Потенціал новітніх технологій у забезпеченні ефективності педагогічного контролю у фізичному вихованні
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.04Ключові слова:
контроль, тестування, моніторинг, швидкісні та силові здібності, сенсорний пристрійАнотація
Мета дослідження – обґрунтування та реалізація новітніх технологічних засобів для вдосконалення тестування швидкісно-силових здібностей у процесі фізичного виховання.
Матеріали та методи. Для вирішення завдань дослідження використано методи порівняння аналізу, синтезу, абстракції, формалізації і технічного моделювання.
Результати. Представлено розроблений ємнісний сенсорний пристрій для контролю швидкісно-силових здібностей. Пристрій побудований на поєднанні сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем. У складі пристрою матриця активних електродів з цифровим виходом реєструє вхідний сигнал від маркера, розміщеного на об’єкті моніторингу і положення якого змінюється під час вправи. Далі цифровий сигнал через інтерфейс і лінію зв’язку надходить на сигнальний перетворювач, де обробляється й бездротовими пристроями передачі сигнал потрапляє на персональний комп’ютер, де результат вправи подається на дисплей.
Висновки. Використання розробленого пристрою у педагогічному контролі процесу фізичного виховання забезпечує отримання достовірних об’єктивних даних тестування з незначною втратою часу задля забезпечення якості контролю.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Aadahl, M. & Jorgensen, T. (2003). Validation of a new self-report instrument for measuring physical activity. Medicine and Science in Sports and Exercise, 35, 1196-1202. https://doi.org/10.1249 /01.MSS.0000074446.02192.14
Anikieiev, D.M. (2015). Criteria of effectiveness of students’ physical education system in higher educational establishments. Physical education of students, 5, 3-8. https://doi.org/10.15561/20755279.2015.0501
Alfrey, L., & Gard, M. (2014). A crack where the light gets in: a study of Health and Physical Education teachers’ perspectives on fitness testing as a context for learning about health. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 5(1), 3-18. https://doi.org/10.1080/18377122.2014.867790
Alme, K.J., & Mylvaganam, S. (2006). Electrical Capacitance Tomography: Sensor Models, Design, Simulations, and Experimental Verification IEEE. Sensors Journal, 6(5), 1256-1266. https://doi.org/10.1109/JSEN.2006.881409
Bassett, D.R. (2000). Validity and reliability issues in objective monitoring of physical activity. Research Quarterly for Exercise and Sport, 71, 30-36. https://doi.org/10.1080/02701367.2000.11082783
Baxter, L.K. (1997). Capacitie sensors: design and application. IEEE Press.
Bracke, W., Puers, R., & Van Hoof, С. (2007). Ultra low power capacitive sensor interfaces. Springer.
Clarys, J.P., & Cabri, J. (1993). Electromyography and the study of sports movements: A review. Journal of Sports Sciences, 11(5), 379-448. https://doi.org/10.1080/02640419308730010
Capobianco, R.A., Almuklass, A.M. & Enoka, R.M. (2018). Manipulation of sensory input can improve stretching outcomes. European Journal of Sport Science, 18(1), 83-91. https://doi.org/10.1080/17461391.2017.1394370
Chow, G.C.C., Chung, J.W.Y., Ma A.W.W, Macfarlane, D.J., & Shirley, S.M.F. (2017). Sensory organisation and reactive balance control of amateur rugby players: A cross-sectional study. European Journal of Sport Science, 17(4), 400-406. https://doi.org/10.1080/17461391.2016.1257656
Crocker, L., & Algina, J. (2015). Introduction to Classical and Modern Test Theory. New-York: Harcourt Brace Jovanovich.
Geoffrey, A., Power, G., Handrigan, А., Basset, F.A. (2012). Ventilatory response during an incremental exercise test: A mode of testing effect. Pedagogy, 12(6), 491-498. https://doi.org/10.1080/17461391.2011.573580
Edwards, W.H. (2010). Motor Learning and Control From Theory to Practice. California: Wadsworth.
Estivalet, M., & Springer, Р. (2009). The Engineering of Sport. Paris: Springer-Verlag.
Jrgensen, Т., Andersen, L.B., Froberg, К., Maeder, U.L., von Huth Smith, & Aadahl, М. (2009). Position statement: Testing physical condition in a population – how good are the methods? European Journal of Sport Science, 9(5), 257-267. https://doi.org/10.1080/17461390902862664
Haake, S. (1996). The engineering of sport. Taylor & Francis.
Hardman, K, & Green, K. (2011). Contemporari issues in phisical education. Mayer & Mayer Verlag.
Hotra, Z., Mykytyuk, Z, & Sushynskyy, O. (2010) Sensor systems with optical channel of information transferring. Przeglad Elektrotechniczny, 86(10), 21-23. https://doi.org/bwmeta1.element.baztech-article-BPOM-0032-0006
Ivashchenko, O.V. (2016). Pedagogical control of motor and functional fitness of girls 15-16 years. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, (3), 36-50. https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.3.1171. (in Ukrainian).
Ivashchenko, O., & Khudolii, O. (2016). Methodological approaches to pedagogical control in the process of physical education of girls 12-14 years old. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, (4), 13-24. https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.4.1175. (in Ukrainian).
Kavanagh, J.J., & Menz, H.B. (2008). Accelerometry: A technique for quantifying movement patterns during walking. Gait & Posture, 28(1), 1-15. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2007.10.010
Koryagin, V., & Blavt, O. (2019). Innovative test control technologies in physical education and sports: a monograph. Lviv, Ukraine: Lviv Polytechnic Publishing House, 236.
Koryahin, V., & Blavt, O. (2018). The Use of Information and Communication Technology for Determining the Level Mobility in Joint in Physical Education of Students. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 18(3), 107-113. https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.3.01
Koryahin, V., Blavt, O., & Ponomaryov, S. (2019). Innovative Intestification of Testing of Strength Endurance in Physical Education of Students With Chronic Diseases. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 19(3), 116-122. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.3.02
Koryahin, V., Mukan, N., Blavt, О., & Virt, V. (2019). Students’ coordination skills testing in physical education: ICT application. Information Technologies and Learning Tools, 70(2), 216-226. https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2
Lauber, B., & Keller, M. (2014). Improving motor performance: Selected aspects of augmented feedback in exercise and health. European Journal of Sport Science, 14(1), 36-43. https://doi.org/10.1080/17461391.2012.725104
Magill, R.A. (2007). Motor learning and control: Concepts and applications (8th ed.). McGraw-Hill International Edition.
Matiegka, J. (1991). The testing of physical efficiency. Amer. Journal of Physical Anthropology, 4(3), 125-134. https://doi.org/10.1002/ajpa.1330040302
Mero, A., Komi, P.V., & Gregor, R.J. (1992). Biomechanics of sprint running. Sports Medicine, 13(6), 376-392.
Neville, J., Wixted, A., Rowlands, D., & James, D.(2010). Accelerometers: An underutilized resource in sports monitoring. Sixth International Conference on Intelligent Sensors, Sensor Networks and Information Processing (ISSNIP), Brisbane, Australia, 287-290.
Nashner, L.M. (1997). Computerized dynamic posturography. St. Louis, MO: Mosby Yearbook.
Reiman, M.P., & Manske, R.C. (2009). Functional testing in human performance. Champaign IL : Human Kinetics.
Physiological testing of high-class athlete / ed. J. D. Mac-Duggala [et al.]. (1997). Kiev: Olympic literature. (in Russia).
Preatoni, Е., Hamill, J., Harrison, A.J., Hayes, К., Van Emmerik, R., Wilson, С. & Rodano, R. (2013). Movementvariability and skills monitoring in sports. Sports Biomechanics, 12(2), 69-92. https://doi.org/10.1080/14763141.2012.738700
Purcell, B., Channells, J., James, D., & Barrett, R. (2005). Use of accelerometers for detecting foot-ground contact time during running. Proceedings of SPIE, 6036(603615), 1-8.
Schmidt, R.A., & Wrisberg, C.A. (2008). Motor Learning and Performance: A Situation-based Learning Approach. (I. Champaign, Ed.). Human Kinetics.
Silverman, S., Keating, X.D., Phillips, S.R. (2008). A lasting impression: A pedagogical perspective on youth fitness testing. Measurement in Physical Education and Exercise Science, 12,146-166. https://doi.org/10.1080/10913670802216122
Shepard, N.T., & Janky, K. (2008). Background and technique of computerized dynamic posturography. San Diego, CA: Plural.
Shumway-Cook, A., & Woollacott, M.H. (2007). Normal postural control. Motor control: Translating research into clinical practice (3rd ed.). Philadelphia, PA: Lippincott Williams and Wilkins.
Stroot, S.A. (2014). Case Studies in Physical Education: Real World Preparation for Teaching. Routledge.
Stetter, B.J., Buckeridge, Е., Nigg, S.R., Sell, S. & Stein, T. (2019). Towards a wearable monitoring tool for in-field ice hockey skating performance analysis. European Journal of Sport Science, 19(7), 893-901. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1563634
Strohrmann, C., Harms, H., Kappeler-Setz, C., & Troster, G. (2012). Monitoring kinematic changes with fatigue in running using body-worn sensors. IEEE Transactions on Information Technology in Biomedicine, 16(5), 983-990. https://doi.org/10.1109/TITB.2012.2201950
Tanner, R., & Gore, С. (2012). Physiological Tests for Elite Athletes Second. Edition Human Kinetics, Inc.; Second edition.
Wulf, G. & Lewthwaite, R. (2009). Conceptions of Ability Affect Motor Learning. Journal of Motor Behavior, 41(5), 461-467. https://doi.org/10.3200/35-08-083
Anikieiev, D.M. (2015). Criteria of effectiveness of students’ physical education system in higher educational establishments. Physical education of students, 5, 3-8. https://doi.org/10.15561/20755279.2015.0501
Alfrey, L., & Gard, M. (2014). A crack where the light gets in: a study of Health and Physical Education teachers’ perspectives on fitness testing as a context for learning about health. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 5(1), 3-18. https://doi.org/10.1080/18377122.2014.867790
Alme, K.J., & Mylvaganam, S. (2006). Electrical Capacitance Tomography: Sensor Models, Design, Simulations, and Experimental Verification IEEE. Sensors Journal, 6(5), 1256-1266. https://doi.org/10.1109/JSEN.2006.881409
Bassett, D.R. (2000). Validity and reliability issues in objective monitoring of physical activity. Research Quarterly for Exercise and Sport, 71, 30-36. https://doi.org/10.1080/02701367.2000.11082783
Baxter, L.K. (1997). Capacitie sensors: design and application. IEEE Press.
Bracke, W., Puers, R., & Van Hoof, С. (2007). Ultra low power capacitive sensor interfaces. Springer.
Clarys, J.P., & Cabri, J. (1993). Electromyography and the study of sports movements: A review. Journal of Sports Sciences, 11(5), 379-448. https://doi.org/10.1080/02640419308730010
Capobianco, R.A., Almuklass, A.M. & Enoka, R.M. (2018). Manipulation of sensory input can improve stretching outcomes. European Journal of Sport Science, 18(1), 83-91. https://doi.org/10.1080/17461391.2017.1394370
Chow, G.C.C., Chung, J.W.Y., Ma A.W.W, Macfarlane, D.J., & Shirley, S.M.F. (2017). Sensory organisation and reactive balance control of amateur rugby players: A cross-sectional study. European Journal of Sport Science, 17(4), 400-406. https://doi.org/10.1080/17461391.2016.1257656
Crocker, L., & Algina, J. (2015). Introduction to Classical and Modern Test Theory. New-York: Harcourt Brace Jovanovich.
Geoffrey, A., Power, G., Handrigan, А., Basset, F.A. (2012). Ventilatory response during an incremental exercise test: A mode of testing effect. Pedagogy, 12(6), 491-498. https://doi.org/10.1080/17461391.2011.573580
Edwards, W.H. (2010). Motor Learning and Control From Theory to Practice. California: Wadsworth.
Estivalet, M., & Springer, Р. (2009). The Engineering of Sport. Paris: Springer-Verlag.
Jrgensen, Т., Andersen, L.B., Froberg, К., Maeder, U.L., von Huth Smith, & Aadahl, М. (2009). Position statement: Testing physical condition in a population – how good are the methods? European Journal of Sport Science, 9(5), 257-267. https://doi.org/10.1080/17461390902862664
Haake, S. (1996). The engineering of sport. Taylor & Francis.
Hardman, K, & Green, K. (2011). Contemporari issues in phisical education. Mayer & Mayer Verlag.
Hotra, Z., Mykytyuk, Z, & Sushynskyy, O. (2010) Sensor systems with optical channel of information transferring. Przeglad Elektrotechniczny, 86(10), 21-23. https://doi.org/bwmeta1.element.baztech-article-BPOM-0032-0006
Ivashchenko, O.V. (2016). Pedagogical control of motor and functional fitness of girls 15-16 years. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, (3), 36-50. https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.3.1171. (in Ukrainian).
Ivashchenko, O., & Khudolii, O. (2016). Methodological approaches to pedagogical control in the process of physical education of girls 12-14 years old. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, (4), 13-24. https://doi.org/10.17309/tmfv.2016.4.1175. (in Ukrainian).
Kavanagh, J.J., & Menz, H.B. (2008). Accelerometry: A technique for quantifying movement patterns during walking. Gait & Posture, 28(1), 1-15. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2007.10.010
Koryagin, V., & Blavt, O. (2019). Innovative test control technologies in physical education and sports: a monograph. Lviv, Ukraine: Lviv Polytechnic Publishing House, 236.
Koryahin, V., & Blavt, O. (2018). The Use of Information and Communication Technology for Determining the Level Mobility in Joint in Physical Education of Students. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 18(3), 107-113. https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.3.01
Koryahin, V., Blavt, O., & Ponomaryov, S. (2019). Innovative Intestification of Testing of Strength Endurance in Physical Education of Students With Chronic Diseases. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 19(3), 116-122. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.3.02
Koryahin, V., Mukan, N., Blavt, О., & Virt, V. (2019). Students’ coordination skills testing in physical education: ICT application. Information Technologies and Learning Tools, 70(2), 216-226. https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2
Lauber, B., & Keller, M. (2014). Improving motor performance: Selected aspects of augmented feedback in exercise and health. European Journal of Sport Science, 14(1), 36-43. https://doi.org/10.1080/17461391.2012.725104
Magill, R.A. (2007). Motor learning and control: Concepts and applications (8th ed.). McGraw-Hill International Edition.
Matiegka, J. (1991). The testing of physical efficiency. Amer. Journal of Physical Anthropology, 4(3), 125-134. https://doi.org/10.1002/ajpa.1330040302
Mero, A., Komi, P.V., & Gregor, R.J. (1992). Biomechanics of sprint running. Sports Medicine, 13(6), 376-392.
Neville, J., Wixted, A., Rowlands, D., & James, D.(2010). Accelerometers: An underutilized resource in sports monitoring. Sixth International Conference on Intelligent Sensors, Sensor Networks and Information Processing (ISSNIP), Brisbane, Australia, 287-290.
Nashner, L.M. (1997). Computerized dynamic posturography. St. Louis, MO: Mosby Yearbook.
Reiman, M.P., & Manske, R.C. (2009). Functional testing in human performance. Champaign IL : Human Kinetics.
Physiological testing of high-class athlete / ed. J. D. Mac-Duggala [et al.]. (1997). Kiev: Olympic literature. (in Russia).
Preatoni, Е., Hamill, J., Harrison, A.J., Hayes, К., Van Emmerik, R., Wilson, С. & Rodano, R. (2013). Movementvariability and skills monitoring in sports. Sports Biomechanics, 12(2), 69-92. https://doi.org/10.1080/14763141.2012.738700
Purcell, B., Channells, J., James, D., & Barrett, R. (2005). Use of accelerometers for detecting foot-ground contact time during running. Proceedings of SPIE, 6036(603615), 1-8.
Schmidt, R.A., & Wrisberg, C.A. (2008). Motor Learning and Performance: A Situation-based Learning Approach. (I. Champaign, Ed.). Human Kinetics.
Silverman, S., Keating, X.D., Phillips, S.R. (2008). A lasting impression: A pedagogical perspective on youth fitness testing. Measurement in Physical Education and Exercise Science, 12,146-166. https://doi.org/10.1080/10913670802216122
Shepard, N.T., & Janky, K. (2008). Background and technique of computerized dynamic posturography. San Diego, CA: Plural.
Shumway-Cook, A., & Woollacott, M.H. (2007). Normal postural control. Motor control: Translating research into clinical practice (3rd ed.). Philadelphia, PA: Lippincott Williams and Wilkins.
Stroot, S.A. (2014). Case Studies in Physical Education: Real World Preparation for Teaching. Routledge.
Stetter, B.J., Buckeridge, Е., Nigg, S.R., Sell, S. & Stein, T. (2019). Towards a wearable monitoring tool for in-field ice hockey skating performance analysis. European Journal of Sport Science, 19(7), 893-901. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1563634
Strohrmann, C., Harms, H., Kappeler-Setz, C., & Troster, G. (2012). Monitoring kinematic changes with fatigue in running using body-worn sensors. IEEE Transactions on Information Technology in Biomedicine, 16(5), 983-990. https://doi.org/10.1109/TITB.2012.2201950
Tanner, R., & Gore, С. (2012). Physiological Tests for Elite Athletes Second. Edition Human Kinetics, Inc.; Second edition.
Wulf, G. & Lewthwaite, R. (2009). Conceptions of Ability Affect Motor Learning. Journal of Motor Behavior, 41(5), 461-467. https://doi.org/10.3200/35-08-083
Downloads
Опубліковано
2020-03-25
Як цитувати
Koryahin, V., Blavt, O., Vanivska, O., & Stadnyk, V. (2020). Потенціал новітніх технологій у забезпеченні ефективності педагогічного контролю у фізичному вихованні. Теорія та методика фізичного виховання, 20(1), 25–31. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.04
Номер
Розділ
Фізична культура в школі
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
