Вплив тренування з розвитку витривалості на показники концентрації лактату в крові та анаеробного порогу у бангладешських спортсменок-гандболісток
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.12Ключові слова:
тренування з розвитку витривалості, концентрація лактату в крові, анаеробний поріг, початок процесу накопичення концентрації лактату в крові, гандболісткиАнотація
Історія питання. Тренування з розвитку витривалості відіграє важливу роль у покращенні аеробних здібностей та відтермінуванні настання періоду виснаження, що може позитивно позначитися на підвищенні результативності. Гандбол передбачає залучення як аеробних, так і анаеробних енергетичних систем людського організму. Тому розуміння впливу тренувань на такі фізіологічні показники, як анаеробний поріг і концентрація лактату в крові, набуває ключового значення.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті вивчити вплив програми тренувань з розвитку витривалості на показники анаеробного порогу та концентрації лактату в крові у бангладешських гандболісток.
Матеріали та методи. Загалом було відібрано шістдесят чотири спортсменки із застосуванням методики цілеспрямованої випадкової вибірки. Учасниць було розподілено за методом рандомізації на дві групи: експериментальна група — 32 особи та контрольна група — 32 особи. З метою оцінки рівня концентрації лактату в крові, анаеробного порогу, частоти серцевих скорочень у стані спокою та максимальної частоти серцевих скорочень використовували аналізатор лактату в крові, пульсоксиметр та тредміл-тест за протоколом Брюса (“Bruce protocol”).
Результати. В рамках дослідження спостерігалося значне поліпшення показників в експериментальній групі, зокрема зниження рівня концентрації лактату в крові у стані спокою з 1,72 ± 0,15 ммоль/л до 1,42 ± 0,12 ммоль/л на посттренувальному етапі. Крім того, відзначено збільшення періоду щодо початку процесу накопичення концентрації лактату в крові з 4,51 ± 0,26 ммоль/л до 4,73 ± 0,15 ммоль/л, а також зростання швидкості лактатного порогу з 7,0 ± 0,0 км/год до 7,49 ± 0,19 км/год. Також у контрольній групі було відмічено суттєве покращення таких показників, як частота серцевих скорочень у стані спокою, максимальна частота серцевих скорочень, концентрація лактату в крові у стані спокою та пікова концентрація лактату завдяки регулярним заняттям гандболом. Для визначення розміру ефекту щодо виконання тренувань на витривалість було розраховано показник d Коена (Cohen’s d). Результати застосування t-критерію для незалежних вибірок виявили істотні відмінності між експериментальною та контрольною групами (p < 0,05).
Висновки. Отримані під час дослідження дані свідчать про значний вплив тренувань з розвитку витривалості на показники анаеробного порогу та концентрації лактату в крові у бангладешських гандболісток.
Завантаження
Посилання
Reza, M. N., Rahman, M. H., Islam, M. S., Mola, D. W., & Andrabi, S. M. H. (2024). Assessment of motor fitness metrics among athletes in different sports: An original research. Physical Education Theory and Methodology, 24(1), 47-55. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.06 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.06
Brooks, G. A. (1985). Anaerobic threshold: review of the concept. DOI: https://doi.org/10.1249/00005768-198502000-00005
Faude, O., Kindermann, W., & Meyer, T. (2009). Lactate threshold concepts: how valid are they? Sports medicine, 39, 469-490. https://doi.org/10.2165/00007256-200939060-00003 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200939060-00003
Soyal, M., Eryilmaz, S., Polat, M., &Aydogan, S. (2017). Comparison of maximal oxygen uptake and anaerobic threshold in soccer and handball players. Physical education of students, 21(4). https://doi.org/10.15561/20755279.2017.0404 DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2017.0404
Sales, M. M., Sousa, C. V., da Silva Aguiar, S., Knechtle, B., Nikolaidis, P. T., Alves, P. M., & Simões, H. G. (2019). An integrative perspective of the anaerobic threshold. Physiology & behavior, 205, 29-32. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2017.12.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2017.12.015
Ghosh, A. K. (2004). Anaerobic threshold: its concept and role in endurance sport. The Malaysian journal of medical sciences: MJMS, 11(1), 24. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22977357/
Rahman, M. H., & Sharma, J. P. (2023). An assessment of maximal isometric hand grip strength and upper body explosive strength and endurance in various ball sports. Physical Education Theory and Methodology, 23(6), 932-939. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.16 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.16
Denis, C., Dormois, D., &Lacour, J. R. (1984). Endurance training, VO2 max, and OBLA: a longitudinal study of two different age groups. International journal of sports medicine, 5(04), 167-173. https://doi.org/10.1055/s-2008-1025899 DOI: https://doi.org/10.1055/s-2008-1025899
Poole, D. C., Rossiter, H. B., Brooks, G. A., & Gladden, L. B. (2021). The anaerobic threshold: 50+ years of controversy. The Journal of physiology, 599(3), 737-767. https://doi.org/10.1113/JP279963 DOI: https://doi.org/10.1113/JP279963
Islam, M. S., Rahman, M. H., Mola, D. W., Adane, A. K., & Pramanik, T. N. (2024). Nordic hamstring curls are a remedy for hamstring muscle injury: A narrative review. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 12(4), 692-698. https://doi.org/10.13189/saj.2024.120411 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2024.120411
Bishop, D. J., & Girard, O. (2013). Determinants of team-sport performance: implications for altitude training by team-sport athletes. British journal of sports medicine, 47(Suppl 1), i17-i21. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092950 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092950
Meckel, Y., Eliakim, A., Seraev, M., Zaldivar, F., Cooper, D. M., Sagiv, M., & Nemet, D. (2009). The effect of a brief sprint interval exercise on growth factors and inflammatory mediators. The Journal of Strength & Conditioning Research, 23(1), 225-230. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181876a9a DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181876a9a
Svedahl, K., & MacIntosh, B. R. (2003). Anaerobic threshold: the concept and methods of measurement. Canadian journal of applied physiology, 28(2), 299-323. DOI: https://doi.org/10.1139/h03-023
Jacobs, I. (1986). Blood lactate: implications for training and sports performance. Sports medicine, 3(1), 10-25. https://doi.org/10.2165/00007256-198603010-00003 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-198603010-00003
Gordon, T., & Scott, B. (2020). Anaerobic performance assessment in athletes. International Journal of Sports Medicine, 41(4), 252-263. https://doi.org/10.1055/a-1072-7394
Kuk, J. L., & McMillan, K. (2017). Effects of exercise on the anaerobic threshold and maximal oxygen uptake. Sports Medicine and Rehabilitation, 26(3), 182-193. https://doi.org/10.1080/1464742017.1286836
Vachon, J. A., Bassett, D. R., & Clarke, S. (1999). Validity of the heart rate deflection point as a predictor of lactate threshold during running. Journal of Applied Physiology, 87(1), 452-459. https://doi.org/10.1152/jappl.1999.87.1.452 DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1999.87.1.452
Ghosh, A. K. (2010). Heart rate, oxygen consumption and blood lactate responses during specific training in amateur boxing. International Journal of Applied Sports Sciences, 22(1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.24985/ijass.2010.22.1.1
Carlson, R. V., Boyd, K. M., & Webb, D. J. (2004). The revision of the Declaration of Helsinki: past, present and future. British journal of clinical pharmacology, 57(6), 695-713.https://doi.org/10.1111/j.1365-2125.2004.02103 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2125.2004.02103.x
Cao, L., Zhang, X., Ji, B., Ding, S., & Qi, Z. (2021). Moderate endurance training reduced hepatic tumourigenesis associated with lower lactate overload compared to high‐intensity interval training. Clinical and Experimental Pharmacology and Physiology, 48(9), 1239-1250.https://doi.org/10.1111/1440-1681.13536 DOI: https://doi.org/10.1111/1440-1681.13536
Favier, R. J., Constable, S. H., Chen, M., &Holloszy, J. O. (1986). Endurance exercise training reduces lactate production. Journal of applied physiology, 61(3), 885-889.https://doi.org/10.1152/jappl.1986.61.3.885 DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1986.61.3.885
Losnegard, T., Skarli, S., Hansen, J., Roterud, S., Svendsen, I. S., Rønnestad, B. R., & Paulsen, G. (2021). Is rating of perceived exertion a valuable tool for monitoring exercise intensity during steady-state conditions in elite endurance athletes? International Journal of Sports Physiology and Performance, 16(11), 1589-1595.https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0866 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0866
Ramadan, W. and Mustafa, R. (2023). The influence of 8 weeks of endurance training on blood lactate threshold for male handball players. Journal of Human Sport and Exercise, 18(3). https://doi.org/10.14198/jhse.2023.183.02 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2023.183.02
Stanula, A., Gabrys, T., Szmatlan-Gabrys, U., Roczniok, R., Maszczyk, A., & Pietraszewski, P. (2013). Calculating lactate anaerobic thresholds in sports involving different endurance preparation. Journal of Exercise Science & Fitness, 11(1), 12-18. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2012.12.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2012.12.001
Pennington, C., & Kinesiology, M. S. (2015). The exercise effect on the anaerobic threshold in response to graded exercise. International Journal of Health Sciences, 3(1), 225-234. DOI: https://doi.org/10.15640/ijhs.v3n1a14
Stefanov, L. G., & Nejkov, S. E. (2021). Determination of Anaerobic Threshold by a new approach through the incremental exercise using proportion in heart rate and pulmonary ventilation changes in rowers. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 25(2), 89-97. https://doi.org/10.15561/26649837.2021.0203 DOI: https://doi.org/10.15561/26649837.2021.0203
Phillips, S. M., Green, H. J., Tarnopolsky, M. A., Heigenhauser, G. J., & Grant, S. M. (1996). Progressive effect of endurance training on metabolic adaptations in working skeletal muscle. American Journal of Physiology-Endocrinology and Metabolism, 270(2), E265-E272. https://doi.org/10.1152/ajpendo.1996.270.2.E265 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpendo.1996.270.2.E265
Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavioral sciences. Lawrence Erlbaum Associates google schola, 2, 263-278. https://doi.org/10.4324/9780203771587 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203771587
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Sharmin Akter Shanta, Ajita
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
