Вплив телереабілітації на гнучкість підколінних м’язів стегна у здорових дорослих
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.12Ключові слова:
вправа, підколінні м’язи стегна, телереабілітація, розтягування м’язів, гнучкістьАнотація
Базова проблематика. Телереабілітація, яку використовують як метод виконання вправ, набуває дедалі більшого поширення за останні роки. Для підвищення гнучкості підколінних м’язів стегна використовують різні методи, але пошук оптимальної програми потребує більших обсягів досліджень.
Метою дослідження було вивчення впливу на гнучкість підколінних м’язів стегна вправ на розтягування підколінних м’язів стегна, рекомендованих у рамках телереабілітації, і програми домашніх вправ.
Матеріали та методи. Шістдесят вісім здорових дорослих випадково розподілили на дві групи, а саме: група телереабілітації та група домашніх вправ. В обох групах вправи виконували протягом 8 тижнів (4 заняття/тиждень). У період безпосередньо до та після втручання, а також через 6 місяців після втручання проводили вимірювання активної та пасивної амплітуди руху (ROM), вимірювання гнучкості під час тесту на згинання тулуба вперед сидячи на підлозі з випрямленими вперед руками (Sit and Reach Test, SRT), а також вимірювання рівнів фізичної активності учасників на підставі заповнених ними коротких форм Міжнародної анкети з фізичної активності (IPAQ-SF).
Результати. Наприкінці 8 тижнів спостерігалося значне покращення показників гнучкості за результатами тесту на згинання тулуба вперед сидячи на підлозі з випрямленими вперед руками (SRT) як у групі телереабілітації (p = 0,001), так і в групі домашніх вправ (p = 0,001). Крім того, суттєве покращення спостерігалося в показниках вимірювань пасивної амплітуди руху (ROM) як у групі телереабілітації (p = 0,005), так і в групі домашніх вправ (p = 0,001). Наприкінці 8 тижнів було визначено, що група телереабілітації значно перевершує групу домашніх вправ за результатами тесту на згинання тулуба вперед сидячи на підлозі з випрямленими вперед руками (SRT) (p = 0,034). Що стосується довгострокових результатів, у групі телереабілітації зберігалося суттєве покращення в показниках тесту на згинання тулуба вперед сидячи на підлозі з випрямленими вперед руками (SRT) (p = 0,001) та вимірювання пасивної амплітуди руху (ROM) (p = 0,014).
Висновки. За результатами спостереження восьмитижневої програми телереабілітації та домашніх вправ було встановлено її позитивний вплив на показники пасивної та активної амплітуди руху (ROM). У довгостроковій перспективі метод телереабілітації, можливо, виявиться ефективнішим за метод домашніх вправ.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
De Oliveira, U. F., de Araújo, L. C., de Andrade, P. R., dos Santos, H. H., Moreira, D. G., Sillero-Quintana, M., et al. (2018). Skin temperature changes during muscular static stretching exercise. Journal of Exercise Rehabilitation, 14(3), 451-459. https://doi.org/10.12965/jer.1836056.028
Medeiros, D. M., Cini, A., Sbruzzi, G., & Lima, C. S. (2016). Influence of static stretching on hamstring flexibility in healthy young adults: Systematic review and meta-analysis. Physiotherapy Theory and Practice, 32(6), 438-445. https://doi.org/10.1080/09593985.2016.1204401
Lempke, L., Wilkinson, R., Murray, C., & Stanek, J. (2018). The effectiveness of PNF versus static stretching on increasing hip-flexion range of motion. Journal of Sport Rehabilitation, 27(3), 289-294. https://doi.org/10.1123/jsr.2016-00984
Matsuo, S., Iwata, M., Miyazaki, M., Fukaya, T., Yamanaka, E., Nagata, et al. (2019). Changes in flexibility and force are not different after static versus dynamic stretching. Sports Medicine International Open, 03(03), 89-95. https://doi.org/10.1055/a-1001-1993
Opplertid, J., Paizis, C., Papitsa, A., Blazevich, A. J., Cometti, C., & Babault, N. (2020). Static stretchand dynamic muscle activity induce acute similar increase in corticospinal excitability. PLoS ONE, 15(3), 1-14. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0230388
Demoulin, C., Wolfs, S., Chevalier, M., Granado, C., Grosdent, S., Depas, et al. (2016). A comparison of two stretching programs for hamstring muscles: A randomized controlled assessor-blinded study. Physiotherapy Theory and Practice, 32(1), 53-62. https://doi.org/10.3109/09593985.2015.10915332
Shamsi, M., Mirzaei, M., Shahsavari, S., Safari, A., & Saeb, M. (2020). Modeling the effect of static stretching and strengthening exercise in lengthened position on balance in low back pain subject with shortened hamstring: A randomized controlled clinical trial. BMC Musculoskeletal Disorders, 21(1), 809. https://doi.org/10.1186/s12891-020-03823-z
O’Sullivan, K., Murray, E., & Sainsbury, D. (2009). The effect of warm-up, static stretching and dynamic stretching on hamstring flexibility in previously injured subjects. BMC Musculoskeletal Disorders, 10(1), 37. https://doi.org/10.1186/1471-2474-10-37
Martin, R. L., Cibulka, M. T., Bolgla, L. A., Koc, T. A., Loudon, J. K., Manske, R. C., et al. (2022). Hamstring strain injury in athletes. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 52(3), 1-44. https://doi.org/10.2519/jospt.2022.0301
Hamadi, H. Y., Zhao, M., Haley, D. R., Dunn, A., Paryani, S., & Spaulding, A. (2022). Medicare and telehealth: The impact of COVID-19 pandemic. Journal of Evaluation in Clinical Practice, 28(1), 43-48. https://doi.org/10.1111/jep.13634
Syamsul Taufik, M., Solahuddin, S., Pratama, R., Iskandar, T., & Ridlo, A. (2021). The Effect of Virtual Media-Based Obstacle Run Training on Woman Futsal Player’s Dribbling Ability During Covid-19 Pandemic. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 21(4), 299-303. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.02
Middleton, A., Simpson, K. N., Bettger, J. P., & Bowden, M. G. (2020). COVID-19 pandemic and beyond: considerations and costs of telehealth exercise programs for older adults with functional impairments living at home-lessons learned from a pilot case study. Physical Therapy, 100(8), 1278-1288. https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa089
Ayala, F., Sainz de Baranda, P., De Ste Croix, M., & Santonja, F. (2012). Reproducibility and criterion-related validity of the sit and reach test and toe touch test for estimating hamstring flexibility in recreationally active young adults. Physical Therapy in Sport, 13(4), 219-226. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2011.11.001
Saglam, M., Arikan, H., Savci, S., Inal-Ince, D., Bosnak-Guclu, M., Karabulut, E., et al. (2010). International physical activity questionnaire: Reliability and validity of the Turkish version. Perceptual and Motor Skills, 111(1), 278-284. https://doi.org/10.2466/06.08.PMS.111.4.278-284
Cho, M., & Kim, J. Y. (2017). Changes in physical fitness and body composition according to the physical activities of Korean adolescents. Journal of Exercise Rehabilitation, 13(5), 568-572. https://doi.org/10.12965/jer.1735132.566
Ayala, F., & de Baranda Andújar, P. S. (2010). Effect of 3 different active stretch durations on hip flexion range of motion. Journal of Strength and Conditioning Research, 24(2), 430-436. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c0674f
Takeuchi, K., & Nakamura, M. (2020). Influence of high intensity 20-second static stretching on the flexibility and strength of hamstrings. Journal of Sports Science & Medicine, 19(2), 429-435.
Knudson, D. (2006). The Biomechanics of stretching. Journal of Exercise Science & Physiotherapy, 2(August), 3-12.
Cini, A., De Vasconcelos, G. S., & Lima, C. S. (2017). Acute effect of different time periods of passive static stretching on the hamstring flexibility. Journal of Back and Musculoskeletal Rehabilitation, 30(2), 241-246. https://doi.org/10.3233/BMR-160740
Davis, D. S., Ashby, P. E., McCale, K. L., McQuain, J. A., & Wine, J. M. (2005). The effectiveness of 3 stretching techniques on hamstring flexibility using consistent stretching parameters. Journal Of Strength and Conditioning Research, 19(1), 27-32. https://doi.org/10.1519/14273.1
LaRoche, D. P., & Connolly, D. A. (2006). Effects of stretching on passive muscle tension and response to eccentric exercise. The American Journal of Sports Medicine, 34(6), 1000-1007. https://doi.org/10.1177/0363546505284238
Sainz de Baranda, P., & Ayala, F. (2010). Chronic flexibility improvement after 12 week of stretching program utilizing the ACSM recommendations: hamstring flexibility. International Journal of Sports Medicine, 31(6), 389-396. https://doi.org/10.1055/s-0030-1249082
Chan, S. P., Hong, Y., & Robinson, P. D. (2001). Flexibility and passive resistance of the hamstrings of young adults using two different static stretching protocols. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 11(2), 81-86. https://doi.org/10.1034/j.1600-0838.2001.011002081
Ayala, F., Sainz de Baranda, P., De Ste Croix, M., & Santonja, F. (2013). Comparison of active stretching technique in males with normal and limited hamstring flexibility. Physical Therapy in Sport, 14(2), 98-104. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2012.03.013
Borman, N. P., Trudelle-Jackson, E., & Smith, S. S. (2011). Effect of stretch positions on hamstring muscle length, lumbar flexion range of motion, and lumbar curvature in healthy adults. Physiotherapy Theory and Practice, 27(2), 146-154. https://doi.org/10.3109/09593981003703030
Meroni, R., Cerri, C. G., Lanzarini, C., Barindelli, G., Morte, G. Della, et al. (2010). Comparison of active stretching technique and static stretching technique on hamstring flexibility. Clinical Journal of Sport Medicine, 20(1), 8-14. https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e3181c96722
Fasen, J. M., O’Connor, A. M., Schwartz, S. L., Watson, J. O., Plastaras, C. T., Garvan, et al. (2009). A randomized controlled trial of hamstring stretching: Comparison of four techniques. Journal Of Strength and Conditioning Research, 23(2), 660-667. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318198fbd1
De Menezes, K. K. P., Ada, L., Teixeira-Salmela, L. F., Scianni, A. A., Avelino, et al. (2021). Home-Based interventions may increase recruitment, adherence, and measurement of outcomes in clinical trials of stroke rehabilitation. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases, 30(10). https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2021.106022
Lawford, B. J., Delany, C., Bennell, K. L., & Hinman, R. S. (2018). “I was really sceptical... But it worked really well”: a qualitative study of patient perceptions of telephone-delivered exercise therapy by physiotherapists for people with knee osteoarthritis. Osteoarthritis and Cartilage, 26(6), 741-750. https://doi.org/10.1016/j.joca.2018.02.909
Hasani, F., Malliaras, P., Haines, T., Munteanu, S. E., White, J., Ridgway, et al. (2021). Telehealth sounds a bit challenging, but it has potential: participant and physiotherapist experiences of gym-based exercise intervention for Achilles tendinopathy monitored via telehealth. BMC Musculoskeletal Disorders, 22(1), 138. https://doi.org/10.1186/s12891-020-03907-w
Mönninghoff, A., Kramer, J. N., Hess, A. J., Ismailova, K., Teepe, G. W., Tudor Car, et al. (2021). Long-term effectiveness of mHealth physical activity interventions: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Journal Of Medical Internet Research, 23(4), e26699. https://doi.org/10.2196/26699
Stork, M. J., Bell, E. G., & Jung, M. E. (2021). Examining the impact of a mobile health app on functional movement and physical fitness: pilot pragmatic randomized controlled trial. JMIR mHealth and uHealth, 9(5), e24076. https://doi.org/10.2196/24076
Kuldavletova, O., Pasquier, F., Bigot, L., Langeard, A., Gauthier, A., & Quarck, G. (2021). Videoconference-Based adapted physical exercise training is a good and safe option for seniors. International Journal Of Environmental Research And Public Health, 18(18), 9439. https://doi.org/10.3390/ijerph18189439
Ozer, A. Y., Kapsigay, B., Şenocak, E., Karaca, S., Tanhan, A., Elma, H., et al. (2021). Effectiveness of different exercise programs in individuals with non-specific neck pain: telerehabilitation, given with synchronous exercises versus home-based exercise. Sports Medicine Journal / Medicina Sportivâ, 17(2), 3327-3335.
Dias, J. F., Oliveira, V. C., Borges, P. R. T., Dutra, F. C. M. S., Mancini, M. C., Kirkwood, et al. (2021). Effectiveness of exercises by telerehabilitation on pain, physical function and quality of life in people with physical disabilities: A systematic review of randomised controlled trials with GRADE recommendations. British Journal of Sports Medicine, 55(3), 155-162.
https://doi.org/10.1136/bjsports-2019-101375
Barbosa, G. M., Trajano, G. S., Dantas, G., Silva, B. R., & Vieira, W. (2020). Chronic effects of static and dynamic stretching on hamstrings eccentric strength and functional performance: a randomized controlled trial. Journal Of Strength and Conditioning Research, 34(7), 2031-2039. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003080
Medeiros, D. M., Cini, A., Sbruzzi, G., & Lima, C. S. (2016). Influence of static stretching on hamstring flexibility in healthy young adults: Systematic review and meta-analysis. Physiotherapy Theory and Practice, 32(6), 438-445. https://doi.org/10.1080/09593985.2016.1204401
Medeiros, D. M., Cini, A., Sbruzzi, G., & Lima, C. S. (2016). Influence of static stretching on hamstring flexibility in healthy young adults: Systematic review and meta-analysis. Physiotherapy Theory and Practice, 32(6), 438-445. https://doi.org/10.1080/09593985.2016.1204401
Lempke, L., Wilkinson, R., Murray, C., & Stanek, J. (2018). The effectiveness of PNF versus static stretching on increasing hip-flexion range of motion. Journal of Sport Rehabilitation, 27(3), 289-294. https://doi.org/10.1123/jsr.2016-00984
Matsuo, S., Iwata, M., Miyazaki, M., Fukaya, T., Yamanaka, E., Nagata, et al. (2019). Changes in flexibility and force are not different after static versus dynamic stretching. Sports Medicine International Open, 03(03), 89-95. https://doi.org/10.1055/a-1001-1993
Opplertid, J., Paizis, C., Papitsa, A., Blazevich, A. J., Cometti, C., & Babault, N. (2020). Static stretchand dynamic muscle activity induce acute similar increase in corticospinal excitability. PLoS ONE, 15(3), 1-14. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0230388
Demoulin, C., Wolfs, S., Chevalier, M., Granado, C., Grosdent, S., Depas, et al. (2016). A comparison of two stretching programs for hamstring muscles: A randomized controlled assessor-blinded study. Physiotherapy Theory and Practice, 32(1), 53-62. https://doi.org/10.3109/09593985.2015.10915332
Shamsi, M., Mirzaei, M., Shahsavari, S., Safari, A., & Saeb, M. (2020). Modeling the effect of static stretching and strengthening exercise in lengthened position on balance in low back pain subject with shortened hamstring: A randomized controlled clinical trial. BMC Musculoskeletal Disorders, 21(1), 809. https://doi.org/10.1186/s12891-020-03823-z
O’Sullivan, K., Murray, E., & Sainsbury, D. (2009). The effect of warm-up, static stretching and dynamic stretching on hamstring flexibility in previously injured subjects. BMC Musculoskeletal Disorders, 10(1), 37. https://doi.org/10.1186/1471-2474-10-37
Martin, R. L., Cibulka, M. T., Bolgla, L. A., Koc, T. A., Loudon, J. K., Manske, R. C., et al. (2022). Hamstring strain injury in athletes. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 52(3), 1-44. https://doi.org/10.2519/jospt.2022.0301
Hamadi, H. Y., Zhao, M., Haley, D. R., Dunn, A., Paryani, S., & Spaulding, A. (2022). Medicare and telehealth: The impact of COVID-19 pandemic. Journal of Evaluation in Clinical Practice, 28(1), 43-48. https://doi.org/10.1111/jep.13634
Syamsul Taufik, M., Solahuddin, S., Pratama, R., Iskandar, T., & Ridlo, A. (2021). The Effect of Virtual Media-Based Obstacle Run Training on Woman Futsal Player’s Dribbling Ability During Covid-19 Pandemic. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 21(4), 299-303. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.02
Middleton, A., Simpson, K. N., Bettger, J. P., & Bowden, M. G. (2020). COVID-19 pandemic and beyond: considerations and costs of telehealth exercise programs for older adults with functional impairments living at home-lessons learned from a pilot case study. Physical Therapy, 100(8), 1278-1288. https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa089
Ayala, F., Sainz de Baranda, P., De Ste Croix, M., & Santonja, F. (2012). Reproducibility and criterion-related validity of the sit and reach test and toe touch test for estimating hamstring flexibility in recreationally active young adults. Physical Therapy in Sport, 13(4), 219-226. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2011.11.001
Saglam, M., Arikan, H., Savci, S., Inal-Ince, D., Bosnak-Guclu, M., Karabulut, E., et al. (2010). International physical activity questionnaire: Reliability and validity of the Turkish version. Perceptual and Motor Skills, 111(1), 278-284. https://doi.org/10.2466/06.08.PMS.111.4.278-284
Cho, M., & Kim, J. Y. (2017). Changes in physical fitness and body composition according to the physical activities of Korean adolescents. Journal of Exercise Rehabilitation, 13(5), 568-572. https://doi.org/10.12965/jer.1735132.566
Ayala, F., & de Baranda Andújar, P. S. (2010). Effect of 3 different active stretch durations on hip flexion range of motion. Journal of Strength and Conditioning Research, 24(2), 430-436. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c0674f
Takeuchi, K., & Nakamura, M. (2020). Influence of high intensity 20-second static stretching on the flexibility and strength of hamstrings. Journal of Sports Science & Medicine, 19(2), 429-435.
Knudson, D. (2006). The Biomechanics of stretching. Journal of Exercise Science & Physiotherapy, 2(August), 3-12.
Cini, A., De Vasconcelos, G. S., & Lima, C. S. (2017). Acute effect of different time periods of passive static stretching on the hamstring flexibility. Journal of Back and Musculoskeletal Rehabilitation, 30(2), 241-246. https://doi.org/10.3233/BMR-160740
Davis, D. S., Ashby, P. E., McCale, K. L., McQuain, J. A., & Wine, J. M. (2005). The effectiveness of 3 stretching techniques on hamstring flexibility using consistent stretching parameters. Journal Of Strength and Conditioning Research, 19(1), 27-32. https://doi.org/10.1519/14273.1
LaRoche, D. P., & Connolly, D. A. (2006). Effects of stretching on passive muscle tension and response to eccentric exercise. The American Journal of Sports Medicine, 34(6), 1000-1007. https://doi.org/10.1177/0363546505284238
Sainz de Baranda, P., & Ayala, F. (2010). Chronic flexibility improvement after 12 week of stretching program utilizing the ACSM recommendations: hamstring flexibility. International Journal of Sports Medicine, 31(6), 389-396. https://doi.org/10.1055/s-0030-1249082
Chan, S. P., Hong, Y., & Robinson, P. D. (2001). Flexibility and passive resistance of the hamstrings of young adults using two different static stretching protocols. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 11(2), 81-86. https://doi.org/10.1034/j.1600-0838.2001.011002081
Ayala, F., Sainz de Baranda, P., De Ste Croix, M., & Santonja, F. (2013). Comparison of active stretching technique in males with normal and limited hamstring flexibility. Physical Therapy in Sport, 14(2), 98-104. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2012.03.013
Borman, N. P., Trudelle-Jackson, E., & Smith, S. S. (2011). Effect of stretch positions on hamstring muscle length, lumbar flexion range of motion, and lumbar curvature in healthy adults. Physiotherapy Theory and Practice, 27(2), 146-154. https://doi.org/10.3109/09593981003703030
Meroni, R., Cerri, C. G., Lanzarini, C., Barindelli, G., Morte, G. Della, et al. (2010). Comparison of active stretching technique and static stretching technique on hamstring flexibility. Clinical Journal of Sport Medicine, 20(1), 8-14. https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e3181c96722
Fasen, J. M., O’Connor, A. M., Schwartz, S. L., Watson, J. O., Plastaras, C. T., Garvan, et al. (2009). A randomized controlled trial of hamstring stretching: Comparison of four techniques. Journal Of Strength and Conditioning Research, 23(2), 660-667. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318198fbd1
De Menezes, K. K. P., Ada, L., Teixeira-Salmela, L. F., Scianni, A. A., Avelino, et al. (2021). Home-Based interventions may increase recruitment, adherence, and measurement of outcomes in clinical trials of stroke rehabilitation. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases, 30(10). https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2021.106022
Lawford, B. J., Delany, C., Bennell, K. L., & Hinman, R. S. (2018). “I was really sceptical... But it worked really well”: a qualitative study of patient perceptions of telephone-delivered exercise therapy by physiotherapists for people with knee osteoarthritis. Osteoarthritis and Cartilage, 26(6), 741-750. https://doi.org/10.1016/j.joca.2018.02.909
Hasani, F., Malliaras, P., Haines, T., Munteanu, S. E., White, J., Ridgway, et al. (2021). Telehealth sounds a bit challenging, but it has potential: participant and physiotherapist experiences of gym-based exercise intervention for Achilles tendinopathy monitored via telehealth. BMC Musculoskeletal Disorders, 22(1), 138. https://doi.org/10.1186/s12891-020-03907-w
Mönninghoff, A., Kramer, J. N., Hess, A. J., Ismailova, K., Teepe, G. W., Tudor Car, et al. (2021). Long-term effectiveness of mHealth physical activity interventions: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Journal Of Medical Internet Research, 23(4), e26699. https://doi.org/10.2196/26699
Stork, M. J., Bell, E. G., & Jung, M. E. (2021). Examining the impact of a mobile health app on functional movement and physical fitness: pilot pragmatic randomized controlled trial. JMIR mHealth and uHealth, 9(5), e24076. https://doi.org/10.2196/24076
Kuldavletova, O., Pasquier, F., Bigot, L., Langeard, A., Gauthier, A., & Quarck, G. (2021). Videoconference-Based adapted physical exercise training is a good and safe option for seniors. International Journal Of Environmental Research And Public Health, 18(18), 9439. https://doi.org/10.3390/ijerph18189439
Ozer, A. Y., Kapsigay, B., Şenocak, E., Karaca, S., Tanhan, A., Elma, H., et al. (2021). Effectiveness of different exercise programs in individuals with non-specific neck pain: telerehabilitation, given with synchronous exercises versus home-based exercise. Sports Medicine Journal / Medicina Sportivâ, 17(2), 3327-3335.
Dias, J. F., Oliveira, V. C., Borges, P. R. T., Dutra, F. C. M. S., Mancini, M. C., Kirkwood, et al. (2021). Effectiveness of exercises by telerehabilitation on pain, physical function and quality of life in people with physical disabilities: A systematic review of randomised controlled trials with GRADE recommendations. British Journal of Sports Medicine, 55(3), 155-162.
https://doi.org/10.1136/bjsports-2019-101375
Barbosa, G. M., Trajano, G. S., Dantas, G., Silva, B. R., & Vieira, W. (2020). Chronic effects of static and dynamic stretching on hamstrings eccentric strength and functional performance: a randomized controlled trial. Journal Of Strength and Conditioning Research, 34(7), 2031-2039. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003080
Medeiros, D. M., Cini, A., Sbruzzi, G., & Lima, C. S. (2016). Influence of static stretching on hamstring flexibility in healthy young adults: Systematic review and meta-analysis. Physiotherapy Theory and Practice, 32(6), 438-445. https://doi.org/10.1080/09593985.2016.1204401
Downloads
Опубліковано
2022-06-25
Як цитувати
Genç, H., Poyraz İşleyen, T., Tahmaz, T., Aydoğan, Y., & Atilgan, E. (2022). Вплив телереабілітації на гнучкість підколінних м’язів стегна у здорових дорослих. Теорія та методика фізичного виховання, 22(2), 229–236. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.12
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
