Підвищення найдійності тестового контролю інформаційними технологіями у інклюзивному фізичному вихованні
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.16Ключові слова:
здобувачі вищої освіти з інвалідністю, фізичне виховання, тестування, інклюзія, контроль, інформаційні технологіїАнотація
Мета дослідження полягала у визначенні надійності та валідності розробленого засобу на основі інформаційних технологій для контролю силової витривалості м’язів кора здобувачів вищої освіти з інвалідністю.
Maтеріал та методи. У дослідженні добровільно взяли участь 38 здобувачів вищої освіти з інвалідністю, віком 18-23 роки, які вступили на І-ший курс навчання університету. Досліджувану вибірку склали здобувачі вищої освіти із нескладною формою порушень в опорно-руховому апараті, які володіють навичкою самостійного пересування та здійснення рухових дій. Використано інформаційно-пошуковий підхід до збору даних на теоретичному рівні та педагогічне тестування й методи математичної статистики – на емпіричному.
Результати. Представлено на основі інформаційних технологій розроблений спосіб контролю силової витривалості м’язів кора. Для реалізації способу використано мережу сенсорів, сформованої аналоговими та цифровими сенсорами, бездротові пристрої інфрачервоного зв’язку, інформація з яких поступає на програмований логічний контролер та подається на персональний комп’ютер. Розроблено програмне забезпечення, яким реалізують негайну обробку та представлення результатів тестового контролю в режимі реального часу. Кореляційним аналізом здійснено обчислення показників тестової надійності та валідності фіксації результатів виконання тестів з використанням представленого у роботі способу та традиційним способом.
Висновки. Експериментальною перевіркою представленого способу контролю розвитку м’язів кора здобувачів вищої освіти з інвалідністю засвідчено його практичну ефективність. У підсумку, числові значення надійності та валідності, які отримано з використанням автоматизованого способу контролю знаходяться у межах «вище середнього», на відміну від вимірювань, здійснених традиційним способом контролю з використанням тестової вправи: обчислення тестової надійності та валідності виявило рівень «нижче середнього». Сукупністю отриманих числових характеристик емпіричних даних доведено перевагу використання новітніх інформаційних технологій у інклюзивному фізичному вихованні як чинника його ефективності. Досягнення позитивних результатів у забезпеченні належного рівня здоров’я, повної фізичної та психологічної реабілітації здобувачів вищої освіти з інвалідністю розглядаємо як практичну цінність реалізації інклюзії у закладі вищої освіти.
Завантаження
Посилання
Page, А., Anderson, J. & Charteris, J. (2021). Including students with disabilities in innovative learning environments: a model for inclusive practices. International Journal of Inclusive Education, 3. https://doi.org/10.1080/13603116.2021.1916105
Goodwin, D.L., & Watkinson, E.J. (2000). Inclusive physical education from the perspective of students with physical disabilities. Adapted Physical Activity Quarterly, 17, 144-160. https://doi.org/10.1123/apaq.17.2.144
Lidor, B.R., & Hutzler, Y. (2019). Including Students with Disabilities in a Physical Education Teacher Preparation Program: An Institutional Perspective. ResearchGate, 1-19. https://doi.org/10.5772/intechopen.85268
Grenier, М., Patey, M.J. & Grenier-Burtis, М. (2022). Educating students with severe disabilities through an inclusive pedagogy in physical education. Sport, Education and Society, 6. https://doi.org/10.1080/13573322.2022.2084064
Blavt, O. (2022). Individualization of the educational process of inclusive PE of students with disabilities. Journal of Learning Theory and Methodology, 3(2), 65-70. https://doi.org/10.17309/jltm.2022.2.03
Morley, D., Bailey, R., Tan, J., & Cooke, B. (2005). Inclusive physical education: teachers’ views of including pupils with special educational needs and/or disabilities in physical education. Eur. Phys. Educ. Rev, 11, 84–107. https://doi.org/10.1177/1356336X05049826
Tant, M., & Watelain, E. (2016). Forty years later, a systematic literature review on inclusion in physical education (1975-2015): a teacher perspective. Educ. Res. Rev, 19, 1-17. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.04.002
Qi, J., & Ha, A.S. (2012). Inclusion in Physical Education: A review of literature. Journal of Sports Sciences, 59(3), 257-281. https://doi.org/10.1080/1034912X.2012.697737
Koryahin, V., Blavt, O., Bakhmat, N., Guska, M., Ludovyk, T., Prozar, M., Bodnar, A., Kravets, S., & Bezgrebelnaya, E. (2019). Differentiated correction of attention abilities of students with chronic diseases during physical education. Journal of Physical Education and Sport, 19(2), 293-298. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2044
Pocock, Т., & Miyahara, М. (2018). Inclusion of students with disability in physical education: a qualitative meta-analysis. International Journal of Inclusive Education, 22(7), 751-766. https://doi.org/10.1080/13603116.2017.1412508
Baglieri, S., Valle, J.W., Connor, D.J., & Gallagher, D.J. (2011). Disability studies in education: The need for a plurality of perspectives on disability. Remedial and Special Education, 32(4), 267-278. https://doi.org/10.1177/0741932510362200
Keles, S., ten Braak, D., & Munthe, Е. (2022). Inclusion of students with special education needs in Nordic countries: a systematic scoping review. Scandinavian Journal of Educational Research, 1-16. https://doi.org/10.1080/00313831.2022.2148277
Block, M.E., & Obrusnikova, I.(2007). Inclusion in physical education: A review of the literature from 1995-2005. Adapted Physical Activity Quarterly, 24(2), 103-124. https://doi.org/10.1123/apaq.24.2.103
Ruscitti, R.J., Thomas, S.G., & Bentley, D.C. (2017). The experiences of students without disabilities in inclusive physical education classrooms: a review of literature. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 8(3), 245-257. https://doi.org/10.1080/18377122.2017.1345286
Gupta, R. (2021). Information and Communication Technology in Physical Education. Friends Publications.
Gogoi, Н. (2019). The use of ICT in Sports and Physical Education. Advances in Physical Education and Sports Sciences, 1, 130. https://doi.org/10.22271/ed.book.445
Koryahin, V., Blavt, O., Vanivska, O., & Stadnyk, V. (2020). Potential of new technologies in providing efficiency of pedagogical control in physical education. Physical Education Theory and Methodology, 20(1), 25-31. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.04
Varga, A., & Révész, L. (2023). Impact of Applying Information and Communication Technology Tools in Physical Education Classes. Informatics, 10, 20. https://doi.org/10.3390/informatics10010020
Rum, L., Sten, O., Vendrame, E., Belluscio, V., Camomilla, V., Vannozzi, G., Truppa, L., Notarantonio, M., Sciarra, T., Lazich, A., Mannini, A., & Bergamini, E. (2021). Wearable Sensors in Sports for Persons with Disability: A Systematic Review. Sensors, 21(5),1858. https://doi.org/10.3390/s21051858
Curran, S. & Frossard, L. (2012). Biomechanical analyses of the performance of Paralympians: From foundation to elite level. Prosthetics Orthot. Int., 36, 380-395.
Cooper, R.A., Tuakli-Wosornu, Y.A., Henderson, G.V., Quinby, E., Dicianno, B.E., Tsang, K., Ding, D., Cooper, R., Crytzer, T.M., Koontz, A.M., Rice, I., & Bleakney, A.W. (2018). Engineering and technology in wheelchair sport. Phys. Med. Rehabil. Clin., 29(2), 347-369. https://doi.org/10.1016/j.pmr.2018.01.013
Magill, R. A., & Anderson, D. (2017). Motor learning and control: Concepts and applications (11th ed.). McGraw-Hill International Edition.
Vincent, W. J. (2005). Statistic in kinesiology. 3-rd edition. NY: Human Kinetics Publishers.
Nanjwan, J., & Dada, О. (2018). Basic anatomy and physiology of persons with disabilities. Sunny-Tech Link & Logistic Concept.
Doma, K., Deakin, G.B., Schumann, M., & Bentley, D.J. (2019). Training Considerations for Optimising Endurance Development: An Alternate Concurrent Training Perspective. Sports Med, 49, 669-682. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01072-2
Wojcik, W., Vistak, M., Mykytyuk, Z., Politanskyi, R., Diskovskyi, I., Sushynskyi, O., Kremer, I., Prystay, T., Jaxylykova, A., & Shedreyeva, I. (2020). Technical solutions and SPICE modelling of optical sensors. Przeglad Elektrotechniczny, 96(10), 102-105. https://doi.org/10.15199/48.2020.10.18
Camomilla, V., Bergamini, E., Fantozzi, S., & Vannozzi, G. (2018). Trends Supporting the In-Field Use of Wearable Inertial Sensors for Sport Performance Evaluation: A Systematic Review. Sensors, 18, 873. https://doi.org/10.3390/s18030873
Alasim, К. (2021). Inclusion and d/Deaf and Hard of Hearing Students: A Qualitative Meta-Analysis. International Journal of Disability, Development and Education, 6. https://doi.org/10.1080/1034912X.2021.1931818
Baglieri, S., & Bacon, J. (2020). Disability Studies in Education and Inclusive Education. Oxford Research Encyclopedia of Education, 10.1093. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1245
Whitney, E., Moore, G., & Fry, M.D. (2017). Physical education students’ ownership, empowerment, and satisfaction with PE and physical activity. Research Quarterly for Exercise and Sport, 88(4), 468-478, https://doi.org/10.1080/02701367.2017.1372557
Sawade, S. (2023). Opportunities for Participation: A Mapping Review of Inclusive Physical Activity for Youth With Disabilities. Pediatr Phys Ther, 35(1), 75-83. https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000973
Mykytyuk, Z., Blavt, O., Hnatchuk, Ya., Stechkevych, O., & Helzhynska, T. (2022). Intensification of Back Muscle Strength Testing in Physical Education of Students by Applying Information and Communication Technologies. Physical Education Theory and Methodology, 22(2), 216-222. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.10
Blavt, O., Iedynak, G., Pityn, M., Hluhov, I., Guska, M., Stadnyk, V., Zaikin, A., & Karatnyk, I. (2022). Implementation of Information and Communication Technologies in Test Control of Leg Strength in Physical Education of Students. Physical Education Theory and Methodology, 22(3s), S110-S116. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.15
Curran, S., & Frossard, L. (2012). Biomechanical analyses of the performance of Paralympians: From foundation to elite level. Prosthetics Orthot. Int, 36, 380-395.
Klavina, А. (2011). Development and Initial Validation of the Computerized Evaluation Protocol of Interactions in Physical Education. Measurement in Physical Education and Exercise Science, 15(1), 26-46. https://doi.org/10.1080/1091367X.2011.537868
Ivashchenko, O. (2020). Research Program: Modeling of Motor Abilities Development and Teaching of Schoolchildren. Physical Education Theory and Methodology, 20(1), 32-41. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.05
Chernenko, S., Oliynyk, O., Dolynniy, I., Honcharenko, O., & Hordieieva, K. (2020). Peculiarities of Functional and Motor Fitness of 1St–5Th Year Students of Special Medical Department. Physical Education Theory and Methodology, 20(4), 212-218. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.03
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Oksana Blavt, Gennadii Iedynak, Svitlana Pereverzieva, Viktor Holub , Svitlana Melnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
