Оцінка впливу COVID-19 на функціональну здатність організму молодого дорослого населення: Порівняльний аналіз щодо застосування тесту з ходьби та степ-тесту у визначенні рівня фізичної витривалості
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.10Ключові слова:
COVID-19, тести для оцінки стану фізичної підготовленості, функціональна підготовленість, кардіореспіраторна витривалістьАнотація
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті за допомогою тесту 6-хвилинної ходьби (6ХХТ) та 2-хвилинного степ-тесту (2ХСТ) оцінити та порівняти функціональну здатність організму молодого дорослого населення, що проходить період відновлення після COVID-19, акцентуючи увагу на параметрах серцево-судинної системи, а також дослідити кореляції між зазначеними тестами, демографічними факторами та м’язовою силою.
Матеріали та методи. Проведено поперечне дослідження за участю 34 молодих учасників (середній вік: 20,62 років, 88,24 % жінок), які мали легкі симптоми після перенесеного COVID-19. За допомогою тестів 6ХХТ і 2ХСТоцінювали показники м’язової сили (сила хвату і сила чотириголового м’яза стегна), а також функціональну здатність, причому порядок проведення тестів визначався за методом випадкового відбору. Вимірювання показників гемодинамічних реакцій, втоми та задишки проводилось перед початком та після завершення обох тестів. Для порівняння параметрів серцево-судинної системи та втоми в нижніх кінцівках між 6ХХТ та 2ХСТвикористовували метод t-критеріїв для парних вибірок. За коефіцієнтом кореляції Пірсона оцінювали взаємозв’язок між обома тестами, демографічними даними та м’язовою силою.
Результати. В рамках дослідження виявлено збільшення частоти серцевих скорочень і втоми в нижніх кінцівках після виконання 6ХХТ порівняно з 2ХСТ, тоді як після проведення 2ХСТ спостерігалося підвищення систолічного артеріального тиску порівняно з 6ХХТ. За результатами 6ХХТ встановлено значну позитивну кореляцію з 2ХСТ (r = 0,350, p = 0,043). Крім того, показник сили чотириголового м’яза стегна позитивно корелював як з 6ХХТ (r = 0,372, p = 0,030), так і з 2ХСТ (r = 0,395, p = 0,021).
Висновки. Результати цього дослідження свідчать про ефективність застосування 6ХХТ та 2ХСТ щодо оцінки функціональної здатності організму у молодих осіб, що проходять період відновлення після COVID-19, демонструючи чіткі фізіологічні реакції. До того ж, сила чотириголового м’яза стегна корелює з обома тестами, що підкреслює важливість показника м’язової сили у процесі одужання.
Завантаження
Посилання
Parotto, M., Gyöngyösi, M., Howe, K., Myatra, S. N., Ranzani, O., Shankar-Hari, M., & Herridge, M. S. (2023). Post-acute sequelae of COVID-19: understanding and addressing the burden of multisystem manifestations. The Lancet Respiratory Medicine, 11(8), 739-754. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(23)00239-4 DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(23)00239-4
Weldon, E. J. t., Hong, B., Hayashi, J., Goo, C., Carrazana, E., Viereck, J., & Liow, K. (2023). Mechanisms and Severity of Exercise Intolerance Following COVID-19 and Similar Viral Infections: A Comparative Review. Cureus, 15(5), e39722. https://doi.org/10.7759/cureus.39722 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.39722
Alahmari, A., Krishna, G., Jose, A. M., Qoutah, R., Hejazi, A., Abumossabeh, H., Atef, F., Almutiri, A., Homoud, M., Algarni, S., AlAhmari, M., Alghamdi, S., Alotaibi, T., Alwadeai, K., Alhammad, S., & Alahmari, M. (2023). The long-term effects of COVID-19 on pulmonary status and quality of life. PeerJ, 11, e16694. https://doi.org/10.7717/peerj.16694 DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.16694
Daynes, E., Mills, G., Hull, J. H., Bishop, N. C., Bakali, M., Burtin, C., McAuley, H. J. C., Singh, S. J., & Greening, N. J. (2024). Pulmonary Rehabilitation for People With Persistent Symptoms After COVID-19. CHEST, 166(3), 461-471. https://doi.org/10.1016/j.chest.2024.01.029 DOI: https://doi.org/10.1016/j.chest.2024.01.029
Wade, D. T. (2020). Rehabilitation after COVID-19: an evidence-based approach. Clinical Medicine, 20(4), 359-364. https://doi.org/10.7861/clinmed.2020-0353 DOI: https://doi.org/10.7861/clinmed.2020-0353
Torres-Castro, R., Núñez-Cortés, R., Larrateguy, S., Alsina-Restoy, X., Barberà, J. A., Gimeno-Santos, E., García, A. R., Sibila, O., & Blanco, I. (2023). Assessment of Exercise Capacity in Post-COVID-19 Patients: How Is the Appropriate Test Chosen? Life, 13(3), 621. https://www.mdpi.com/2075-1729/13/3/621 DOI: https://doi.org/10.3390/life13030621
Harber, M. P., Myers, J., Bonikowske, A. R., Muntaner-Mas, A., Molina-Garcia, P., Arena, R., & Ortega, F. B. (2024). Assessing cardiorespiratory fitness in clinical and community settings: Lessons and advancements in the 100th year anniversary of VO2max. Progress in Cardiovascular Diseases, 83, 36-42. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2024.02.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2024.02.009
Kaminsky, L. A., Myers, J., Brubaker, P. H., Franklin, B. A., Bonikowske, A. R., German, C., & Arena, R. (2024). 2023 update: The importance of cardiorespiratory fitness in the United States. Progress in Cardiovascular Diseases, 83, 3-9. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2024.01.020 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2024.01.020
Ross, R., Blair, S. N., Arena, R., Church, T. S., Després, J.-P., Franklin, B. A., Haskell, W. L., Kaminsky, L. A., Levine, B. D., Lavie, C. J., Myers, J., Niebauer, J., Sallis, R., Sawada, S. S., Sui, X., & Wisløff, U. (2016). Importance of Assessing Cardiorespiratory Fitness in Clinical Practice: A Case for Fitness as a Clinical Vital Sign: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 134(24), e653-e699. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000461 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000461
Noonan, V., & Dean, E. (2000). Submaximal Exercise Testing: Clinical Application and Interpretation. Physical Therapy, 80(8), 782-807. https://doi.org/10.1093/ptj/80.8.782 DOI: https://doi.org/10.1093/ptj/80.8.782
Andrade, C., Cianci, R., Malaguti, C., & Corso, S. (2012). The use of step tests for the assessment of exercise capacity in healthy subjects and in patients with chronic lung disease. Jornal brasileiro de pneumologia : publicaça̋o oficial da Sociedade Brasileira de Pneumologia e Tisilogia, 38, 116-124. https://doi.org/10.1590/S1806-37132012000100016 DOI: https://doi.org/10.1590/S1806-37132012000100016
Cruz-Montecinos, C., Torres-Castro, R., Otto-Yáñez, M., Barros-Poblete, M., Valencia, C., Campos, A., Jadue, L., Barros, M., Solis-Navarro, L., & Resqueti, V. (2024). Which Sit-to-Stand Test Best Differentiates Functional Capacity in Older People? American Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 103(10). https://journals.lww.com/ajpmr/fulltext/2024/10000/which_sit_to_stand_test_best_differentiates.9.aspx DOI: https://doi.org/10.1097/PHM.0000000000002504
Medicine, A. C. o. S. (2013). ACSM’s guidelines for exercise testing and prescription. Lippincott williams & wilkins.
Singh, S. J., Puhan, M. A., Andrianopoulos, V., Hernandes, N. A., Mitchell, K. E., Hill, C. J., Lee, A. L., Camillo, C. A., Troosters, T., Spruit, M. A., Carlin, B. W., Wanger, J., Pepin, V., Saey, D., Pitta, F., Kaminsky, D. A., McCormack, M. C., MacIntyre, N., Culver, B. H.,…Holland, A. E. (2014). An official systematic review of the European Respiratory Society/American Thoracic Society: measurement properties of field walking tests in chronic respiratory disease. Eur Respir J, 44(6), 1447-1478. https://doi.org/10.1183/09031936.00150414 DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.00150414
American Thoracic Society. (2002). ATS statement: guidelines for the six-minute walk test. Am J Respir Crit Care Med, 166(1), 111-117. https://doi.org/10.1164/rccm.166.4.518 DOI: https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102
Casillas, J. M., Hannequin, A., Besson, D., Benaïm, S., Krawcow, C., Laurent, Y., & Gremeaux, V. (2013). Walking tests during the exercise training: Specific use for the cardiac rehabilitation. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine, 56(7), 561-575. https://doi.org/10.1016/j.rehab.2013.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rehab.2013.09.003
Holland, A. E., Spruit, M. A., Troosters, T., Puhan, M. A., Pepin, V., Saey, D., McCormack, M. C., Carlin, B. W., Sciurba, F. C., Pitta, F., Wanger, J., MacIntyre, N., Kaminsky, D. A., Culver, B. H., Revill, S. M., Hernandes, N. A., Andrianopoulos, V., Camillo, C. A., Mitchell, K. E.,…Singh, S. J. (2014). An official European Respiratory Society/American Thoracic Society technical standard: field walking tests in chronic respiratory disease. Eur Respir J, 44(6), 1428-1446. https://doi.org/10.1183/09031936.00150314 DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.00150314
Jones, C. J., & Rikli, R. E. (2002). Measuring functional. The Journal on active aging, 1(24-30).
Poncumhak, P., Amput, P., Sangkarit, N., Promsrisuk, T., & Srithawong, A. (2023). Predictive Ability of the 2-Minute Step Test for Functional Fitness in Older Individuals with Hypertension. Ann Geriatr Med Res, 27(3), 228-234. https://doi.org/10.4235/agmr.23.0070 DOI: https://doi.org/10.4235/agmr.23.0070
Bohannon, R. W., & Crouch, R. H. (2019). Two-Minute Step Test of Exercise Capacity: Systematic Review of Procedures, Performance, and Clinimetric Properties. J Geriatr Phys Ther, 42(2), 105-112. https://doi.org/10.1519/jpt.0000000000000164 DOI: https://doi.org/10.1519/JPT.0000000000000164
Węgrzynowska-Teodorczyk, K., Mozdzanowska, D., Josiak, K., Siennicka, A., Nowakowska, K., Banasiak, W., Jankowska, E. A., Ponikowski, P., & Woźniewski, M. (2016). Could the two-minute step test be an alternative to the six-minute walk test for patients with systolic heart failure? Eur J Prev Cardiol, 23(12), 1307-1313. https://doi.org/10.1177/2047487315625235 DOI: https://doi.org/10.1177/2047487315625235
Horn, K., Johnson, H., Williams, E., McQueeney, S., & Harrington, S. (2024). Validity and reliability of the takei hand dynamometeR. International Journal of Exercise Science: Conference Proceedings, 16(3), 130.
Available at: https://digitalcommons.wku.edu/ijesab/vol16/iss3/130
Savas, S., Kilavuz, A., Kayhan Koçak, F., & Cavdar, S. (2023). Comparison of Grip Strength Measurements by Widely Used Three Dynamometers in Outpatients Aged 60 Years and Over. J Clin Med, 12(13). https://doi.org/10.3390/jcm12134260 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12134260
Mentiplay, B. F., Perraton, L. G., Bower, K. J., Adair, B., Pua, Y.-H., Williams, G. P., McGaw, R., & Clark, R. A. (2015). Assessment of lower limb muscle strength and power using hand-held and fixed dynamometry: a reliability and validity study. PloS one, 10(10), e0140822. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0140822
Brown, L. E., & Weir, J. P. (2001). ASEP procedures recommendation I: accurate assessment of muscular strength and power. Journal of Exercise Physiology Online, 4(3).
Poh, H., Eastwood, P. R., Cecins, N. M., Ho, K. T., & Jenkins, S. C. (2006). Six-minute walk distance in healthy Singaporean adults cannot be predicted using reference equations derived from Caucasian populations. Respirology, 11(2), 211-216. https://doi.org/10.1111/j.1440-1843.2006.00820.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1440-1843.2006.00820.x
Vaish, H., Ahmed, F., Singla, R., & Shukla, D. K. (2013). Reference equation for the 6-minute walk test in healthy North Indian adult males. Int J Tuberc Lung Dis, 17(5), 698-703. https://doi.org/10.5588/ijtld.12.0474 DOI: https://doi.org/10.5588/ijtld.12.0474
Tantibhaedhyangkul, P., Kuptniratsaikul, V., & Tosayanonda, O. (2020). Grip and Quadriceps Strength : Normative Values in the Thai Population. Siriraj Medical Journal, 53(4), 224-230. https://he02.tci-thaijo.org/index.php/sirirajmedj/article/view/244111
Wang, Y. C., Bohannon, R. W., Li, X., Sindhu, B., & Kapellusch, J. (2018). Hand-Grip Strength: Normative Reference Values and Equations for Individuals 18 to 85 Years of Age Residing in the United States. J Orthop Sports Phys Ther, 48(9), 685-693. https://doi.org/10.2519/jospt.2018.7851 DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2018.7851
Reychler, G., Boucard, E., Peran, L., Pichon, R., Le Ber-Moy, C., Ouksel, H., Liistro, G., Chambellan, A., & Beaumont, M. (2018). One minute sit-to-stand test is an alternative to 6MWT to measure functional exercise performance in COPD patients. Clin Respir J, 12(3), 1247-1256. https://doi.org/10.1111/crj.12658 DOI: https://doi.org/10.1111/crj.12658
Troosters, T., Vilaro, J., Rabinovich, R., Casas, A., Barberà, J. A., Rodriguez-Roisin, R., & Roca, J. (2002). Physiological responses to the 6-min walk test in patients with chronic obstructive pulmonary disease. European Respiratory Journal, 20(3), 564-569. https://doi.org/10.1183/09031936.02.02092001 DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.02.02092001
Shephard, R. J., Bailey, D. A., & Mirwald, R. L. (1976). Development of the Canadian Home Fitness Test. Can Med Assoc J, 114(8), 675-679.
Srithawong, A., Poncumhak, P., Manoy, P., Kumfu, S., Promsrisuk, T., Prasertsri, P., & Boonla, O. (2022). The optimal cutoff score of the 2-min step test and its association with physical fitness in type 2 diabetes mellitus. J Exerc Rehabil, 18(3), 214-221. https://doi.org/10.12965/jer.2244232.116 DOI: https://doi.org/10.12965/jer.2244232.116
Casey, D. P., & Hart, E. C. (2008). Cardiovascular function in humans during exercise: role of the muscle pump. J Physiol, 586(21), 5045-5046. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2008.162123 DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.2008.162123
Fisher, J. P., & Secher, N. H. (2019). Chapter 24 - Regulation of Heart Rate and Blood Pressure During Exercise in Humans. In J. A. Zoladz (Ed.), Muscle and Exercise Physiology (pp. 541-560). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-814593-7.00024-4 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-814593-7.00024-4
Beutner, F., Ubrich, R., Zachariae, S., Engel, C., Sandri, M., Teren, A., & Gielen, S. (2015). Validation of a brief step-test protocol for estimation of peak oxygen uptake. Eur J Prev Cardiol, 22(4), 503-512. https://doi.org/10.1177/2047487314533216 DOI: https://doi.org/10.1177/2047487314533216
Zhao, Y., & Chung, P. K. (2016). Differences in Functional Fitness Among Older Adults With and Without Risk of Falling. Asian Nurs Res (Korean Soc Nurs Sci), 10(1), 51-55. https://doi.org/10.1016/j.anr.2015.10.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.anr.2015.10.007
Braghieri, H. A., Kanegusuku, H., Corso, S. D., Cucato, G. G., Monteiro, F., Wolosker, N., Correia, M. d. A., & Ritti-Dias, R. M. (2021). Validity and reliability of 2-min step test in patients with symptomatic peripheral artery disease. Journal of Vascular Nursing, 39(2), 33-38. https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.jvn.2021.02.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvn.2021.02.004
Chow, J. J. L., Fitzgerald, C., & Rand, S. (2023). The 2 min step test: A reliable and valid measure of functional capacity in older adults post coronary revascularisation. Physiotherapy Research International, 28(2), e1984. https://doi.org/10.1002/pri.1984 DOI: https://doi.org/10.1002/pri.1984
Ishigaki, T., Kubo, H., Yoshida, K., Shimizu, N., & Ogawa, T. (2024). Validity and reliability of the 2-min step test in individuals with stroke and lower-limb musculoskeletal disorders [Original Research]. Frontiers in Rehabilitation Sciences, 5. https://doi.org/10.3389/fresc.2024.1384369 DOI: https://doi.org/10.3389/fresc.2024.1384369
Kovarik, M., Joskova, V., Patkova, A., Koblizek, V., Zadak, Z., & Hronek, M. (2017). Hand grip endurance test relates to clinical state and prognosis in COPD patients better than 6-minute walk test distance. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis, 12, 3429-3435. https://doi.org/10.2147/copd.S144566 DOI: https://doi.org/10.2147/COPD.S144566
Kyomoto, Y., Asai, K., Yamada, K., Okamoto, A., Watanabe, T., Hirata, K., & Kawaguchi, T. (2019). Handgrip strength measurement in patients with chronic obstructive pulmonary disease: Possible predictor of exercise capacity. Respiratory Investigation, 57(5), 499-505. https://doi.org/10.1016/j.resinv.2019.03.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.resinv.2019.03.014
Zhang, Q., Lu, H., Pan, S., Lin, Y., Zhou, K., & Wang, L. (2017). 6MWT Performance and its Correlations with VO₂ and Handgrip Strength in Home-Dwelling Mid-Aged and Older Chinese. Int J Environ Res Public Health, 14(5). https://doi.org/10.3390/ijerph14050473 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph14050473
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Patchareeya Amput, Arunrat Srithawong, Sinthuporn Maharan, Puttipong Poncumhak, Patcharin Phrompao, Eakarach Wongsaya, Tichanon Promsrisuk, Sahachat Aueyingsak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
