Міофасціальний реліз як засіб профілактики травматизму і відновлення амплітуди рухів у кваліфікованих футболістів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.20Ключові слова:
засоби MFR, профілактика, травматизм, амплітуда рухів, футболАнотація
Мета дослідження – визначити ефективність застосування засобів MFR, які використовуються у тренувальному процесі кваліфікованих футболістів.
Матеріали і методи. Контингент: 28 фахівців з футболу футбольних команд української Прем’єр-Ліги; 36 футболістів ФК «Зоря» (Луганськ). Методи: аналіз, узагальнення та систематизація даних науково-методичної літератури і глобальної інформаційної мережі «Internet»; анкетне опитування; педагогічні спостереження; педагогічне тестування показників гнучкості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Результати. Результатом застосування мануальних технік MFR у тренувальному процесі кваліфікованих футболістів є: розслаблення хронічно напружених м’язів; відновлення рухливості та нормальної амплітуди руху у суглобах; поліпшення еластичних властивостей м’язово-зв’язкових структур опорно-рухового апарату футболістів; оптимізація гемодинаміки і лімфодинаміки на мікроциркуляторному рівні; оптимізація загальних і локальних метаболічних процесів в організмі; відновлення функцій опорно-рухового апарату футболістів після надмірних фізичних навантажень і травм; поліпшення пропріорецепції та нейром’язового контролю; оптимізація психоемоційного стану.
Висновки. Аналіз результатів тестування гнучкості футболістів ФК «Зоря» (Луганськ) наприкінці першого та другого підготовчих періодів спортивного сезону 2019-2020 рр. дозволяє констатувати наявність більш високих показників у порівнянні з результатами попереднього тестування у спортивному сезоні 2018-2019 рр. За результатами моніторингу фахівцями комплексної наукової групи ФК «Зоря» (Луганськ), зафіксовано зменшення показників спортивного травматизму, які пов’язані з пошкодженнями м’язово-зв’язкових структур нижніх кінцівок і тулубу футболістів – на 11,11%.
Завантаження
Посилання
Bethers, A.H., Swanson, D.C., Sponbeck, J.K., Mitchell, U.H., Draper, D.O., Feland, J.B., & Johnson, A.W. (2021). Positional Release Therapy and Therapeutic Massage Reduce Muscle Trigger and Tender Points. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 28, 264-270. https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2021.07.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2021.07.005
Al Attar, W. S. A., Alarifi, S., Ghulam, H., Yamani, S., Alharbi, E., Aljabri, M., & Sanders, R. H. (2021). Awareness and Use of Current Sports Injury Prevention Programs among Physiotherapists Worldwide. Physical Education Theory and Methodology, 21(4), 365-374. https://doi.org//10.17309/tmfv.2021.4.12 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.12
Al Attar, W. S. A. (2021). The Current Implementation of an Evidence-Based Hamstring Injury Prevention Exercise (Nordic Hamstring Exercise) among Athletes Globally. Physical Education Theory and Methodology, 21(3), 273-280. https://doi.org//10.17309/tmfv.2021.3.11 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.11
Riepenhof, H., Del Vescovo, R., Droste, J., McAleer, S., & Pietsch, A. (2018). Muscle Injuries in Professional Football: Treatment and Rehabilitation. Der Unfallchirurg, 121 (6): 441-449. https://doi.org/10.1007/s00113-018-0501-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00113-018-0501-z
Al Attar, W. S. A., Yamani, S., Ghulam, H., Alharbi, E., & Sanders, R. H. (2022). Limited Implementation of the FIFA 11+ Shoulder Injury Prevention Program (FIFA 11+ S) Among Professional Soccer Goalkeepers Globally. Physical Education Theory and Methodology, 22(1), 36-42. https://doi.org//10.17309/tmfv.2022.1.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.05
Barbero, M., Schneebeli, A., Koetsier, E., & Maino, P. (2019). Myofascial Pain Syndrome and Trigger Points: Evaluation and Treatment in Patients with Musculoskeletal Pain. Current Opinion in Supportive & Palliative Care, 13(3),270–276. https://doi.org/10.1097/SPC.0000000000000445 DOI: https://doi.org/10.1097/SPC.0000000000000445
Baeumler, P., Hupe, K., & Irnich, D. (2023). Proposal of a Diagnostic Algorithm for Myofascial Trigger Points Based on a Multiple Correspondence Analysis of Cross-Sectional Data. BMC Musculoskeletal Disorders, 24, 1. https://doi.org/10.1186/s12891-023-06129-y DOI: https://doi.org/10.1186/s12891-023-06129-y
Shah J., Thaker N., Heimur J., Aredo J., Sikdar S., & Gerber L. (2015). Myofascial Trigger Points Then and Now: a Historical and Scientific Perspective. PMR, 7(7), 746-761. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2015.01.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2015.01.024
Musculoskeletal Key. Fastest Musculoskeletal Insight Engine. Electronic resource: https://musculoskeletalkey.com/myofascial-trigger-points-and-other-reflex-phenomena/
Ricci, V., Mezian, K., Ke-Vin Chang, K-V., Tarantino, D., Güvener, O., Gervasoni, F., Naňka, O., & Özçakar L. (2023). Ultrasound Imaging and Guidance for Cervical Myofascial Pain: A Narrative Review. Int. J. Environ. Res. Public Health, 20(5), 3838. https://doi.org/10.3390/ijerph20053838 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20053838
Kisilewicz, A., Janusiak, M., Szafraniec, R., Smoter, M., Ciszek, B., Madeleine, P., Fernández-de-Las-Peñas, C., & Kawczyński, A. (2018). Changes in Muscle Stiffness of the Trapezius Muscle after Application of Ischemic Compression into Myofascial Trigger Points in Professional Basketball Players. Journal of Human Kinetics, 64(1), 35-45. https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0043 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0043
Das, R., & Jhajharia, B. (2022). Correlation Between Latent Myofascial Trigger Point and Peak Torque Production of Lower Limb Muscles on Sports Person. Journal of Physical Education and Sport, 22(9), 2224-2230. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.09283 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.09283
Das, R., Jhajharia, B., Ciocan, V.C., Sharma, A., & Majumdar, I. (2022). Myofascial Trigger Points and its Influence on Athletic Performance – a Review. NeuroQuantology, 20(19), 467-483. https://doi.org/10.48047/nq.2022.20.19.NQ99043
Cao, Q.-W., Peng, B.-G., Wang, L., Huang, Y.-Q., Jia, D.-L., Jiang, H., Lv, Y., Liu, X.-G., Liu, R.-G., Li, Y., Song, T., Shen, W., Yu, L.-Z., Zheng, Y.-J., Liu, Y.-Q., & Huang, D. (2021). Expert Consensus on the Diagnosis and Treatment of Myofascial Pain Syndrome. World Journal of Clinical Cases, 9(9), 2077-2089. https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i9.2077 DOI: https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i9.2077
Sofyan, D., Saputra, Y.M., Nurihsan, J., Kusmaedi, N., & Abdullah, K.H. (2022). Stance of Sports and Fitness: A Scientometric Review. Physical Education Theory and Methodology, 22(4), 596-607. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.20 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.20
Manzi V.D., V., Iellamo, F., Alashram, A.R., & Annino, G. (2020). Effects of Three Different Stretching Protocols on Hamstring Muscle Flexibility in Professional Soccer Players: a Randomized Study. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(7), 999-1004. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10562-0 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10562-0
Doroshenko, E. (2015). Application of Stretching Techniques in Physical Rehabilitation of Football Players with Traumas of Upper and Lower Limbs. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 19(7), 11-16. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0702 DOI: https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0702
Doroshenko, E., Malakhova, S., Chernenko, O., Hurieieva, A., Shapovalova, I., Sazanova, I., Oliinyk, M., & Svitlychna, T. (2019). Therapeutic Exercises in the Process of Physical Rehabilitation of Athletes with Traumatic Injuries of the Musculoskeletal System (Based on Futsal). Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, 3, 357-364. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184252 DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184252
Kostiukevich, V., Stasiuk, V., Shchepotina, N., & Dyachenko, A. (2017). Programming of Skilled Football Players Training Process in the Second Cycle of Specially Created Training During the Year. Physical Education of Students, 21(6), 262-269. https://doi.org/10.15561/20755279.2017.0602 DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2017.0602
Lisenchuk, G., Leleka, V., Коkareva, S., Rodionenko, М., & Boychenko, S. (2022). Іnnovative Fitness Methods to Improve the Functional Capacities of Highly Skilled Footballers. Theory and Methods of Physical Education and Sports, 2, 21-28. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.2.21-28 DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.2.21-28
Hammami, A., Zois, J., Slimani, M., Russell, M., & Bouhlel, E. (2016). The Efficacy and Characteristics of Warm-Up and Re-Warm-Up Practices in Soccer Players: a Systematic Review. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 58(1), 10. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.16.06806-7 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.16.06806-7
Taberner, M., & Cohen, D. (2018). Physical Preparation of the Football Player with an Intramuscular Hamstring Tendon Tear: Clinical Perspective with Video Demonstrations. British Journal of Sports Medicine, 52(19), 1275-1278. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-098817 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-098817
Kadir, G., & Osman, K.A. (2021). The Effect of High Intensity Interval Training During Eight Weeks on Speed, Agility and Acceleration in U19 Soccer Players. Pakistan Journal of Medical and Health Sciences, 15(8), 2390-2395. https://doi.org/10.53350/pjmhs211582390 DOI: https://doi.org/10.53350/pjmhs211582390
Mohammadtaghi, A.K., Calleja, G.J., & Mansooreh, M.M. (2016). Acute Effect of Different Combined Stretching Methods on Acceleration and Speed in Soccer Players. Journal of Human Kinetics, 50(1), 179-186. https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0154 DOI: https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0154
Evangelos, B., Georgios, K., Papadopoulou, Z., & Gissis, I. (2017). The Effect of a Strength and Speed Training Program in Speed Improvement of Female Soccer Players. Global Journal for Research Analysis, 6(2), 672-674.https://www.researchgate.net/publication/313730290_The_effect_of_a_strength_and_speed_training_program_in_speed_improvement_of_female_soccer_players#fullTextFileContent
Gomez-Piqueras, P., Gonzalez-Rubio, J., Sainz de Baranda, P., & Najera, A. (2018). Use of Functional Performance Tests in Sports: Evaluation Proposal for Football Players in the Rehabilitation Phase. Turkish Journal of Physical Medicine and Rehabilitation, 64(2), 148-154. https://doi.org/10.5606/tftrd.2018.1462 DOI: https://doi.org/10.5606/tftrd.2018.1462
Kostiukevych V., Lazarenko N., Shchepotina N., Kulchytska I., Svirshchuk N., Vozniuk T., Kolomiets A., Konnova M., Asauliuk I., Bekas O., Romanenko V., & Hudyma S. (2019). Management of Athletic Form in Athletes Practicing Game Sports over the Course of Training Macrocycle. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 28-34. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s1005 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s1005
Mitova, O. (2020). Formation of a Test System for Controlling the Preparedness of Players in Team Sports Games. Sport Science and Human Health, 4(2), 88-101. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.2.8 DOI: https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.2.8
Komotska, O., & Sushko, R. (2022). Modern Approaches for the Physical Training of Young Female Basketball Players. Physical Education Theory and Methodology, 22(2), 260-267. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.17 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.17
Kokareva, S., Kokarev, B., & Doroshenko, E. (2018). Analysis of the State of Highly Skilled Football Players’ Musculoskeletal System at the Beginning of the 2nd Preparatory Period of the Annual Macrocycle. Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society, 4, 64-68. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-05-64-68. DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-05-64-68
Selmi, O., Ouerghi, N., Ben Khalifa, W., Amara, F., & Bouassida A. (2018). The Influence of Total Quality Recovery in Perceived Enjoyment During Football Specific Training. Iran Journal of Public Health, 47(8), 1211-1212. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6123594/
Lisenchuk, G., Zhigadlo, G., Tyshchenko, V., Odynets, T., Omelianenko, H., Pyptiuk, P., Bessarabova, O., Galchenko, L., & Dyadechko, I. (2019). Assess Psychomotor, Sensory-Perceptual Functions in Team-Sport Games. Journal of Physical Education and Sport, 19(2), 1205-1212. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.02175 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.02175
Dalla Rosa Nogales, J., & Nogales Zafra, J. (2019). Bilateral Simultaneous Tibial Tubercle Avulsion in an Adolescent Football Player with Previous Bilateral Osgood-Schlatter Disease. Case Reports in Orthopedics, 1-4. https://doi.org/10.1155/2019/8535370 DOI: https://doi.org/10.1155/2019/8535370
Morris, T., McCracken, C., Baggish, A., Weisskopf, M., Zafonte, R., Taylor, H., Nadler, L.M., Frank E Speizer F.E., & Pascual-Leone A. (2019). Multisystem Afflictions in Former National Football League Players. American Journal of Industrial Medicine, 62, 655-662. https://doi.org/10.1002/ajim.22992 DOI: https://doi.org/10.1002/ajim.22992
Ramirez-Campillo, R., Alvarez, C., Sanchez-Sanchez, J., Slimani, M., Gentil, P., Chelly, M., & Shephard, R. (2019). Effects of Plyometric Jump Training on the Physical Fitness of Young Male Soccer Players: Modulation of Response by Inter-Set Recovery Interval and Maturation Status. Journal of Sports Sciences, 37(23), 2645-2652. https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1626049 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1626049
«FIFA 11+ Program»: Soccer Injury Prevention. Electronic resource: https://www.physioinq.com.au/blog/fifa-11-program-soccer-injury-prevention
Sadigursky, D., Braid, J.A., Lira, D., Machado, B.A.B., Carneiro, R.J.F., & Colavolpe P.O. (2017). The FIFA 11+ Injury Prevention Program for Soccer Players: a Systematic Review. BMC Sports Sci Med Rehabil., 9, 18. https://doi.org/10.1186/s13102-017-0083-z DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-017-0083-z
Patti, A., Giustino, V., Cataldi, S., Stoppa, V., Ferrando, F., Marvulli, R., Farì, G., Bianco, A., & Muscella, A. (2022). Effects of 5-Week of FIFA 11+ Warm-up Program on Explosive Strength, Speed, and Perception of Physical Exertion in Elite Female Futsal Athletes. Sports, 10, 100. https://doi.org/10.3390/sports10070100 DOI: https://doi.org/10.3390/sports10070100
Vlachas, T., & Paraskevopoulos, E. (2022). The Effect of the FIFA 11+ on Injury Prevention and Performance in Football: a Systematic Review with Meta-Analysis. BioMed, 2, 328-340. https://doi.org/10.3390/biomed2030026 DOI: https://doi.org/10.3390/biomed2030026
Longo U.G., Loppini M., Berton A., Marinozzi A., Maffulli N., Denaro V. (2012). The FIFA 11+ Program is Effective in Preventing Injuries in Elite Male Basketball Players: a Cluster Randomized Controlled Trial. Am J Sports Med., 40(5), 996-1005. https://doi.org/10.1177/0363546512438761 DOI: https://doi.org/10.1177/0363546512438761
Declaration of Helsinki of the World Medical Association «Ethical principles of medical research with the participation of a person as an object of research»: Electronic resource: https://ips.ligazakon.net/document/MU64021
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Eduard Doroshenko, Svitlana Kokareva, Borys Kokarev, Oleksiy Nikanorov, Ruslana Sushko, Lyudmyla Sushchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
