Порівняльний аналіз виконавської майстерності комплексу I у пляжному волейболі серед спортсменів чоловічої та жіночої статей
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.6.08Ключові слова:
результативність, технічні навички, комплекс I, пляжний волейбол, гендерАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було проаналізувати та оцінити результативність застосування різних видів навичок серед гравців чоловічої та жіночої статей у Комплексі I.
Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 28 чоловічих та 26 жіночих матчів, які представляли 32 національні команди, що брали участь у фіналі Світового туру ФІВБ 2019 року. Загалом було зафіксовано та проаналізовано 3624 послідовності Комплексу I. Навички виконання пасу (прийом та специфічна передача м’яча зв’язуючим гравцем, який направляє м’яч нападаючому для виконання удару) оцінювалися за чотирирівневою шкалою рейтингу якості тактики, а атакуючі удари — за п’ятирівневою шкалою. Тест на визначенняобсерваційної надійності продемонстрував високий коефіцієнт кореляції.
Результати. Гравці чоловічої статі в пляжному волейболі загалом продемонстрували вищу якість (рівень якості — QL3) у прийомі подачі та передачі м’яча з позиції зв’язуючого, а також більшу ефективність (QL4) у виконанні нападаючих ударів порівняно з жінками. Чоловіки частіше використовували базову техніку виконання передачі передпліччям при прийомі м’яча (p=0.001), верхню передачу (p=0.001) з позиції зв’язуючого та сильний нападаючий удар (p=0.001) при атакуючих діях, порівнюючи з гравцями жіночої статі. Натомість жінки частіше використовували бічну передачу передпліччям та інші техніки прийому м’яча (p=0.001 та p=0.001 відповідно), нижню передачу з позиції зв’язуючого (p=0.001) та техніки сильного й атакуючого ударів, що виконуються зігнутими пальцями, використовуючи кісточки, щоб завдати швидкого та точного удару по м’ячу при атакуючих діях (p=0.001 та p=0.001 відповідно). Крім того, чим вища якість прийому подачі, тим краща якість виконання передачі зв’язуючим гравцем (p<0.001), а чим вища якість виконання передачі з позиції зв’язуючого, тим ефективніша атака (p<0.001) для обох статей. Зрештою, результати показали, що чоловіки-спортсмени частіше виконували відмінні передачі з позиції зв’язуючого, ніж жінки-спортсменки (p=0.02, p=0.001 та p=0.001 відповідно), незалежно від рівня якості прийнятої подачі.
Висновки. Гравці чоловічої статі виявилися ефективнішими за гравців жіночої статі, оскільки вони насамперед використовували техніку фронтального прийому, верхню передачу з позиції зв’язуючого та потужні атакуючі удари, що підвищило загальну якість їхньої гри. З метою узагальнення отриманих результатів рекомендується провести подальші дослідження різних змагальних рівнів та вікових категорій.Завантаження
Посилання
Casanova, R. M. (2015). Beach Volleyball: Picture of the Game. In FIVB.
Hank, M., Malý, T., Zahálka, F., Dragijský, M., & Bujnovský, D. (2016). Evaluation of the horizontal movement distance of elite female beach volleyball players during an official match. International Journal of Performance Analysis in Sport, 16(3), 1087-1101. https://doi.org/10.1080/24748668.2016.11868950 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2016.11868950
Kumar, P. (2015). Impact of Sand Training for Endurance Development among Athletes. IJAR, 1(7), 503–506.
Pinnington, H. C., & Dawson, B. (2001). The energy cost of running on grass compared to soft dry beach sand. Journal of Science and Medicine in Sport, 4(4), 416-430. https://doi.org/10.1016/S1440-2440(01)80051-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S1440-2440(01)80051-7
Palao, J. M., Gutiérrez, D., & Frideres, J. E. (2008). Height, weight, Body Mass Index, and age in beach volleyball players in relation to level and position. The Journal of sports medicine and physical fitness, 48(4), 466-471.
Freire, R., Hausen, M., Pereira, G., & Itaborahy, A. (2023). Body Composition, Aerobic Fitness, Isokinetic Profile, and Vertical Jump Ability in Elite Male and Female Volleyball and Beach Volleyball Players. Journal of Science in Sport and Exercise, 5(4), 385-395. https://doi.org/10.1007/s42978-022-00192-y DOI: https://doi.org/10.1007/s42978-022-00192-y
Tilp, M., Koch, C., Stifter, S., & Ruppert, S. G. (2006). Digital game analysis in beach volleyball. International Journal of Performance Analysis in Sport, 6(1), 140-148. https://doi.org/10.1080/24748668.2006.11868362 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2006.11868362
Medeiros, A. I. A., Marcelino, R., Mesquita, I. M., & Palao, J. M. (2017). Performance differences between winning and losing under-19, under-21 and senior teams in men’s beach volleyball. International Journal of Performance Analysis in Sport, 17(1-2), 96-108. https://doi.org/10.1080/24748668.2017.1304029 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2017.1304029
Eom, H. J., & Schutz, N. R. (1992a). Transition playing team performance of volleyball: A log linear analysis. Research Quarterly for Exercises and Sport, 63(3), 261-269. DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.1992.10608741
Eom, H. J., & Schutz, R. W. (1992b). Statistical analyses of volleyball team performance. Research Quarterly for Exercise and Sport, 63(1), 11-18. https://doi.org/10.1080/02701367.1992.10607551 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.1992.10607551
Tabachnick, B. G., & Fidell, L. S. (2019). Using Multivariate Statistics (7th ed.). Pearson.
Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavioral sciences (2nd ed.). Lawrence Erlbaum Associates.
Altman, D. G. (1991). Practical statistics for medical research. Chapman and Hall. DOI: https://doi.org/10.1201/9780429258589
Kortlik, J. W., & Williams, H. A. (2003). The incorporation of effect size in information technology, learning, and performance research. Information Technology, Learning, and Performance Journal, 21(1), 1-7.
Meyer, D., Zeileis, A., & Hornik, K. (2020). vcd: Visualizing Categorical Data. R Package Version 1, 4-7. https://rdrr.io/cran/vcd/
Zeileis, A., Meyer, D., & Hornik, K. (2007). Residual-based shadings for visualizing (conditional) independence. Journal of Computational and Graphical Statistics, 16(3), 507-525. https://doi.org/10.1198/106186007X237856 DOI: https://doi.org/10.1198/106186007X237856
Bergeles, N., Barzouka, K., & Nikolaidou, M. E. (2009). Performance of male and female setters and attackers on Olympic-level volleyball teams. International Journal of Performance Analysis in Sport, 9(9), 141-148. https://doi.org/10.1080/24748668.2009.11868470 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2009.11868470
Afonso, J., & Mesquita, I. (2011). Determinants of block cohesiveness and attack efficacy in high-level women’s volleyball. European Journal of Sport Science, 11(1), 69-75. https://doi.org/10.1080/17461391.2010.487114 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2010.487114
Silva, M., Lacerda, D., & João, P. V. (2013). Match analysis of discrimination skills according to the setter attack zone position in high level volleyball. International Journal of Performance Analysis in Sport, 13(2), 452-460. https://doi.org/10.1080/24748668.2013.11868661 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2013.11868661
Koch, C., & Tilp, M. (2009). Beach volleyball techniques and tactics: A comparison of male and female playing characteristics. Kinesiology, 41(1), 52-59. https://www.researchgate.net/publication/228659523
Bishop, P., Cureton, K., & Collins, M. (1987). Sex difference in muscular strength in equally-trained men and women. Ergonomics, 30(4), 675-687. https://doi.org/10.1080/00140138708969760 DOI: https://doi.org/10.1080/00140138708969760
Buscá, B., Moras, G., Javier, P., & Rodríguez-Jiménez, S. (2012). The influence of serve characteristics on performance in men’s and women’s high-standard beach volleyball. Journal of Sports Sciences, 30(3), 269-276. https://doi.org/10.1080/02640414.2011.635309 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2011.635309
FIVB. (2021). Official Volleyball Rules 2021-2024. FIVB. www.fivb.com
López-Martínez, A. B., Palao, J. M., Ortega, E., & García-De-Alcaraz, A. (2020). Efficacy and manner of execution of the serve in top-level women’s beach volleyball players. Journal of Physical Education (Maringa), 31(1). https://doi.org/10.4025/JPHYSEDUC.V31I1.3142 DOI: https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v31i1.3142
Palao, J. M., & Valadés, D. (2014). Normative profiles for serve speed for the training of the serve and reception in volleyball. The Sport Journal, 17, 1-10.
Giannopoulos, N., Vagenas, G., Noutsos, K., Barzouka, K., & Bergeles, N. (2017). Somatotype, Level of Competition, and Performance in Attack in Elite Male Volleyball. Journal of Human Kinetics, 58(1), 131-140. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0082 DOI: https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0082
Malousaris, G., Bergeles, N., Barzouka, K., Bayios, I., Nassis, G., & Koskolou, M. (2008). Somatotype, size and body composition of competitive female volleyball players. Journal of Science and Medicine in Sport, 11(3), 337-344. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2006.11.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2006.11.008
Marcelino, R., Afonso, J., Moraes, J. C., & Mesquita, I. (2014). Determinants of attack players in high-level men’s volleyball. Kinesiology, 46(2), 234-241.
Häyrinen, M., & Tampouratzis, K. (2012). Technical and tactical game analysis of elite female beach volleyball. KIHU: Research Institute for Olympic Sports. https://www.researchgate.net/publication/271209229
Barzouka, K., Sotiropoulos, K., Tsavdaroglou, S., & Kosiva, E. (2019). Comparison of elite male and female volleyball setters regarding the time-zone setting choice and their performance per rotation. Exercise & Society, 63, 26-38.
Palao, J. M., Santos, J. A., & Ureña, A. (2005). The effect of the setter’s position on the spike in volleyball. Journal of Human Movement Studies, 48(1), 25-40.
Drikos, S., Sotiropoulos, K., Gkreka, S., Tsakiri, M., & Barzouka, K. (2022). Variations in Attack Patterns between Female and Male outside hitters in top-level Volleyball. International Journal of Sports Science & Coaching, 17(2), 174795412210757. https://doi.org/10.1177/17479541221075723 DOI: https://doi.org/10.1177/17479541211030633
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Marina Tsakiri, Nafsika Marathokampitou, Vasilios Gasteratos, Alexandros Mazonakis, Sotirios Drikos, Karolina Barzouka, Konstantinos Sotiropoulos
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
