи датчиків з нейромережею, блоку обробки та контролеруPortenta H7 й яка акумулює переваги технологічної інтеграції та штучного інтелекту.
Інерційний вимірювальний блок розміщується на тілі студента, який виконує тест ходьби за схемою «Вісімка». В реальному часі сигнали вимірювання прискорення, швидкості та положення студента з наступною передачею даних через інтерфейс Bluetooth. При пересуванні студента по дистанції, система датчиків, з нейромережею та блоком обробки фіксує інформацію, про переміщення студента по дистанції в реальному часі та передає на мікроконтролерну платформу Portenta H7, яка виконує функції збору інформації з інерційного вимірювального блоку та системи датчиків з гнучкою активацією. Бездротова автономна система збору даних отримавши вихідні дані контролю при виконання студентом тесту, забезпечує їхню візуалізацію на екрані персонального комп’ютера.
Відповідно до отриманих даних, що пройшли статистичну перевірку, ефективність використання аналітичного програмованого засобу для реалізації тесту ходьби за схемою «Вісімка»засвідчено числовими значеннями показників надійності та валідності на рівні «високий» Водночас установлено низький рівень надійності та валідності вимірювань з використанням традиційних засобів внаслідок впливу людського чинника.
Висновки. Реалізованим дослідженням доведено, що розроблений засіб для аналізу параметрів мобільності студентів, які отримали травми внаслідок війни, в режимі реального часу характеризується високим рівнем достовірністі вимірювань з використанням тесту ходьби за схемою «Вісімка» та має значні переваги порівняно з традиційними методами фіксації результатів тестування.
Завантаження
Посилання
Romeu-Mejia, R., Giza, C.C. & Goldman, J.T. (2019). Concussion Pathophysiology and Injury Biomechanics. Curr Rev Musculoskelet Med, 12, 105-116. https://doi.org/10.1007/s12178-019-09536-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s12178-019-09536-8
Weppner, J., Linsenmeyer, M., & Ide, W. (2019). Military blast-related traumatic brain injury. Current Physical Medicine and Rehabilitation Reports, 7(4), 323-332. https://doi.org/10.1007/s40141-019-00241-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s40141-019-00241-8
Phipps, H., Mondello, S., Wilson, A., Dittmer, T., Rohde, N. N., Schroeder, P. J., Nichols, J., McGirt, C., Hoffman, J., Tanksley, K., Chohan, M., Heiderman, A, Abou Abbass, H., Kobeissy, F., & Hinds, S. (2020). Characteristics and impact of US military blast-related mild traumatic brain injury: a systematic review. Frontiers in neurology, 11, 559318. https://doi.org/10.3389/fneur.2020.559318. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2020.559318
Denby, E., Murphy, D., Busuttil, W., Sakel, M., & Wilkinson, D. (2020). Neuropsychiatric outcomes in UK military veterans with mild traumatic brain injury and vestibular dysfunction. J. Head Trauma Rehabil, 35, 57-65. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000468 DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000468
Haarbauer-Krupa, J., Pugh, M.J., Prager, E.M., Harmon, N., Wolfe, J., & Yaffe, K. (2021). Epidemiology of Chronic Effects of Traumatic Brain Injury. J Neurotrauma, 38(23), 3235-3247. https://doi.org/10.1001/10.1089/neu.2021.0062 DOI: https://doi.org/10.1089/neu.2021.0062
Sepehry, A.A., Schultz, I.Z., & Mallinson, A.I.N. (2024). LongridgeChronic Vestibular System Dysfunction After mTBI: Neuropsychology, Neuropsychiatry, Neuroscience and Treatment. Psychol. Inj. and Law, 17, 152-173. https://doi.org/10.1007/s12207-024-09506-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s12207-024-09506-7
Leland, А., Tavakol, К., Scholton, J., Libin, A.V., & Ryerson, S. (2016). High-level vestibular impairment in a veteran with mild traumatic brain injury. International Journal of Therapy and Rehabilitation, 23(2), 91-96 DOI: https://doi.org/10.12968/ijtr.2016.23.2.91
Pellerin, S., Wilson, W. J., & Haegele, J. A. (2022). The experiences of students with disabilities in self-contained physical education. Sport, Education and Society, 27(1), 14-26.https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1817732 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1817732
Lieberman, L. J., Houston-Wilson, C., & Grenier, M. (2024). Strategies for inclusion: Physical education for everyone. Human Kinetics.
Brittain, I., & Green, S. (2012). Disability sport is going back to its roots: rehabilitation of military personnel receiving sudden traumatic disabilities in the twenty-first century. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health, 4(2), 244-264. https://doi.org/10.1080/2159676X.2012.685100 DOI: https://doi.org/10.1080/2159676X.2012.685100
Galeno, E., Pullano, E., Mourad, F., Galeoto, G., & Frontani, F. (2022). Effectiveness of Vestibular Rehabilitation after Concussion: A Systematic Review of Randomised Controlled Trial. Healthcare (Basel), 28, 11(1), 90. https://doi.org/10.3390/healthcare11010090 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare11010090
Lorenz, L.S., Charrette, A.L., O’Neil-Pirozzi, T.M., Doucett, J., & Fong, J. (2018). Healthy Body, Healthy Mind: A Mixed Methods Study of Outcomes, Barriers and Supports for Exercise by People Who Have Chronic Moderate-to-Severe Acquired Brain Injury. Disabil. Health J, 11, 70-78. https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2017.08.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2017.08.005
Shirazipour, C. H., Aiken, A. B., & Latimer-Cheung, A. E. (2017). Exploring strategies used to deliver physical activity experiences to Veterans with a physical disability. Disability and Rehabilitation, 40(26), 3198-3205. https://doi.org/10.1080/09638288.2017.1377297 DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2017.1377297
Rosa, J.P.P. (2025). The potential role of artificial intelligence to promote the participation and inclusion in physical exercise and sports for people with disabilities: A narrative review. J Bodyw Mov Ther, 42, 127-131. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2024.12.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2024.12.024
Jamieson, A.R., & Wijesundara, H.D. (2025). A review of adaptive equipment and technology for exercise and sports activities for people with disabilities. Disabil Rehabil Assist Technol, 20(1), 33-45. https://doi.org/10.1080/17483107.2024.2372323 DOI: https://doi.org/10.1080/17483107.2024.2372323
Alashram, A.R., Padua, E., & Annino, G. (2022). Virtual reality for balance and mobility rehabilitation following traumatic brain injury: A systematic review of randomized controlled trials. J Clin Neurosci, 105, 115-121. https://doi.org/10.1016/j.jocn.2022.09.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jocn.2022.09.012
Shvets, A.V., Podolian, Y.V., & Holinko, M.I. (2020). Features of functional state restoration among military personnel after traumatic brain injury combined with acubarotrauma. Zaporozhye Medical Journal, 22(3). Available from: http://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/20490 DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.3.204905
Blavt, O., & Gurtova, T. (2024). Physical Education in the Restoration of Damaged Functions in Students After Blast Tbi Complicated By Acuborotrauma. Journal of Learning Theory and Methodology, 5(2), 56-63. https://doi.org/10.17309/jltm.2024.5.2.02 DOI: https://doi.org/10.17309/jltm.2024.5.2.02
Willingham, T.B., Stowell, J., Collier, G., & Backus, D. (2024). Leveraging Emerging Technologies to Expand Accessibility and Improve Precision in Rehabilitation and Exercise for People with Disabilities. Int J Environ Res Public Health, 10, 21(1), 79. https://doi.org/ 10.3390/ijerph21010079 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph21010079
Bland, D.C., Zampieri, C., & Damiano, D.L (2011). Effectiveness of physical therapy for improving gait and balance in individuals with traumatic brain injury: a systematic review. Brain Inj, 25(7-8), 664-79. https://doi.org10.3109/02699052.2011.576306 DOI: https://doi.org/10.3109/02699052.2011.576306
Wellons, R.D., Duhe, S.E., MacDowell, S.G., Hodge, A., Oxborough, S., & Levitzky, E.E. (2022). Estimating the minimal clinically important difference for balance and gait outcome measures in individuals with vestibular disorders. J Vestib Res, 32(3), 223-233. https://doi.org/10.3233/VES-201630 DOI: https://doi.org/10.3233/VES-201630
Vander Vegt, C.B., Hill-Pearson, C.A., Hershaw, J.N., Loftin, M.C., Bobula, S.A., & Souvignier, A.R. (2022). A Comparison of Generalized and Individualized Vestibular Rehabilitation Therapy in a Military TBI Sample. J Head Trauma Rehabil, 37(6), 380-389. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000777 DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000777
O’Neil, J., Egan, M., Marshall, S., Bilodeau, M., Pelletier, L., & Sveistrup, H. (2019). Remotely Supervised Home-Based Intensive Exercise Intervention to Improve Balance, Functional Mobility, and Physical Activity in Survivors of Moderate or Severe Traumatic Brain Injury: Protocol for a Mixed Methods Study. JMIR Res Protoc, 8(10), e14867. https://doi.org/10.2196/14867 DOI: https://doi.org/10.2196/14867
Blavt, O., Iedynak, G., Galamanzhuk, L., Zhygulova, E., Mykhalskа, Yu., Khomych, A., & Sovtisik, D. (2023). Test Control of Inclusive Physical Education: Assessment Using the Newest Electronics. Physical Education Theory and Methodology, 23(6), 940-946. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.17 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.17
Maher, A., van Rossum, T., & Morley, D. (2023). Assessing the learning of pupils with special educational needs and disabilities in mainstream school physical education. British Educational Research Journal, 49(1), 110-125. https://doi.org/10.1002/berj.3832 DOI: https://doi.org/10.1002/berj.3832
Kuntjoro, B.F.T., Soegiyanto, S., Setijono, H., & Suhiharto, S. (2022). Inclusion of students with disability in physical education: analysis of trends and best practices. AJPESH, 2(2), 88-94. https://doi.org/10.15294/ajpesh.v2i2.64840 DOI: https://doi.org/10.15294/ajpesh.v2i2.64840
Xu, Y., Peng, J., Jing, F., & Ren, H. (2024). From wearables to performance: how acceptance of Iot devices influences physical education results in college students. Sci Rep UK, 14, 23776. https://doi.org/10.1038/s41598-024-75071-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-75071-3
Brassel, S., Power, E., Campbell, A., Brunner, M., & Togher, L. (2021) Recommendations for the Design and Implementation of Virtual Reality for Acquired Brain Injury Rehabilitation: Systematic Review. J Med Internet Res, 30, 23(7), e26344. https://doi.org/10.2196/26344 DOI: https://doi.org/10.2196/26344
de Miguel-Fernández, J., Lobo-Prat, J., Prinsen, E., Font-Llagunes, J. M., & Marchal-Crespo, L. (2023). Control strategies used in lower limb exoskeletons for gait rehabilitation after brain injury: a systematic review and analysis of clinical effectiveness. Journal of neuroengineering and rehabilitation, 20(1), 23. https://doi.org/10.1186/s12984-023-01144-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s12984-023-01144-5
Koenig, A., Omlin, X., Bergmann, Zimmerli, L., Bolliger, М., Müller, F., & Riener, R. (2011). Controlling patient participation during robot-assisted gait training. J NeuroEngineering Rehabil, 8, 14. https://doi.org/10.1186/1743-0003-8-14 DOI: https://doi.org/10.1186/1743-0003-8-14
Chaparro-Cárdenas, S. L., Lozano-Guzmán, A. A., Ramirez-Bautista, J. A., & Hernández-Zavala, A. (2018). A review in gait rehabilitation devices and applied control techniques. Disability and Rehabilitation: Assistive Technology, 13(8), 819-834. DOI: https://doi.org/10.1080/17483107.2018.1447611
Jones, M., De Ruyter, F., & Morris, J. (2020). The Digital Health Revolution and People with Disabilities: Perspective from the United States. Int J Environ Res Public Health, 7, 17(2), 381. https://doi.org/10.3390/ijerph17020381 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020381
Jantz, P.B., Davies, S.C., & Bigler, E.D. (2014). Working with Traumatic Brain Injury in Schools: Transition, Assessment, and Intervention (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203080849 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203080849
Santilli, G., Mangone, M., Agostini, F., Paoloni, M., Bernetti, A., Diko, A.,. & Gimigliano, F. (2024). Evaluation of rehabilitation outcomes in patients with chronic neurological health conditions using a machine learning approach. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 9(4), 176. https://doi.org/10.3390/jfmk9040176 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk9040176
Zhong, Q., Jiang, J., Bai, W., Yin, Z., Liao, Z., & Zhong, X. (2025). Application of digital-intelligent technologies in physical education: a systematic review. Front. Public Health, 13, 1626603.https://doi.org/10.3389/fpubh.2025.1626603 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2025.1626603
Bolatuly Omarov, N., Zhunusbekov, Z., & Aliyev, I. (2025). Tecnologías Innovadoras en la Educación Física y su Impacto en el Desarrollo de las Habilidades Motoras de los Estudiantes: Revisión Sistemática de la Literatura. Retos, 67, 643-658. https://doi.org/10.47197/retos.v67.113225 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v67.113225
Chao, Z., Yi, L., Min, L., & Long, Y. Y. (2024) IoT-Enabled Prediction Model for Health Monitoring of College Students in Sports Using Big Data Analytics and Convolutional Neural Network. Mobile Netw Appl. https://doi.org/10.1007/s11036-024-02370-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s11036-024-02370-4
Toto, G. A., Marinelli, C. V., Cavioni, V., di Furia, M., Traetta, L., Iuso, S., & Petito, A. (2024). What is the role of Technologies for Inclusive Education? A systematic review. In International Conference on Higher Education Learning Methodologies and Technologies Online, 533-565. Springer, Cham. https://dx.doi.org/10.1007/978-3-031-67351-1_36 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-67351-1_36
Li, R. (2025). The Impact of Artificial Intelligence on Inclusive Physical Education in Harbin Universities. Uniglobal Journal of Social Sciences and Humanities, 4(2), 116-124. https://doi.org/10.53797/ujssh.v4i2.14.2025 DOI: https://doi.org/10.53797/ujssh.v4i2.14.2025
Adeleye, O.O., Eden, C.A., & Adeniyi, I.S. (2024). Innovative teaching methodologies in the era of artificial intelligence: A review of inclusive educational practices. World Journal of Advanced Engineering Technology and Sciences, 11(2), 069-079. https://doi.org/10.30574/wjaets.2024.11.2.0091 DOI: https://doi.org/10.30574/wjaets.2024.11.2.0091
Zhou, T., Wu, X.L., Wang, Y.D., Wang, Y.L., & Zhang, S.A. (2024). Application of artificial intelligence in physical education: a systematic review. Educ Inf Technol, 29, 8203-20. https://doi.org/10.1007/s10639-023-12128-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-12128-2
Wu, Q., Li, S., Xin, S., Hou, Q., & Li, P. (2025). A study on students’ behavioural intention and use behaviour of artificial intelligence-generated content in physical education: Employing an extended the unified theory of acceptance and use of technology model. Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education, 36, 100547. https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2025.100547 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2025.100547
Vasco Delgado, J. C., Macas Padilla, B. A., Vasco Delgado, L. A., & Vasco Delgado, L. J. (2025). Diseño y validación de un modelo evaluativo de Educación Física mediado por inteligencia artificial. Retos, 70, 1446-1460. https://doi.org/10.47197/retos.v70.116530 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v70.116530
Hess, R.J., Brach, J.S., Piva, S.R., & VanSwearingen, J.M. (2010). Walking skill can be assessed in older adults: validity of the Figure-of-8 Walk Test. Phys Ther, 90(1), 89-99. https://doi.org/10.2522/ptj.20080121 DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20080121
Soke, F., Erkoc Ataoglu, N.E., Ozcan Gulsen, E., Yilmaz, O., Gulsen, C., Kocer, B., Kirteke, F., Basturk, S., Comoglu, S.S., & Tokcaer, A.B. (2023). The psychometric properties of the figure-of-eight walk test in people with Parkinson’s disease. Disabil Rehabil, 45(2), 301-309. https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2028020 DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2028020
Figure of 8 Walk Test. Available from: https://www.physiopedia.com/Figure_of_8_Walk_Test?utm_source=physiopedia&utm_medium=related_articles&utm_campaign=ongoing_internal
Riemann, B.L., & Lininger, M.R. (2018). Statistical Primer for Athletic Trainers: The Essentials of Understanding Measures of Reliability and Minimal Important Change. J Athl Train, 53(1), 98-103. https://doi.org/10.4085/1062-6050-503-16 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-503-16
Mykytyuk, Z.M., H. I. Barylo, I. P. Kremer, Y. M. Kachurak & O. Y. Shymchyshyn. (2024). Sensitive liquid crystal composites for optical sensors. Molecular Crystals and Liquid Crystals 768(2), 1-8. https://doi.org/10.1080/15421406.2023.223586 DOI: https://doi.org/10.1080/15421406.2023.2235865
Mykytyuk, Z., Vistak, M., Kogut, I., & Petryshak, V. (2021). Highly sensitive active medium of sensor NO2 , based on cholesteric nematic mixture with impurities of carbon nanotubes. Physics and Chemistry of Solid State, 22(3), 426-431. https://doi.org/10.15330/pcss.22.3.426-431 DOI: https://doi.org/10.15330/pcss.22.3.426-431
Krushynska, N., Kohut, І., & Goncharenko, І. (2023). Impact of physical and sports rehabilitation on the level of physical fitness of combatants. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport. 27(1), 42-47. https://doi.org/10.15391/snsv.2023-1.006 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2023-1.006
Caddick, N., & Smith, B. (2014). The impact of sport and physical activity on the well-being of combat veterans: A systematic review. Psychology of Sport and Exercise, 15(1), 9-18, https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2013.09.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2013.09.011
Pilipović, K., Janković, T., Rajič Bumber, J., Belančić, A., & Mršić-Pelčić, J. (2025). Traumatic Brain Injury: Novel Experimental Approaches and Treatment Possibilities. Life (Basel), 30, 15(6), 884. https://doi.org/10.3390/life15060884 DOI: https://doi.org/10.3390/life15060884
Farid, L., Jacobs, D., Do Santos, J., Simon, O., Gracies, J. M., & Hutin, E. (2020). FeetMe Monitor-connected insoles are a valid and reliable alternative for the evaluation of gait speed after stroke. Topics in Stroke Rehabilitation, 28(2), 127-134. https://doi.org/10.1080/10749357.2020.1792717 DOI: https://doi.org/10.1080/10749357.2020.1792717
Marmor, M.T., Grimm, B., Hanflik, A.M., Richter, P.H., Sivananthan, S., Yarboro, S, R. & Benedikt J. (2022). Braun Use of Wearable Technology to Measure Activity in Orthopaedic Trauma Patients: A Systematic Review. JOIO, 56, 1112-1122. https://doi.org/10.1007/s43465-022-00629-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s43465-022-00629-0
Jagos, H., Pils, K., Haller, M., Wassermann, C., Chhatwal, C., Rafolt, D., & Rattay, F. (2017). Mobile gait analysis via eSHOEs instrumented shoe insoles: a pilot study for validation against the gold standard GAITRite. Journal of Medical Engineering & Technology, 41(5), 375-386. https://doi.org/10.1080/03091902.2017.1320434 DOI: https://doi.org/10.1080/03091902.2017.1320434
Kalderon, L., Kaplan, А,. Wolfovitz, А., Gimmon, Y., & Levy-Tzedek, S. (2024). Do we really need this robot? Technology requirements for vestibular rehabilitation: Input from patients and clinicians. International Journal of Human-Computer Studies, 192. https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2024.103356 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2024.103356
Thorman, I., Loyd, B., Clendaniel, R., Dibble, L. & Schubert, M. (2022). The minimal clinically important difference for gait speed in unilateral vestibular hypofunction after vestibular rehabilitation. Journal of Otology, 18. https://doi.org/10.1016/j.joto.2022.11.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.joto.2022.11.001
Blavt, O., Galamanzhuk, L., Huska, M., Iedynak, G., Pityn, M., Kachurak, Y., Faidevych, V., & Turka, R. (2024). Using Programmable Device Installations to Control Students with Disabilities after Blast Traumatic Brain Injury in 10 Meter Walking Test. Physical Education Theory and Methodology, 24(3), 433-441. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.12 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.12
Perdomo, B., & González, O. A. (2025). Inteligencia artificial en educación superior: revisión integrativa de la literatura. Cuadernos de Investigación Educativa, 16(2). https://doi.org/10.18861/cied.2025.16.2.4034 DOI: https://doi.org/10.18861/cied.2025.16.2.4034
Coyle, P. C., Perera, S., Shuman, V., VanSwearingen, J., & Brach, J. S. (2020). Development and validation of person-centered cut-points for the figure-of-8-walk test of mobility in community-dwelling older adults. The Journals of Gerontology: Series A, 75(12), 2404-2411. https:/doi.org/10.1093/gerona/glaa035 DOI: https://doi.org/10.1093/gerona/glaa035
Nualyong, T., & Siriphorn, A. (2022). Accuracy of the figure of 8 walk test with and without dual-task to predict falls in older adults. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 30, 69-75. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2022.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2022.02.001
Jude, D., & Muskaan, J. (2024) Establishing normative reference values for figure of eight walk test in adults aged 60–69 years in Mumbai and Navi Mumbai – A cross‑sectional study. Indian J Phys Ther Res, 6, 164-7. https://doi.org/10.4103/ijptr.ijptr_13_24 DOI: https://doi.org/10.4103/ijptr.ijptr_13_24
Wong, S. S. T., Yam, M. S., & Ng, S. S. M. (2013). The Figure-of-Eight Walk test: reliability and associations with stroke-specific impairments. Disability and Rehabilitation, 35(22), 1896-1902. https://doi.org/10.3109/09638288.2013.766274 DOI: https://doi.org/10.3109/09638288.2013.766274
Horata, E. T., Çakıcı, G. K., Arıkan, Z., Eken, F., Baskan, E., & Erel, S. (2025). Reliability and validity of the single- and dual-task Figure-of-8 Walk tests in stroke patients. Neurological Research, 47(7), 637-645. https://doi.org/10.1080/01616412.2025.2495939 DOI: https://doi.org/10.1080/01616412.2025.2495939
Kim, Y.-H. & Lim, J.-H. (2012). The Reliability and Validity of Figure-of-8 Walk Test in Patients with Stroke. Journal of the Korean Academy of Clinical Electrophysiology, 10, 29-37. https://doi.org/10.5627/KACE.2012.10.1.029 DOI: https://doi.org/10.5627/KACE.2012.10.1.029
Triolo, G., Lombardo, R., Ivaldi, D., Quartarone, A., & Lo Buono, V. (2025). An Overview About Figure-of-Eight Walk Test in Neurological Disorders: A Scoping Review. Neurology International, 17(7), 112. https://doi.org/10.3390/neurolint17070112 DOI: https://doi.org/10.3390/neurolint17070112
Lowry, K., Woods, T., Malone, A., Krajek, A., Smiley, A., & Van Swearingen, J. (2022). The Figure-of-8 Walk Test used to detect the loss of motor skill in walking among persons with Parkinson’s disease. Physiother Theory Pract, 38(4), 552-560. https://doi.org/10.1080/09593985.2020.1774948 DOI: https://doi.org/10.1080/09593985.2020.1774948
Fatih, Ö., Özkeskin, М., Ar, Е., & Yüceyar, N. (2022). Gait assessment in shaped pathways: The test-retest reliability and concurrent validity of the figure of eight test and L test in multiple sclerosis patients without mobility aids. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 65, 103998 https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.103998 DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.103998
Katirci Kirmaci, Z.I., Adiguzel, H., Erel, S., Inanç, Y, & Tuncel Berktas, D. (2023). The reliability and validity of the Figure of 8 walk test in mildly disabled persons with multiple sclerosis. Mult Scler Relat Disord, 69, 104430. https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.104430 DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.104430
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Oksana Blavt, Shi Lei, Tetiana Helzhynska, Maryan Pityn, Oleksandr Herasymenko, Igor Vovk, Mykola Prozar, Oleh Hrebik
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
