Методика визначення швидкісно-силових можливостей баскетболістів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.02

Ключові слова:

баскетбол, стрибучість, стрибкова витривалість, нанотехнології

Анотація

Мета дослідження – розробити методику визначення висоти стрибка та стрибкової витривалості у баскетболістів різних ігрових функцій з використанням сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем, зокрема смартфонів, персональних комп’ютерів тощо. Розробити рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності тренувань висоти стрибка і стрибкової витривалості.

Матеріали та методи. У дослідженні був використаний метод визначення висоти стрибка і стрибкової витривалості з використанням ємнісних сенсорних пристроїв, які ґрунтуються на поєднанні сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем, зокрема смартфонів, персональних комп’ютерів. Основою цих пристроїв є електронні вимірювальні системи просторового положення спортсмена на базі ємнісних сенсорів.

Результати. Проведене дослідження показало, що використання сучасних нанотехнологій для моніторингу висоти стрибка і стрибкової витривалості дозволяють з високою точністю дослідити ці показники, що є дуже важливим при проведенні наукових досліджень.

Дослідження показало, що абсолютна висота стрибка у центрових становить 329,1 ± 2,31 см, у нападників – 324,1 ± 3,65 см, у захисників – 314,4 ± 3,42 см. Відносна висота стрибка у захисників становить 57,7 ± 2,71 см, що в середньому на 8,2 см більше, ніж у центрових, та на 5.3 см більше, ніж у нападників (р ≥ 0,999 та р ≥ 0,98 відповідно). Цей факт, безумовно, необхідно враховувати при плануванні тренувального процесу гравців різного амплуа. 

Висновки. Використання сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем для визначення параметрів висоти стрибка і стрибкової витривалості дозволяють з високою точністю визначити ці параметри. Використання сучасних, точних нанотехнологій вимірювання і розрахунок показників висоти стрибка та стрибкової витривалості за допомогою графічного аналізу даних надає повну характеристику і ступінь розвитку різних «стрибкових» якостей баскетболістів.

Представлена в роботі методика визначення таких важливих показників, які характеризують ступінь розвитку різних якостей баскетболістів, таких як максимальна висота стрибка, кількість стрибків з максимальною висотою, а також можливість визначення швидкості зниження висоти стрибка в результаті втоми.

Дослідження показали, що показники висоти стрибка і стрибкової витривалості в баскетболістів різного амплуа (захисників, нападників і центрових) різняться з високим ступенем достовірності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Viktor Koryahin, Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра фізичного виховання,
вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна
viktor.m.koryahin@lpnu.ua

Halyna Hrebinka, Національний університет «Львівська політехніка»

кафедра фізичного виховання,
вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна
galija_grebinka@ukr.net

Volodymyr Prystynskyi, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації,
вул. Генерала Батюка, 19, м. Слов’янськ, 84116, Україна
v.prystynskyi@hotmail.com

Tetyana Prystynska, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації,
вул. Генерала Батюка, 19, м. Слов’янськ, 84116, Україна

Посилання

Koryahin, V. (2018). Effectiveness of basketball players training process. Journal of Physical Education and Sport, 16(2), 163, 1029-1030.

Kozina, Z., Iermakov, S., Cretu, M., Kadutskaya, L., & Sobyanin, F. (2017).  Physiological and subjective indicators of reaction to physical load of female basketball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 17(1), 56, 378-382. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.01056

Demcenco, F. (2017). Development of applicative coordination abilities of 12-13 years old pupils through basketball elements. Journal of Physical Education and Sport, 17(2), 79, 527-532.

Kondrashin, V., & Koryahin, V. (1978). Training of the basketball players of high grade. Kyiv: Publishing house “Zdorov’ya”, 93.

Fort-Vanmeerhaeghe, A., Montalvo, A., Latinjak, A., & Unnithan, V. (2016). Physical characteristics of elite adolescent female basketball players and their relationship to match performance. Journal of Human Kinetics, 53, 167-178. https://doi.org/10.1515/hukin-2016-0020

Koryahin, V. (1994). The structure and content of modern training of basketball players: Dissertation by the Doctor of Pedagogical Sciences. Moscow (in Russian)

Godik, M.A. (1980). Control of training and competitive loads. Physical Education and Sports. Moscow.

Koryahin, V. (1998). Training of the highly skilled basketball players. Textbook for the correct physical education. Lviv: Publishing house «Krai», 192.

Anastasiadis, M. (2006). The basketball training. Athens: IN. Elvekalt EPE.

Asadi, A., Saez de Villarreal, E., & Arazi, H. (2015). The effects of plyometric type neuromuscular training on postural control performance of male team basketball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 29(7), 1870-1875.  https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000000832

Ferreira, A. P., Volossovitch, A., & Sampaio, J. (2014). Towards the game critical moments in basketball: A grounded theory approach. International Journal of Performance Analysis in Sport, 14(2), 428-442. https://doi.org/10.1080/24748668.2014.11868732

Cormery, V. (2008). Rule change incidence on physiological characteristics of elite basketball players: a 10-year-period investigation. British Journal of Sports Medicine, 42(1), 25-30. https://dx.doi.org/10.1136/bjsm.2006.033316

Montgomery, P. G., Pyne, D. B., & Minahan, C. L. (2010). The physical and physiological demands of basketball training and competition. International Journal of Sports Physiology and Performance, 5, 75-86.  https://doi.org/10.1123/ijspp.5.1.75

Narazaki, K., Berg, K., Stergiou, N., & Chen, B. (2009). Physiological demands of competitive basketball. Scand J Med Sci Sports, 19(3), 425-432. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2008.00789.x

Golyaka, R., Melnyk, O., & Helzhynskyi, I. (2004). Compensation of parasitic influence of signal transmission line in microelectronic sensors of volume type. Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic”. Elements of the theory and devices of solid-state electronics, 512, 71-78.

Gotra, Z., Golyaka, R., & Helzhinsky, I. (2008). Research and improvement of stability of performance of operational amplifiers in capacitive sensors driver circuits. Technology and design in electronic equipment, 3(75), 20-24.
Gomelsky, E. (1972). Under both shields. Journal “Sports games”, 3.

Poplavsky, L. Y. (2004). Basketball. Kyiv: Publishing House “Olympic literature”, 446. (in Russian)

Sushko, R., & Mustafa, A. (2015). Evaluation of technical and tactical activities of basketball players with taking into account the differences of the periods of play activity. Kyiv: Publishing house “Olympic literature”, 177.

Boichuk, R., Iermakov, S., & Nosko, M. (2017). Pedagogical conditions of motor training of junior volleyball players during the initial stage. Journal of Physical Education and Sport, 17(1), 327-334. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.01048

Gonzalo-Skok, O., Sánchez-Sabaté, J., Izquierdo-Lupón, L., & Sáez de Villarreal, E. (2019). Influence of force-vector and force application plyometric training in young elite basketball players. European Journal of Sport Science, 19(3), 305-314. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1502357

Iedynak, G., Galamandjuk, L., Kyselytsia, O., Nakonechnyi, I., Hakman, A., & Chopik, O. (2017). Special aspects of changes in physical indicators of young men with different somatotypes between 15 and 17 years of age. Journal of Physical Education and Sport, 17(4), 79, 2690-2696.

Khudolii, O. (2019). Research program: modeling of young gymnasts’ training process. Teorìâ ta metodika fìzičnogo vihovannâ, 19(4), 168-178. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.02

Raiola, G., Altavilla, G., Tafuri, D., & Lipoma, M. (2016). Analysis of learning a basketball shot. Journal of Physical Education and Sport, 16(1), 1, 3-7. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.01001

Tyshchenko, V., Hnatchuk, Y., Pasichnyk, V., Bubela, O. O., & Semeryak, Z. (2018). Factor analysis of indicators of physical and functional preparation of basketball players. Journal of physical education and sport, 18(4), 269, 1839-1844. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s4269

Downloads

Опубліковано

2022-03-25

Як цитувати

Koryahin, V., Hrebinka, H., Prystynskyi, V., & Prystynska, T. (2022). Методика визначення швидкісно-силових можливостей баскетболістів. Теорія та методика фізичного виховання, 22(1), 14–18. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.02

Номер

Розділ

Оригінальні наукові статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають