Визначення потенціалу L-селенометіоніну як захисного засобу проти пошкодження м’язів, спричиненого фізичними вправами
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.03Ключові слова:
ексцентричні вправи, пошкодження м’язів, запалення, спортивні травмиАнотація
Історія питання. Синдром відстроченого м’язового болю (СВМБ) — це явище, що виникає внаслідок пошкодження м’язів після виконання незвичних або інтенсивних ексцентричних вправ, симптоми якого зберігаються протягом декількох днів. Цей стан характеризується м’язовим болем, зниженням м’язової сили, обмеженою амплітудою рухів та загальним дискомфортом, що негативно впливає на результативність та порушує режим програми тренувань.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні впливу приймання добавок із вмістом селену на СВМБ та пошкодження м’язів після виконання інтенсивних ексцентричних вправ.
Матеріали та методи. У представленому дослідженні використовувався експериментальний перед- та постконтрольний груповий дизайн. Загалом 44 студенти чоловічої статі з факультету спортивних наук Державного університету Сурабаї (Universitas Negeri Surabaya) було рандомізовано та розподілено за принципом подвійного сліпого методу на групу, яка приймала добавки із вмістом селену (n = 22), та групу, яка отримувала плацебо (n = 22). Учасникам обох груп було дано вказівку приймати одну капсулу селену або плацебо протягом 28 днів. Після 28-денного періоду саплементації обидві групи виконали степ-тест із 10 підходами по 10 повторень. Рівні синдрому відстроченого м’язового болю (СВМБ) та креатинкінази (КK) оцінювалися через 24 та 48 годин після проведення тренувальної фази.
Результати. Результати дослідження показали, що протягом періоду від 24 до 48 годин після виконання інтенсивних ексцентричних вправ в обох групах спостерігалося зниження рівнів синдрому відстроченого м’язового болю (СВМБ) та креатинкінази (КK) в плазмі крові. Однак група, яка приймала добавки із вмістом селену, продемонструвала значне зниження рівнів СВМБ та КK порівняно з групою, яка отримувала плацебо (p < 0,05). Це свідчить про те, що приймання добавок із вмістом селену може сприяти покращенню природного процесу відновлення, а не виключно відповідати за відмічене зниження зазначених показників.
Висновки. Підсумовуючи, саплементація селену сприяє зниженню ймовірності травмування м’язів після виконання інтенсивних ексцентричних вправ, оскільки приймання цих добавок ефективно зменшує рівні СВМБ і КK у кровотоці.
Ключові слова: ексцентричний, вправи, пошкодження м’язів, запалення, спортивні травми.
Завантаження
Посилання
Ali, M. A., Pangestu, B., Rahayu, S., Anggita, G. M., Kurniawati, D. M., Noer, E. R., & Mohamed, A. M. D. (2023). Foam rolling reduced total creatine kinase in acute muscle inflammation following long-distance running. Journal Sport Area, 8(1), 117-122. https://doi.org/10.25299/sportarea.2023.vol8(1).12144 DOI: https://doi.org/10.25299/sportarea.2023.vol8(1).12144
Hotfiel, T., Freiwald, J., Hoppe, M., Lutter, C., Forst, R., Grim, C., Bloch, W., Hüttel, M., & Heiss, R. (2018). Advances in Delayed-Onset Muscle Soreness (DOMS): Part I: Pathogenesis and Diagnostics. Sportverletzung· Sportschaden, 32(04), 243-250. https://doi.org/10.1055/a-0753-1884 DOI: https://doi.org/10.1055/a-0753-1884
Kristensen, N. S., Hertel, E., Skadhauge, C. H., Kronborg, S. H., Petersen, K. K., & McPhee, M. E. (2021). Psychophysical predictors of experimental muscle pain intensity following fatiguing calf exercise. PLOS ONE, 16(7), e0253945. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253945 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253945
Zulaini, Harahap, N. S., Siregar, N. S., & Zulfahri. (2021). Effect Stretching and Recovery on Delayed Onset Muscle Soreness (DOMS) After Exercise. Journal of Physics: Conference Series, 1811(1), 012113. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1811/1/012113 DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1811/1/012113
Chang, W.-D., Lin, H.-Y., Chang, N.-J., & Wu, J.-H. (2021). Effects of 830 nm Light-Emitting Diode Therapy on Delayed-Onset Muscle Soreness. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2021, 1-7. https://doi.org/10.1155/2021/6690572 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6690572
Wilke, J., & Behringer, M. (2021). Is “Delayed Onset Muscle Soreness” a False Friend? The Potential Implication of the Fascial Connective Tissue in Post-Exercise Discomfort. International Journal of Molecular Sciences, 22(17), 9482. https://doi.org/10.3390/ijms22179482 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22179482
Yoshida, R., Nakamura, M., & Ikegami, R. (2022). The Effect of Single Bout Treatment of Heat or Cold Intervention on Delayed Onset Muscle Soreness Induced by Eccentric Contraction. Healthcare, 10(12), 2556. https://doi.org/10.3390/healthcare10122556 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare10122556
Beba, M., Mohammadi, H., Clark, C. C. T., & Djafarian, K. (2022). The effect of curcumin supplementation on delayed‐onset muscle soreness, inflammation, muscle strength, and joint flexibility: A systematic review and dose–response meta‐analysis of randomized controlled trials. Phytotherapy Research, 36(7), 2767-2778. https://doi.org/10.1002/ptr.7477 DOI: https://doi.org/10.1002/ptr.7477
Boukhris, O., Trabelsi, K., Abdessalem, R., Hsouna, H., Ammar, A., Glenn, J. M., Bott, N., Irandoust, K., Taheri, M., Turki, M., Ayadi, F., Bragazzi, N. L., Engel, F. A., & Chtourou, H. (2020). Effects of the 5-m Shuttle Run Test on Markers of Muscle Damage, Inflammation, and Fatigue in Healthy Male Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(12), 4375. https://doi.org/10.3390/ijerph17124375 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17124375
Udani, J. K., Singh, B. B., Singh, V. J., & Sandoval, E. (2009). BounceBackTM capsules for reduction of DOMS after eccentric exercise: a randomized, double-blind, placebo-controlled, crossover pilot study. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 6(1). https://doi.org/10.1186/1550-2783-6-14 DOI: https://doi.org/10.1186/1550-2783-6-14
Rickards, L., Lynn, A., Harrop, D., Barker, M., Russell, M., & Ranchordas, M. (2021). Effect of Polyphenol-Rich Foods, Juices, and Concentrates on Recovery from Exercise Induced Muscle Damage: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients, 13(9), 2988. https://doi.org/10.3390/nu13092988 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13092988
O’Malley, C. A., Smith, S. A., Mauger, A. R., & Norbury, R. (2024). Exercise‐induced pain within endurance exercise settings: Definitions, measurement, mechanisms and potential interventions. Experimental Physiology, 109(9), 1446-1460. https://doi.org/10.1113/EP091687 DOI: https://doi.org/10.1113/EP091687
Markus, I., Constantini, K., Hoffman, J. R., Bartolomei, S., & Gepner, Y. (2021). Exercise-induced muscle damage: mechanism, assessment and nutritional factors to accelerate recovery. European Journal of Applied Physiology, 121(4), 969-992. https://doi.org/10.1007/s00421-020-04566-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-020-04566-4
Tomalka, A. (2023). Eccentric muscle contractions: from single muscle fibre to whole muscle mechanics. Pflügers Archiv - European Journal of Physiology, 475(4), 421-435. https://doi.org/10.1007/s00424-023-02794-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00424-023-02794-z
Toigo, M. (2023). Why You Fatigue During Exercise. In Muscle Revolution (pp. 77–80). Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-662-68048-3_7 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-68048-3_7
Angelopoulos, P., Diakoronas, A., Panagiotopoulos, D., Tsekoura, M., Xaplanteri, P., Koumoundourou, D., Saki, F., Billis, E., Tsepis, E., & Fousekis, K. (2022). Cold-Water Immersion and Sports Massage Can Improve Pain Sensation but Not Functionality in Athletes with Delayed Onset Muscle Soreness. Healthcare, 10(12), 2449. https://doi.org/10.3390/healthcare10122449 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare10122449
Anthony, R., Macartney, M. J., & Peoples, G. E. (2021). The Influence of Long-Chain Omega-3 Fatty Acids on Eccentric Exercise-Induced Delayed Muscle Soreness: Reported Outcomes Are Compromised by Study Design Issues. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism, 31(2), 143-153. https://doi.org/10.1123/ijsnem.2020-0238 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsnem.2020-0238
Fedewa, M. V., Spencer, S. O., Williams, T. D., Becker, Z. E., & Fuqua, C. A. (2019). Effect of branched-Chain Amino Acid Supplementation on Muscle Soreness following Exercise: A Meta-Analysis. International Journal for Vitamin and Nutrition Research, 89(5–6), 348-356. https://doi.org/10.1024/0300-9831/a000543 DOI: https://doi.org/10.1024/0300-9831/a000543
Barker, G. A., Parten, A. L., Lara, D. A., Hannon, K. E., McAllister, M. J., & Waldman, H. S. (2023). Astaxanthin Supplementation Reduces Subjective Markers of Muscle Soreness following Eccentric Exercise in Resistance-Trained Men. Muscles, 2(2), 228-237. https://doi.org/10.3390/muscles2020017 DOI: https://doi.org/10.3390/muscles2020017
McHugh, M. P., Connolly, D. A. J., Eston, R. G., & Gleim, G. W. (1999). Exercise-Induced Muscle Damage and Potential Mechanisms for the Repeated Bout Effect. Sports Medicine, 27(3), 157-170. https://doi.org/10.2165/00007256-199927030-00002 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-199927030-00002
Williamson, J., & Davison, G. (2020). Targeted Antioxidants in Exercise-Induced Mitochondrial Oxidative Stress: Emphasis on DNA Damage. Antioxidants, 9(11), 1142. https://doi.org/10.3390/antiox9111142 DOI: https://doi.org/10.3390/antiox9111142
Mazloomi, S., Khodadadi, I., Alimohammadi, S., & Shafiee, G. (2021). Correlation of thioredoxin reductase (TrxR) and nitric oxide synthase (NOS) activities with serum trace elements in preeclampsia. Clinical and Experimental Hypertension, 43(2), 120-124. https://doi.org/10.1080/10641963.2020.1817476 DOI: https://doi.org/10.1080/10641963.2020.1817476
Ringuet, M. T., Hunne, B., Lenz, M., Bravo, D. M., & Furness, J. B. (2021). Analysis of Bioavailability and Induction of Glutathione Peroxidase by Dietary Nanoelemental, Organic and Inorganic Selenium. Nutrients, 13(4), 1073. https://doi.org/10.3390/nu13041073 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13041073
Fernández-Lázaro, D., Fernandez-Lazaro, C. I., Mielgo-Ayuso, J., Navascués, L. J., Córdova Martínez, A., & Seco-Calvo, J. (2020). The Role of Selenium Mineral Trace Element in Exercise: Antioxidant Defense System, Muscle Performance, Hormone Response, and Athletic Performance. A Systematic Review. Nutrients, 12(6), 1790. https://doi.org/10.3390/nu12061790 DOI: https://doi.org/10.3390/nu12061790
Prabhu, K. S., Zamamiri-Davis, F., Stewart, J. B., Thompson, J. T., Sordillo, L. M., & Reddy, C. C. (2002). Selenium deficiency increases the expression of inducible nitric oxide synthase in RAW 264.7 macrophages: role of nuclear factor-κB in up-regulation. Biochemical Journal, 366(1), 203-209. https://doi.org/10.1042/bj20020256 DOI: https://doi.org/10.1042/bj20020256
Lamb, K. L., Ranchordas, M. K., Johnson, E., Denning, J., Downing, F., & Lynn, A. (2019). No Effect of Tart Cherry Juice or Pomegranate Juice on Recovery from Exercise-Induced Muscle Damage in Non-Resistance Trained Men. Nutrients, 11(7), 1593. https://doi.org/10.3390/nu11071593 DOI: https://doi.org/10.3390/nu11071593
Sánchez Díaz, M., Martín-Castellanos, A., Fernández-Elías, V. E., López Torres, O., & Lorenzo Calvo, J. (2022). Effects of Polyphenol Consumption on Recovery in Team Sport Athletes of Both Sexes: A Systematic Review. Nutrients, 14(19), 4085. https://doi.org/10.3390/nu14194085 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14194085
Stožer, A., Vodopivc, P., & Križančić Bombek, L. (2020). Pathophysiology of exercise-induced muscle damage and its structural, functional, metabolic, and clinical consequences. Physiological Research, 565-598. https://doi.org/10.33549/physiolres.934371 DOI: https://doi.org/10.33549/physiolres.934371
Kyrgios, I., Giza, S., Kotanidou, E. P., Kleisarchaki, A., Tsinopoulou, V. R., Papadopoulou, A., Markantonatou, A.-M., Kanellidou, E., Giannakou, A., & Galli-Tsinopoulou, A. (2019). l -selenomethionine supplementation in children and adolescents with autoimmune thyroiditis: A randomized double-blind placebo-controlled clinical trial. Journal of Clinical Pharmacy and Therapeutics, 44(1), 102-108. https://doi.org/10.1111/jcpt.12765 DOI: https://doi.org/10.1111/jcpt.12765
Mal’tseva, V. N., Goltyaev, M. V., Turovsky, E. A., & Varlamova, E. G. (2022). Immunomodulatory and Anti-Inflammatory Properties of Selenium-Containing Agents: Their Role in the Regulation of Defense Mechanisms against COVID-19. International Journal of Molecular Sciences, 23(4), 2360. https://doi.org/10.3390/ijms23042360 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23042360
Newham, D. J., McPhail, G., Mills, K. R., & Edwards, R. H. T. (1983). Ultrastructural changes after concentric and eccentric contractions of human muscle. Journal of the Neurological Sciences, 61(1), 109-122. https://doi.org/10.1016/0022-510X(83)90058-8 DOI: https://doi.org/10.1016/0022-510X(83)90058-8
Fleckenstein, J., Neuberger, E. W. I., Bormuth, P., Comes, F., Schneider, A., Banzer, W., Fischer, L., & Simon, P. (2021). Investigation of the Sympathetic Regulation in Delayed Onset Muscle Soreness: Results of an RCT. Frontiers in Physiology, 12. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.697335 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.697335
Martínez-Ferrán, M., Cuadrado-Peñafiel, V., Sánchez-Andreo, J. M., Villar-Lucas, M., Castellanos-Montealegre, M., Rubio-Martín, A., Romero-Morales, C., Casla-Barrio, S., & Pareja-Galeano, H. (2022). Effects of Acute Vitamin C plus Vitamin E Supplementation on Exercise-Induced Muscle Damage in Runners: A Double-Blind Randomized Controlled Trial. Nutrients, 14(21), 4635. https://doi.org/10.3390/nu14214635 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14214635
Sara, H. S. (2021). Effects of Electrotherapy on Delayed Onset Muscle Soreness (DOMS). Journal of Biomedical Research & Environmental Sciences, 2(9), 812-814. https://doi.org/10.37871/jbres1313 DOI: https://doi.org/10.37871/jbres1313
Bontemps, B., Vercruyssen, F., Gruet, M., & Louis, J. (2020). Downhill Running: What Are The Effects and How Can We Adapt? A Narrative Review. Sports Medicine, 50(12), 2083-2110. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01355-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-020-01355-z
Qian, Z., Ping, L., & Xuelin, Z. (2023). Re‑examining the mechanism of eccentric exercise‑induced skeletal muscle damage from the role of the third filament, titin (Review). Biomedical Reports, 20(1), 14. https://doi.org/10.3892/br.2023.1703 DOI: https://doi.org/10.3892/br.2023.1703
Tanabe, Y., Fujii, N., & Suzuki, K. (2021). Dietary Supplementation for Attenuating Exercise-Induced Muscle Damage and Delayed-Onset Muscle Soreness in Humans. Nutrients, 14(1), 70. https://doi.org/10.3390/nu14010070 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14010070
Cordingley, D. M., Cornish, S. M., & Candow, D. G. (2022). Anti-Inflammatory and Anti-Catabolic Effects of Creatine Supplementation: A Brief Review. Nutrients, 14(3), 544. https://doi.org/10.3390/nu14030544 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14030544
de Sousa, C. A. Z., Sierra, A. P. R., Martínez Galán, B. S., Maciel, J. F. de S., Manoel, R., Barbeiro, H. V., Souza, H. P. de, & Cury-Boaventura, M. F. (2021). Time Course and Role of Exercise-Induced Cytokines in Muscle Damage and Repair After a Marathon Race. Frontiers in Physiology, 12. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.752144 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.752144
Khazdouz, M., Daryani, N. E., Cheraghpour, M., Alborzi, F., Hasani, M., Ghavami, S. B., & Shidfar, F. (2023). The effect of selenium supplementation on disease activity and immune-inflammatory biomarkers in patients with mild-to-moderate ulcerative colitis: a randomized, double-blind, placebo-controlled clinical trial. European Journal of Nutrition, 62(8), 3125-3134. https://doi.org/10.1007/s00394-023-03214-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-023-03214-9
Wang, Q., Huang, J., Zheng, Y., Guan, X., Lai, C., Gao, H., Ho, C.-T., & Lin, B. (2022). Selenium-enriched oolong tea (Camellia sinensis) extract exerts anti-inflammatory potential via targeting NF-κB and MAPK pathways in macrophages. Food Science and Human Wellness, 11(3), 635-642. https://doi.org/10.1016/j.fshw.2021.12.020 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fshw.2021.12.020
Zhao, X., Gao, J., Hogenkamp, A., Knippels, L. M. J., Garssen, J., Bai, J., Yang, A., Wu, Y., & Chen, H. (2021). Selenium-Enriched Soy Protein Has Antioxidant Potential via Modulation of the NRF2-HO1 Signaling Pathway. Foods, 10(11), 2542. https://doi.org/10.3390/foods10112542 DOI: https://doi.org/10.3390/foods10112542
Irawan, R. J., Sulistyarto, S., & Rimawati, N. (2022). Suplementasi Ekstrak Kencur (Kaempferia Galanga linn) terhadap Kadar Plasma Malondealdehide (MDA) dan Interleukin-6 (IL-6) Pasca Aktivitas Latihan Aerobik Supplementation of Kencur (Kaempferia Galanga Linn) Extract on Malondealdehyde (MDA) and Interleukin-6 (IL-6) Plasma Levels Post Aerobic Training Activity. Amerta Nutrition, 6(1SP), 140–145. https://doi.org/10.20473/amnt.v6i1SP.2022.140 DOI: https://doi.org/10.20473/amnt.v6i1SP.2022.140-145
Jakubczyk, K., Dec, K., Kałduńska, J., Kawczuga, D., Kochman, J., & Janda, K. (2020). Reactive oxygen species - sources, functions, oxidative damage. Polski Merkuriusz Lekarski: Organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 48(284), 124–127.
Arazi, H., Eghbali, E., & Suzuki, K. (2021). Creatine Supplementation, Physical Exercise and Oxidative Stress Markers: A Review of the Mechanisms and Effectiveness. Nutrients, 13(3), 869. https://doi.org/10.3390/nu13030869 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13030869
Thirupathi, A., Pinho, R. A., Ugbolue, U. C., He, Y., Meng, Y., & Gu, Y. (2021). Effect of Running Exercise on Oxidative Stress Biomarkers: A Systematic Review. Frontiers in Physiology, 11. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.610112 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.610112
Zachariah, M., Maamoun, H., Milano, L., Rayman, M. P., Meira, L. B., & Agouni, A. (2021). Endoplasmic reticulum stress and oxidative stress drive endothelial dysfunction induced by high selenium. Journal of Cellular Physiology, 236(6), 4348-4359. https://doi.org/10.1002/jcp.30175 DOI: https://doi.org/10.1002/jcp.30175
Botek, M., Krejčí, J., McKune, A. J., & Sládečková, B. (2020). Hydrogen-Rich Water Supplementation and Up-Hill Running Performance: Effect of Athlete Performance Level. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(8), 1193-1196. https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0507 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0507
Akil, M., Gurbuz, U., Bicer, M., Sivrikaya, A., Mogulkoc, R., & Baltaci, A. K. (2011). Effect of Selenium Supplementation on Lipid Peroxidation, Antioxidant Enzymes, and Lactate Levels in Rats Immediately After Acute Swimming Exercise. Biological Trace Element Research, 142(3), 651-659. https://doi.org/10.1007/s12011-010-8785-z DOI: https://doi.org/10.1007/s12011-010-8785-z
Hadrup, N., Loeschner, K., Skov, K., Ravn-Haren, G., Larsen, E. H., Mortensen, A., Lam, H. R., & Frandsen, H. L. (2016). Effects of 14-day oral low dose selenium nanoparticles and selenite in rat—as determined by metabolite pattern determination. PeerJ, 4, e2601. https://doi.org/10.7717/peerj.2601 DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.2601
de Salazar, L., Contreras, C., Torregrosa-García, A., Luque-Rubia, A., Ávila-Gandía, V., Domingo, J., & López-Román, F. (2020). Oxidative Stress in Endurance Cycling Is Reduced Dose-Dependently after One Month of Re-Esterified DHA Supplementation. Antioxidants, 9(11), 1145. https://doi.org/10.3390/antiox9111145 DOI: https://doi.org/10.3390/antiox9111145
Wesolowski, L. T., Semanchik, P. L., & White-Springer, S. H. (2022). Beyond antioxidants: Selenium and skeletal muscle mitochondria. Frontiers in Veterinary Science, 9. https://doi.org/10.3389/fvets.2022.1011159 DOI: https://doi.org/10.3389/fvets.2022.1011159
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Roy Januardi Irawan, Joesoef Roepajadi, Heri Wahyudi, Nanda Rimawati, Mokhamad Nur Bawono, Ananda Perwira Bakti, Abdul Rohim Tualeka, Adi Wijayanto
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
