Науково-методичні підходи до побудови занять з психофізичного захисту з дівчатами підліткового віку

Автор(и)

  • Е. В. Гончаренко Сумський державний університет
  • В. В. Бережний Сумський державний університет

Ключові слова:

самооборона, біомеханіка, психофізичний захист

Анотація

У роботі розглянуті підходи до організації навчання дівчат старшого шкільного віку навичкам самозахисту

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Кадочников А. А. Русский рукопашный бой. — М: Феникс, 2003.

Дубровский В.И., Федорова В.Н. Биомеханика. — М: Владос, 2003.

Самооборона для женщин. Учебник выживания. — М: ЭКСМО, 2002.

Озолин Н.Г. Настольная книга тренера: Наука побеждать. — М.: АСТ, 2004.

Downloads

Опубліковано

2006-04-26

Як цитувати

Гончаренко, Е. В., & Бережний, В. В. (2006). Науково-методичні підходи до побудови занять з психофізичного захисту з дівчатами підліткового віку. Теорія та методика фізичного виховання, (2), 34–36. вилучено із https://www.tmfv.com.ua/journal/article/view/210

Номер

№ 2 (2006): Теорія та методика фізичного виховання

Розділ

Фізична культура в школі

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).