Побудова індексної системи щодо оцінки стану рухового розвитку дітей дошкільного віку з точки зору дисциплінарних взаємозв’язків: Дельфійське дослідження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.04Ключові слова:
метод Дельфі, стан рухового розвитку, діти дошкільного віку, оцінювальне дослідженняАнотація
Історія питання. Питання стану спортивної підготовки та майбутнього розвитку дітей дошкільного віку є актуальними проблемами. Однак бракує комплексної та науково обґрунтованої індексної системи оцінювання (ІСО) для визначення рівня їхнього стану спортивної підготовки.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті розробити ІСО щодо стану рухового розвитку дітей дошкільного віку на основі міждисциплінарних предметів для розв’язання проблематики зростання, з якою стикаються діти в процесі свого розвитку.
Матеріали та методи. Шістнадцять міждисциплінарних експертів, які понад 15 років залучені до сфери спортивної та оздоровчої освіти, взяли участь у дослідженні за методом Дельфі. Вони двічі використовували 5-бальну шкалу Лайкерта для оцінки важливості попередньо встановлених показників і надавали зворотний зв’язок з метою модифікації та розподілу пунктів в ІСО.
Результати. Після проведення двох раундів експертних консультацій було досягнуто консенсусу щодо ІСО, яка включала 6 первинних та 26 вторинних показників. Коефіцієнти обізнаності експертів (As), судження (Ai) та авторитетності (Aa) становили >0,7. Коефіцієнти узгодженості думок (ω) становили >0,7. Середнє арифметичне значення (Mean) балів щодо розпізнавання та функціональності склало ≧4, а коефіцієнти варіації (CV) дорівнювали <0,25. Коефіцієнт гармонізації (ω) для первинних показників становив 0,803, а коефіцієнт гармонізації (ω) для вторинних показників склав 0,758 (всі > 0,75).
Висновки. Для розроблення ІСО було зібрано достовірні, надійні та науково обґрунтовані дані, спрямовані на розв’язання проблеми щодо оцінки стану рухового розвитку дітей дошкільного віку. Отримані результати дослідження можуть слугувати основою для подальших інструкцій щодо вивчення стану рухового розвитку дошкільнят.
Завантаження
Посилання
Lu, S. H., & Cao, K. Q. (2022). Research on community governance of sports and health in China under the background of healthy China. Journal of Shenyang Sports Institute, 41(6), 14-20.
Razeghi, S., Amiri, P., Mohebbi, S. Z., & Kharazifard, M. J. (2020). Impact of health promotion interventions on early childhood caries prevention in children aged 2–5 years receiving dental treatment under general anesthesia. Frontiers in Public Health, 8. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.00006 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.00006
Anderson, P. J., Bovard, R. S., Wang, Z., Beebe, T. J., & Murad, M. H. (2016). A survey of social support for exercise and its relationship to health behaviours and health status among endurance Nordic skiers. BMJ Open, 6(6). https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010259 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010259
Cocca, A., Espino Verdugo, F., Ródenas Cuenca, L. T., & Cocca, M. (2020). Effect of a game-based physical education program on physical fitness and mental health in elementary school children. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(13), 4883. https://doi.org/10.3390/ijerph17134883 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17134883
Lavie, C. J., Ozemek, C., Carbone, S., Katzmarzyk, P. T., & Blair, S. N. (2019). Sedentary behavior, exercise, and cardiovascular health. Circulation Research, 124(5), 799-815. https://doi.org/10.1161/circresaha.118.312669 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.312669
Kracht, C. L., Katzmarzyk, P. T., & Staiano, A. E. (2021). Household chaos, family routines, and young child movement behaviors in the U.S. during the COVID-19 outbreak: A cross-sectional study. BMC Public Health, 21(1). https://doi.org/10.1186/s12889-021-10909-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-021-10909-3
World Health Organization. (2019). Guidelines on physical activity, sedentary behaviour and sleep for children under 5 years of age. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
Chia, M. Y., Tay, L. Y., & Chua, T. B. (2019). Quality of life and meeting 24-hour WHO guidelines among preschool children in Singapore. Early Childhood Education Journal, 48(3), 313-323. https://doi.org/10.1007/s10643-019-00987-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s10643-019-00987-9
Coppens, E., Bardid, F., Deconinck, F. J., et al. (2019). Developmental change in motor competence: A latent growth curve analysis. Frontiers in Physiology, 10. https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01273 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01273
Yao, L., Lu, Y., & Zhang, Y. (2021). Change and development law of adolescents’ physical health exercise behavior. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 27(4), 386-389. https://doi.org/10.1590/1517-8692202127042021_0078 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-8692202127042021_0078
Robinson, L. E. (2010). The relationship between perceived physical competence and fundamental motor skills in preschool children. Child: Care, Health and Development, 37(4), 589-596. https://doi.org/10.1111/j.1365-2214.2010.01187.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2214.2010.01187.x
Warburton, D. E. R. (2006). Health benefits of physical activity: The evidence. Canadian Medical Association Journal, 174(6), 801-809. https://doi.org/10.1503/cmaj.051351 DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.051351
Niemistö, D., Finni, T., Cantell, M., Korhonen, E., & Sääkslahti, A. (2020). Individual, family, and environmental correlates of motor competence in young children: Regression model analysis of data obtained from two motor tests. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(7), 2548. https://doi.org/10.3390/ijerph17072548 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17072548
Costa, C. L. A., Cattuzzo, M. T., Stodden, D. F., & Ugrinowitsch, H. (2021). Motor competence in fundamental motor skills and sport skill learning: Testing the proficiency barrier hypothesis. Human Movement Science, 80, 102877. https://doi.org/10.1016/j.humov.2021.102877 DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2021.102877
Ho, F. K., Louie, L. H., Wong, W. H., et al. (2017). A sports-based youth development program, teen mental health, and physical fitness: An RCT. Pediatrics, 140(4). https://doi.org/10.1542/peds.2017-1543 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-1543
Carlier, S., Van der Paelt, S., Ongenae, F., De Backere, F., & De Turck, F. (2020). Empowering children with ASD and their parents: Design of a serious game for anxiety and stress reduction. Sensors, 20(4), 966. https://doi.org/10.3390/s20040966 DOI: https://doi.org/10.3390/s20040966
Cheon, H., & Lim, S. (2020). Pursuing sustainable happiness through participation in exercise for South Korean students: Structural relationships among exercise, mental health factors, school satisfaction, and happiness. Sustainability, 12(9), 3797. https://doi.org/10.3390/su12093797 DOI: https://doi.org/10.3390/su12093797
World Health Organization. (2018). Global action plan on physical activity 2018–2030: More active people for a healthier world. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
Jünger, S., Payne, S. A., Brine, J., Radbruch, L., & Brearley, S. G. (2017). Guidance on conducting and reporting Delphi studies (CREDES) in palliative care: Recommendations based on a methodological systematic review. Palliative Medicine, 31(8), 684-706. https://doi.org/10.1177/0269216317690685 DOI: https://doi.org/10.1177/0269216317690685
Jones, J., & Hunter, D. (1995). Qualitative research: Consensus methods for medical and health services research. BMJ, 311(7001), 376-380. https://doi.org/10.1136/bmj.311.7001.376 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.311.7001.376
McPherson, S., Reese, C., & Wendler, M. C. (2018). Methodology update. Nursing Research, 67(5), 404-410. https://doi.org/10.1097/nnr.0000000000000297 DOI: https://doi.org/10.1097/NNR.0000000000000297
Black, M., Matthews, L. R., & Millington, M. J. (2018). Using an adapted Delphi process to develop a survey evaluating employability assessment in total and permanent disability insurance claims. Work, 60(4), 539-548. https://doi.org/10.3233/wor-182761 DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-182761
Garnett, C., Crane, D., West, R., Brown, J., & Michie, S. (2015). Identification of behavior change techniques and engagement strategies to design a smartphone app to reduce alcohol consumption using a formal consensus method. JMIR mHealth and uHealth, 3(2). https://doi.org/10.2196/mhealth.3895 DOI: https://doi.org/10.2196/mhealth.3895
Sun, Z. Q. (2005). Comprehensive medical evaluation methods and their applications. Beijing, China: Chemical Industry Press.
Long, Y., Zhou, X., Deng, P., Liao, X., Wu, L., Zhou, J., et al. (2016). Construction of a physiological aging scale for healthy people based on a modified Delphi method. Zhong Nan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban, 41(4), 422-426. https://doi.org/10.11817/j.issn.1672-7347.2016.04.014
Cao, P. Y., Zhao, Q. H., Xiao, M. Z., & Gan, P. (2017). A study on long-term care demand assessment indicators for the disabled elderly in nursing home. Chinese Journal of Nursing, 52(8), 980-985.
Bronfenbrenner, U. (2006). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Bremner, J., Moazzami, K., Wittbrodt, M., et al. (2020). Diet, stress and mental health. Nutrients, 12(8), 2428. https://doi.org/10.3390/nu12082428 DOI: https://doi.org/10.3390/nu12082428
Hamer, M., Endrighi, R., & Poole, L. (2012). Physical activity, stress reduction, and mood: Insight into immunological mechanisms. Methods in Molecular Biology, 89-102. https://doi.org/10.1007/978-1-62703-071-7_5 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-62703-071-7_5
Rokicka-Hebel, M. (2013). Preschool attendance as a factor in the motor skill development of children. Human Movement, 14(4). https://doi.org/10.2478/humo-2013-0037 DOI: https://doi.org/10.2478/humo-2013-0037
LeGear, M., Greyling, L., Sloan, E., et al. (2012). A window of opportunity? Motor skills and perceptions of competence of children in kindergarten. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 9(1), 29. https://doi.org/10.1186/1479-5868-9-29 DOI: https://doi.org/10.1186/1479-5868-9-29
Lubans, D. R., Morgan, P. J., Cliff, D. P., Barnett, L. M., & Okely, A. D. (2010). Fundamental movement skills in children and adolescents. Sports Medicine, 40(12), 1019-1035. https://doi.org/10.2165/11536850-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11536850-000000000-00000
Sorensen, C., & Zarrett, N. (2014). Benefits of physical activity for adolescents with autism spectrum disorders: A comprehensive review. Review Journal of Autism and Developmental Disorders, 1(4), 344-353. https://doi.org/10.1007/s40489-014-0027-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s40489-014-0027-4
Ayaz‐Alkaya, S., & Kulakçı‐Altıntaş, H. (2021). Nutrition‐exercise behaviors, health literacy level, and related factors in adolescents in Turkey. Journal of School Health, 91(8), 625-631. https://doi.org/10.1111/josh.13057 DOI: https://doi.org/10.1111/josh.13057
Correll, C. U., Solmi, M., Veronese, N., et al. (2017). Prevalence, incidence and mortality from cardiovascular disease in patients with pooled and specific severe mental illness: A large‐scale meta‐analysis of 3,211,768 patients and 113,383,368 controls. World Psychiatry, 16(2), 163-180. https://doi.org/10.1002/wps.20420 DOI: https://doi.org/10.1002/wps.20420
Hailemichael, Y., Hailemariam, D., Tirfessa, K., et al. (2019). Catastrophic out-of-pocket payments for households of people with severe mental disorder: A comparative study in rural Ethiopia. International Journal of Mental Health Systems, 13(1). https://doi.org/10.1186/s13033-019-0294-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s13033-019-0294-7
Prichard, I., Kavanagh, E., Mulgrew, K. E., Lim, M. S. C., & Tiggemann, M. (2020). The effect of Instagram #fitspiration images on young women’s mood, body image, and exercise behaviour. Body Image, 33, 1-6. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2020.02.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2020.02.002
Reed, K., Wood, C., Barton, J., Pretty, J. N., Cohen, D., & Sandercock, G. R. (2013). A repeated measures experiment of green exercise to improve self-esteem in UK school children. PLoS ONE, 8(7). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0069176 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0069176
Herring, M. P., Monroe, D. C., Gordon, B. R., Hallgren, M., & Campbell, M. J. (2019). Acute exercise effects among young adults with analogue generalized anxiety disorder. Medicine & Science in Sports & Exercise, 51(5), 962-969. https://doi.org/10.1249/mss.0000000000001860 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001860
Lewis, B. A., Schuver, K., Dunsiger, S., et al. (2021). Randomized trial examining the effect of exercise and wellness interventions on preventing postpartum depression and perceived stress. BMC Pregnancy and Childbirth, 21(1). https://doi.org/10.1186/s12884-021-04257-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-021-04257-8
Rhoades, B. L., Greenberg, M. T., & Domitrovich, C. E. (2009). The contribution of inhibitory control to preschoolers’ social–emotional competence. Journal of Applied Developmental Psychology, 30(3), 310-320. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2008.12.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.appdev.2008.12.012
Schoon, I. (2021). Towards an integrative taxonomy of social-emotional competences. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.515313 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.515313
Denham, S., Mason, T., Caverly, S., et al. (2001). Preschoolers at play: Co-socialisers of emotional and social competence. International Journal of Behavioral Development, 25(4), 290-301. https://doi.org/10.1080/016502501143000067 DOI: https://doi.org/10.1080/016502501143000067
Armstrong, G., Maitland, C., Lester, L., et al. (2019). Associations between the home yard and preschoolers’ outdoor play and physical activity. Public Health Research & Practice, 29(1). https://doi.org/10.17061/phrp2911907 DOI: https://doi.org/10.17061/phrp2911907
Christian, H., Wenden, E. J., Ng, M., & Maitland, C. (2022). Association between preschooler movement behaviours, family dog ownership, dog play and dog walking: Findings from the PLAYCE Study. Preventive Medicine Reports, 26, 101753. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2022.101753 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2022.101753
Ng, M., Rosenberg, M., Thornton, A., et al. (2020). The effect of upgrades to childcare outdoor spaces on preschoolers’ physical activity: Findings from a natural experiment. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(2), 468. https://doi.org/10.3390/ijerph17020468 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020468
Denham, S. A., Bassett, H. H., Zinsser, K., & Wyatt, T. M. (2014). How preschoolers’ social-emotional learning predicts their early school success: Developing theory-promoting, competency-based assessments. Infant and Child Development, 23(4), 426-454. https://doi.org/10.1002/icd.1840 DOI: https://doi.org/10.1002/icd.1840
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Dongxu Du, Chairat Choosakul
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
