Нейромоторна інтервенція щодо виконавчих функцій у ранньому дитинстві: Рандомізоване контрольоване дослідження методу BAPNE
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.12Ключові слова:
виконавчі функції, нейромоторика, метод BAPNE, перкусія тіла, раннє дитинство, рандомізоване контрольоване дослідження, інгібіторний контроль, робоча пам’ять, когнітивна гнучкістьАнотація
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні причинно-наслідкового впливу семимісячної нейромоторної інтервенції, методу BAPNE, на основні виконавчі функції (ВФ) дітей дошкільного віку, порівнюючи з традиційною програмою музичної освіти.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване контрольоване дослідження із застосуванням претестового/посттестового дизайну за участю вибірки з 82 чотирирічних дітей (N=82; 41 в експериментальній групі, 41 в активній контрольній групі) у Каракасі, Венесуела. Експериментальна група отримала інтервенцію BAPNE, тоді як контрольна група проходила традиційне навчання музиці. Показники виконавчих функцій визначались за допомогою рейтингів викладачів, застосовуючи опитувальник оцінки поведінки виконавчих функцій – дошкільна версія (Behavior Rating Inventory of Executive Function–Preschool Version, BRIEF-P). Аналіз даних проводився із використанням коваріаційного аналізу (ANCOVA) з претестовими балами як коваріатою для контролю первинних відмінностей.
Результати. Після контролю вихідних показників група BAPNE продемонструвала статистично значущі поліпшення з великими розмірами ефекту за всіма основними показниками результатів порівняно з контрольною групою. Це включає індекс інгібіторного самоконтролю (ISCI), індекс гнучкості (FI), індекс емерджентної метакогніції (EMI) та глобальний виконавчий композит (GEC) (усі показники p<.001).
Висновки. Отримані результати надають переконливі докази того, що метод BAPNE, який ґрунтується на принципах нейромоторики та когнітивної стимуляції через двозадачність, є високоефективною інтервенцією для розвитку прояву виконавчих функцій у повсякденному контексті раннього дитинства.
Завантаження
Посилання
Anderson, P. J. (2002). Assessment and development of executive function (EF) during childhood. Child Neuropsychology, 8(2), 71-82. https://doi.org/10.1076/chin.8.2.71.8729 DOI: https://doi.org/10.1076/chin.8.2.71.8724
Zelazo, P.D., & Müller, U. (2002). Executive function in typical and atypical development. In U. Goswami (Ed.), Handbook of childhood cognitive development (pp. 445-469). Blackwell Publishing. DOI: https://doi.org/10.1002/9780470996652.ch20
Goldstein, S., & Naglieri, J.A. (Eds.). (2014). Handbook of executive functioning. Springer New York. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-8106-5
Best, J.R., & Miller, P.H. (2010). A developmental perspective on executive function. Child Development, 81(6), 1641-1660. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2010.01499.x
Blair, C. (2016). Developmental science and executive function. Current Directions in Psychological Science, 25(1), 3-7. DOI: https://doi.org/10.1177/0963721415622634
Garon, N., Bryson, S.E., & Smith, I.M. (2008). Executive function in preschoolers: A review using an integrative framework. Psychological Bulletin, 134(1), 31-60. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.134.1.31
Diamond, A. (2013a). Executive functions. Annual Review of Psychology, 64, 135–168. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-113011-143750
Diamond, A. (2013b). Interventions shown to aid executive function development in children 4 to 12 years of age. In S. Goldstein & J. A. Naglieri (Eds.), Handbook of executive functioning (pp. 203-230). Springer New York.
Bowmer, A., Mason, K., Knight, J., & Welch, G. (2018). Investigating the impact of a musical intervention on preschool children’s executive function. Frontiers in Psychology, 9, 2389. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02389
Espy, K. A., McDiarmid, M. M., Cwik, M. F., Stalets, M. M., Hamby, A., & Senn, T. E. (2004). The contribution of executive functions to emergent mathematic skills in preschool children. Developmental Neuropsychology, 26(1), 465-486. https://doi.org/10.1207/s15326942dn2601_6 DOI: https://doi.org/10.1207/s15326942dn2601_6
Rus, A., Dohotaru, A.I., Catalano, H., Ani-Rus, A., & Mestic, G. (2024). Development of Social-Emotional Skills in Early Education Through Musical Activities. Experimental Study. Educatia 21(28), 0_1-133.
Habibi, A., Damasio, A., Ilari, B., Sachs, M.E., & Damasio, H. (2018). Music training and child development: A review of recent findings from a longitudinal study. Annals of the New York Academy of Sciences, 1423(1), 73-81. DOI: https://doi.org/10.1111/nyas.13606
Wollesen, B., Janssen, T.I., Müller, H., & Voelcker-Rehage, C. (2022). Effects of cognitive-motor dual task training on cognitive and physical performance in healthy children and adolescents: A scoping review. Acta Psychologica, 224, 103498. DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2022.103498
Bugos, J.A., & DeMarie, D. (2017). The effects of a short-term music program on preschool children’s executive functions. Psychology of Music, 45(6), 855-867. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735617692666
Oberer, N., Gashaj, V., & Roebers, C.M. (2018). Executive functions, visual-motor coordination, physical fitness and academic achievement: Longitudinal relations in typically developing children. Human Movement Science, 58, 69-79. DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2018.01.003
Andreu-Cabrera, E., & Romero-Naranjo, F. J. (2021). Neuromotricidad, Psicomotricidad y Motricidad. Nuevas aproximaciones metodológicas (Neuromotricity, Psychomotricity and Motor skills. New methodological approaches). Retos, 42, 924–938. https://doi.org/10.47197/retos.v42i0.89992 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v42i0.89992
Romero-Naranjo, F. J., Andreu-Cabrera, E., & Arnau-Mollá, A. F. (2024). Neuromotricity in early childhood education. Development tables as an interdisciplinary proposal according to the BAPNE method. Retos: Nuevas Perspectivas de Educación Física, Deporte y Recreación, 53. DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v53.101080
Mas-Mas, D., Arnau, A.F., & Romero, F.J. (2023). Doble tarea y movimiento: estudio bibliométrico basado en motores búsqueda de alto impacto. Retos: Nuevas tendencias en Educación Física, Deporte y Recreación, 50, 995–1009. DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v50.100176
Alonso-Marco, M., & Romero-Naranjo, F.J. (2022). Introducción al análisis cinemático de los movimientos básicos de la percusión corporal según el Método BAPNE. Retos: Nuevas tendencias en Educación Física, Deporte y Recreación, 46, 950-971. DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v46.94773
Alonso-Sanz, A., & Romero-Naranjo, F. J. (2015). El círculo en la relación espacio y cuerpo. Foto-Ensayo a partir de Isidro Blasco y el método BAPNE. Arte, Individuo y Sociedad, 27(3), 359-374. DOI: https://doi.org/10.5209/rev_ARIS.2015.v27.n3.41382
Miyake, A., Friedman, N.P., Emerson, M.J., Witzki, A.H., Howerter, A., & Wager, T.D. (2000). The unity and diversity of executive functions and their contributions to complex “frontal lobe” tasks: A latent variable analysis. Cognitive Psychology, 41(1), 49-100. DOI: https://doi.org/10.1006/cogp.1999.0734
Miyake, A., & Friedman, N. P. (2012). The nature and organization of individual differences in executive functions: Four general conclusions. Current Directions in Psychological Science, 21(1), 8-14. DOI: https://doi.org/10.1177/0963721411429458
Sherman, E.M., & Brooks, B.L. (2010). Behavior rating inventory of executive function–preschool version (BRIEF-P): Test review and clinical guidelines for use. Child Neuropsychology, 16(5), 503-519. DOI: https://doi.org/10.1080/09297041003679344
Lu, Y., Shi, L., & Musib, A.F. (2024). Effects of music training on executive functions in preschool children aged 3–6 years: Systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology, 15, 1522962. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1522962
Arnau-Mollá, A. F., & Romero-Naranjo, F. J. (2022). La percusión corporal como recurso pedagógico. Estudio bibliométrico sobre percusión corporal basado exclusivamente en motores de búsqueda secundarios. Retos: Nuevas tendencias en Educación Física, Deporte y Recreación, 46, 809-825. https://doi.org/10.47197/retos.v46.95178 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v46.95178
Blair, C. (2016). Developmental science and executive function. Current Directions in Psychological Science, 25(1), 3-7. https://doi.org/10.1177/0963721415622634 DOI: https://doi.org/10.1177/0963721415622634
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Francisco Javier Romero Naranjo, Andreina Liendo Cárdenas
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
