Вплив параметрів будови тіла на анаеробну силу нижніх кінцівок у футболісток
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.09Ключові слова:
анаеробний тест Wingate, анаеробна сила нижніх кінцівок, склад тіла, план та програма тренуваньАнотація
Мета дослідження – визначити вплив складу тіла на анаеробну силу нижніх кінцівок, а також прогнозування впливу складу тіла на результати анаеробних здібностей у професійних футболістів.
Матеріали та метод. Вибірку респондентів складають футболістки-жінки, які змагаються у найвищому рангу змагань, Суперлізі Сербії. Загальна кількість респондентів, які були включені в дослідження, – 21 футболістка (вік 19,38 ± 3,69, зріст тіла 166,48 ± 6,17 см, маса тіла 59,98 ± 7,09 кг). Дослідження носить поперечний характер, і тестування проводилося у підготовчому періоді. Досліджувалися склад тіла та оцінка анаеробної сили нижніх кінцівок. Оцінку складу тіла проводили у приміщенні з використанням багаточастотного біоелектричного імпедансу (Inbody 770). Змінні для оцінки анаеробної сили нижніх кінцівок були отримані за допомогою велоергометра (Monark 839E) в анаеробному тесті Wingate.
Результати. Аналіз будови тіла свідчить про його статистично значущий вплив на прогнозування максимальної анаеробної сили нижніх кінцівок у професійних футболісток (р < 0,05), а також на загальну роботу в анаеробній зоні та середні значення анаеробної сили. Регресійний аналіз впливу складу тіла на параметри максимальної сили (Вт / кг) та швидкості втоми не показує статистично значущих результатів.
Висновок. Існує статистично значущий вплив складу тіла (маса тіла, нежирна маса тіла (%), м’язова маса в абсолютних та відносних значеннях) на значення максимальної анаеробної сили, середні значення анаеробної сили та загальні показники роботи у професійних футболісток.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
İbrahim, C. A. N., Yaşar, A. B., Bayrakdaroğlu, S., & Yildiz, B. (2019). Fitness profiling in women soccer: performance characteristics of elite Turkish women soccer players. Turkish Journal of Sport and Exercise, 21(1), 78-90.
https://doi.org/10.15314/tsed.510853
Martínez-Lagunas, V., Niessen, M., & Hartmann, U. (2014). Women’s football: Player characteristics and demands of the game. Journal of Sport and Health Science, 3(4), 258-272. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.10.001
Wilmore, J. H., & Costill, D. L. (2004). Physiology of Sport and Exercise. 3rd. Hong Kong: Human Kinetic.
Little, T., & Williams, A. (2005). Specificity of acceleration, maximum speed and agility in professional soccer players. Journal of Strength and Conditioning Research, 19(1), 76-78. https://doi.org/10.1519/00124278-200502000-00013
Mohr, M., Krustrup, P., Andersson, H., Kirkendal, D., & Bangsbo, J. (2008). Match activities of elite women soccer players at different performance levels. The Journal of Strength & Conditioning Research, 22(2), 341-349.
https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318165fef6
Sheppard, J. M., & Young, W. B. (2006). Agility literature review: Classifications, training and testing. Journal of Sports Sciences, 24(9), 919-932. https://doi.org/10.1080/02640410500457109
Mohr, M., Krustrup, P., & Bangsbo, J. (2005). Fatigue in soccer: a brief review. Journal of Sports Sciences, 23(6), 593-599. https://doi.org/10.1080/02640410400021286
Milanović, Z., Sporiš, G., James, N., Trajković, N., Ignjatović, A., Sarmento, H., Trecroci, A., & Mendes, B. M. B. (2017). Physiological demands, morphological characteristics, physical abilities and injuries of female soccer players. Journal of Human Kinetics, 60(1), 77-83. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0091
Krustrup, P., Mohr, M., Ellingsgaard, H., & Bangsbo, J. (2005). Physical demands during an elite female soccer game: importance of training status. Medicine & Science in Sports & Exercise, 37(7), 1242-1248.
https://doi.org/10.1249/01.mss.0000170062.73981.94
Miller, T.A., Thierry-Aguilera, R., Congleton, J.J., Amendola, A.A., Clark, M.J., Crouse, S.F., Martin, S.M., & Jenkins, O.C. (2007). Seasonal changes in Vo2max among Division 1A collegiate women soccer players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 21(1), 48-51. https://doi.org/10.1519/00124278-200702000-00009
Vescovi, J. D., Brown, T. D., & Murray, T. M. (2006). Positional characteristics of physical performance in Division I college female soccer players. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 46(2), 221.
Gunnar, M., & Svein, A. P. (2015). The effect of speed training on sprint and agility performance in female youth soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 15(3), 395-399. https://doi.org/10.1515/ljss-2016-0006
Reilly, T., Bangsbo, J., & Franks, A. (2000). Anthropometric and physiological predispositions for elite soccer. Journal of Sports Sciences, 18(9), 669-683. https://doi.org/10.1080/02640410050120050
Mala, L., Maly, T., Zahalka, F., Bunc, V., Kaplan, A., Jebavy, R., & Tuma, M. (2015). Body composition of elite female players in five different sports games. Journal of Human Kinetics, 45(1), 207-215.
https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0021
Nikolaidis, P.T. (2014). Weight status and physical fi tness in female soccer players: is there an optimal BMI. Sport Sciences for Health, 10(1), 41-48. https://doi.org/10.1007/s11332-014-0172-2
Küçükkubaş, N., Günay, A., Löklüoğlu, B., & Kakil, B. (2019). Relationship between body composition, vertical jump, 30m sprint, static strength and anaerobic power for athletes. Uluslararası Spor Egzersiz ve Antrenman Bilimi Dergisi, 5(2), 68-78. https://doi.org/10.18826/useeabd.517037
Moraru, C. E., Grigore, U., Alexandru-Rare, P., & Elisabeta, E. L. (2017). Fatigue index of female athletes in relation with body mass index. New Trends and Issues Proceedings on Humanities and Social Sciences, 3(1), 463-467.
https://doi.org/10.18844/gjhss.v3i1.1806
Aandstad, A., Holtberget, K., Hageberg, R., Holme, I., & Anderssen, S. A. (2014). Validity and reliability of bioelectrical impedance analysis and skinfold thickness in predicting body fat in military personnel. Military Medicine, 179(2), 208-217.
https://doi.org/10.7205/MILMED-D-12-00545
Hachana, Y., Attia, A., Nassib, S., Shephard, R. J., & Chelly, M. S. (2012). Test-retest reliability, criterion-related validity, and minimal detectable change of score on an abbreviated Wingate test for field sport participants. The Journal of Strength & Conditioning Research, 26(5), 1324-1330. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182890ac3
Beneke, R., Pollmann, C. H., Bleif, I., Leithäuser, R., & Hütler, M. (2002). How anaerobic is the Wingate Anaerobic Test for humans? European Journal of Applied Physiology, 87(4-5), 388-392. https://doi.org/10.1007/s00421-002-0622-4
Zupan, M. F., Arata, A. W., Dawson, L. H., Wile, A. L., Payn, T. L., & Hannon, M. E. (2009). Wingate Anaerobic Test peak power and anaerobiccapacity classifications for men and women intercollegiate athletes. J Strength Cond Res, 23(9): 2598-2604. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b1b21b
https://doi.org/10.15314/tsed.510853
Martínez-Lagunas, V., Niessen, M., & Hartmann, U. (2014). Women’s football: Player characteristics and demands of the game. Journal of Sport and Health Science, 3(4), 258-272. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.10.001
Wilmore, J. H., & Costill, D. L. (2004). Physiology of Sport and Exercise. 3rd. Hong Kong: Human Kinetic.
Little, T., & Williams, A. (2005). Specificity of acceleration, maximum speed and agility in professional soccer players. Journal of Strength and Conditioning Research, 19(1), 76-78. https://doi.org/10.1519/00124278-200502000-00013
Mohr, M., Krustrup, P., Andersson, H., Kirkendal, D., & Bangsbo, J. (2008). Match activities of elite women soccer players at different performance levels. The Journal of Strength & Conditioning Research, 22(2), 341-349.
https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318165fef6
Sheppard, J. M., & Young, W. B. (2006). Agility literature review: Classifications, training and testing. Journal of Sports Sciences, 24(9), 919-932. https://doi.org/10.1080/02640410500457109
Mohr, M., Krustrup, P., & Bangsbo, J. (2005). Fatigue in soccer: a brief review. Journal of Sports Sciences, 23(6), 593-599. https://doi.org/10.1080/02640410400021286
Milanović, Z., Sporiš, G., James, N., Trajković, N., Ignjatović, A., Sarmento, H., Trecroci, A., & Mendes, B. M. B. (2017). Physiological demands, morphological characteristics, physical abilities and injuries of female soccer players. Journal of Human Kinetics, 60(1), 77-83. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0091
Krustrup, P., Mohr, M., Ellingsgaard, H., & Bangsbo, J. (2005). Physical demands during an elite female soccer game: importance of training status. Medicine & Science in Sports & Exercise, 37(7), 1242-1248.
https://doi.org/10.1249/01.mss.0000170062.73981.94
Miller, T.A., Thierry-Aguilera, R., Congleton, J.J., Amendola, A.A., Clark, M.J., Crouse, S.F., Martin, S.M., & Jenkins, O.C. (2007). Seasonal changes in Vo2max among Division 1A collegiate women soccer players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 21(1), 48-51. https://doi.org/10.1519/00124278-200702000-00009
Vescovi, J. D., Brown, T. D., & Murray, T. M. (2006). Positional characteristics of physical performance in Division I college female soccer players. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 46(2), 221.
Gunnar, M., & Svein, A. P. (2015). The effect of speed training on sprint and agility performance in female youth soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 15(3), 395-399. https://doi.org/10.1515/ljss-2016-0006
Reilly, T., Bangsbo, J., & Franks, A. (2000). Anthropometric and physiological predispositions for elite soccer. Journal of Sports Sciences, 18(9), 669-683. https://doi.org/10.1080/02640410050120050
Mala, L., Maly, T., Zahalka, F., Bunc, V., Kaplan, A., Jebavy, R., & Tuma, M. (2015). Body composition of elite female players in five different sports games. Journal of Human Kinetics, 45(1), 207-215.
https://doi.org/10.1515/hukin-2015-0021
Nikolaidis, P.T. (2014). Weight status and physical fi tness in female soccer players: is there an optimal BMI. Sport Sciences for Health, 10(1), 41-48. https://doi.org/10.1007/s11332-014-0172-2
Küçükkubaş, N., Günay, A., Löklüoğlu, B., & Kakil, B. (2019). Relationship between body composition, vertical jump, 30m sprint, static strength and anaerobic power for athletes. Uluslararası Spor Egzersiz ve Antrenman Bilimi Dergisi, 5(2), 68-78. https://doi.org/10.18826/useeabd.517037
Moraru, C. E., Grigore, U., Alexandru-Rare, P., & Elisabeta, E. L. (2017). Fatigue index of female athletes in relation with body mass index. New Trends and Issues Proceedings on Humanities and Social Sciences, 3(1), 463-467.
https://doi.org/10.18844/gjhss.v3i1.1806
Aandstad, A., Holtberget, K., Hageberg, R., Holme, I., & Anderssen, S. A. (2014). Validity and reliability of bioelectrical impedance analysis and skinfold thickness in predicting body fat in military personnel. Military Medicine, 179(2), 208-217.
https://doi.org/10.7205/MILMED-D-12-00545
Hachana, Y., Attia, A., Nassib, S., Shephard, R. J., & Chelly, M. S. (2012). Test-retest reliability, criterion-related validity, and minimal detectable change of score on an abbreviated Wingate test for field sport participants. The Journal of Strength & Conditioning Research, 26(5), 1324-1330. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182890ac3
Beneke, R., Pollmann, C. H., Bleif, I., Leithäuser, R., & Hütler, M. (2002). How anaerobic is the Wingate Anaerobic Test for humans? European Journal of Applied Physiology, 87(4-5), 388-392. https://doi.org/10.1007/s00421-002-0622-4
Zupan, M. F., Arata, A. W., Dawson, L. H., Wile, A. L., Payn, T. L., & Hannon, M. E. (2009). Wingate Anaerobic Test peak power and anaerobiccapacity classifications for men and women intercollegiate athletes. J Strength Cond Res, 23(9): 2598-2604. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b1b21b
Downloads
Опубліковано
2020-12-25
Як цитувати
Lilić, A., Joksimovic, M., D’Angelo, S., Karišik, S., Hamad, S., & Gardašević, N. (2020). Вплив параметрів будови тіла на анаеробну силу нижніх кінцівок у футболісток. Теорія та методика фізичного виховання, 20(4), 256–261. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.09
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
