Водна гімнастика як терапевтичний метод для покращення моторного планування в дітей із порушенням інтелектуального розвитку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.12Ключові слова:
моторне планування, практика, водна гімнастика, діти з порушенням інтелектуального розвиткуАнотація
Мета дослідження. Ця стаття присвячена експериментальному дослідженню, метою якого було виявлення впливу водної гімнастики як терапевтичного методу покращення моторного планування в дітей із порушенням інтелектуального розвитку, які навчаються в закладах загальної та спеціальної освіти.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 23 дитини (13 хлопчиків і 10 дівчаток) віком від 6 до 11 років (x̅ = 8,61). Для вивчення рухової функції використовували 3 нейропсихологічні тести: Послідовне чергування кулак-долоня-бік , Графічний тест «Паркан», Кулак-долоня. Дані збирали до та після участі в 11-місячному курсі терапії, який проводили у водному середовищі. Для обробки емпіричного матеріалу застосовували описовий аналіз та однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA). Для інтерпретації розміру ефекту, приписуваного терапевтичному втручанню, використовували показник η Коена.
Результати. Програмування, регулювання та контроль, як основні компоненти моторного планування, показали покращення після того, як діти взяли участь в організованих заняттях, про що свідчать зареєстрований великий або більший за звичайний розмір ефекту η=[0,37:0,45+] та статистично незначущі відмінності між групами, диференційованими за рівнем порушення інтелектуального розвитку, віком та статтю, на етапі контрольного вимірювання (p > 0,05).
Висновки. Результати дозволяють дійти загального висновку, що на завершальному етапі дослідження всі три фактори (рівень порушення інтелектуального розвитку, вік і стать) не мали істотного впливу на розвиток моторного планування, підтверджуючи вплив водної гімнастики як технології для його покращення.
Завантаження
Посилання
Kozina, Zh., Sobko, I., Bazilyuk, T. A., Ryepko, O., Lachno, O., & Ilnitskaya, A. (2015). The applying of the concept of individualization in sport. Journal of Physical Education and Sport 15(2),172-177.
Tsvetkova-Arsova, M. (2004). Readiness for integration of students with special pedagogical needs in Bulgaria: a comparative study. Special Pedagogy, 1, 28-44.
Terzieva, G. (2020). Self-efficacy of preschool and primary school teachers for inclusion of children with special educational needs in motor education. Pedagogy, 92(7), 1020-1027.
Verzhykhovsʹka, O. (2011). Psykholoho-pedahohichni osnovy pidhotovky rozumovo vidstalykh ditey do shkilʹnoho navchannya. Aktualʹni problemy korektsiynoyi osvity (pedahohichnykh nauk), 2, 15-25.
Chris, P. S., William, O., Walker, S. A., Paloma-Gonzale, C. J., & Curry, M. D. (2006), Mental retardation: diagnosis, management, and family support. American Association on Mental Retardation, 36(4), 126-165. https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2005.11.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2005.11.005
American Psychiatric Association (2004). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Text Revision, (4thEd) Revised, Washington, DC American Psychiatric Association. https://doi.org/10.1176/ajp.152.8.1228 DOI: https://doi.org/10.1176/ajp.152.8.1228
Luria, A. R. (2002). Fundamentals of Neuropsychology. Textbook for students of higher education, M. Аcademy.
Macdonald, K., Milne, N., Orr, R., & Pope, R. (2018). Relationships between Motor Proficiency and Academic Performance in Mathematics and Reading in School-Aged Children and Adolescents: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research Public Health, 15(8), 2-28. https://doi.org/10.3390/ijerph15081603 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15081603
Horvat, M., & Franklin, C. (2001). The effects of the environment on physical activity patterns of children with mental retardation. Research Quarterly for Exercise and Sport, 72(2), 189‐195. https://doi.org/10.1080/02701367.2001.10608949 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.2001.10608949
Pitetti, K. H., Yarmer, D. A., & Fernhall, B. (2001). Cardiovascular fitness and body composition of youth with and without mental retardation. Adapted Physical Activity Quarterly, 18, 127‐141. DOI: https://doi.org/10.1123/apaq.18.2.127
Stan, A. E. (2012). The benefits of participation in aquatic activities for people with disabilities. Medicina Sportiva, 1, 1737–1742.
De Vierville, J. (2004). Aquatic rehabilitation. A historical perspective. Comprehensive Aquatic Therapy, 40, 176-181.
Karaneshev, G. (1991). Theory and Methodology of Therapeutic Physical Education. In: K. Karaneshev (Ed.), Medicine and Physical Education, S.
Fragala-Pinkham, M., Dumas, H., Barlow, C., & Pasternak, A. (2009). An aquatic physical therapy program at a pediatric rehabilitation hospital: a case series. Pediatric Physical Therapy, 21(1), 68-78. DOI: https://doi.org/10.1097/PEP.0b013e318196eb37
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for Behavioral Sciences. 2nd Edition, Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203771587 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203771587
Krajenbrink, H., Lust, J., Wilson, P., & Steenbergen, B. (2020). Development of motor planning in children: Disentangling elements of the planning process. Journal of Experimental Child Psychology, 199, 1-16. https://doi.org/10.1016/j.jecp.2020.104945 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jecp.2020.104945
Baron, I. (2004). Neuropsychological Evaluation of the Child. New York: Oxford University Press.
Förster, J., Higgins, E., & Bianco, A. (2003). Speed/accuracy decisions in task performance: built-in trade-off or separate strategic concerns? Organizational Behavior and Human Decision Processes, 90(1), 148-164. https://doi.org/10.1016/S0749-5978(02)00509 DOI: https://doi.org/10.1016/S0749-5978(02)00509-5
Domellöf, E., & Säfström, D. (2020). Prefrontal engagement during sequential manual actions in children at early adolescence compared with adults. NeuroImage, 211, 1-13. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2020.116623 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2020.116623
Asenova, Iv. (2018). Brain lateralization and developmental disorders: A new approach to unified research. Routledge, New York. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315147598
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Diyana Georgieva, Veselina Ivanova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
