Апробація використання програмно-апаратного комплексу «Ритм» для вимірювання кардіоінтервалів та аналізу варіабельності серцевого ритму в умовах фізичних вправ та відновлення
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.1.08Ключові слова:
електрокардіографія, Polar RS800,, аналіз Бленда – Альтмана, коефіцієнт кореляції внутрішньокласового зв’язкуАнотація
Метою дослідження була оцінка точності вимірювань часових рядів кардіоінтервалів та отриманих на їхній основі показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) за допомогою програмно-апаратного комплексу (ПАК) «Ритм» в умовах фізичних навантажень та періоду відновлення.
Матеріали і методи. Учасниками досліджень були 20 осіб віком 19,7 ± 0,23 років, чоловічої статі, без виявлених патологій. Дані реєстрували одночасно з використанням CardioLab CE12, Polar RS800 та ПАК «Ритм». Досліджувані виконували 2-хвилинний степ-тест (20 кроків на хвилину, висота сходинки – 40 см) з наступними 3-хвилинним періодом відпочинку. Показники ВСР розраховували з використанням Kubios HRV 2.1.
Результати. Середнє відхилення тривалості кардіоінтервалу в умовах фізичних навантажень становило -0,06 мс, у період відновлення ця величина зростала до 0,09-0,33 мс. Межі довірчих інтервалів коливались від 3,7 мс до 22,8 мс, залежно від періоду вимірювань та пари порівнюваних пристроїв. Ці величини можна вважати прийнятними для коректного оцінювання частоти серцевих скорочень та ВСР. Значення внутрішньокласових коефіцієнтів кореляції (0,62–1,00) та коефіцієнтів кореляції Спірмена (0,99) були досить високими, щоб припустити дуже високу відтворюваність даних. Нами не виявлено вірогідної різниці (р > 0,05) та показана тісна кореляція (r = 0,94–1,00) між більшістю індексів ВСР, розрахованих за даними Polar RS800 та ПАК «Ритм», як в умовах фізичних навантажень (окрім LF/HF), так і в період відновлення. Порівняння даних Polar RS800 та ПАК «Ритм», отриманих у період відновлення, вказує на наявність відмінності (p < 0,05) лише для одного показника (RMSSD). Найбільша кількість відмінностей у показниках ВСР виявлена під час порівняння CardioLab CE12 та Polar RS800 – RMSSD, pNN50 та SD1. Виявлена тісна кореляція між показниками ВСР (r = 0,81-1,00) для всіх пар приладів та у всі періоди вимірювань.
Висновки. ПАК «Ритм» характеризується прийнятним рівнем точності вимірювання кардіоінтервалів та аналізу ВСР в умовах фізичних навантажень та в період відновлення.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Dunn, J., Runge, R., & Snyder, M. (2018). Wearables and the medical revolution. Personalized Medicine, 15(5), 429-448. https://doi.org/10.2217/pme-2018-0044
Dias, D., & Cunha, J. P. S. (2018). Wearable Health Devices-Vital Sign Monitoring, Systems and Technologies. Sensors, 18(8), 2414. https://doi.org/10.3390/s18082414
Majumder, S., Mondal, T., & Deen, M. (2017). Wearable Sensors for Remote Health Monitoring. Sensors, 17(12), 130. https://doi.org/10.3390/s17010130
Dong, J.-G. (2016). The role of heart rate variability in sports physiology. Experimental and Therapeutic Medicine, 11(5), 1531-1536. https://doi.org/10.3892/etm.2016.3104
Silva, V. P. D., Oliveira, N. A. D., Silveira, H., Mello, R. G. T., & Deslandes, A. C. (2014). Heart Rate Variability Indexes as a Marker of Chronic Adaptation in Athletes: A Systematic Review. Annals of Noninvasive Electrocardiology, 20(2), 108-118. https://doi.org/10.1111/anec.12237
Vovkanych, L., Kutseryb, T., Hrynkiv, M., & Muzyka, F. (2014). Heart rate variability as a criterion for sports selection and assessment of the functional state of athletes (in Ukrainian). Fiziolohichnyi zhurnal, 60(3), 163.
Hrynkiv, M., Vovkanych, L., & Maievska, S. (2012). The study of individual heart variability of elite sportsmen as the criteria to physical loading adaptation (in Ukrainian). Young Sport Science of Ukraine, 3, 52-58.
Vovkanych, L., & Kachmar, P. (2013). Typologycal features of heart rate variability of young rowers (in Ukrainian). Physical Activity, Health and Sport, 3(13), 60-70.
Drozd, I.P., Gridzhuk, M. Yu., & Mukalov, I.O. (2014). Determination of individual human radioresistance. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing. 197 p.
Cassirame, J., Vanhaesebrouck, R., Chevrolat, S., & Mourot, L. (2017). Accuracy of the Garmin 920 XT HRM to perform HRV analysis. Australasian Physical & Engineering Sciences in Medicine, 40(4), 831-839. https://doi.org/10.1007/s13246-017-0593-8
Braga, L. M., Prado, G. F., Umeda, I. I. K., Kawauchi, T. S., Taboada, A. M. F., Azevedo, R. S., Filho, H. G. P., Grupi, C. J., Souza, H. C. C., Moreira, D. A. R., & Nakagawa, N. K. (2016). Reproducibility for Heart Rate Variability Analysis during 6-Min Walk Test in Patients with Heart Failure and Agreement between Devices. PLOS ONE, 11(12), e0167407. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0167407
Barbosa M.P.C.R., Silva, N. T. D., Azevedo, F. M. D., Pastre, C. M., & Vanderlei, L. C. M. (2014). Comparison of Polar®RS800G3™heart rate monitor with Polar®S810i™and electrocardiogram to obtain the series of RR intervals and analysis of heart rate variability at rest. Clinical Physiology and Functional Imaging, 36(2), 112-117. https://doi.org/10.1111/cpf.12203
Nunan, D., Jakovljevic, D. G., Donovan, G., Hodges, L. D., Sandercock, G. R. H., & Brodie, D. A. (2008). Levels of agreement for RR intervals and short-term heart rate variability obtained from the Polar S810 and an alternative system. European Journal of Applied Physiology, 103(5), 529-537. https://doi.org/10.1007/s00421-008-0742-6
Porto, L. G. G., & Jr, L. F. J. (2009). Comparison of Time-Domain Short-Term Heart Interval Variability Analysis Using a Wrist-Worn Heart Rate Monitor and the Conventional Electrocardiogram. Pacing and Clinical Electrophysiology, 32(1), 43-51. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2009.02175.x
Vanderlei, L., Silva, R., Pastre, C., Azevedo, F., & Godoy, M. (2008). Comparison of the Polar S810i monitor and the ECG for the analysis of heart rate variability in the time and frequency domains. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 41(10), 854-859. https://doi.org/10.1590/s0100-879x2008005000039
Weippert, M., Kumar, M., Kreuzfeld, S., Arndt, D., Rieger, A., & Stoll, R. (2010). Comparison of three mobile devices for measuring R–R intervals and heart rate variability: Polar S810i, Suunto t6 and an ambulatory ECG system. European Journal of Applied Physiology, 109(4), 779-786. https://doi.org/10.1007/s00421-010-1415-9
Hernando, D., Garatachea, N., Almeida, R., Casajús, J. A., & Bailón, R. (2018). Validation of Heart Rate Monitor Polar RS800 for Heart Rate Variability Analysis During Exercise. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(3), 716-725. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000001662
Montaño, A., Brown, F., Credeur, D. P., Williams, M. A., & Stoner, L. (2016). Telemetry-derived heart rate variability responses to a physical stressor. Clinical Physiology and Functional Imaging, 37(4), 421-427. https://doi.org/10.1111/cpf.12320
Wallén, M. B., Hasson, D., Theorell, T., Canlon, B., & Osika, W. (2011). Possibilities and limitations of the polar RS800 in measuring heart rate variability at rest. European Journal of Applied Physiology, 112(3), 1153-1165. https://doi.org/10.1007/s00421-011-2079-9
Caminal, P., Sola, F., Gomis, P., Guasch, E., Perera, A., Soriano, N., & Mont, L. (2018). Validity of the Polar V800 monitor for measuring heart rate variability in mountain running route conditions. European Journal of Applied Physiology, 118(3), 669-677. https://doi.org/10.1007/s00421-018-3808-0
Giles, D., Draper, N., & Neil, W. (2015). Validity of the Polar V800 heart rate monitor to measure RR intervals at rest. European Journal of Applied Physiology, 116(3), 563-571. https://doi.org/10.1007/s00421-015-3303-9
Giles, D. A., & Draper, N. (2018). Heart Rate Variability During Exercise. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(3), 726-735. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000001800
Akintola, A. A., van de Pol, V., Bimmel, D., Maan, A. C., & van Heemst, D. (2016). Comparative Analysis of the Equivital EQ02 Lifemonitor with Holter Ambulatory ECG Device for Continuous Measurement of ECG, Heart Rate, and Heart Rate Variability: A Validation Study for Precision and Accuracy. Frontiers in Physiology, 7, Article 391, 1-14. https://doi.org/10.3389/fphys.2016.00391
Vovkanych, L., Boretsky, Y., Sokolovsky, V., Berhtraum, D., & Kras, S. (2020). Validity of the software-hardware complex “Rytm” for measuring the RR intervals and heart rate variability at rest. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 1599-1605. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03218
Gamelin, F. X., Berthoin, S., & Bosquet, L. (2006). Validity of the Polar S810 Heart Rate Monitor to Measure R-R Intervals at Rest. Medicine & Science in Sports & Exercise, 38(5), 887-893. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000218135.79476.9c
Gamelin, F.-X., Baquet, G., Berthoin, S., & Bosquet, L. (2008). Validity of the Polar S810 to Measure R-R Intervals in Children. International Journal of Sports Medicine, 29(2), 134-138. https://doi.org/10.1055/s-2007-964995
Kingsley, M., Lewis, M. J., & Marson, R. E. (2005). Comparison of Polar 810 s and an Ambulatory ECG System for RR Interval Measurement During Progressive Exercise. International Journal of Sports Medicine, 26(01/02), 39-44. https://doi.org/10.1055/s-2004-817878
Doğan, N. Ö. (2018). Bland-Altman analysis: A paradigm to understand correlation and agreement. Turkish Journal of Emergency Medicine, 18(4), 139-141. https://doi.org/10.1016/j.tjem.2018.09.001
Montenij, L. J., Buhre, W. F., Jansen, J. R., Kruitwagen, C. L., & de Waal, E. E. (2016). Methodology of method comparison studies evaluating the validity of cardiac output monitors: a stepwise approach and checklist. British Journal of Anaesthesia, 116(6), 750-758. https://doi.org/10.1093/bja/aew094
Koo, T. K., & Li, M. Y. (2016). A Guideline of Selecting and Reporting Intraclass Correlation Coefficients for Reliability Research. Journal of Chiropractic Medicine, 15(2), 155-163. https://doi.org/10.1016/j.jcm.2016.02.012
Dias, D., & Cunha, J. P. S. (2018). Wearable Health Devices-Vital Sign Monitoring, Systems and Technologies. Sensors, 18(8), 2414. https://doi.org/10.3390/s18082414
Majumder, S., Mondal, T., & Deen, M. (2017). Wearable Sensors for Remote Health Monitoring. Sensors, 17(12), 130. https://doi.org/10.3390/s17010130
Dong, J.-G. (2016). The role of heart rate variability in sports physiology. Experimental and Therapeutic Medicine, 11(5), 1531-1536. https://doi.org/10.3892/etm.2016.3104
Silva, V. P. D., Oliveira, N. A. D., Silveira, H., Mello, R. G. T., & Deslandes, A. C. (2014). Heart Rate Variability Indexes as a Marker of Chronic Adaptation in Athletes: A Systematic Review. Annals of Noninvasive Electrocardiology, 20(2), 108-118. https://doi.org/10.1111/anec.12237
Vovkanych, L., Kutseryb, T., Hrynkiv, M., & Muzyka, F. (2014). Heart rate variability as a criterion for sports selection and assessment of the functional state of athletes (in Ukrainian). Fiziolohichnyi zhurnal, 60(3), 163.
Hrynkiv, M., Vovkanych, L., & Maievska, S. (2012). The study of individual heart variability of elite sportsmen as the criteria to physical loading adaptation (in Ukrainian). Young Sport Science of Ukraine, 3, 52-58.
Vovkanych, L., & Kachmar, P. (2013). Typologycal features of heart rate variability of young rowers (in Ukrainian). Physical Activity, Health and Sport, 3(13), 60-70.
Drozd, I.P., Gridzhuk, M. Yu., & Mukalov, I.O. (2014). Determination of individual human radioresistance. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing. 197 p.
Cassirame, J., Vanhaesebrouck, R., Chevrolat, S., & Mourot, L. (2017). Accuracy of the Garmin 920 XT HRM to perform HRV analysis. Australasian Physical & Engineering Sciences in Medicine, 40(4), 831-839. https://doi.org/10.1007/s13246-017-0593-8
Braga, L. M., Prado, G. F., Umeda, I. I. K., Kawauchi, T. S., Taboada, A. M. F., Azevedo, R. S., Filho, H. G. P., Grupi, C. J., Souza, H. C. C., Moreira, D. A. R., & Nakagawa, N. K. (2016). Reproducibility for Heart Rate Variability Analysis during 6-Min Walk Test in Patients with Heart Failure and Agreement between Devices. PLOS ONE, 11(12), e0167407. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0167407
Barbosa M.P.C.R., Silva, N. T. D., Azevedo, F. M. D., Pastre, C. M., & Vanderlei, L. C. M. (2014). Comparison of Polar®RS800G3™heart rate monitor with Polar®S810i™and electrocardiogram to obtain the series of RR intervals and analysis of heart rate variability at rest. Clinical Physiology and Functional Imaging, 36(2), 112-117. https://doi.org/10.1111/cpf.12203
Nunan, D., Jakovljevic, D. G., Donovan, G., Hodges, L. D., Sandercock, G. R. H., & Brodie, D. A. (2008). Levels of agreement for RR intervals and short-term heart rate variability obtained from the Polar S810 and an alternative system. European Journal of Applied Physiology, 103(5), 529-537. https://doi.org/10.1007/s00421-008-0742-6
Porto, L. G. G., & Jr, L. F. J. (2009). Comparison of Time-Domain Short-Term Heart Interval Variability Analysis Using a Wrist-Worn Heart Rate Monitor and the Conventional Electrocardiogram. Pacing and Clinical Electrophysiology, 32(1), 43-51. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2009.02175.x
Vanderlei, L., Silva, R., Pastre, C., Azevedo, F., & Godoy, M. (2008). Comparison of the Polar S810i monitor and the ECG for the analysis of heart rate variability in the time and frequency domains. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 41(10), 854-859. https://doi.org/10.1590/s0100-879x2008005000039
Weippert, M., Kumar, M., Kreuzfeld, S., Arndt, D., Rieger, A., & Stoll, R. (2010). Comparison of three mobile devices for measuring R–R intervals and heart rate variability: Polar S810i, Suunto t6 and an ambulatory ECG system. European Journal of Applied Physiology, 109(4), 779-786. https://doi.org/10.1007/s00421-010-1415-9
Hernando, D., Garatachea, N., Almeida, R., Casajús, J. A., & Bailón, R. (2018). Validation of Heart Rate Monitor Polar RS800 for Heart Rate Variability Analysis During Exercise. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(3), 716-725. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000001662
Montaño, A., Brown, F., Credeur, D. P., Williams, M. A., & Stoner, L. (2016). Telemetry-derived heart rate variability responses to a physical stressor. Clinical Physiology and Functional Imaging, 37(4), 421-427. https://doi.org/10.1111/cpf.12320
Wallén, M. B., Hasson, D., Theorell, T., Canlon, B., & Osika, W. (2011). Possibilities and limitations of the polar RS800 in measuring heart rate variability at rest. European Journal of Applied Physiology, 112(3), 1153-1165. https://doi.org/10.1007/s00421-011-2079-9
Caminal, P., Sola, F., Gomis, P., Guasch, E., Perera, A., Soriano, N., & Mont, L. (2018). Validity of the Polar V800 monitor for measuring heart rate variability in mountain running route conditions. European Journal of Applied Physiology, 118(3), 669-677. https://doi.org/10.1007/s00421-018-3808-0
Giles, D., Draper, N., & Neil, W. (2015). Validity of the Polar V800 heart rate monitor to measure RR intervals at rest. European Journal of Applied Physiology, 116(3), 563-571. https://doi.org/10.1007/s00421-015-3303-9
Giles, D. A., & Draper, N. (2018). Heart Rate Variability During Exercise. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(3), 726-735. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000001800
Akintola, A. A., van de Pol, V., Bimmel, D., Maan, A. C., & van Heemst, D. (2016). Comparative Analysis of the Equivital EQ02 Lifemonitor with Holter Ambulatory ECG Device for Continuous Measurement of ECG, Heart Rate, and Heart Rate Variability: A Validation Study for Precision and Accuracy. Frontiers in Physiology, 7, Article 391, 1-14. https://doi.org/10.3389/fphys.2016.00391
Vovkanych, L., Boretsky, Y., Sokolovsky, V., Berhtraum, D., & Kras, S. (2020). Validity of the software-hardware complex “Rytm” for measuring the RR intervals and heart rate variability at rest. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 1599-1605. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03218
Gamelin, F. X., Berthoin, S., & Bosquet, L. (2006). Validity of the Polar S810 Heart Rate Monitor to Measure R-R Intervals at Rest. Medicine & Science in Sports & Exercise, 38(5), 887-893. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000218135.79476.9c
Gamelin, F.-X., Baquet, G., Berthoin, S., & Bosquet, L. (2008). Validity of the Polar S810 to Measure R-R Intervals in Children. International Journal of Sports Medicine, 29(2), 134-138. https://doi.org/10.1055/s-2007-964995
Kingsley, M., Lewis, M. J., & Marson, R. E. (2005). Comparison of Polar 810 s and an Ambulatory ECG System for RR Interval Measurement During Progressive Exercise. International Journal of Sports Medicine, 26(01/02), 39-44. https://doi.org/10.1055/s-2004-817878
Doğan, N. Ö. (2018). Bland-Altman analysis: A paradigm to understand correlation and agreement. Turkish Journal of Emergency Medicine, 18(4), 139-141. https://doi.org/10.1016/j.tjem.2018.09.001
Montenij, L. J., Buhre, W. F., Jansen, J. R., Kruitwagen, C. L., & de Waal, E. E. (2016). Methodology of method comparison studies evaluating the validity of cardiac output monitors: a stepwise approach and checklist. British Journal of Anaesthesia, 116(6), 750-758. https://doi.org/10.1093/bja/aew094
Koo, T. K., & Li, M. Y. (2016). A Guideline of Selecting and Reporting Intraclass Correlation Coefficients for Reliability Research. Journal of Chiropractic Medicine, 15(2), 155-163. https://doi.org/10.1016/j.jcm.2016.02.012
Downloads
Опубліковано
2021-03-25
Як цитувати
Vovkanych, L., Boretsky, Y., Sokolovsky, V., Berhtraum, D., & Kras, S. (2021). Апробація використання програмно-апаратного комплексу «Ритм» для вимірювання кардіоінтервалів та аналізу варіабельності серцевого ритму в умовах фізичних вправ та відновлення. Теорія та методика фізичного виховання, 21(1), 61–68. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.1.08
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
