Значення педагогічної та науково-дослідницької практики в освітніх програмах з фізичного виховання та спорту в місті Медельїн
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.15Ключові слова:
педагогічна практика, науково-дослідницька робота, фізичне виховання, початкова підготовка, викладачАнотація
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні значення педагогічної та науково-дослідницької практики у підготовці викладачів фізичного виховання в місті Медельїн, в рамках проведення ширшого дослідження з питань знання педагогічного змісту (ЗПЗ) цих фахівців в галузі науково-дослідницької роботи.
Матеріали та методи. Застосовано інтерпретативний підхід із використанням дизайну дослідження множинних випадків. Проведено напівструктуровані інтерв’ю, що були затверджені експертами, у яких взяли участь 18 викладачів із чотирьох університетів, що надають освітні ступені у галузі фізичного виховання та спорту в місті Медельїн. Дані проаналізовано за допомогою програмного забезпечення Atlas.ti v25 шляхом застосування відкритого, осьового та селективного кодування.
Результати. Визначено шість ключових цілей педагогічної та науково-дослідницької практики: підготовка викладача-дослідника, розвиток критичного мислення, поєднання теорії та практики, контекстуальне читання, визнання професійних сфер діяльності та підготовка до проведення наукових досліджень. Встановлено, що навчання з використанням проєктних технологій (проєктне навчання) є повторюваною методологією. Крім того, виявлено суперечність між традиційною практичною підготовкою у фізичному вихованні та необхідністю розвитку дослідницьких навичок.
Висновки. Педагогічна та науково-дослідницька практика повинні подолати дихотомію між теорією та практикою за допомогою активних педагогічних методів, розвитку навичок контекстуалізованих досліджень дій та охоплення різних професійних галузей. Дослідження забезпечує основу для перепроєктування навчальних програм, які інтегрують науково-дослідницьку роботу як наскрізну тематику в підготовці викладачів фізичного виховання.
Завантаження
Посилання
Cisternas, T. (2011). La investigación sobre formación docente en Chile: Territorios explorados e inexplorados. Calidad En La Educación, 35, 131-164. https://doi.org/10.4067/S0718-45652011000200005 DOI: https://doi.org/10.4067/S0718-45652011000200005
Burgos Calderón, D.B., & Cifuentes Garzón, J.E. (2015). La práctica pedagógica investigativa: Entre saberes, quereres y poderes. Revista de La Facultad de Educación, Ciencias Humanas y Sociales, 17(2), 118-127. https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=5455073
Díaz Domínguez, T., & Alemán, P.A. (2008). La educación como factor de desarrollo. Revista Virtual Universidad Católica Del Norte, 23, 1-15. http://www.redalyc.org/articulo.oa?id=194220391006
Lemus. L.A. (1997). Pedagogía: temas fundamentales (Concepto de Pedagogía, Cap. III). En G. Cordero y M. Quesada (Compiladores) Educación y Epistemología, Centro de Investigación y Docencia en Educación (CIDE), Universidad Nacional, 43-52.
Tardif, M. (2014). Los saberes del docente y su desarrollo profesional. NARCEA.
Díaz Quero, V. (2006). Formación docente, práctica pedagógica y saber pedagógico. Laurus Revista de Educación, 12, 88-103. http://www.redalyc.org/articulo.oa?id=76109906
Di Franco, M.G. (2023). Habitar la universidad y las escuelas. Praxis Educativa, 27(1), 1-5. https://doi.org/10.19137/praxiseducativa-2023-270101 DOI: https://doi.org/10.19137/praxiseducativa-2023-270101
Bolivar Osorio, R.M. (2019). Investigar la práctica pedagógica en la formación inicial de maestros. Pedagogía y Saberes, 51, 9-22. https://doi.org/10.17227/pys.num51-2881 DOI: https://doi.org/10.17227/pys.num51-2881
Bolivar Osorio, R.M. (2021). Miradas críticas a la apropiación de la práctica reflexiva en la formación docente. Una revisión de literatura. Encuentro Educativo, 2(1), 104-132. https://revistas.uncu.edu.ar/ojs3/index.php/encuentroE/article/view/4948
García López, G. (2015). La investigación en la formación docente inicial. Una mirada desde la perspectiva sociotransformadora. SABER. Revista Multidisciplinaria Del Consejo de Investigación de La Universidad de Oriente, 27(1), 143–151. https://ve.scielo.org/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1315-01622015000100017
Pérez Restrepo, T., Valencia Gómez, M.A., Howard Henry, J.B., & Cuervo Zapata, J.J. (2024). Abordaje de las capacidades socio motrices en la clase de educación física. Una revisión sistemática exploratoria 2019-2024. EmásF, 19(90), 15–36. https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=9680280
Cuervo Jiménez, D.S. (2024). ¿Y qué es eso llamado Educación Física? Una aproximación hacia la contextualización. MENTOR Revista de Investigación Educativa y Deportiva, 3(8), 526–546. https://doi.org/10.56200/mried.v3i8.7837 DOI: https://doi.org/10.56200/mried.v3i8.7837
Patiño Ardila, J.E., Ramírez Berrio, J.H., & Ayala Lopera, D. (2020). Correlación entre la motivación y las capacidades fisicomotrices en la clase de educación física [Pregrado, Universidad de San Buenaventura]. http://hdl.handle.net/10819/7978
Cuervo Zapata, J.J., Montoya, N.E., & González Palacio, E.V. (2023). Evaluación de las capacidades perceptivo motrices en el contexto escolar – Diseño y validación de una batería (Evaluation of motor perceptual capabilities in the school context – Design and validation of a battery). Retos, 47(47), 593-602. https://doi.org/10.47197/retos.v47.95726 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v47.95726
Castañer Balcells, M., & Camerino Foguet, O. (2013). La educación Física en la enseñanza primaria: una propuesta curricular para la reforma. INDE.
Sandoval Casilimas, C.A. (1996). Investigación cualitativa. ICFES.
Bolivar, A. (2004). El conocimiento de la enseñanza: explicar, comprender y transformar. Mimesis-Ciencias Humanas, 25(1), 17–42. https://secure.unisagrado.edu.br/static/biblioteca/mimesis/mimesis_v25_n2_2004_art_01.pdf
González Palacio, E. V. (2019). Representaciones sociales sobre la formación inicial y ser maestro en estudiantes de educación física del departamento de Antioquia [Doctorado]. Universidad de Antioquia.
Strauss, A. L., & Corbin, J. M. (2002). Bases de la investigación cualitativa: técnicas y procedimientos para desarrollar la teoría fundada. Editorial Universidad de Antioquía, Facultad de Enfermería de la Universidad de Antioquía
Rodríguez, R., Gil, J., & García, E. (1996). Metodología de la investigación cualitativa. Algibe
Chaverra Fernández, B. E., Gaviria Cortés, D. F., & González Palacio, E. V. (2019). El estudio de caso como alternativa metodológica en la investigación en educación física, deporte y actividad física. Conceptualización y aplicación. Retos, 35, 422-427. https://doi.org/10.47197/retos.v0i35.60168 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v0i35.60168
Galeano Marín, M. E. (2018). Estrategias de investigación social cualitativa. El giro en la mirada (2nd ed.). Universidad de Antioquia. Facultad de Ciencias Sociales y Humanas. Fondo Editorial FCSH.
Stake, R. E. (1998). Investigación con estudio de casos. Ediciones Morata.
Díaz-Bravo, L., Torruco-García, U., Martínez-Hernández, M., & Varela-Ruiz, M. (2013). La entrevista, recurso flexible y dinámico. Investigación En Educación Médica, 2(7), 162–167. http://riem.facmed.unam.mx/index.php/riem/article/view/430/397 DOI: https://doi.org/10.1016/S2007-5057(13)72706-6
Hernandéz Nieto, R. (2002). Contributions to Statistical Analysis. Universidad de los Andes.
O’Brien, B. C., Harris, I. B., Beckman, T. J., Reed, D. A., & Cook, D. A. (2014). Standards for Reporting Qualitative Research. Academic Medicine, 89(9), 1245-1251. https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000000388 DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000000388
Pérez Abril, M. (2003). La investigación sobre la propia práctica como escenario de cambio escolar. Pedagogía y Saberes, 18, 70–74. https://doi.org/10.17227/01212494.18pys70.74 DOI: https://doi.org/10.17227/01212494.18pys70.74
Sanabria Navarro, J.R., Castillo Gómez, M.E., & Hoyos Babilonia, L. del C. (2024). Práctica pedagógica investigativa: análisis en el programa de educación física, recreación y deportes de la Universidad de Córdoba, Colombia (Investigative pedagogical practice: analysis of in the Physical education, recreation and sports program of the University of Córdoba. Colombia). Retos, 57, 623–631. https://doi.org/10.47197/retos.v57.106335 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v57.106335
Molano Tobar, N. J., Jiménez López, G. H., & Molano Tobar, D. X. (2021). La práctica pedagógica de los estudiantes de Educación Física con niños preescolares. Infancias Imágenes, 19(2), 124-132. https://doi.org/10.14483/16579089.14917 DOI: https://doi.org/10.14483/16579089.14917
Moen, K. M., & Standal, Ø. (2016). Practicum in Physical Education Teacher Education: An Educational Partnership? SAGE Open, 6(1). https://doi.org/10.1177/2158244016635715 DOI: https://doi.org/10.1177/2158244016635715
Ripoll-Rivaldo, M. (2021). Prácticas pedagógicas en la formación docente: desde el eje didáctico. Telos Revista de Estudios Interdisciplinarios En Ciencias Sociales, 23(2), 286-304. https://doi.org/10.36390/telos232.06 DOI: https://doi.org/10.36390/telos232.06
Castillo Gutiérrez, M. C., & García Sandoval, P. A. (2017). La práctica pedagógica, un espacio de reflexión en la formación docente. Rastros y Rostros Del Saber, 2(1), 75-76.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Thomas Perez Restrepo, Noelva Eliana Montoya Grisales, Enoc Valetín González Palacio
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
