Вплив інтервенції зі структурованої йоги на когнітивну, психологічну та функціональну працездатність баскетболісток, які беруть участь у змаганнях: Двогрупове контрольоване експериментальне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.6.03Ключові слова:
інтервенція з йоги, спортсменки, когнітивна концентрація, психологічна резилентність, функціональна працездатністьАнотація
Історія питання. Йога як цілісний метод тренування, що поєднує фізичний, психологічний та когнітивний розвиток, набуває чималої уваги, проте контрольованих доказів щодо ефективності її застосування у змагальних командних видах спорту серед жінок досі бракує.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в оцінці впливу восьмитижневої інтервенції зі структурованої йоги на когнітивну концентрацію, психологічну резилентність, сприйняття стресу та функціональну працездатність студенток-баскетболісток.
Матеріали та методи. Загалом тридцять спортсменів (віком 19-24 роки) було розподілено за методом рандомізації на експериментальну групу (йога + стандартні тренування) та контрольну групу (лише стандартні тренування). Когнітивні (тест уваги d₂), психологічні (CD-RISC-10 — шкала резильєнтності Коннора —Девідсона, PSS-10 — шкала сприйнятого стресу) та фізичні (вертикальний стрибок, спринт, спритність) показники оцінювалися на перед- та постінтервенційному етапах дослідження. Аналіз даних проведено за допомогою змішаного дисперсійного аналізу та підтверджуючого коваріаційного аналізу з базовими коваріатами. Розраховано розміри ефекту (d Коена, часткове η²), а також довірчі інтервали з показником 95 %, р-значення скориговано відповідно до частоти помилкових виявлень (FDR) за методом Бенджаміні — Гоґберга.
Результати. Для когнітивної концентрації (p < .001), резилентності (p = .004), зниження стресу (p = .002) та спритності (p = .011) відзначено значущі взаємодії між групою та періодом часу. Коваріаційний аналіз підтвердив силу зазначених ефектів, навіть після контролю за відмінностями в базових показниках. Метод головних компонент виявив два латентні виміри, а саме психологічно-когнітивну та рухову працездатність, які разом становили понад 75 % дисперсії.
Висновки. Програма занять йогою значно покращила психофізіологічну готовність та функціональну ефективність порівняно зі стандартними тренуваннями. Отримані результати дозволяють припустити, що йога може слугувати інтегративним підходом для підвищення результативності спортсменів на етапі підготовки.
Завантаження
Посилання
Birrer, D., & Morgan, G. (2010). Psychological skills training as a way to enhance an athlete’s performance in high-intensity sports. Psychology of Sport and Exercise, 11(1), 105-111. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.07.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.07.001
Kavoura, A., Ryba, T. V., & Chroni, S. (2015). Negotiating female judoka identities in Greece: The discourse of masculinity in sport. Psychology of Sport and Exercise, 16(1), 88-95. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2014.08.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2014.09.011
Wachsmuth, S., Joch, M., & Wigger, K. (2018). Women in sport: Psychological stress, coping, and resilience. The European Journal of Sport Science, 18(9), 1182-1191. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1519782
Montuori, S., D’Aniello, E., D’Aniello, B., & Maisto, F. (2018). The effect of cognitive focus on sports performance: A systematic review. International Journal of Sports Science and Coaching, 13(4), 578-589. https://doi.org/10.1177/1747954117751919
Fletcher, D., & Sarkar, M. (2012). A systematic review of psychological resilience in sport performers. European Psychologist, 17(2), 125-139. https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000104 DOI: https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000104
Simonsmeier, B. A., Andronikos, G., & Höner, O. (2021). The effects of mental skills training on performance and psychological outcomes in youth sports: A meta-analysis. International Review of Sport and Exercise Psychology, 14(1), 1-28. https://doi.org/10.1080/1750984X.2020.1804702 DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2020.1780627
Woodyard, C. (2011). Exploring the therapeutic effects of yoga and its ability to increase quality of life. International Journal of Yoga, 4(2), 49-54. https://doi.org/10.4103/0973-6131.85485 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.85485
Pascoe, M. C., Thompson, D. R., Ski, C. F., Anderson, N., & Hackett, D. A. (2017). Yoga in sports: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 15(4), 365-384. https://doi.org/10.1080/1612197X.2016.1264673
Gothe, N. P., Pontifex, M. B., Hillman, C. H., & McAuley, E. (2013). The acute effects of yoga on executive function. Journal of Physical Activity and Health, 10(4), 488-495. https://doi.org/10.1123/jpah.10.4.488 DOI: https://doi.org/10.1123/jpah.10.4.488
Streeter, C. C., Gerbarg, P. L., Saper, R. B., Ciraulo, D. A., & Brown, R. P. (2012). Effects of yoga on the autonomic nervous system, gamma-aminobutyric acid, and allostasis in epilepsy, depression, and post-traumatic stress disorder. Medical Hypotheses, 78(5), 571-579. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2012.01.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2012.01.021
Cowen, V. S., & Adams, T. B. (2005). Yoga as a therapeutic intervention for body image and self-esteem. International Journal of Yoga Therapy, 15(1), 127–134. https://doi.org/10.17761/ijyt.15.1.w23t76t7507316v6
Polsgrove, M. J., Ellingson, R., & Wyrick, T. (2016). The effects of yoga on flexibility and balance: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sport and Health Science, 5(2), 226-233. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.12.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.12.006
Mücke, M., Ludyga, S., & Buser, D. A. (2018). The effects of an 8-week mindfulness-based intervention on the emotional response to exercise in competitive female athletes. Psychology of Sport and Exercise, 37, 233-241. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.05.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.05.006
Mullins, R., Miller, M., & Tye, R. (2020). Multivariate analysis in sport science: A practical guide to data analysis. Journal of Sport and Health Science, 9(3), 209-222. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.01.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.01.001
Scanlan, A. T., Dascombe, B. J., & Reaburn, P. R. (2012). The physiological and activity demands of men’s collegiate basketball. Journal of Sports Sciences, 30(11), 1187-1195. https://doi.org/10.1080/02640414.2012.700140
Field, T. (2011). Prenatal depression effects on early development: A review. Infant Behavior and Development, 34(1), 1-14. https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2010.09.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2010.09.008
Gard, T., Taquet, M., & Muehsam, D. (2014). The neurobiology of yoga: Interoceptive awareness and the regulation of the autonomic nervous system. Frontiers in Human Neuroscience, 8, 75. https://doi.org/10.3389/fnhum.2014.00075 DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2014.00075
Abdollahipour, R., Jafari, H., & Moflehi, G. (2020). The effect of an 8-week yoga program on balance, flexibility, and agility in elite female volleyball players. International Journal of Yoga, 13(2), 159-164. https://doi.org/10.4103/ijoy.ijoy_44_19 DOI: https://doi.org/10.4103/ijoy.IJOY_44_19
Park, J., Tolea, M. I., Sherman, D., Rosenfeld, A., Arcay, V., Lopes, Y., & Galvin, J. E. (2020). Feasibility of conducting nonpharmacological interventions to manage dementia symptoms in community-dwelling older adults: A cluster randomized controlled trial. American Journal of Alzheimer’s Disease & Other Dementias, 35, 1533317519872635. https://doi.org/10.1177/1533317519872635 DOI: https://doi.org/10.1177/1533317519872635
Brickenkamp, R., & Zillmer, E. (1998). The d2 Test of Attention. Hogrefe & Huber Publishers. DOI: https://doi.org/10.1037/t03299-000
Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385-396. https://doi.org/10.2307/2136404 DOI: https://doi.org/10.2307/2136404
Cramer, H., Lauche, R., Langhorst, J., & Dobos, G. (2013). Yoga for depression: A systematic review and meta-analysis. Depression and Anxiety, 30(11), 1068-1083. https://doi.org/10.1002/da.22166 DOI: https://doi.org/10.1002/da.22166
Tang, Y. Y., Hölzel, B. K., & Posner, M. I. (2015). The neuroscience of mindfulness meditation. Nature Reviews Neuroscience, 16(4), 213-225. https://doi.org/10.1038/nrn3916 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn3916
Cahn, B. R., Goodman, M. S., Peterson, C. T., Maturi, R., & Mills, P. J. (2017). Yoga, meditation and mind-body health: Increased BDNF, cortisol awakening response, and altered inflammatory marker expression after a 3-month yoga and meditation retreat. Frontiers in Human Neuroscience, 11, 315. https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00315 DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00315
Pascoe, M. C., & Bauer, I. E. (2015). A systematic review of randomized control trials on the effects of yoga on stress measures and mood. Journal of Psychiatric Research, 68, 270-282. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2015.07.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2015.07.013
Hagins, M., Moore, W., & Rundle, A. (2007). Does practicing hatha yoga satisfy recommendations for intensity of physical activity which improves and maintains health and cardiovascular fitness? BMC Complementary and Alternative Medicine, 7, 40. https://doi.org/10.1186/1472-6882-7-40 DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6882-7-40
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Vijayalakshmi Vijayalakshmi, Saroja Saroja
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
