Вивчення ефективних переваг мануальної мобілізації м’яких тканин та міофасціального розслаблення щодо динамічної спортивної результативності футболістів національного рівня
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.07Ключові слова:
міофасціальне розслаблення, мануальна мобілізація м’яких тканин, спортивна результативність, футболісти, вибухова сила, фасціальна системаАнотація
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні ефективного впливу мануальної мобілізації м’яких тканин (MMМТ) та міофасціального розслаблення (MФР) на ключові показники динамічної результативності у футболістів національного рівня.
Матеріали та методи. Двадцять чотири конкурентоспроможних футболістів національного рівня (віком 18–23 роки) розподілено за методом рандомізації на групи MММТ (n = 12) та MФР (n = 12). Кожен учасник проходив одну інтервенційну сесію, специфічну для своєї групи. На перед- та постінтервенційному етапах дослідження проведено аналіз з метою оцінки показників гнучкості (нахил тулуба вперед з положення сидячі), вибухової сили (стрибок у довжину з місця та стрибок з контррухом), а також динамічної рівноваги (стрибок на одній нозі). Сертифіковані фахівці використовували стандартизовані протоколи застосування. Для визначення статистичної значущості було застосовано дисперсійний аналіз із повторними вимірами, а для оцінки розміру ефекту використовувався частковий ета-квадрат (η²p).
Результати. У результатах як MMМТ, так і MФР групи спостерігалося суттєве поліпшення (p < .05) за всіма показниками результативності. Група MФР продемонструвала кращі результати порівняно з групою MМMТ: гнучкість (+11.58% проти +5.29%, η²p = .61), стрибок у довжину з місця (+4.25% проти +2.15%, η²p = .70), стрибок з контррухом (+7.68% проти +4.65%, η²p = .56) та динамічна рівновага (+4.11% проти +3.03%, η²p = .29). Усі зміни були статистично значущими, причому група MФР показала більші розміри ефекту.
Висновки. Дослідження показало, що обидві методики впливу на м’які тканини значно покращили гнучкість, вибухову силу та динамічну рівновагу у елітних футболістів, причому у методиці MФР спостерігалося постійне збільшення відчутних переваг. Отримані результати підкреслюють ефективність впровадження методики МФР у програми передзмагальних розминок для безпосереднього підвищення результативності. Подальші дослідження слід зосередити на вивченні тривалості цих ефектів, показників результативності в конкретних видах спорту та комбінованих протоколів з метою вдосконалення стратегій підготовки до змагань.
Завантаження
Посилання
Bompa, T. O., & Buzzichelli, C. A. (2019). Periodization: Theory and Methodology of Training (1st ed.). Human Kinetics. https://doi.org/10.5040/9781718225435 DOI: https://doi.org/10.5040/9781718225435
Behm, D. G., & Wilke, J. (2019a). Do Self-Myofascial Release Devices Release Myofascia? Rolling Mechanisms: A Narrative Review. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 49(8), 1173-1181. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01149-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01149-y
Schroeder, A. N., & Best, T. M. (2015). Is self-myofascial release an effective preexercise and recovery strategy? A literature reviews. Current Sports Medicine Reports, 14(3), 200-208. https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000148 DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000148
Cheatham, S. W., Kolber, M. J., Cain, M., & Lee, M. (2015a). The Effects of Self-Myofascial Release Using A Foam Roll Or Roller Massager On Joint Range of Motion, Muscle Recovery, and Performance: A Systematic Review. International Journal of Sports Physical Therapy, 10(6), 827-838.
World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. (2013). JAMA, 310(20), 2191. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Wiewelhove, T., Raeder, C., Meyer, T., Kellmann, M., Pfeiffer, M., & Ferrauti, A. (2016). Effect of Repeated Active Recovery During a High-Intensity Interval-Training Shock Microcycle on Markers of Fatigue. International Journal of Sports Physiology and Performance, 11(8), 1060-1066. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0494 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0494
Tang, S., Sheng, L., Xia, J., Xu, B., & Jin, P. (2024). The effectiveness of instrument-assisted soft tissue mobilization on range of motion: A meta-analysis. BMC Musculoskeletal Disorders, 25(1), 319. https://doi.org/10.1186/s12891-024-07452-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12891-024-07452-8
Nédélec, M., McCall, A., Carling, C., Legall, F., Berthoin, S., & Dupont, G. (2012). Recovery in soccer: Part I - post-match fatigue and time course of recovery. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 42(12), 997-1015. https://doi.org/10.2165/11635270-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11635270-000000000-00000
Bangsbo, J., Mohr, M., & Krustrup, P. (2006). Physical and metabolic demands of training and match-play in the elite football player. Journal of Sports Sciences, 24(7), 665-674. https://doi.org/10.1080/02640410500482529 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410500482529
Peacock, C. A., Krein, D. D., Silver, T. A., Sanders, G. J., & VON Carlowitz, K.-P. A. (2014a). An Acute Bout of Self-Myofascial Release in the Form of Foam Rolling Improves Performance Testing. International Journal of Exercise Science, 7(3), 202-211. https://doi.org/10.70252/DTPM9041 DOI: https://doi.org/10.70252/DTPM9041
Stroiney, D. A., Mokris, R. L., Hanna, G. R., & Ranney, J. D. (2020). Examination of Self-Myofascial Release vs. Instrument-Assisted Soft-Tissue Mobilization Techniques on Vertical and Horizontal Power in Recreational Athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(1), 79-88. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002628 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002628
Markovic, G. (2015). Acute effects of instrument assisted soft tissue mobilization vs. Foam rolling on knee and hip range of motion in soccer players. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 19(4), 690-696. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2015.04.010 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2015.04.010
Mayorga-Vega, D., Merino-Marban, R., & Viciana, J. (2014). Criterion-Related Validity of Sit-and-Reach Tests for Estimating Hamstring and Lumbar Extensibility: A Meta-Analysis. Journal of Sports Science & Medicine, 13(1), 1-14. DOI: https://doi.org/10.4100/jhse.2014.91.18
Asan, S., Özdemir, E., & Gençoğlu, C. (2025). The Role of Lower Extremity Neuromuscular Control and Stability in Predicting Biomotor Skills in Soccer Players. Spor Bilimleri Araştırmaları Dergisi, 10(1), 15-28. https://doi.org/10.25307/jssr.1570091 DOI: https://doi.org/10.25307/jssr.1570091
Krzysztofik, M., Jarosz, J., Urbański, R., Aschenbrenner, P., & Stastny, P. (2024). Effects of 6 weeks of complex training on athletic performance and post-activation performance enhancement effect magnitude in soccer players: A cross-sectional randomized study. Biology of Sport, 42. https://doi.org/10.5114/biolsport.2025.139849 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2025.139849
Myer, G. D., Schmitt, L. C., Brent, J. L., Ford, K. R., Barber Foss, K. D., Scherer, B. J., Heidt, R. S., Divine, J. G., & Hewett, T. E. (2011). Utilization of modified NFL combine testing to identify functional deficits in athletes following ACL reconstruction. The Journal of Orthopaedic and Sports Physical Therapy, 41(6), 377-387. https://doi.org/10.2519/jospt.2011.3547 DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2011.3547
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203771587 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203771587
Peacock, C. A., Krein, D. D., Silver, T. A., Sanders, G. J., & VON Carlowitz, K.-P. A. (2014b). An Acute Bout of Self-Myofascial Release in the Form of Foam Rolling Improves Performance Testing. International Journal of Exercise Science, 7(3), 202-211. https://doi.org/10.70252/DTPM9041 DOI: https://doi.org/10.70252/DTPM9041
Behm, D. G., & Wilke, J. (2019b). Do Self-Myofascial Release Devices Release Myofascia? Rolling Mechanisms: A Narrative Review. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 49(8), 1173-1181. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01149-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01149-y
Schleip, R. (2003). Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 7(1), 11-19. https://doi.org/10.1016/S1360-8592(02)00067-0 DOI: https://doi.org/10.1016/S1360-8592(02)00067-0
MacDonald, G. Z., Penney, M. D. H., Mullaley, M. E., Cuconato, A. L., Drake, C. D. J., Behm, D. G., & Button, D. C. (2013). An acute bout of self-myofascial release increases range of motion without a subsequent decrease in muscle activation or force. Journal of Strength and Conditioning Research, 27(3), 812-821. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31825c2bc1 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31825c2bc1
Cheatham, S. W., Kolber, M. J., Cain, M., & Lee, M. (2015b). The effects of self-myofascial release using a foam roll or roller massager on joint range of motion, muscle recovery, and performance: a systematic review. International Journal of Sports Physical Therapy, 10(6), 827–838.
Healey, K. C., Hatfield, D. L., Blanpied, P., Dorfman, L. R., & Riebe, D. (2014). The effects of myofascial release with foam rolling on performance. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(1), 61-68. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182956569 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182956569
Krause, F., Wilke, J., Vogt, L., & Banzer, W. (2016). Intermuscular force transmission along myofascial chains: A systematic review. Journal of Anatomy, 228(6), 910-918. https://doi.org/10.1111/joa.12464 DOI: https://doi.org/10.1111/joa.12464
Monteiro, E. R., Škarabot, J., Vigotsky, A. D., Brown, A. F., Gomes, T. M., & Novaes, J. da S. (2017). Maximum repetition performance after different antagonist foam rolling volumes in the inter-set rest period. International Journal of Sports Physical Therapy, 12(1), 76-84.
Halperin, I., Aboodarda, S. J., Button, D. C., Andersen, L. L., & Behm, D. G. (2014). Roller massager improves range of motion of plantar flexor muscles without subsequent decreases in force parameters. International Journal of Sports Physical Therapy, 9(1), 92-102.
Konrad, A., Tilp, M., & Nakamura, M. (2021). A Comparison of the Effects of Foam Rolling and Stretching on Physical Performance. A Systematic Review and Meta-Analysis. Frontiers in Physiology, 12, 720531. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.720531 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.720531
Griefahn, A., Oehlmann, J., Zalpour, C., & von Piekartz, H. (2017). Do exercises with the Foam Roller have a short-term impact on the thoracolumbar fascia? - A randomized controlled trial. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 21(1), 186-193. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2016.05.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2016.05.011
Myers, T. W. (with Internet Archive). (2014). Anatomy trains: Myofascial meridians for manual and movement therapists. Edinburgh; New York: Churchill Livingstone/Elsevier. http://archive.org/details/anatomytrainsmyo0000myer
Wilke, J., Krause, F., Vogt, L., & Banzer, W. (2016). What Is Evidence-Based About Myofascial Chains: A Systematic Review. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 97(3), 454-461. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2015.07.023 DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2015.07.023
Behm, D. G., Alizadeh, S., Hadjizadeh Anvar, S., Mahmoud, M. M. I., Ramsay, E., Hanlon, C., & Cheatham, S. (2020). Foam Rolling Prescription: A Clinical Commentary. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(11), 3301-3308. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003765 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003765
Behm, D. G., & Chaouachi, A. (2011). A review of the acute effects of static and dynamic stretching on performance. European Journal of Applied Physiology, 111(11), 2633-2651. https://doi.org/10.1007/s00421-011-1879-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-011-1879-2
Konrad, A., Glashüttner, C., Reiner, M. M., Bernsteiner, D., & Tilp, M. (2020). The Acute Effects of a Percussive Massage Treatment with a Hypervolt Device on Plantar Flexor Muscles’ Range of Motion and Performance. Journal of Sports Science & Medicine, 19(4), 690-694.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Awesh Khati, Rintu Saibya, Namchan Norbu Bhutia, Jinnatunnesha Khatun, Mohit, Harish Singh, Sohom Saha
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
