Біомеханічний рух тенісного удару відкритою ракеткою: аналіз впливу на швидкість м’яча за допомогою програмного забезпечення Biofor Analysis
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.14Ключові слова:
біомеханіка, програмне забезпечення, удар відкритою ракеткою, тенісАнотація
Історія питання. Неефективність техніки удару відкритою ракеткою часто пов’язана з неоптимальним виконанням біомеханічних рухів спортсменом. Для того, щоб удар відкритою ракеткою був ефективним, кожен біомеханічний компонент – щиколотки, коліна, стегна, плечі та лікті – повинен функціонувати оптимальним чином. Відключення будь-якого із цих елементів може призвести до неефективності техніки. Висока швидкість, яка залежить від швидкості ракетки в точці удару, є ключовим показником ідеального удару відкритою ракеткою. Проте проблема полягає в тому, що рух спортсмена та удар по м’ячу неможливо точно спостерігати неозброєним оком, тому для аналізу потрібні спеціальні інструменти.
Мета дослідження. Метою дослідження є розробка програмного забезпечення, яке допомагає прогнозувати результати швидкості м’яча залежно від біомеханічного руху спортсмена під час виконання удару відкритою ракеткою.
Матеріали та методи. Метод дослідження передбачав застосування НДДКР. Методи збору даних включали відеозаписи ударів спортсменів відкритою ракеткою, які пізніше аналізували за допомогою програмного забезпечення, яке аналізує кути рухів 10 національних спортсменів.
Результати. Результати показали середні кути ліктів = 106,23, плечей = 153,62, стегон = 165,33, колін = 167,63, щиколоток = 164,54; і швидкість м’яча = 199,41 см/с.
Висновки. Зроблений висновок полягає в тому, що для виконання ефективного удару відкритою ракеткою з гарною швидкістю м’яча в точці удару має виникнути момент інерції. Спортсменам слід трохи згинати лікоть, тим самим зменшуючи опір обертанню та збільшуючи швидкість голови ракетки. Щиколотки, стегна та плечі повинні рухатися синхронно в межах безперервного координаційного ланцюга, тим самим дозволяючи спортсмену повністю й максимально ефективно використовувати кінетичний ланцюг. Рух згинання ліктя під час виконання маху вперед є ефективнішим, ніж рух розгинання, коли лікоть трохи зігнутий, що дає в результаті ідеальний удар.
Завантаження
Посилання
İbrahim, C. A. M., Turhan, B., & Zeynep, O. (2013). The analysis of the last shots of the top-level tennis players in open tennis tournaments. Turkish Journal of Sport and Exercise, 15(1), 54-57.
Keaney, E. M., & Reid, M. (2018). Quantifying hitting activity in tennis with racket sensors: new dawn or false dawn? Sports Biomechanics. DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2018.1535619
Martin-Lorente, E., Campos, J., & Crespo, M. (2017). The inside out forehand as a tactical pattern in men’s professional tennis. International Journal of Performance Analysis in Sport, 17(4), 429-441. DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2017.1349528
Brown, J.,& Soulier, C. (2013). Summary for Policymakers. In Intergovernmental Panel on Climate Change (Ed.), Climate Change 2013 - The Physical Science Basis (pp. 1–30). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781107415324.004 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781107415324.004
Kwon, S., Pfister, R., Hager, R. L., Hunter, I., & Seeley, M. K. (2017). Influence of Tennis Racquet Kinematics on Ball Topspin Angular Velocity and Accuracy During The Forehand Groundstroke. Journal of Sports Science & Medicine, 16(4), 505.
Genevois, C., Reid, M., Rogowski, I., & Crespo, M. (2015). Performance factors related to the different tennis backhand groundstrokes: a review. Journal of Sports Science & Medicine, 14(1), 194.
Nangia, S., Singh, M., Khosa, R., Rout, S. K., Singh, G., & Oomen, S. (2021). The hippocampus: a new organ at risk for postoperative radiation therapy for bucco-alveolar cancer? A dosimetric and biological analysis. Advances in Radiation Oncology, 6(3), 100681. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adro.2021.100681
Rigozzi, C. J., Vio, G. A., & Poronnik, P. (2023). Comparison of Grip Strength, Forearm Muscle Activity, and Shock Transmission between the Forehand Stroke Technique of Experienced and Recreational Tennis Players Using a Novel Wearable Device. Sensors, 23(11), 5146. DOI: https://doi.org/10.3390/s23115146
Gao, R., Ye, J., & Xin, X. (2019). An Integrated Biological Analysis and Flow Rate Sensing for the Real-Time Detection of Carcinogen in Water Based on Co 2+-Doped Optical Fibers. IEEE Sensors Journal, 20(4), 1912–1921. DOI: https://doi.org/10.1109/JSEN.2019.2948964
Sari, M. A., Arendra, A., & Akhmad, S. (2017). Pengembangan Instrumen Esmoca Untuk Pengukuran Sudut 3 Dimensi Alat Gerak Tubuh Bagian Atas Untuk Perhitungan Gaya Dan Momen Biomekanika Kerja. Teknika: Engineering and Sains Journal, 1(2), 77. https://doi.org/10.51804/tesj.v1i2.101.77-82 DOI: https://doi.org/10.51804/tesj.v1i2.101.77-82
Elliott, B., Reid, M., & Whiteside, D. (2018). Biomechanics of groundstrokes and volleys. Tennis Medicine: A Complete Guide to Evaluation, Treatment, and Rehabilitation, 17-42. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71498-1_2
Iridiastadi, H., Yassierli, & Nia. (2014). Ergonomi: suatu pengantar/ penulis, Hardianto Iridiastadi, Yassierli; editor, Nia. Bandung: Remaja Rosdakarya, 2014.
Evita, Y., & Subagio, I. (2020). Analisis gerak forehand tenis lapangan pada Rafael Nadal. Jurnal Prestasi Olahraga, 3(3).
Bakhtiar, S., Sujae, I. H., Kudo, S., Zakaria, W. R. W., Ong, A., & Hamill, J. (2020). Developing a System to Determine Impact Force in Tennis. Journal of Physics: Conference Series, 1528(1), 12054. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1528/1/012054
Peng, X., & Tang, L. (2022). Biomechanics analysis of real-time tennis batting images using Internet of Things and deep learning. The Journal of Supercomputing, 1-20. DOI: https://doi.org/10.1007/s11227-021-04111-w
Allen, T. B., Haake, S. J., & Goodwill, S. R. (2011). Effect of tennis racket parameters on a simulated groundstroke. Journal of Sports Sciences, 29(3), 311-325. https://doi.org/10.1080/02640414.2010.526131 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2010.526131
Ikenaga, M., Okuma, N., Nishiyama, H., Chiba, S., Nishino, K., Omori, G., & Nunome, H. (2020). Influence of ball impact location on racquet kinematics, forearm muscle activation and shot accuracy during the forehand groundstrokes in tennis. Proceedings, 49(1), 89. DOI: https://doi.org/10.3390/proceedings2020049089
Reid, M., Elliott, B., & Crespo, M. (2013). Mechanics and Learning Practices Associated With The Tennis Forehand: A Review. Journal of Sports Science & Medicine, 12(2), 225.
Genevois, C., Reid, M., Creveaux, T., & Rogowski, I. (2020). Kinematic differences in upper limb joints between flat and topspin forehand drives in competitive male tennis players. Sports Biomechanics, 19(2), 212–226. https://doi.org/10.1080/14763141.2018.1461915 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2018.1461915
Iino, Y. (2018). Hip joint kinetics in the table tennis topspin forehand: relationship to racket velocity. Journal of Sports Sciences, 36(7), 834-842. https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1344777 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1344777
Shimokawa, R., Nelson, A., & Zois, J. (2022). Does ground-reaction force influence post-impact ball speed in the tennis forehand groundstroke? Sports Biomechanics, 21(7), 850-860. DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2019.1705884
Roetert, E. P., Kovacs, M., Knudson, D., & Groppel, J. L. (2009). Biomechanics of the Tennis Groundstrokes: Implications for Strength Training. Strength & Conditioning Journal, 31(4), 41-49. https://doi.org/10.1519/SSC.0b013e3181aff0c3 DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0b013e3181aff0c3
Widiyatmoko, F., Kusumawardhana, B., & Imran, M. N. A. (2021). Perbandingan Gerak Elbow Extension dan Elbow Flexion Terhadap Akurasi Forehand Tenis Lapangan. Journal Sport Area, 6(1), 13-19. https://doi.org/10.25299/sportarea.2021.vol6(1).4229 DOI: https://doi.org/10.25299/sportarea.2021.vol6(1).4229
Bahamonde, R. (2001). Biomechanics of the forehand stroke. Coaching & Sport Science Review, 24, 7-8.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ricko Irawan, Mahalul Azam, Setya Rahayu, Heny Setyawati, Soedjatmiko, S. Adi, Bambang Priyono, Anan Nugroho
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
