Вплив шкільних програм із фізичного виховання на гарне психологічне самопочуття та когнітивну здібність дітей молодшого шкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.19Ключові слова:
шкільна програма з фізичного виховання, гарне самопочуття, когнітивна здібність, початкова освітаАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначення впливу шкільних програм із фізичного виховання на гарне самопочуття та когнітивну здібність (КЗ) дітей молодшого шкільного віку за рівнем їхньої успішності з математики.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження, відібраними з трьох шкіл, стали 100 дівчат і 102 хлопчики віком 9–10 років. Згідно з даними дослідження Kliziene et al. (2022), діагностичний тест КЗ для математики в 4 класі ґрунтується на теорії динамічної оцінки когнітивної модальності Фойєрштайна та Левін-Бенхам, а також Загальній програмі початко-вої освіти, затвердженій міністром освіти та науки Литви (ISAK-2433, 2008). Цей тест, призначений для учнів 4-го класу, охоплює математику. Метою дослідження була оцінка рівня піднесеного гарного самопочуття шляхом вивчення трьох первинних аспектів: соматичної тривожності, особистісної тривожності та соціальної тривожності. Для вимірювання тривожності використовували Перероблену шкалу явної тривожності для дітей (RCMAS), яка складається з 37 пунктів, із яких 28 оцінюють тривожність, а решта 9 вимірюють захисну поведінку дитини. У цьому дослідженні використову-вали методологію експерименту з попереднім і підсумковим тестуванням, щоб уникнути перерви в освітній діяльності, з огляду на випадковий відбір дітей у кожній групі. Ця методологія ґрунтувалася на динамічних вправах, інтенсивному повторенні рухових навичок, диференціації, скороченні часу сидіння та стояння в очікуванні та розподілі фізичної ак-тивності в моделі шкільного класу.
Результати. Діагностичний тест КЗ аналізували за рівнями успішності (задовільний, середній, високий) та когнітив-них функцій учнів. Функцію систематичного дослідження використовували для забезпечення систематичної, неімпуль-сивної, запланованої поведінки під час збору даних або перевірки інформації. Між учнями задовільного та середнього рівня спостерігалася сильна різниця у здатності орієнтуватися в просторі та рухатися в заданих напрямках (оцінка у хлопчиків: підсумкове тестування – 2,53 (0,25) бала; оцінка в дівчат: підсумкове тестування – 2,91 (0,32) бала з максимум 4 балів; p<0,05 ). Після проходження шкільної програми з ФВ результати особистісної тривожності знизилися і в хлопчи-ків (2,68 ± 0,98 бала), і в дівчат (3,41 ± 0,55 бала) (F = 4,98, p < 0,05, P = 0,729).
Висновки. Загалом було встановлено, що програма з фізичного виховання, реалізована в цьому дослідженні, пози-тивно впливає на гарне психологічне самопочуття дітей віком 9–10 років, зокрема на зниження соматичної тривожності, особистісної тривожності та соціальної тривожності. Крім того, за результатами спостережень, ця програма забезпечила статистично значущі покращення когнітивних здібностей дітей у дев’яти функціях, включаючи орієнтацію в просторі, упорядкування, розпізнавання взаємозв’язків та образів, а також обробку інформації.
Завантаження
Посилання
Haapala, E. A. (2013). Cardiorespiratory fitness and motor skills in relation to cognition and academic performance in children: A Review. Journal of Human Kinetics, 36(1), 55-68. https://doi.org/10.2478/hukin-2013-0006 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2013-0006
Robinson, L. E., Stodden, D. F., Barnett, L. M., Lopes, V. P., Logan,S. W., Rodrigues, L. P., & D’Hondt, P. (2015). Motor competence and its effect on positive developmental trajectories of health. Sports Medicine, 45(9), 1273-1284. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0351-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0351-6
Lubans, D. R., Richards, J., Hillman, C. H., Faulkner, G., Beauchamp, M.R., Nilsson, M., et al. (2016). Physical activity for cognitive and mental health in youth: a systematic review of mechanisms. Pediatrics, 138(3), e20161642. https://doi.org/10.1542/peds.2016-1642 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2016-1642
Larsen, M. N., Elbe, A. M., Madsen, M., Madsen, E. E., Ørntoft, C., Ryom, K., Dvorak, J., & Krustrup, P. (2022). An 11-week school-based ‘health education through football programme’ improves health knowledge related to hygiene, nutrition, physical activity and well-being—and it’s fun! A scaled-up, cluster-RCT with over 3000 Danish school children aged 10–12 years old. British Journal of sport medicine, 55(16), 906-911. http://dx.doi.org/10.1136/bjsports-2020-103097 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-103097
Mavilidi, M. F., Drew, R., Morgan, P. J., Lubans, D. R., Schmidt, M., & Riley, N. (2019). Effects of different types of classroom physical activity breaks on children’s on-task behaviour, academic achievement and cognition. Acta Pediatrica, 158-165. https://doi.org/10.1111/apa.14892 DOI: https://doi.org/10.1111/apa.14892
Alvarez-Bueno, C., Pesce, C., Cavero-Redondo, I., Sanchez-Lopez, M., Martınez-Hortelano, J. A., & Martınez-Vizcaino, V. (2017). The effect of physical activity interventions on children’s cognition and metacognition: a systematic review and meta-analysis. J Am Acad of Child Adolesc Psychiatry, 56, 729-738. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2017.06.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2017.06.012
Myers, D. D. (2007). Psichologija. Worth Publishers, ISBN 0-7167-2831-1.
Ashcraft, M. (1989). Human Memory and Cognition. Glen-view, IL, Scott, Foresman, ISBN13: 9780673467898.
Janssen, M.; Toussaint, H. M.; van Mechelen, W.; & Verhagen, E. A. (2014). Effects of acute bouts of physical activity on children’s attention: A systematic review of the literature. SpringerPlus, 3(410), 2-10. DOI: https://doi.org/10.1186/2193-1801-3-410
Gagne, F. (2005). From gifts to Talents: the DMGT as a Development Model: gifedness and talent, Cambridge university press, 93-112, ISBN: 9780521547307.
Pastor, D., Cervelló, E., Peruyero, F., Biddle, S., & Montero, C. (2021). Acute physical exercise intensity, cognitive inhibition and psychological well-being in adolescent physical education students. Current Psychology, 40(10), 5030–5039. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00454-z DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-019-00454-z
Jäger, K., Schmidt, M., Conzelmann, A., & Roebers, C. M. (2014). Cognitive and physiological effects of an acute physical activity intervention in elementary school children. Frontiers in Psychology, 1473(5), 1-11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01473 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01473
Kliziene, I., Paskovske, A., Čižauskas, G., Augustiniene, A., Simonaitiene, B., & Kubiliunas, R. (2022). The impact of achievements in mathematics on cognitive ability in primary school. Brain sciences, 12(6), 736, 1-17. https://doi.org/10.3390/brainsci12060736 DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci12060736
Feuerstein, R. & Lewin-Benham, A. (2012). What Learning Looks Like: Mediated Learning in Theory and Practice, K-6. Teachers College Press: New York, NY, USA.
General Curricullum for Primary Education (approved by order no. ISAK-2433 of the Minister of Education and Science of the Republic of Lithuania, 26 August 2008. Official Gazette, 2008, Nr. 99-3848.
Dewaraja, R., Hideyuki, S., & Ogawa, T. (2006). Anxiety in tsunami-affected children in Sri Lanka measured by revised children’s manifest anxiety scale and synthetic house-tree-person test. International Congress Series, 1287, 74–78. https://doi.org/10.1016/j.ics.2005.12.035 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ics.2005.12.035
Corder, K., van Sluijs, E. M., Wright, A., Whincup, P., Wareham, N. J., & Ekelund, U. (2009). Is it possible to assess free-living physical activity and energy expenditure in young people by self-report? The American journal of clinical nutrition, 89(3), 862-870. https://doi.org/10.3945/ajcn.2008.26739 DOI: https://doi.org/10.3945/ajcn.2008.26739
Kliziene, I., Cizauskas, G., Augustiniene, A., Sipaviciene, S., & Aleksandraviciene, R. (2020). The relationship between school age children’s ˙ academic performance and innovative physical education programs. Sustainability, 12(12), 4922, 1-13. https://doi.org/10.3390/su12124922 DOI: https://doi.org/10.3390/su12124922
Powell, E., Woodfield, L. A., & Nevill, A. M. (2016). Increasing physical activity levels in primary school physical education: The SHARP Principles Model. Preventive medicine reports, 3, 7-13. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2015.11.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2015.11.007
Vaquero-Solís, M., Amado Alonso, D., Sánchez-Oliva, D., Sánchez-Migue, P.A., & Iglesias-Gallego, D. (2020). Emotional intelligence in adolescence: Motivation and physical activity. Revista Internacional de Medicina y Ciencias de la Actividad Fisica y del Deporte, 77(20), 119–131. https://doi.org/10.15366/rimcafd2020.77.008 DOI: https://doi.org/10.15366/rimcafd2020.77.008
Andermo, S., Hallgren,, M., Nguyen, T.T.D., Jonsson, S., Petersen, S., Friberg, M., Romqvist, A., Stubbs, B., & Elinder, L.S. (2020). School-related physical activity interventions and mental health among children: a systematic review and meta-analysis. Sports Medicine – Open, 2-27. https://doi.org/10.1186/s40798-020-00254-x DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-020-00254-x
Ginsburg, G. S., & Schlossberg, M. C. (2002). Family-based treatment of childhood anxiety disorders. International Review of Psychiatry, 14(2), 143-154. DOI: https://doi.org/10.1080/09540260220132662
Larun, L., Nordheim, L.V., Ekeland, E., Hagen, K.B., & Heian, F. (2006). Exercise in prevention and treatment of anxiety and depression among children and young people. Cochrane Database of Systematic Reviews, 3, Cd004691. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004691.pub2. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004691.pub2
Hermoso, A.G., Aguayo, I.H., Vergara, O.F., Olivares, P.R., & Granado, X.O. (2020). Physical activity, screen time and subjective well-being among children. International Journal of Clinical and Health Psychology, 20, 126-134. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2020.03.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2020.03.001
Chen, W., Gu, X., Chen, J., & Wang, X. (2022). Association of cardiorespiratory fitness and cognitive function with psychological well-being in school-aged children. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 1434. https://doi.org/10.3390/ijerph19031434 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19031434
Diamond, A., & Lee, K. (2011). Interventions shown to aid executive function development in children 4 to 12 years old. Science, 333(6045), 959-964. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1204529
Schmidt, M., Benzing, V., & Kamer, M. (2016). Classroom-based physical activity breaks and children’s attention: cognitive engagement works! Frontiers Psychology, 7, 1474, 1-13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01474 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01474
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Irina Kliziene, Arunas Emeljanovas, Mindaugas Dubosas
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
