Оцінка ефективності програми дистанційних фізичних тренувань на показники якості життя та композиції тіла серед жінок похилого віку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.04Ключові слова:
композиція тіла, особи похилого віку, якість життя, дистанційне фізичне тренуванняАнотація
Мета дослідження. Дослідження спрямовано на оцінку впливу 8-тижневої програми дистанційних фізичних тренувань на якість життя (ЯЖ) та композицію тіла серед жінок похилого віку.
Матеріали та методи. У дослідженні з застосуванням квазі-експериментального дизайну взяли участь жінки віком 60 років і старше. Режим дистанційних фізичних тренувань складався з мультимодального підходу, сеанси тривалістю 30 хвилин проводилися тричі на тиждень протягом 8 тижнів. Програма охоплювала дихальні вправи, когнітивне тренування, вправи на рівновагу, силові тренування, розтяжку, аеробні танці та спів у караоке. Заняття проводилися за допомогою студії потокового мовлення в комп’ютерному центрі Університету Убонратчатхані Раджабхат (Таїланд). Обладнання для проведення дистанційних фізичних тренувань було представлено наступними технічними засобами: 50-дюймовий LED-телевізор, програмне забезпечення OBS (Open Broadcaster Software) версії 30.1.2 для прямої трансляції та відеозапису, Google Meet для віртуальної взаємодії, бездротові портативні мікрофони, настільний комп’ютер і два 19-дюймові комп’ютерні монітори. Збір даних до та після інтервенції включав оцінку ЯЖ з використанням тайської скороченої версії опитувальника якості життя Всесвітньої організації охорони здоров’я та вимірювання показників композиції тіла (окружність талії табіоімпедансний аналіз; БІА).
Результати. Після впровадження інтервенції у формі дистанційних фізичних тренувань спостерігалося статистично значуще покращення як показників ЯЖ, так і композиції тіла. Показники ЯЖ продемонстрували значне поліпшення загального рівня ЯЖ (p = 0,004), а також сфери соціальних відносин (p = 0,002) та навколишнього середовища (p = 0,001). Що стосується показників композиції тіла, зменшення окружності талії та вісцеральної жирової тканини було статистично значущим (p < 0,05), тоді як м’язова маса та жирова маса тіла показали тенденцію до покращення, проте не були статистично значущими.
Висновки. Результати дослідження свідчать про перспективність проведення дистанційних тренувань з метою покращення якості життя та позитивного впливу на показники композиції тіла серед жінок похилого віку. Це підкреслює потенціал дистанційних тренувань як дієвого методу активності для осіб похилого віку, що дозволяє заощадити кошти та час, особливо в ситуаціях, коли транспортування може бути проблематичним.
Завантаження
Посилання
Oh, S. S., Kim, K. A., Kim, M., Oh, J., Chu, S. H., & Choi, J. (2021). Measurement of digital literacy among older adults: Systematic review. Journal of medical Internet research, 23(2), e26145. https://doi.org/10.2196/26145 DOI: https://doi.org/10.2196/26145
Aung, M. N., Koyanagi, Y., Nagamine, Y., Nam, E. W., Mulati, N., Kyaw, M. Y., Moolphate, S., Shirayama, Y., Nonaka, K., Field, M., Cheung, P., & Yuasa, M. (2022). Digitally Inclusive, Healthy Aging Communities (DIHAC): A cross-cultural study in Japan, Republic of Korea, Singapore, and Thailand. International journal of environmental research and public health, 19(12), 6976. https://doi.org/10.3390/ijerph19126976 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19126976
Norman, C. D., & Skinner, H. A. (2006). eHealth literacy: Essential skills for consumer health in a networked world. Journal of medical Internet research, 8(2), e9. https://doi.org/10.2196/jmir.8.2.e9 DOI: https://doi.org/10.2196/jmir.8.2.e9
Chanyawudhiwan, G., &Mingsiritham, K. (2022). An analysis of elderly use of digital technology in Thailand. International Journal of Interactive Mobile Technologies, 16(7), 173-181. DOI: https://doi.org/10.3991/ijim.v16i07.28755
Liu, Y., Verma, R., & Theng, Y. L. (2023). Determining factors on active aging in Asia and Oceania: A systematic review. Aging, 77-111. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823761-8.00023-9
Haase, K. R., Cosco, T., Kervin, L., Riadi, I., & O’Connell, M. E. (2021). Older adults’ experiences with using technology for socialization during the COVID-19 pandemic: Cross-sectional survey study. JMIR aging, 4(2), e28010. https://doi.org/10.2196/28010 DOI: https://doi.org/10.2196/28010
Ghram, A., Briki, W., Mansoor, H., Al-Mohannadi, A. S., Lavie, C. J., & Chamari, K. (2021). Home-based exercise can be beneficial for counteracting sedentary behavior and physical inactivity during the COVID-19 pandemic in older adults. Postgraduate medicine, 133(5), 469-480. https://doi.org/10.1080/00325481.2020.1860394 DOI: https://doi.org/10.1080/00325481.2020.1860394
Noel, H. C., Vogel, D. C., Erdos, J. J., Cornwall, D., & Levin, F. (2004). Home Telehealth Reduces Healthcare Costs. Telemedicine Journal and E-Health, 10(2), 170-183. DOI: https://doi.org/10.1089/tmj.2004.10.170
Latifi, R., & Doarn, C. R. (2020). Perspective on COVID-19: Finally, Telemedicine at Center Stage. Telemedicine and E-Health, 26(9), 1106-1109. https://doi.org/10.1089/tmj.2020.0132 DOI: https://doi.org/10.1089/tmj.2020.0132
Siette, J., Dodds, L., Seaman, K., Wuthrich, V., Johnco, C., Earl, J., Dawes, P., & Westbrook, J. I. (2021). The impact of COVID-19 on the quality of life of older adults receiving community-based aged care. Australasian journal on ageing, 40(1), 84-89. https://doi.org/10.1111/ajag.12924 DOI: https://doi.org/10.1111/ajag.12924
Dawson, R., Oliveira, J. S., Kwok, W. S., Bratland, M., Rajendran, I. M., Srinivasan, A., Chu, C. Y., Pinheiro, M. B., Hassett, L., & Sherrington, C. (2024). Exercise interventions delivered through telehealth to improve physical functioning for older adults with frailty, cognitive, or mobility disability: A systematic review and meta-analysis. Telemedicine and E-Health, 30(4), 940-950. https://doi.org/10.1089/tmj.2023.0177 DOI: https://doi.org/10.1089/tmj.2023.0177
Hong, J., Kim, J., Kim, S. W., & Kong, H. J. (2017). Effects of home-based tele-exercise on sarcopenia among community-dwelling elderly adults: Body composition and functional fitness. Experimental gerontology, 87(Pt A), 33-39. https://doi.org/10.1016/j.exger.2016.11.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2016.11.002
Elbaz, S., Cinalioglu, K., Sekhon, K., Gruber, J., Rigas, C., Bodenstein, K., Naghi, K., Lavin, P., Greenway, K. T., Vahia, I., Rej, S., & Sekhon, H. (2021). A systematic review of telemedicine for older adults with dementia during COVID-19: An alternative to in-person health services? Frontiers in neurology, 12, 761965. https://doi.org/10.3389/fneur.2021.761965 DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2021.761965
Sari, Y. M., Burton, E., Lee, D. A., & Hill, K. D. (2023). A telehealth home-based exercise program for community-dwelling older people with dementia in Indonesia: A feasibility study. International journal of environmental research and public health, 20(4), 3397. https://doi.org/10.3390/ijerph20043397 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20043397
Sangprapai, W., Khanthong, P., Namboonlue, C., &Jetinai, K. (2023). Effects of an 8-Week Home Telehealth Multimodal Exercise Program on Physical and Mental Health in Thai Seniors during the COVID-19 Pandemic. Journal of Exercise Physiology Online, 26(6), 39-51.
Mahanirunkul, S., Tantiphiwattanasakul, W., &Poomphaisanchai, W. (1998). Comparison of the WHOQOL-100 and the WHOQOL-BREF (26 items). Journal of Mental Health of Thailand, 5(3), 4-15.
Yamamoto, Y., Ikeue, K., Kanasaki, M., Yamakage, H., Satoh-Asahara, N., Masuda, I., & Ishii, K. (2024). Age-wise examination of the association of obesity based on body mass index and waist circumference with metabolic diseases in comprehensive health checkup participants. Obesity science &practice, 10(2), e746. https://doi.org/10.1002/osp4.746 DOI: https://doi.org/10.1002/osp4.746
Namboonlue, C., Yuyongsin, S., Wanna, S., &Muangritdech, N. (2021). The effects of five weeks low-intensity aerobic training under hypoxia on body composition and oxygen consumption in overweight/obesity men. Journal of Exercise Physiology Online, 24(4), 33-45.
Vaughan, S., Wallis, M., Polit, D., Steele, M., Shum, D., & Morris, N. (2014). The effects of multimodal exercise on cognitive and physical functioning and brain-derived neurotrophic factor in older women: a randomised controlled trial. Age and ageing, 43(5), 623-629. https://doi.org/10.1093/ageing/afu010 DOI: https://doi.org/10.1093/ageing/afu010
Titus, J., Bray, N. W., Kamkar, N., Camicioli, R., Nagamatsu, L. S., Speechley, M., & Montero-Odasso, M. (2021). The role of physical exercise in modulating peripheral inflammatory and neurotrophic biomarkers in older adults: A systematic review and meta-analysis. Mechanisms of ageing and development, 194, 111431. https://doi.org/10.1016/j.mad.2021.111431 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mad.2021.111431
Greenwood-Hickman, M. A., Dahlquist, J., Cooper, J., Holden, E., McClure, J. B., Mettert, K. D., Perry, S. R., & Rosenberg, D. E. (2021). They’re going to Zoom it»: A qualitative investigation of impacts and coping strategies during the COVID-19 pandemic among older adults. Frontiers in public health, 9, 679976. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.679976 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.679976
Chan, K. O. W., Yuen, P. P., Fong, B. Y. F., Law, V. T. S., Ng, F. S. F., Fung, W. C. P., Ng, T. K. C., & Cheung, I. S. (2023). Effectiveness of telehealth in preventive care: a study protocol for a randomized controlled trial of tele-exercise programme involving older people with possible sarcopenia or at risk of fall. BMC geriatrics, 23(1), 845. https://doi.org/10.1186/s12877-023-04535-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-023-04535-4
Wicks, M., Dennett, A. M., & Peiris, C. L. (2023). Physiotherapist-led, exercise-based telerehabilitation for older adults improves patient and health service outcomes: a systematic review and meta-analysis. Age and ageing, 52(11), afad207. https://doi.org/10.1093/ageing/afad207 DOI: https://doi.org/10.1093/ageing/afad207
Turcotte, S., Bouchard, C., Rousseau, J., DeBroux Leduc, R., Bier, N., Kairy, D., Dang-Vu, T. T., Sarimanukoglu, K., Dubé, F., Bourgeois Racine, C., Rioux, C., Shea, C., & Filiatrault, J. (2024). Factors influencing older adults’ participation in telehealth interventions for primary prevention and health promotion: A rapid review. Australasian journal on ageing, 43(1), 11–30. https://doi.org/10.1111/ajag.13244 DOI: https://doi.org/10.1111/ajag.13244
Solis-Navarro, L., Gismero, A., Fernández-Jané, C., Torres-Castro, R., Solá-Madurell, M., Bergé, C., Pérez, L. M., Ars, J., Martín-Borràs, C., Vilaró, J., &Sitjà-Rabert, M. (2022). Effectiveness of home-based exercise delivered by digital health in older adults: A systematic review and meta-analysis. Age and ageing, 51(11), afac243. https://doi.org/10.1093/ageing/afac243 DOI: https://doi.org/10.1093/ageing/afac243
Zengin Alpozgen, A., Kardes, K., Acikbas, E., Demirhan, F., Sagir, K., & Avcil, E. (2022). The effectiveness of synchronous tele-exercise to maintain the physical fitness, quality of life, and mood of older people - a randomized and controlled study. European geriatric medicine, 13(5), 1177-1185. https://doi.org/10.1007/s41999-022- 00672-y DOI: https://doi.org/10.1007/s41999-022-00672-y
Poon, E. T., Sun, F., Tse, A. C., Tsang, J. H., Chung, A. Y., Lai, Y. Y., & Wong, S. W. (2024). Effectiveness of tele-exercise training on physical fitness, functional capacity, and health-related quality of life in non-hospitalized individuals with COVID-19: The COFIT-HK study. Journal of exercise science and fitness, 22(2), 134-139. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2024.01.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2024.01.003
Chan, J. K. Y., Klainin-Yobas, P., Chi, Y., Gan, J. K. E., Chow, G., & Wu, X. V. (2021). The effectiveness of e-interventions on fall, neuromuscular functions and quality of life in community-dwelling older adults: A systematic review and meta-analysis. International journal of nursing studies, 113, 103784. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2020.103784 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2020.103784
Kuhle, C. L., Steffen, M. W., Anderson, P. J., & Murad, M. H. (2014). Effect of exercise on anthropometric measures and serum lipids in older individuals: A systematic review and meta-analysis. BMJ open, 4(6), e005283. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-005283 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-005283
Arrieta, H., Rezola-Pardo, C., Zarrazquin, I., Echeverria, I., Yanguas, J. J., Iturburu, M., Gil, S. M., Rodriguez-Larrad, A., &Irazusta, J. (2018). A multicomponent exercise program improves physical function in long-term nursing home residents: A randomized controlled trial. Experimental gerontology, 103, 94-100. https://doi.org/10.1016/j.exger.2018.01.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2018.01.008
Armstrong, A., Jungbluth Rodriguez, K., Sabag, A., Mavros, Y., Parker, H. M., Keating, S. E., & Johnson, N. A. (2022). Effect of aerobic exercise on waist circumference in adults with overweight or obesity: A systematic review and meta-analysis. Obesity reviews: an official journal of the International Association for the Study of Obesity, 23(8), e13446. https://doi.org/10.1111/obr.13446 DOI: https://doi.org/10.1111/obr.13446
Silva, J. A. D., Painelli, V. D. S., Santos, I. C., Marques, D. C., Oliveira, F. M. D., Oliveira, L. P. D., & Branco, B. H. M. (2022). No effect of combined tele-exercises and nutritional coaching on anthropometric, body composition or exercise capacity outcomes in overweight and obese women: A randomized clinical trial. Nutrición Hospitalaria, 9(2), 329-336. https://doi.org/10.20960/nh.03822 DOI: https://doi.org/10.20960/nh.03822
Escriche-Escuder, A., Fuentes-Abolafio, I. J., Roldán-Jiménez, C., & Cuesta-Vargas, A. I. (2021). Effects of exercise on muscle mass, strength, and physical performance in older adults with sarcopenia: A systematic review and meta-analysis according to the EWGSOP criteria. Experimental gerontology, 151, 111420. https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111420 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111420
Amorese, A. J., & Ryan, A. S. (2022). Home-Based Tele-Exercise in Musculoskeletal Conditions and Chronic Disease: A Literature Review. Frontiers in Rehabilitation Sciences, 3, 811465. https://doi.org/10.3389/fresc.2022.811465 DOI: https://doi.org/10.3389/fresc.2022.811465
Najafi, P., Hadizadeh, M., Cheong, J. P. G., Motl, R. W., Abdullah, S., Mohafez, H., & Poursadeghfard, M. (2023). Effects of tele-exercise training on physical and mental health and quality of life in multiple sclerosis: Do the effects differ by modality and clinical disease course? Multiple Sclerosis and Related Disorders, 80, 105129. https://doi.org/10.1016/j.msard.2023.105129 DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2023.105129
Blasco-Lafarga, C., Monteagudo, P., Roldán, A., Cordellat, A., & Pesce, C. (2020). Strategies to change body composition in older adults: do type of exercise and dose distribution matter?. The Journal of sports medicine and physical fitness, 60(4), 552-561. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10321-9 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10321-9
de Santana, F. M., Premaor, M. O., Tanigava, N. Y., & Pereira, R. M. R. (2021). Low muscle mass in older adults and mortality: A systematic review and meta-analysis. Experimental gerontology, 152, 111461. https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111461 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2021.111461
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Phaksachiphon Khanthong, Warinee Sangprapai, Kotchakorn Jetinai, Chaiyawat Namboonlue
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
