Розробка індексу варіації щодо розуміння характеристик виконання кроків у стрибках в довжину з розбігу
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.17Ключові слова:
біомеханіка, метод головних компонент, метод PLS-SEM, аналіз рухів, латентна зміннаАнотація
Мета дослідження. Основна мета дослідження полягала в розробці нового індексу варіації, який можна використовувати для визначення механічних варіацій щодо структури кроків під час виконання розбігу.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні проаналізовано дванадцять стрибунів у довжину національного рівня (вік 19 ± 0,32 року). Було використано п’ять високошвидкісних екшн-камер з роздільною здатністю 1920 x1080 пікселів з частотою 120 кадрів на секунду. Отримані дані були оцифровані за допомогою програмного забезпечення для аналізу рухів спортсменів “Quintic Motion Analysis” (v.33). Для побудови індексу варіації застосовано спосіб моделювання структурними рівняннями за методом найменших квадратів — “Partial leastsquares structural equation modelling” (PLS-SEM). Крім того, застосовано метод головних компонент (МГК) з метою побудови латентної змінної для PLS-SEM.
Результати. За результатами дослідження встановлено, що варіація кроку починається на останньому 5-му кроці розбігу. Крім того, механічна варіація спостерігалася між останніми трьома кроками розбігу. Отримані дані свідчать про те, що механічна підготовка до фінального відштовхування у стрибках у довжину може починатися під час середньої фази розбігу.
Висновки. Індекс варіації, представлений у цьому дослідженні, надає детальне розуміння техніки індивідуального розбігу. Тренери та спортсмени можуть використовувати зазначену інформацію з метою впровадження чітких тренувальних стратегій щодо оптимізації підготовки до фінального відштовхування під час виконання розбігу.
Завантаження
Посилання
Oliva-Lozano, J. M., Cefis, M., Fortes, V., Campo, R. L.-D., & Resta, R. (2024). Summarizing physical performance in professional soccer: Development of a new composite index. Scientific Reports, 14(1), 14453. https://doi.org/10.1038/s41598-024-65581-5 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-65581-5
Cefis, M., & Carpita, M. (2024). The higher-order PLS-SEM confirmatory approach for composite indicators of football performance quality. Computational Statistics, 39(1), 93-116. https://doi.org/10.1007/s00180-022-01295-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s00180-022-01295-4
Crocetta, C., Antonucci, L., Cataldo, R., Galasso, R., Grassia, M. G., Lauro, C. N., & Marino, M. (2021). Higher-Order PLS-PM Approach for Different Types of Constructs. Social Indicators Research, 154(2), 725-754. https://doi.org/10.1007/s11205-020-02563-w DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-020-02563-w
Linthorne, N. (2006). Throwing and jumping for maximum horizontal range. arXiv: Physics Education. https://www.semanticscholar.org/paper/Throwing-and-jumping-for-maximum-horizontal-range-Linthorne/8faf511f274a4d8e84897e2bab9d3b2660b25c6d
Linthorne, N. P., Guzman, M. S., & Bridgett, L. A. (2005). Optimum take-off angle in the long jump. Journal of Sports Sciences, 23(7), 703-712. https://doi.org/10.1080/02640410400022011 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410400022011
Çetin, E., Özdemir, Ö., & Özdöl, Y. (2014). Kinematic Analysis Last Four Stride Lengths of Two Different Long Jump Performance. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 116, 2747-2751. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.648 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.648
Yoshida, Y., Fujita, I., & Masahiro, Y. (2018). Instruction of the Rhythm of the Approach Run: In the Long Jump Class and the High Jump Class. Japanese Journal of Sport Education Studies, 38(1), 39-51. https://doi.org/10.7219/jjses.38.1_39 DOI: https://doi.org/10.7219/jjses.38.1_39
Ghareb, E. M., Elshaer, O. M., & Abd Elgawad, M. M. (2016). Relationship between preparation to take off and ground reaction force characteristics in male long jumpers. International Journal of Sports Science and Arts, 002(002), 56-70. https://doi.org/10.21608/eijssa.2016.72073 DOI: https://doi.org/10.21608/eijssa.2016.72073
Hay, J. G., & Miller, J. A. (1985a). Techniques Used in the Transition from Approach to Takeoff in the Long Jump. International Journal of Sport Biomechanics, 1(2), 174-184. https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.174 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.174
Theodorou, A. S., Panoutsakopoulos, V., Exell, T. A., Argeitaki, P., Paradisis, G. P., & Smirniotou, A. (2017). Step characteristic interaction and asymmetry during the approach phase in long jump. Journal of Sports Sciences, 35(4), 346-354. https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1164884 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1164884
Hay, J. G., & Miller, J. A. (1985b). Techniques Used in the Triple Jump. International Journal of Sport Biomechanics, 1(2), 185-196. https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.185 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.185
Graham-Smith, P., & Lees, A. (2005). A three-dimensional kinematic analysis of the long jump take-off. Journal of Sports Sciences, 23(9), 891-903. https://doi.org/10.1080/02640410400022169 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410400022169
McCosker, C., Renshaw, I., Polman, R., Greenwood, D., & Davids, K. (2021). Run-up strategies in competitive long jumping: How an ecological dynamics rationale can support coaches to design individualised practice tasks. Human Movement Science, 77, 102800. https://doi.org/10.1016/j.humov.2021.102800 DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2021.102800
Scott, M. A., Li, F.-X., & Davids, K. (1997). Expertise and the regulation of gait in the approach phase of the long jump. Journal of Sports Sciences, 15(6), 597-605. https://doi.org/10.1080/026404197367038 DOI: https://doi.org/10.1080/026404197367038
Panoutsakopoulos, V., Papaiakovou, G., Katsikas, F., & Kollias, I. (2010). 3D Biomechanical Analysis of the Preparation of the Long Jump Take-Off. New Studies in Athletics, 25, 55–68.
Bridgett, L. A., & Linthorne, N. P. (2006). Changes in long jump take-off technique with increasing run-up speed. Journal of Sports Sciences, 24(8), 889-897. https://doi.org/10.1080/02640410500298040 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410500298040
Jaitner, T., Mendoza, L., & Schöllhorn, W. (2001). Analysis of the long jump technique in the transition from approach to takeoff based on time-continuous kinematic data. European Journal of Sport Science, 1(5), 1-12. https://doi.org/10.1080/17461390100071506 DOI: https://doi.org/10.1080/17461390100071506
Shimizu, Y., Ae, M., Fujii, N., & Koyama, H. (2018). Technique Types of Preparatory and Take-oŠ Motions for Elite Male Long Jumpers. DOI: https://doi.org/10.5432/ijshs.201817
Lees, A., Graham-Smith, P., & Fowler, N. (1994). A Biomechanical Analysis of the Last Stride, Touchdown, and Takeoff Characteristics of the Men’s Long Jump. Journal of Applied Biomechanics, 10(1), 61-78. https://doi.org/10.1123/jab.10.1.61 DOI: https://doi.org/10.1123/jab.10.1.61
Zhang, Z. (2016). Research on the Running-up and Take-off Technique of Long Jump in Athletics Teaching: International Conference on Education, Management, Computer and Society, Shenyang, China. https://doi.org/10.2991/emcs-16.2016.44 DOI: https://doi.org/10.2991/emcs-16.2016.44
Alexander, R. M. (1990). Optimum take-off techniques for high and long jumps. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series B, Biological Sciences, 329(1252), 3-10. https://doi.org/10.1098/rstb.1990.0144 DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.1990.0144
Hair, J., & Alamer, A. (2022). Partial Least Squares Structural Equation Modeling (PLS-SEM) in second language and education research: Guidelines using an applied example. Research Methods in Applied Linguistics, 1(3), 100027. https://doi.org/10.1016/j.rmal.2022.100027 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rmal.2022.100027
Hu, L., & Bentler, P. M. (1999). Cutoff criteria for fit indexes in covariance structure analysis: Conventional criteria versus new alternatives. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 6(1), 1-55. https://doi.org/10.1080/10705519909540118 DOI: https://doi.org/10.1080/10705519909540118
Mann, R., & Herman, J. (1985). Kinematic Analysis of Olympic Sprint Performance: Men’s 200 Meters. International Journal of Sport Biomechanics, 1(2), 151-162. https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.151 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsb.1.2.151
Maćkała, K., Fostiak, M., & Kowalski, K. (2015). Selected determinants of acceleration in the 100m sprint. Journal of Human Kinetics, 45, 135-148. https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0014 DOI: https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0014
Mattes, P. D. K., Wolff, S., & Alizadeh, S. (2021). Kinematic Stride Characteristics of Maximal Sprint Running of Elite Sprinters – Verification of the “Swing-Pull Technique”. Journal of Human Kinetics, 77, 15. https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0008 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0008
Majumdar, A., & Robergs, R. A. (2011). The Science of Speed: Determinants of Performance in the 100 m Sprint. SAGE Publishing, 6(3), 479-493. https://doi.org/10.1260/1747-9541.6.3.479 DOI: https://doi.org/10.1260/1747-9541.6.3.479
Bezodis, I., Irwin, G., Kuntze, G., & Kerwin, D. (2011). Changes in step characteristics between the maximum velocity and deceleration phases of the 100 metre sprint run. https://www.semanticscholar.org/paper/changes-in-step-characteristics-between-the-maximum-Bezodis-Irwin/4df8b3737a240b930878f13e758031ccc5bb4166
Salo, A. I. T., Bezodis, I. N., Batterham, A. M., & Kerwin, D. G. (2011). Elite sprinting: Are athletes individually step-frequency or step-length reliant? Medicine and Science in Sports and Exercise, 43(6), 1055-1062. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e318201f6f8 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e318201f6f8
Panoutsakopoulos, V., Theodorou, A., Fragkoulis, E., & Kotzamanidou, M. C. (2021). Biomechanical analysis of the late approach and the take off in the indoor women’s long jump. Journal of Human Sport and Exercise - 2021 - Winter Conferences of Sports Science. Journal of Human Sport and Exercise - 2021 - Winter Conferences of Sports Science. https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.44 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2021.16.Proc3.44
Hay, J. G., & Nohara, H. (1990). Techniques used by elite long jumpers in preparation for takeoff. Journal of Biomechanics, 23(3), 229-239. https://doi.org/10.1016/0021-9290(90)90014-T DOI: https://doi.org/10.1016/0021-9290(90)90014-T
Béres, S., Csende, Z., Lees, A., & Tihanyi, J. (2014). Prediction Of Jumping Distance Using A Short Approach Model. Kinesiology, 88-96.
Kariyama, Y., Hobara, H., & Zushi, K. (2017). Differences in take-off leg kinetics between horizontal and vertical single-leg rebound jumps. Sports Biomechanics, 16(2), 187–200. https://doi.org/10.1080/14763141.2016.1216160 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2016.1216160
Hay, J. G. (1988). Approach Strategies in the Long Jump. https://doi.org/10.1123/ijsb.4.2.114 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsb.4.2.114
Arampatzis, A., Brüggemann, G.-P., & Metzler, V. (1999). The effect of speed on leg stiffness and joint kinetics in human running. Journal of Biomechanics, 32(12), 1349-1353. https://doi.org/10.1016/S0021-9290(99)00133-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S0021-9290(99)00133-5
Glize, D., & Laurent, M. (1997). Controlling locomotion during the acceleration phase in sprinting and long jumping. Journal of Sports Sciences, 15(2), 181-189. https://doi.org/10.1080/026404197367452 DOI: https://doi.org/10.1080/026404197367452
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ankur Jyoti Phukon, Krishnendu Dhar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
