Взаємозвʼязок тестів на спритність при пересуванні на ковзанах та показники постуральної стійкості у хокеїстів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.08Ключові слова:
хокей, постуральна стійкість, спритність при пересуванні на ковзанах, взаємозв’язкиАнотація
Мета дослідження. У цій роботі ми вказуємо на взаємозвʼязок комплексної постуральної стійкості (КПС) та тестів на спритність при пересуванні на ковзанах у вихованців хокейного клубу ХК “Nové Zámky”. Ми визначали постуральну стійкість за допомогою тесту SEBT (балансувальний тест “рух траєкторією зірки”) і тестів на спритність при катанні на ковзанах. Ми очікували на значний взаємозвʼязок між показниками тестів на спритність при пересуванні на ковзанах та КПС для обох ніг в положенні стоячи, що було найбільш тісно повʼязано з тестом SEBT, що складається з восьми позицій.
Матеріали та методи. Рівень КПС характеризували за допомогою методів описової статистики. Латеральність між правою та лівою ногою в положенні стоячи, оцінювали за допомогою t-критерію та методикою d Коена. Взаємозвʼязок між КПС та тестами на спритність при пересуванні на ковзанах визначали за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона (позначають “r”). Предиктори були обрані за допомогою покрокової регресії. Статистичну значущість відмінностей і взаємозвʼязків оцінювали на 5% рівні значущості.
Результати. Результати не показали відмінностей у латеральності КПС між правою та лівою ногою в положенні стоячи. Кореляційний аналіз продемонстрував взаємозвʼязок лівої та правої ноги в положенні стоячи з усіма тестами на спритність при пересуванні на ковзанах. Покрокова регресія була використана для відбору тестів, які найбільше ідентифікуються з показниками тесту SEBT, що складається з восьми позицій, з точки зору їх вираженості при пересуванні на ковзанах. Іллінойський тест має найбільш значну інформативність для КПС.
Висновки. Наявність позитивних взаємозвʼязків між спритністю пересування на ковзанах та КПС у хокеїстів вказує на важливість збалансованого та стабільного положення обох ніг у всіх напрямках. Оптимальний баланс і стабільність хокеїстів усуває коливання, викликані рухами під час пересування на ковзанах у всіх напрямках, і полегшує їх виконання без значних змін у динамічних показниках. Також значно збільшується шанс скорочення часу активації мʼязових ланцюгів, задіяних в техніці виконання тесту, або в самій структурі техніки – економічність катання хокеїстів на ковзанах.
Завантаження
Посилання
Andreeva, A., Melnikov, A. A., Skvortsov, D., Akhmerova, K., Vavaev, A., Golov, A., Draugelite, V., Nikolaev, R., Chechelnickaia, S., Жук, Д., Bayerbakh, A., Nikulin, V., & Zemková, E. (2021). Postural stability in athletes: The role of sport direction. Gait & Posture, 89, 120–125. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2021.07.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2021.07.005
Alpini, D., Hahn, A., & Riva, D. (2008). Static and dynamic postural control adaptations induced by playing ice hockey. Sport Sciences for Health, 2(3), 85–92. https://doi.org/10.1007/s11332-008-0045-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-008-0045-7
Antara, R., Welis, W., Masrun. I., Roma, M., Deby, T., Alnedral, U., & Wąsik, J. (2023). Effects of agility, coordination, and flexibility on dribbling skills in senior high school female field hockey players. Physical Activity Review, 11(2), 42-51. https://doi.org/10.16926/par.2023.11.20 DOI: https://doi.org/10.16926/par.2023.11.20
Bournival, M., Martini, G., Trudeau, F., & Lemoyne, J. (2023). The science and art of testing in ice hockey: a systematic review of twenty years of research. Frontiers in sports and active living. https://doi.org/10.3389/ fspor.2023.1252093 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1252093
Sheppard, J. M., Dawes, J. J., Jeffreys, I., Spiteri, T., & Nimphius S. (2014). Broadening the view of agility: A scientific review of the literature. Journal of Australian Strength and Conditioning, 22, 6–25
Young, W. B., Dawson, B., & Henry, G. J. (2015). Agility and change-of-direction speed are independent skills: Implications for training for agility in invasion sports. International Journal of Sports Science and Coaching, 10, 159–169. https://doi.org/10.1260/1747-9541.10.1.159 DOI: https://doi.org/10.1260/1747-9541.10.1.159
Plisk, S. (2008). Speed, Agility and Speed-Endurance Development. Essentials of Strength Training and Conditioning, 458–485.
Jeffreys, I. A. (2011). Task-based approach to developing context-specific agility. J Strength Condit Res, 33, 52–59. https://doi.org/10.1519/ssc.0b013e318222932a DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0b013e318222932a
Hojka, V., Šťastný, P., Řehák, T., Gołaś, A., Mostowik, A., Zawart, M., & Musálek, M. (2016). A systematic review of the main factors that determine agility in sport using structural equation modeling. Journal of Human Kinetics, 52(1), 115–123. https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0199 DOI: https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0199
Bakhsis, S. (2023). Comparative Analysis Between Hockey and Football Male Players for Their Speed and Agility Components. International Journal of Research Pedagogy and Technology in Education and Movement Sciences, 12(02), 226–230. https:// doi.org/10.55968/ijems.v12i02.345
Garret, F., Fullam, K., Delahunt, E., Gissane, C., & Caulfield, B. (2012). A comparison between performance on selected directions of the Star Excursion Balance Test and the Y Balance Test. Journal of Athletic Training, 47(4), 366–371. https://doi.org/10.4085/1062-6050-47.4.03 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-47.4.03
Calatayud, J. (2017). Relationship between the modified star excursion balance test and the 4x10 m shuttle run test in children. In Cultura, Ciencia y Deporte, 35(12), 111–116. ISSN: 1696-5043. https://doi.org/10.12800/ccd.v12i35.882 DOI: https://doi.org/10.12800/ccd.v12i35.882
Behm, D. G., Wahl, M. J., Button, D. C., Power, K. E., & Anderson, K. G. (2005). Relationship between hockey skating speed and selected performance measures. The Journal of Strength and Conditioning Research, 19(2), 326. https://doi.org/10.1519/r-14043.1 DOI: https://doi.org/10.1519/R-14043.1
Hansen, J., Thimm, M., Lysdal, G.F., & Langer Mrtensen, R.K. (2016). Balance symmetry in professional ice hockey players. Department of Health Science and Technology, Aalborg University.
Arboix-Alió, J., & Aguilera-Castells, J. (2021). Comparison between dominant leg and strong leg criteria in roller hockey. Journal of Sport and Health Research, 13(1),13–22.
Kara, E., Kara, H., Acar, M., Ersin, K., & Yasak, İ. (2022). Comparison of Dynamic-Static balance parameters of elite Ice hockey players and normal individuals. Audiology and Neuro-otology, 27(6), 478–484. https://doi.org/10.1159/000526696 DOI: https://doi.org/10.1159/000526696
Chauhan, R. M., Bhura, S.P., & Bhura, C. (2023). Effect of proprioceptive exercises on postural control and agility in hockey players of Vadodara. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 10(2), 281–284. https://doi.org/10.22271/kheljournal.2023.v10.i4b.3020 DOI: https://doi.org/10.22271/kheljournal.2023.v10.i4b.3020
Zemková, E. (2004). Balance abilities and their changes due to proprioceptive stimuli. Acta Facultatis Educationis physicae Universitatis Comenianae. Bratislava: Comenius University.
Sahin, O. (2020). Correlation between Agility and Speed in Elite Underwater Hockey Players. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(12).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Jaroslav Broďáni, Matúš Guzman, Roman Vala, Viktor Huszár
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
