Оцінка здорового способу і якості життя чоловічого і жіночого населення в сучасному суспільстві на основі SF-36
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.04Ключові слова:
якість життя, фізична активність, здоров'я, особи зрілого вікуАнотація
Мета дослідження – проаналізувати головні чинники якості життя чоловічого і жіночого населення в сучасному українському суспільстві.
Матеріали та методи. У соціологічних дослідженнях брали участь 482 чоловіків і жінок 20-60 років. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: аналіз та обробка спеціальної літератури та даних з Інтернету; педагогічне спостереження; анкетування (опитувальник SF-36), методи математичної статистики.
Результати. Результати власних досліджень свідчать, що чоловіче населення мало кращі показники якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36 в порівнянні з жіночим (р < 0,05). Показники якості життя вище середніх мали респонденти у віці 20-29 років за шкалами фізичного, рольового фізичного функціонування; больовий синдром в цій віковій групі не чинив істотного впливу на якість життя. Загальний стан здоров’я оцінювався вище середнього рівня респондентами 20-29 років і 30-39 років незалежно від статі, для них були характерні високі показники шкал соціальної активності та життєздатності.
Висновки. Встановлено, що показник «загальний стан здоров’я» є системоутворюючим чинником якості життя для чоловічого і жіночого контингенту за кількістю кореляційних зв’язків. Отримані результати дозволили визначити доцільність та швидкість впровадження превентивних заходів для чоловіків і жінок в залежності від контенту визначених шкал. Зниження показника (GH) загального стану здоров’я у чоловіків і жінок після 50-ти років значно впливає на складові якості їх життя, про що свідчить велика кількість значущих коефіцієнтів кореляції. У жінок після 50 ти років відмічається різке зниження показника RP (рольове функціонування, обумовлене фізичним станом) до 46 балів, життєвої активності (VT) до 50 балів, рольового функціонування (обумовленого емоційним станом) (RE) до 53 балів. У чоловіків в цьому віці рольове функціонування підвищується до 90 балів, а соціальне функціонування (SF) до 89 балів, що може свідчити про нерівномірне розподілення сімейних і соціальних функцій в житті осіб різної статті, перевантаження жінок побутовими справами, що заважає їм активно проводити вільний час, впливає на емоційний стан.
Завантаження
Посилання
Brazier, J. (1993). The SF-36 health survey questionnaire – a tool for economists. Health Econ., 2(3), 213-5.
http://doi.org/10.1002/hec.4730020304
Wassertheil-Smoller, S., & Smoller, J. (2015). Mostly about quality of life. Biostatistics and epidemiology, 163-70. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-2134-8_7
World Health Organization (2007). Steps to health: a European framework to promote physical activity for health. Available from: http://www.euro.who.int/en/health-topics/disease-prevention/physical-activity/publications/2007/steps-to-health.-a-european-framework-to-promote-physical-activity-for-health-2007
World Health Organization (2013). Health 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century. Available from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0011/199532/Health2020-Long.pdf?ua=1
World Health Organization (2013). Strategy and action plan for healthy ageing in Europe, 2012–2020. Available from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/175544/RC62wd10Rev1-Eng.pdf
World Health Organization Regional Office for Europe (2013). Physical activity strategy for the WHO European Region 2016–2025. Available from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0010/282961/65wd09e_PhysicalActivityStrategy_150474.pdf
World Health Organization (2018). European health report 2018: More than numbers - evidence for all. Available from: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/european-health-report-018.-more-than-numbers-evidence-for-all-2018
World Health Organization (2018). Global action plan on physical activity 2018–2030. More active people for a healthier world. Geneva; Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/272722/9789241514187-eng.pdf
Hardman, A., & Stensel, D. (2003). Physical activity and health: the evidence explained. London, Routledge.
Cavill, Nick, Kahlmeier, Sonja, & Racioppi, Francesca (2006). Physical activity and health in Europe: evidence for action. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe.
Krutsevich, Т., & Bezverhnia, H. (2010). Rekreatsiya u fizychniy kulturi riznykh hrup naselennya. Kyev: Olympyiskaia lyteratura.
Lee, I.M., Shiroma, E.J., Lobelo, F., Puska, P., Blair, S.N., & Katzmarzyk, P.T. (2012). Effect of physical inactivity on majornon-communicable diseases worldwide: an analysis of burden of disease and life expectancy. Lancet 380(9838), 219-229. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(12)61031-9
Imas, E., Dutchak, M., & Trachuk, S. (2013). Stratehyy y rekomendatsyy po zdorovomu obrazu zhyzny y dvyhatelnoi aktyvnosty: sbornyk materyalov Vsemyrnoi orhanyzatsyy zdravookhranenyia. Kyev: Olympyiskaia lyteratura.
WHO Quality of Life Assessment Group. (1996). What quality of life? / The WHOQOL Group. World Health Forum, 17(4), 354-356
Krutsevich, Т., & Imas, Т. (2013). Tsennostnyye oriyentatsii lits zrelogo vozrasta v provedenii dosuga. Sportivniy visnik Pridnнprov’ya, 2, 5-11.
Ware, J.E., Kosinski, M., & Keller, S.D. (1994). SF-36 Physical and Mental Health Summary Scales: A User`s Manual. The Health Institute, New England Medical Center. Boston, Mass.
Brazier, J., Roberts, J., & Deverill, M. (2002). The estimation of a preference-based measure of health from the SF-36. J Health Econ., 21(2), 271-92. https://doi.org/10.1016/s0167-6296(01)00130-8
World Health Organization (2008). A healthy city is an active city: a physical activity planning guide. Available from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0012/99975/E91883.pdf
Hallal, P.C., Andersen, L.B., Bull, F.C., Guthold, R., Haskell W., Ekelund, U. (2012). Global physical activity levels: surveillance, progress, pitfalls, and prospects. Lancet 380(9838), 247-257. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60646-1
Gesell, S., Tesdahl, E., & Ruchman, E. (2012). The distribution of physical activity in an after-school friendship network. Pediatrics 129(6),106471. https://doi.org/10.1542/peds.2011-2567
Health-Enhancing Physical Activity (2013). Council recommendation on promoting health-enhancing physical activity across sectors. Available from: https://ec.europa.eu/health/sites/health/files/nutrition_physical_activity/docs/2013_ hepa_en.pdf
Hotting, K., & Roder, B. (2013). Beneficial effects of physical exercise on neuroplasticity and cognition. Neuroscience &Biobehavioral Reviews. Neurosci Biobehav Rev, 37(9), 2243-2257. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2013.04.005
Kirk-Sanchez, N.J., & McGough, E.L. (2014). Physical exercise and cognitive performance in the elderly: current perspectives. Clin Interv Aging, 9, 51-62. https://doi.org/10.2147/CIA.S39506
Krutsevich, T., Pangelova, N., Trachuk, S., & Ivanik, O. (2019). Motor activity of the male and female population in modern society. Journal of Physical Education and Sport, 19(3), 1591-1598. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.03231
Massalskii R.I. (2015). Issledovanie kachestva zhizni naseleniia Germanii s pomoshchiu oprosnika SF-36. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia, 2-1
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
