Оцінювання впливу йогічної інтервенції на психологічний дистрес серед травмованих спортсменів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.06Ключові слова:
депресія, тривога, стрес, йога, травмовані спортсмени, реабілітація та психологічний дистресАнотація
Історія питання. Травмовані спортсмени часто стикаються із психологічним дистресом, що включає симптоми депресії, тривоги та стресу, які можуть перешкоджати їхньому відновленню. Забезпечення психічного благополуччя є важливою складовою комплексної реабілітації.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в оцінюванні ефективності структурованої йогічної інтервенції, що охоплює практики Йога-Нідра (йогічний сон) та Наді Шодхана Пранаяма (поперемінне дихання ніздрями), у зменшенні психологічного дистресу серед спортсменів із хронічними травмами.
Матеріали та методи. Сорок спортсменів із травмами тривалого характеру, віком від 19 до 26 років, які навчаються в Гархвальському університеті імені Хемваті Нандана Бахугуни в Уттаракханді, було розподілено за методом рандомізації на дві групи по 20 осіб, з рівною кількістю чоловіків та жінок у кожній групі: одна група учасників отримувала інтервенційний курс, натомість інша група учасників дослідження не була залучена до відповідного виду активності. З метою вимірювання психологічного дискомфорту було застосовано шкалу із 21 пункту для оцінки симптомів депресії, тривоги та стресу (DASS-21). Перед початком інтервенції обидві групи пройшли попереднє тестування. Експериментальна група отримувала курс йогічної інтервенції протягом шести тижнів (30 хвилин на день, п’ять днів на тиждень), тоді як контрольна група не проходила жодної інтервенції. Після завершення інтервенційного періоду для обох груп було проведено посттестування. З метою аналізу внутрішньогрупових та міжгрупових відмінностей використовувалися t-критерії для парних вибірок та незалежні t-критерії відповідно.
Результати. Експериментальна група продемонструвала значне поліпшення результатів за показниками депресії (t = 6.65, p < 0.001), тривожності (t = 5.07, p < 0.001) та стресу (t = 5.72, p < 0.001) на етапах від передтестового до післятестового періодів дослідження. У контрольній групі істотних змін не спостерігалося. Післятестовий порівняльний аналіз виявив суттєве покращення всіх показників в експериментальній групі порівняно з контрольною групою.
Висновки. Згідно з результатами представленого дослідження, структурована йогічна інтервенція забезпечила значне зниження психологічного дистресу у травмованих спортсменів, що свідчить про ефективність її застосування в якості комплементарної стратегії в процесі реабілітації. Йога-Нідра та Наді Шодхана Пранаяма можуть сприяти швидшому та ефективнішому відновленню організму через поліпшення психічного благополуччя.
Завантаження
Посилання
Sullivan, L., Ding, K., Tattersall, H., Brown, S., & Yang, J. (2022). Social Support and Post-Injury Depressive and Anxiety Symptoms among College-Student Athletes. International journal of environmental research and public health, 19(11), 6458. https://doi.org/10.3390/ijerph19116458 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116458
Marconcin, P., Silva, A. L., Flôres, F., Nunes, A., Lourenço, J. F., Peralta, M., & Minghelli, B. (2023). Association between Musculoskeletal Injuries and Depressive Symptoms among Athletes: A Systematic Review. International journal of environmental research and public health, 20(12), 6130. https://doi.org/10.3390/ijerph20126130 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20126130
Santi, G., & Pietrantoni, L. (2013). Psychology of sport injury rehabilitation: a review of models and interventions. Journal of Human Sport and Exercise, 8(4), 1029-1044. https://doi.org/10.4100/jhse.2013.84.13 DOI: https://doi.org/10.4100/jhse.2013.84.13
Zhu, Y., Jha, S. C., Shutta, K. H., Huang, T., Balasubramanian, R., Clish, C. B., Hankinson, S. E., & Kubzansky, L. D. (2022). Psychological distress and metabolomic markers: A systematic review of posttraumatic stress disorder, anxiety, and subclinical distress. Neuroscience and biobehavioral reviews, 143, 104954. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2022.104954 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2022.104954
Haugen, E. (2022). Athlete mental health & psychological impact of sport injury. Operative Techniques in Sports Medicine, 30(1), 150898. https://doi.org/10.1016/j.otsm.2022.150898 DOI: https://doi.org/10.1016/j.otsm.2022.150898
Appaneal, R. N., Levine, B. R., Perna, F. M., & Roh, J. L. (2009). Measuring postinjury depression among male and female competitive athletes. Journal of sport & exercise psychology, 31(1), 60-76. https://doi.org/10.1123/jsep.31.1.60 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.31.1.60
Hammond, T., Gialloreto, C., Kubas, H., & Hap Davis, H., 4th (2013). The prevalence of failure-based depression among elite athletes. Clinical journal of sport medicine: official journal of the Canadian Academy of Sport Medicine, 23(4), 273-277. https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e318287b870 DOI: https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e318287b870
Wolanin, A., Hong, E., Marks, D., Panchoo, K., & Gross, M. (2016). Prevalence of clinically elevated depressive symptoms in college athletes and differences by gender and sport. British journal of sports medicine, 50(3), 167-171. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095756 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095756
Pal, S., Kalra, S., & Awasthi, S. (2021). Influence of Stress and Anxiety on Sports Injuries in Athletes. Journal of Clinical & Diagnostic Research, 15(4). DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2021/45973.14702
Krishnamurthy, M. N. (2023). Yoga as part of sports medicine and rehabilitation. International Journal of Yoga, 16(2), 61-63. DOI: https://doi.org/10.4103/ijoy.ijoy_212_23
Bucea-Manea-Țoniș, R., & Păun, D. G. (2024). Yoga, a mindfulness therapy to prevent PTSD as to encompass athletes’ performance. Frontiers in psychology, 15, 1334278. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1334278 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1334278
Nourollahimoghadam, E., Gorji, S., Gorji, A., & Khaleghi Ghadiri, M. (2021). Therapeutic role of yoga in neuropsychological disorders. World journal of psychiatry, 11(10), 754-773. https://doi.org/10.5498/wjp.v11.i10.754 DOI: https://doi.org/10.5498/wjp.v11.i10.754
Bridges, L., & Sharma, M. (2017). The Efficacy of Yoga as a Form of Treatment for Depression. Journal of evidence-based complementary & alternative medicine, 22(4), 1017-1028. https://doi.org/10.1177/2156587217715927 DOI: https://doi.org/10.1177/2156587217715927
Lee, H., Seong Kim, E., Hoon Huh, J., Lee, J. (2024). The effects of yoga-psychological skills training on mental health coping in injured young athletes. A Case Study. International Journal of Sport Psychology, 55(1), 90-108. https://doi.org/10.7352/IJSP.2024.55.090
Mola, D. W., Rahman, M. H., Uvinha, R. R., Adane, A. K., Tyagi, S., ADILI, D., & Islam, M. S. (2025). Effect of 12-week Training Program on the Fitness and Performance of Long Jumpers. International Journal of Kinesiology and Sports Science, 13(1), 45-53. https://doi.org/10.7575/aiac.ijkss.v.13n.1p.45 DOI: https://doi.org/10.7575/aiac.ijkss.v.13n.1p.45
Mola, D.W., & Adane, A. K. (2020). The effect of explosive power, flexibility and speed training on long jump performance: The case of burayu town athletics Club. IJPEFS, 36(1), 71-80.
Lovibond, P. F., & Lovibond, S. H. (2020). The Depression Anxiety Stress Scale: Features and applications. In Measures of personality and social psychological constructs (pp. 278–289). https://doi.org/10.1016/B978-0-12-817933-8.00025-6 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-817933-8.00025-6
Wittayapun, Y., Summart, U., Polpanadham, P., Direksunthorn, T., Paokanha, R., Judabood, N., & A’la, M. Z. (2023). Validation of depression, anxiety, and stress scales (DASS-21) among Thai nursing students in an online learning environment during the COVID-19 outbreak: A multi-center study. Plos one, 18(6), e0288041. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0288041 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0288041
Vaughan, R. S., Edwards, E. J., & MacIntyre, T. E. (2020). Mental Health Measurement in a Post Covid-19 World: Psychometric Properties and Invariance of the DASS-21 in Athletes and Non-athletes. Frontiers in psychology, 11, 590559. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.590559 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.590559
Gomez-Espejo, V., Olmedilla, A., Abenza-Cano, L., Garcia-Mas, A., & Ortega, E. (2022). Psychological readiness to return to sports practice and risk of recurrence: Case studies. Frontiers in psychology, 13, 905816. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.905816 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.905816
Mondal S. (2024). Proposed physiological mechanisms of pranayama: A discussion. Journal of Ayurveda and integrative medicine, 15(1), 100877. https://doi.org/10.1016/j.jaim.2023.100877 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaim.2023.100877
Moszeik, E. N., von Oertzen, T., & Renner, K. H. (2022). Effectiveness of a short Yoga Nidra meditation on stress, sleep, and well-being in a large and diverse sample. Current Psychology, 41(8), 5272-5286. https://doi.org/10.1007/s12144-020-01042-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-020-01042-2
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Sonu Kumar, Meenakshi Saraf Kalyani, Mukul Pant, Anuja Rawat, Hiralal Yadav, Dessalegn Wase Mola
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
