Гендерний розрив у фізичній (не)активності словацьких підлітків, які не займаються спортом
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.18Ключові слова:
хлопці та дівчата підліткового віку, гендерний розрив, населення, яке не займається спортом, фізична активністьАнотація
Мета дослідження. Зниження рівнів фізичної активності в підлітковому віці викликає дедалі більше занепокоєння, при цьому дані показують різницю ≥ 8% за параметром статі на користь хлопчиків-підлітків; тому це дослідження спрямоване на визначення гендерного розриву у фізичній (не)активності словацьких хлопців і дівчат підліткового віку, які не займаються спортом.
Матеріали та методи. Стандартизоване вимірювання для оцінки звичної практики фізичної активності (Міжнародний опитувальник із фізичної активності – Коротка форма – IPAQ-SF) проводилося протягом шести місяців (січень – червень 2022 р.) шляхом цілеспрямованої вибірки 1 517 словацьких підлітків-хлопців (40,54%, n = 615) та дівчат (59,46%, n = 902), які не замаються спортом, віком 18–19 років (18,50 ± 0,50 років), і які навчаються у загальноосвітніх школах. Для аналізу та порівняння даних використовували описову статистику (наприклад, вимірювання частоти, середнє значення розподілу), t-критерій Стьюдента на основі подвійної вибірки та критерій хі-квадрат (x2).
Результати. Розглядаючи фізичну активність (семиденний тиждень) у підлітковому віці, словацькі хлопці та дівчата підліткового віку, які не займаються спортом, повідомили: (i) високі рівні фізичної активності – 51,73% (n = 785); (ii) помірні рівні фізичної активності – 25,92% (n = 393); (iii) низькі рівні фізичної активності – 22,35% (n = 339) (p ˂ 0,01). Розглядаючи гендерний розрив у фізичній активності в підлітковому віці, загальна фізична активність (семиденний тиждень), виражена в метаболічному еквіваленті навантаження MET-хвилинах/тиждень, була нижчою (статистично, p ˂ 0,01; різниця 712 MET-хвилин/тиждень) серед словацьких дівчат підліткового віку, які не займаються спортом (1 898 MET-хвилин/тиждень), порівняно з хлопцями (2 610 MET-хвилин/тиждень). А якщо розглядати гендерний розрив і час сидіння (пасивний спосіб життя), словацькі дівчата підліткового віку, які не займаються спортом, вели більш пасивний спосіб життя порівняно з хлопцями (p ˃ 0,05) (360 проти 330 хвилин на тиждень).
Висновки. Постійно низькі рівні фізичної активності в підлітковому віці становлять надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я, що викликає міжнародне занепокоєння; отже, необхідні термінові політичні дії з метою підвищення фізичної активності; зокрема, які сприяють участі та підтримують участь дівчат підліткового віку у фізичній активності.
Завантаження
Посилання
Guthold, R., Stevens, G. A., Riley, L. M., & Bull, F. C. (2020). Global trends in insufficient physical activity among adolescents: a pooled analysis of 298 population-based surveys with 1.6 million participant. The Lancet, Child & Adolescent Health, 4(1), 23-35. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2
Mikaelsson, K., Rutberg, S., Lindqvist, A., & Michaelson, P. (2020). Physically inactive adolescents’ experiences of engaging in physical activity. European Journal of Physiotherapy, 22(2), 191-196. https://doi.org/10.1080/21679169.2019.1567808 DOI: https://doi.org/10.1080/21679169.2019.1567808
Ahmad, N., Asim, H. H., Juatan, N., Hipni, N. E., Ithnain, N., Ahmad Sanusi, N. H., Harun, S. N. F., Zakaria, M. R., Jaafar, N., Mohamed, M. H., Suraji, S. H., & Krishnan, M. (2021). Contributing factors to decline in physical activity among adolescents: a scoping review. Malasian Journal of Social Sciences and Humanities, 6(9), 447-463. https://doi.org/10.47405/mjssh.v6i9.998 DOI: https://doi.org/10.47405/mjssh.v6i9.998
Jago, R., Salway, R., Emm-Collison, L., Sebire, S. J., Thompson, J. L., & Lawlor, D. A. (2020). Association of Bmi category with change in children’s physical activity between ages 6 and 11 years: a longitudinal study. International Journal of Obesity, 44(1), 104-113. https://doi.org/10.1038/s41366-019-0459-0 DOI: https://doi.org/10.1038/s41366-019-0459-0
Aira, T., Vasankari, T., Heinonen, O. J., Korpelainen, R., Kotkajuuri, J., Parkkari, J., Savonen, K., Uusitalo, A., Valtonen, M., Villberg, J., Vähä-Ypyä, H., & Kokko, S. P. (2021). Physical activity from adolescence to young adulthood: patterns of change, and their associations with activity domains and sedentary time. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 18(1), 85. https://doi.org/10.1186/s12966-021-01130-x DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-021-01130-x
Parker, K., Timperio, A., Salmon, J., Villanueva, K., Brown, H., Esteban-Cornejo, I., Cabanas-Sánchez, V., Castro-Piñero, J., Sánchez-Oliva, D., & Veiga, O. L. (2021). Activity-related typologies and longitudinal change in physical activity and sedentary time in children and adolescencts: the -up&down study. Journal of Sport and Health Science, 10(4), 447-453. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.02.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.02.004
Guthold, R., Stevens, G. A., Riley, L. M., & Bull, F. C. (2018). Worldwide trends in insufficient physical activity from 2001 to 2016: a pooled analysis of 358 population-based surveys with 1.9 million participants. The Lancet, Global Health, 6(10), 1077-1086. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30357-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30357-7
Guthold, R., Willumsen, J., & Bull, F. C. (2022). What is driving gender inequalities in physical activity among adolescents? Journal of Sport and Health Science, 11(4), 424-426. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2022.02.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2022.02.003
Kohl, H. W., Craig, C. L., Lambert, E. V., Inoue, S., Alkandari, J. R., Leetongin, G., & Kahlmeier, S. (2012). The pandemic of physical inactivity: global action for public health. The Lancet, 380(9838), 394-305. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60898-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60898-8
Marques, A., Henriques-Neto, D., Peralta, M., Martins, J., Demetriou, Y., Schönbach, D. M. I., & Gaspar de Matos, M. (2020). Prevalence of physical activity among adolescents from 105 low, middle, and high-income countries. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(9), 3145. https://doi.org/10.3390/ijerph17093145 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17093145
Ma, C., Zhang, Y., Zhao, M., Bovet, P., & Xi, B. (2020). Physical activity and sedentary behavior among young adolescents in 68 Lmics, and their relationships with national economic development. Internationa Journal of Environmental Research and Public Health, 17(21), 7752. https://doi.org/10.3390/ijerph17217752 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17217752
Sallis, J. F., Bull, F. C., Guthold, R., Heath, G. W., Inoue, S., Kelly, P., Oyeyemi, A. L., Perez, L. G., Richards, J., & Hallal, P. C. (2016). Progress in physical activity over the olympic quadrennium. The Lancet, 388(10051), 1325-1336. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30581-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30581-5
Mayo, X., Lugue-Casado, A., Jimenez, A., & del Villar, F. (2020). Physical activity levels for girls and young adult women versus boys and young adult men in Spain: a gender gap analysis. Sustainability, 12(15), 6265. https://doi.org/10.3390/su12156265 DOI: https://doi.org/10.3390/su12156265
Cowley, E. S., Watson, P. M., Foweather, L., Belton, S., Thompson, A., Thijssen, D., & Wagenmakers, A. J. M. (2021). “Girls aren’t meant to exercise”: perceived influences on physical activity among adolescent girls – the herizon project. Children, 8(1), 31. https://doi.org/10.3390/children8010031 DOI: https://doi.org/10.3390/children8010031
Beck, F., Dettweiler, U., Sturm, D. J., Demetriou, Y., & Reimers, A. K. (2022). Compensation of overall physical activity in (pre)adolescent girls – the creactivity project. Archives of Public Health, 80(1), 244. https://doi.org/10.1186/s13690-022-01002-1 DOI: https://doi.org/10.1186/s13690-022-01002-1
Gracia, P., Garcia-Roman, J., Oinas, T., & Anttila, T. (2022). Gender differences in child and adolescent daily activities: a cross-national time use study. Acta Sociologica, 65(1), 41-65. https://doi.org/10.1177/00016993211008500 DOI: https://doi.org/10.1177/00016993211008500
Ljungmann, C. K., Christensen, J. H., Klinker, C. D., Pawlowski, C. S., & Johnsen, H. R. (2022). Barriers to sports participation among adolescent girls from deprived neighbourhoods. European Journal of Public Health, 32(2), ckac095.050. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckac095.050 DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckac095.050
Ricardo, L. I. C., Wendt, A., Costa, C. D. S., Mielke, G. I., Brazo-Sayavera, J., Khan, A., Kolbe-Alexander, T. L., & Crochemore-Silva, I. (2022). Gender inequalities in physical activity among adolescents from 64 Global South countries. Journal of Sport and Health Science, 11(4), 509-520. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2022.01.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2022.01.007
Manić, M., Zelenović, M., Stamenković, A., Čaprić, I., & Božić, D. (2021). Barriers to physical activity in adolescents: a systematic review. Turkish Journal of Kinesiology, 7(1), 22-30. https://doi.org/10.31459/turkjkin.840536 DOI: https://doi.org/10.31459/turkjkin.840536
Mata, C., Onofre, M., & Martins, J. (2022). Adolescents’ perceived barriers to physical activity during the Covid-19 pandemic. Children, 9(11), 1726. https://doi.org/10.3390/children9111726 DOI: https://doi.org/10.3390/children9111726
Bartík, P., Adamčák, Š., & Marko, M. (2022). Leisure time analysis and comparison of secondary school male students in terms of selected regions of Slovakia: a cross-sectional study. Trends in Sport Sciences, 29(4), 161-169. https://doi.org/10.23829/TSS.2022.29.4-3
Joseph, J. J., Deedwania, P., Acharya, T., Aguilar, D., Bhatt, D. L., Chyun, D. A., Di Palo K. E., Golden, S. H., & Sperling, L. S. (2022). Comprehensive management of cardiovascular risk factors for adults with type 2 diabetes: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 145(9), 722-759. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001040 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001040
Ding, D., Lawson, K. D., Kolbe-Alexander, T. L., Finkelstein, E. A., Katzmarzyk, P. T., van Mechelen, W., & Pratt, M. (2016). The economic burden of physical inactivity: a global analysis of major non-communicable diseases. The Lancet, 388(10051), 1311-1324. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30383-X DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30383-X
Sari, N. (2009). Physical inactivity and its impact on healthcare utilization. Health Economics, 18(8), 885-901. https://doi.org/10.1002/hec.1408 DOI: https://doi.org/10.1002/hec.1408
Bartlett, R., Wright, T., Olarinde, T., Holmes, T., Beamon, E. R., & Wallace, D. (2017). Schools as sites for recruiting participants and implementing research. Journal of Community Health Nursing, 34(2), 80-88. https://doi.org/10.1080/07370016.2017.1304146 DOI: https://doi.org/10.1080/07370016.2017.1304146
Garavan, H., Bartsch, H., Conway, K., Decastro, A., Goldstein, R. Z., Heeringa, S., Jernigan, T., Potter, A., Thompson, W., & Zahs, D. (2018). Recruiting the abcd sample: design considerations and procedures. Developmental Cognitive Neuroscience, 32(1), 16-22. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2018.04.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.dcn.2018.04.004
Masala, D., Mannocci, A., Mei, D., Tribuzio, A. M., Villari, P., & La Torre, G. (2018). International Physical Activity Questionnaire for adolescents (IPAQ-A): reliability of an Italian version. Minerva Pediatrics, 73(5), 383-390. https://doi.org/10.23736/s2724-5276.16.04727-7 DOI: https://doi.org/10.23736/S2724-5276.16.04727-7
Tran, V., DO, V., Pham, N., Nguyen, C., Tuyet Xuong, N., Jancey, J., & Lee, A. (2018). Validity of the International Physical Activity Questionnaire – Short Form for application in Asian countries: a study in Vietnam. Evaluation and the Health Professions, 43(2), 105-109. https://doi.org/10.1177/0163278718819708 DOI: https://doi.org/10.1177/0163278718819708
Lavelle, G., Noorkoiv, M., Theis, N., Korff, T., Kilbride, C., Baltzopoulos, V., Shorland, A., Levin, W., & Ryan, J. M. (2018). Validity of the International Physical Activity Questionnaire Short Form (IPAQ-SF) as a measure of physical activity (pa) in young people with cerebral palsy: a cross-sectional study. Physiotherapy, 107(10), 209-215. https://doi.org/10.1016/j.physio.2019.08.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2019.08.013
Meh, K., Sember, V., Đurić, S., Vähä-Ypyä, H., Rocha, P., & Jurak, G. (2022). Reliability and validity of Slovenian versions of IPAQ-SF, GPAQ and EHIS-PAQ for assessing physical activity and sedentarism of adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1), 430. https://doi.org/10.3390/ijerph19010430 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010430
Ács, P., Betlehem, J., Oláh, A., Bergier, J., Melczer, C., Prémusz, V., & Makai, A. (2020). Measurement of public health benefits of physical activity: validity and reliability study of the international physical activity questionnaire in Hungary. BMC Public Health, 20(S1), 1198. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-08508-9
Adamčák, Š., Bartík, P., & Marko, M. (2022). Physical activity of Slovak adolescents during the “second wave” of Covid-19 pandemic: a cross-sectional study. European Journal of Contemporary Education, 11(4), 1066-1078. https://doi.org/10.13187/ejced.2022.4.1066 DOI: https://doi.org/10.13187/ejced.2022.4.1066
Bergier, J., Kapka-Skrzypczak, L., Biliński, P., Paprzycki, P, & Wojtyła, A. (2012). Physical activity of Polish adolescents and young adults according to IPAQ: a population-based study. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 19(1), 109-115.
Bergier, B., Tsos, A., & Bergier, J. (2014). Factors determining physical activity of Ukrainian students. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 21(3), 613-616. https://doi.org/10.5604/12321966.1120612 DOI: https://doi.org/10.5604/12321966.1120612
Nikolić, M., Jovanović, R., & Stanković, A. (2020). Characteristics of physical activity among healthy Serbian adolescents. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 26(1), 30-33. https://doi.org/10.1590/1517-869220202601187598 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-869220202601187598
Ćosić Mulahasanović, I., Nožinović Mujanović, A., Mujanović, E., & Atiković, A. (2018). Level of physical activity of the students at the University of Tuzla according to IPAQ. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 1(21), 23-30. https://doi.org/10.18276/cej.2018.1-03 DOI: https://doi.org/10.18276/cej.2018.1-03
Bergier, B., Bergier, J., & Wojtyła A. (2012) Various aspects of physical activity among Lithuanian adolescents. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 19(4), 775-779.
Bednarek, J., Pomykała, S., Bigosińska, M., & Szyguła, Z. (2016). Physical activity of Polish and Turkish university students as assessed by IPAQ. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 16(4), 13-22. https://doi.org/10.18276/cej.2016.4-02 DOI: https://doi.org/10.18276/cej.2016.4-02
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Štefan Adamčák, Michal Marko, Pavol Bartík
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
