Вплив цільових тренувальних інтервенцій з футболу на результативність Йо-Йо тесту переривчастого відновлення у футболістів університетського рівня
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.3.18Ключові слова:
футбол, Йо-Йо тест переривчастого відновлення рівня 1, VO₂ max, аеробна підготовленість, тренування на витривалістьАнотація
Історія питання. Гра у футбол вимагає високої витривалості, швидкості та аеробної здатності, що визначає фізичну підготовленість ключовим фактором результативності. Йо-Йо тест переривчастого відновлення рівня 1 (Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1, YYIR1) є достовірним польовим тестом для оцінки зазначених якостей футболістів.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті оцінити вплив 12-тижневої цільової програми тренувань з футболу на аеробну витривалість футболістів-чоловіків університетського рівня.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано квазіекспериментальний дизайн передтестового і післятестового етапів за участю 40 футболістів-чоловіків університетського рівня (віком 17-25 років), які навчалися в університеті Вісва-Бхараті (Visva-Bharati University). Учасники пройшли 12-тижневу цільову програму футбольних тренувань. Показники аеробної витривалості оцінювались за допомогою тесту YYIR1, який визначав акумульовану дистанцію, кумулятивний час та рівень максимального споживання кисню (VO₂ max) перед та після завершення інтервенції. Аналіз даних проводився із використанням t-критеріїв для парних вибірок, рівень значущості встановлено на позначці p < 0,05.
Результати. У постінтервенційному періоді серед 32 футболістів-чоловіків університетського рівня спостерігалися значні покращення показників: акумульованої дистанції (середній приріст = 312,5 метрів, d = 1,70), кумулятивного часу (середній приріст = 2,54 хвилини, d = 1,80) та VO₂ max (середній приріст = 2,62 мл/кг/хв, d = 1,72), усі показники становили p < 0,001.
Висновки. Згідно з результатами дослідження встановлено, що 12-тижнева цільова тренувальна інтервенція з футболу сприяла статистично значущому покращенню можливостей аеробної витривалості у футболістів університетського рівня, про що свідчать поліпшення показників за результатами тесту YYIR1.
Завантаження
Посилання
Toparlak, S., & Salas, G. (2022). Substance Related and Addictive Disorders in Sports with a Focus on the Football Sector: a Narrative Review. European Psychiatry, 65, S825-S825. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.2135. DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.2135
Gurău, T., Gurău, G., Musat, C., Voinescu, D., Anghel, L., Onose, G., Munteanu, C., Onu, I., & Iordan, D. (2023). Epidemiology of Injuries in Professional and Amateur Football Men (Part II). Journal of Clinical Medicine, 12. https://doi.org/10.3390/jcm12196293 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12196293
Toselli, S., Mauro, M., Grigoletto, A., Cataldi, S., Benedetti, L., Nanni, G., Di Miceli, R., Aiello, P., Gallamini, D., Fischetti, F., & Greco, G. (2022). Assessment of Body Composition and Physical Performance of Young Soccer Players: Differences According to the Competitive Level. Biology, 11. https://doi.org/10.3390/biology11060823 DOI: https://doi.org/10.3390/biology11060823
Verma, V., & Dabshede, A. (2024). The Correlation among Sports Performance, Aglity and Jumping Ability of Elite Football Players. International Journal For Multidisciplinary Research. https://doi.org/10.36948/ijfmr.2024.v06i02.16525 DOI: https://doi.org/10.36948/ijfmr.2024.v06i02.16525
Iaia, F. M., Rampinini, E., & Bangsbo, J. (2009). High-intensity training in soccer. International Journal of Sports Physiology and Performance, 4(3), 291–306 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.4.3.291
Andrzejewski, M., Chmura, J., Chmura, P., Konefał, M., Kowalczuk, E., & Rokita, A. (2015). Distances covered above and below the anaerobic threshold by professional football players in different competitive conditions. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 10, 25–31.
Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test: A useful tool for evaluation of physical performance in intermittent sports. Sports Medicine, 38, 37-51. DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838010-00004
Castagna, C., Impellizzeri, F. M., Rampinini, E., D’Ottavio, S., & Manzi, V. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test in basketball players. Journal of Science and Medicine in Sport, 11(2), 202–208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2007.02.013
Kang, H. (2021). Sample size determination and power analysis using the G*Power software. Journal of Educational Evaluation for Health Professions, 18, 17. https://doi.org/10.3352/jeehp.2021.18.17 DOI: https://doi.org/10.3352/jeehp.2021.18.17
World Medical Association. (2013). Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Knapp, T. R. (2016). Why is the one-group pretest-posttest design still used? Clinical Nursing Research, 25(5), 467-472. https://doi.org/10.1177/1054773816666280 DOI: https://doi.org/10.1177/1054773816666280
Sports, I. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test. Sports Medicine, 38(1), 37–51. DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838010-00004
Hughes, D. C., Ellefsen, S., & Baar, K. (2018). Adaptations to endurance and strength training. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine, 8(6), a029769. DOI: https://doi.org/10.1101/cshperspect.a029769
Chandler, T. J. (1994). Physiology of aerobic fitness/endurance. Instructional Course Lectures, 43, 11-15.
Lundby, C., Montero, D., & Joyner, M. (2017). Biology of VO2max: Looking under the physiology lamp. Acta Physiologica, 220(2), 218-228. DOI: https://doi.org/10.1111/apha.12827
Izzo, R., Altavilla, G., Cejudo, A., Raiola, G., D’Isanto, T., & Giovannelli, M. (2020). Performance improvement in Yo-Yo intermittent recovery test Level 2 and during official matches: The role of speed endurance training production in elite football players. Sport Mont, 18(3), 61-66. https://doi.org/10.26773/smj.201020. DOI: https://doi.org/10.26773/smj.201020
Schmitz, B., Pfeifer, C., Kreitz, K., Borowski, M., Faldum, A., & Brand, S. M. (2018). The Yo-Yo intermittent tests: A systematic review and structured compendium of test results. Frontiers in Physiology, 9, 870. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00870
Póvoas, S., Krustrup, P., & Castagna, C. (2023). Validity and sensitivity of field tests’ heart-rate recovery assessment in recreational football players. PLOS ONE, 18. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0282058. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0282058
Priya, M. (2024). Ab. No. 178 Comparison of Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1 In University Level - Cricket and Football Players. Journal of Society of Indian Physiotherapists. https://doi.org/10.4103/jsip.jsip_abstract_105. DOI: https://doi.org/10.4103/jsip.jsip_abstract_105
Amanda, L. M., Ryan, P. A., & Constance, M. (2011). Repeated sprint performance in male and female college athletes matched for VO2max relative to fat-free mass. J Int Exerc Sci, 4(4), 229-237. DOI: https://doi.org/10.70252/FELQ2969
Whyte, G. O., George, K., Shavi, R., & Nevill, A. M. (2008). Training-induced changes in maximum heart rate. International Journal of Sports Medicine, 29(2), 129-133. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-965783
Dupuy, A., Birat, A., Maurelli, O., Garnier, Y. M., Blazevich, A. J., Rance, M., & Ratel, S. (2022). Post-exercise heart rate recovery and parasympathetic reactivation are comparable between prepubertal boys and well-trained adult male endurance athletes. European Journal of Applied Physiology, 122(2), 345-355. DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-021-04823-0
Akdoğan, E., Yılmaz, İ., Köklü, Y., Alemdaroğlu, U., & Cerrah, A. O. (2021). The effect of isolated or combined small-sided games and speed endurance training on physical performance parameters in young soccer players. Kinesiology, 53(1), 78-85. DOI: https://doi.org/10.26582/k.53.1.10
Impellizzeri, F. M., Rampinini, E., Maffiuletti, N. A., Castagna, C., Bizzini, M., & Wisløff, U. (2008). Effects of aerobic training on the exercise-induced decline in short-passing ability in junior soccer players. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 33, 1192-1198. DOI: https://doi.org/10.1139/H08-111
Ferrari, D., Impellizzeri, F. M., Rampinini, E., Castagna, C., Bishop, D., & Wisløff, U. (2008). Sprint vs. interval training in football. International Journal of Sports Medicine, 29, 668–674. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-989371
Spencer, M., Bishop, D., Dawson, B., & Goodman, C. (2005). Physiological and metabolic responses of repeated-sprint activities: Specific to field-based team sports. Sports Medicine, 35, 1025–1044. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/[PubMed] DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200535120-00003
Hunter, J. R., O’Brien, B. J., Mooney, M. G., Berry, J., Young, W. B., & Down, N. (2011). Repeated sprint training improves intermittent peak running speed in team-sport athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 25, 1318-1325. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181d85aac
Paes, M. R., & Fernandez, R. (2024). Use of a modified Yo-Yo intermittent endurance level 2 test for evaluation of field soccer referees. Sport Sciences for Health, 20(4), 1445-1454. DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-024-01224-6
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Gopal Chandra Saha, Chandan Shaw, Bekir Erhan Orhan, Prem Kumar Karak, Smriti Mondal, Shantanu Halder, Subhashis Biswas, Bidya Roy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
