Аналіз рівня поінформованості футболістів віком до 17 років в Ефіопії щодо питань раціонального харчування, дієтичних практик, ставлення до цих аспектів та результативності
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.14Ключові слова:
ставлення, дієтичні практики, футболісти, нутриціологічні знанняАнотація
Історія питання. Адекватна обізнаність у питаннях харчування має вирішальне значення для формування правильних харчових звичок, особливо серед спортсменів, оскільки має значний вплив на показники спортивної результативності. Це вказує на наявність консенсусу в галузі навчання з раціонального спортивного харчування серед фахівців, які працюють зі спортсменами.
Мета дослідження. Метою дослідження було оцінити рівень обізнаності гравців футбольних клубів Ефіопії віком до 17 років щодо питань харчування, ставлення до цього аспекту та дієтичних практик.
Матеріали та методи. Було застосовано метод описового дослідження, а також проведено стандартизоване анкетування серед 26 футболістів за принципом рандомізації з метою оцінки знань, ставлення та дієтичних практик учасників щодо питань, пов’язаних з харчуванням. Дані були проаналізовані з використанням t-тесту, коефіцієнта Пірсона та однофакторного дисперсійного аналізу (p <0,05). За результатами аналізу надійності значення коефіцієнта альфа Кронбаха склало 0,83 для шкал, що визначають оцінку ставлення до харчових звичок та обізнаність щодо харчування (0,79 та 0,78, відповідно).
Результати. Статистично значущих відмінностей (p > 0,5) у даних, пов’язаних зі звичками щодо споживання їжі, віком або розумінням важливості харчування, не спостерігалося. Відзначено значні відмінності в показниках освітнього рівня (p <0,05). Статева приналежність та джерело інформації не були визнані кореляторами нутриціологічних знань, натомість вік та освіта були такими чинниками.
Висновки. Таким чином, дослідження не показало значущих відмінностей (p > 0,05) в оцінках знань щодо питань харчування залежно від віку, освіти та джерела інформації. Однак було виявлено істотну різницю (p<0,05) між спортсменами та спортсменками. Статева приналежність корелювала з дієтичними звичками, тоді як вік, освіта та джерело інформації не мали такого зв’язку. Ключовим фактором є концепція подальшої перспективи заохочення спортивних організацій, нутриціологів та навчальних закладів до постійного вдосконалення та покращення рівня знань щодо харчування, ставлення до цього питання та практичних програм для гравців U-17. Важливо також забезпечити стабільну релевантність та ефективність у динамічному розвитку в галузі спорту та питаннях раціонального харчування.
Завантаження
Посилання
Fink, H. H., & Mikesky, A. E. (2015). Practical applications in sports nutrition (4th ed.). Jones & Bartlett Learning.
Torres-McGehee, T. M., Pritchett, K. L., Zippel, D., Minton, D. M., Cellamare, A., & Sibilia, M. (2012). Sports nutrition knowledge among collegiate athletes, coaches, athletic trainers, and strength and conditioning specialists. Journal of Athletic Training, 47(2), 205–211. https://doi.org/10.4085/1062-6050-47.2.205 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-47.2.205
Kerksick, C., Harvey, T., Stout, J., Campbell, B., Wilborn, C., Kreider, R., Kalman, D., Ziegenfuss, T., Lopez, H., Landis, J., Ivy, J. L., & Antonio, J. (2008). International society of sports nutrition position stand: Nutrient timing. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 5, 17. https://doi.org/10.1186/1550-2783-5-17 DOI: https://doi.org/10.1186/1550-2783-5-18
Maughan, R. J., & Burke, L. M. (2011). Practical nutritional recommendations for the athlete. Nestle Nutrition Institute Workshop Series, 69, 131–149. https://doi.org/10.1159/000329292 DOI: https://doi.org/10.1159/000329292
Mahan, L. K., & Escott-Stump, E. (1998). Krause’s Food, Nutrition & Diet Therapy. 10th Edition, W.B. Saunders Co., Pennsylvania.
American Dietetic Association, Dietitians of Canada, American College of Sports Medicine, Rodriguez, N. R., Di Marco, N. M., & Langley, S. (2009). American College of Sports Medicine position stand. Nutrition and athletic performance. Medicine and Science in Sports and Exercise, 41(3), 709–731. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31890eb86 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31890eb86
Hornstrom, G.R., Friesen, C.A., Ellery, J.E., & Pike, K. (2011). NK, practices, attitudes, and information sources of mid-american conference college softball players. Food and Nutrition Sciences, 2(2), 109-117. https://doi.org/10.4236/fns.2011.22015 DOI: https://doi.org/10.4236/fns.2011.22015
Valliant, M. W., Emplaincourt, H. P., Wenzel, R. K., & Garner, B. H. (2012). Nutrition education by a registered dietitian improves dietary intake and nutrition knowledge of a NCAA female volleyball team. Nutrients, 4(6), 506–516. https://doi.org/10.3390/nu4060506 DOI: https://doi.org/10.3390/nu4060506
Rosenbloom, C. A., Jonnalagadda, S. S., & Skinner, R. (2002). Nutrition knowledge of collegiate athletes in a division i national collegiate athletic association institution. Journal of the American Dietetic Association, 102(3), 418–420. https://doi.org/10.1016/s0002-8223(02)90098-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-8223(02)90098-2
Sakamaki, R., Toyama, K., Amamoto, R., Liu, C. J., & Shinfuku, N. (2005). Nutritional knowledge, food habits and health attitude of Chinese university students: A cross sectional study. Nutrition Journal, 4, 4. https://doi.org/10.1186/1475-2891-4-4 DOI: https://doi.org/10.1186/1475-2891-4-4
Debnath, M., Chatterjee, S., Bandyopadhyay, A., Datta, G., & Dey, S. K. (2019). Prediction of athletic performance through nutrition knowledge and practice: A cross-sectional study among young team athletes. Sport Mont, 17(3), 13-20. https://doi.org/10.26773/smj.191012 DOI: https://doi.org/10.26773/smj.191012
American College of Sports Medicine, American Dietetic Association, & Dietitians of Canada (2000). Joint position statement: Nutrition and athletic performance. Medicine and Science in Sports and Exercise, 32(12), 2130–2145. https://doi.org/10.1097/00005768-200012000-00025 DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200012000-00025
Beck, K. L., Thomson, J. S., Swift, R. J., & von Hurst, P. R. (2015). Role of nutrition in performance enhancement and post exercise recovery. Open Access Journal of Sports Medicine, 6, 259–267. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S33605 DOI: https://doi.org/10.2147/OAJSM.S33605
Islam, M. S., & Rahman, M. H. (2021). An observation on the historical evolution of soccer from before christ to the first world cup. Journal of Indonesian Physical Education and Sport, 7(1), 28-34, https://doi.org/10.21009/JIPES.071.03
Parmenter, K., & Wardle, J. (1999). Development of a general nutrition knowledge questionnaire for adults. European Journal of Clinical Nutrition, 53(4), 298–308. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1600726 DOI: https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1600726
Jonnalagadda, S. S., Rosenbloom, C. A., & Skinner, R. (2001). Dietary practices, attitudes, and physiological status of collegiate freshman football players. Journal of Strength and Conditioning Research, 15(4), 507–513 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200111000-00018
De Palma, G., Nadal, I., Collado, M. C., & Sanz, Y. (2009). Effects of a gluten-free diet on gut microbiota and immune function in healthy adult human subjects. The British Journal of Nutrition, 102(8), 1154–1160. https://doi.org/10.1017/S0007114509371767 DOI: https://doi.org/10.1017/S0007114509371767
Carlsohn, A., Nippe, S., Heydenreich, J., & Mayer, F. (2012). Carbohydrate intake and food sources of junior triathletes during a moderate and an intensive training period. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism, 22(6), 438–443. https://doi.org/10.1123/ijsnem.22.6.438 DOI: https://doi.org/10.1123/ijsnem.22.6.438
Burns, R. D., Schiller, M. R., Merrick, M. A., & Wolf, K. N. (2004). Intercollegiate student athlete use of nutritional supplements and the role of athletic trainers and dietitians in nutrition counseling. Journal of the American Dietetic Association, 104(2), 246–249. https://doi.org/10.1016/j.jada.2003.11.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jada.2003.11.013
Heydenreich, J., Carlsohn, A., Mayer, F., & Heydenreich, J. (2014). Nutrition knowledge and food choice in young athletes. International Journal of Pediatric Research, 1-12
Kelly, A. L., Williams, C. A., Jackson, D. T., Turnnidge, J., Reeves, M. J., Dugdale, J. H., & Wilson, M. R. (2023). Exploring the role of socioeconomic status and psychological characteristics on talent development in an English soccer academy. Science & Medicine in Football, 1–9. https://doi.org/10.1080/24733938.2023.2213191 DOI: https://doi.org/10.1080/24733938.2023.2213191
Davar, V. (2012). Nutritional knowledge and attitudes towards healthy eating of college-going women hockey players. Journal of Human Ecology, 37(2), 119-124. https://doi.org/10.1080/09709274.2012.1190645 DOI: https://doi.org/10.1080/09709274.2012.11906455
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Abdi Gudeta Taye, Dessalegn Wase Mola, Md. Hamidur Rahman
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
