Оцінка впливу застосування трьох протоколів високоінтенсивного інтервального тренування на показники максимального споживання кисню та сили ніг у спортсменів з рекреаційного футболу
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.02Ключові слова:
максимальне споживання кисню, VO₂max, спринтерське тренування, сила ніг, футболАнотація
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу застосування трьох протоколів високоінтенсивного інтервального тренування (ВIIT) на показники VO₂max та сили ніг у спортсменів з рекреаційного футболу.
Матеріали та методи. До участі в дослідженні було залучено 31 учасника, яких розподілили за методом рандомізації з метою виконання фізичних вправ одного з трьох протоколів ВІІТ: ВIIT20/20, ВIIT40/10 або ВIIT60/5. Тренувальні програми тривали 6 тижнів з частотою 3 заняття на тиждень у різні дні. Початкове вимірювання показників VO₂max та сили ніг проводилось за допомогою інкрементного тесту на визначення рівня фізичної підготовленості з використанням аналізу для оцінки рівня кисню та вуглекислого газу в крові та ізокінетичного апарату, відповідно, на етапі за 1 тиждень до проведення інтервенції, а постінтервенційне тестування — через 1 тиждень після останньої тренувальної сесії. З метою порівняльного аналізу змін між групами та часовими точками було застосовано двофакторний дисперсійний аналіз із повторними вимірами (ANOVA).
Результати. За результатами дослідження встановлено значне підвищення рівня VO₂max у групах ВIIT40/10 (∆10,4 %, довірчий інтервал, CI95% = 1,67–7,42 мл/кг/хв, розмір ефекту, ES = Помірний) та ВIIT60/5 (∆12 %, CI95%= 2,28–8,84, ES = Помірний), тоді як істотних змін у показниках сили ніг у жодній з груп не спостерігалося (p > 0,05). Крім того, було виявлено Слабкий, але суттєвий кореляційний зв’язок між показниками сили ніг та VO₂max як на передінтервенційному (r = 0,39), так і на постінтервенційному періодах дослідження (r = 0,38).
Висновки. Отже, якщо метою тренування було покращення показників VO₂max за допомогою програми ВIIT, застосування обох протоколів ВIIT40/10 і ВIIT60/5 показало більшу ефективність, ніж ВIIT20/20.
Завантаження
Посилання
Stølen, T., Chamari, K., Castagna, C., & Wisløff, U. (2005). Physiology of soccer: An update. Sports Medicine, 35(6), 501-536. https://doi.org/10.2165/00007256-200535060-00004 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200535060-00004
Bradley, P. S., Archer, D. T., Hogg, B., Schuth, G., Bush, M., Carling, C., & Barnes, C. (2016). Tier-specific evolution of match performance characteristics in the English Premier League: It’s getting tougher at the top. Journal of Sports Sciences, 34(10), 980-987. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1082614 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1082614
Sarmento, H., Marcelino, R., Anguera, M. T., Campaniço, J., Matos, N., & Leitão, J. C. (2014). Match analysis in football: A systematic review. Journal of Sports Sciences, 32(20), 1831-1843. https://doi.org/10.1080/02640414.2014.898852 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2014.898852
Smith, M. R., Zeuwts, L., Lenoir, M., Hens, N., De Jong, L. M., & Coutts, A. J. (2016). Mental fatigue impairs soccer-specific decision-making skill. Journal of Sports Sciences, 34(14), 1297-1304. https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1156241 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1156241
Modric, T., Versic, S., & Sekulic, D. (2020). Aerobic fitness and game performance indicators in professional football players: Playing position specifics and associations. Heliyon, 6(11), e05427. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05427 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05427
Slimani, M., Znazen, H., Miarka, B., & Bragazzi, N. L. (2019). Maximum oxygen uptake of male soccer players according to their competitive level, playing position, and age group: Implications from a network meta-analysis. Journal of Human Kinetics, 66, 233-245. https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0060 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0060
Tomlin, D. L., & Wenger, H. A. (2001). The relationship between aerobic fitness and recovery from high-intensity intermittent exercise. Sports Medicine, 31(1), 1-11. https://doi.org/10.2165/00007256-200131010-00001 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200131010-00001
Scribbans, T. D., Vecsey, S., Hankinson, P. B., Foster, W. S., & Gurd, B. J. (2016). The effect of training intensity on VO₂max in young healthy adults: A meta- regression and meta-analysis. International Journal of Exercise Science, 9(2), 230-247. DOI: https://doi.org/10.70252/HHBR9374
Atakan, M. M., Li, Y., Koşar, Ş. N., Turnagöl, H. H., & Yan, X. (2021). Evidence- based effects of high-intensity interval training on exercise capacity and health: A review with historical perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(13), 7201. https://doi.org/10.3390/ijerph18137201 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18137201
Gibala, M. J., Little, J. P., Macdonald, M. J., & Hawley, J. A. (2012). Physiological adaptations to low-volume, high-intensity interval training in health and disease. Journal of Physiology, 590(5), 1077-1084. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2011.224725 DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.2011.224725
Helgerud, J., Høydal, K., Wang, E., Karlsen, T., Berg, P., Bjerkaas, M., Simonsen, T., Helgesen, C., Hjorth, N., Bach, R., & Hoff, J. (2007). Aerobic high-intensity intervals improve VO₂max more than moderate training. Medicine & Science in Sports & Exercise, 39(4), 665-671. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180304570 DOI: https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180304570
Fernández-Fernández, J., Zimek, R., Wiewelhove, T., & Ferrauti, A. (2012). High- intensity interval training vs. repeated-sprint training in tennis. Journal of Strength and Conditioning Research, 26(1), 53-62. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318220b4ff DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318220b4ff
Monks, L., Seo, M. W., Kim, H. B., Jung, H. C., & Song, J. K. (2017). High- intensity interval training and athletic performance in Taekwondo athletes. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 57(10), 1252-1260. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.17.06853-0 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.17.06853-0
Cometti, G., Maffiuletti, N. A., Pousson, M., Chatard, J. C., & Maffulli, N. (2001). Isokinetic strength and anaerobic power of elite, subelite, and amateur French soccer players. International Journal of Sports Medicine, 22(1), 45- 51. https://doi.org/10.1055/s-2001-11331 DOI: https://doi.org/10.1055/s-2001-11331
Caparrós-Manosalva, C., Garrido-Muñoz, N., Alvear-Constanzo, B., Sanzana- Laurié, S., Artigas-Arias, M., Alegría-Molina, A., Vidal-Seguel, N., Espinoza-Araneda, J., Huard, N., Pagnussat, A. S., Sapunar, J., & Salazar, L. A. (2023). Effects of high-intensity interval training on lean mass, strength, and power of the lower limbs in healthy old and young people. Frontiers in Physiology, 14, 1223069. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1223069 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1223069
Chamorro, C., Armijo-Olivo, S., De la Fuente, C., Fuentes, J., & Javier Chirosa, L. (2017). Absolute reliability and concurrent validity of hand-held dynamometry and isokinetic dynamometry in the hip, knee, and ankle joint: A systematic review and meta-analysis. Open Medicine (Warsaw), 12, 359- 375. https://doi.org/10.1515/med-2017-0052 DOI: https://doi.org/10.1515/med-2017-0052
Ham, J. H., Park, H. Y., Kim, Y. H., Bae, S. K., Ko, B. H., & Nam, S. S. (2017). Development of an anaerobic threshold (HRLT, HRVT) estimation equation using the heart rate threshold (HRT) during the treadmill incremental exercise test. Journal of Exercise Nutrition and Biochemistry, 21(3), 43-49. https://doi.org/10.20463/jenb.2017.0016 DOI: https://doi.org/10.20463/jenb.2017.0016
Schober, P., Boer, C., & Schwarte, L. A. (2018). Correlation coefficients: Appropriate use and interpretation. Anesthesia & Analgesia, 126(5), 1763-1768. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000002864 DOI: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000002864
Milioni, F., Millet, G. Y., de Poli, R. A. B., et al. (2024). Effects of 4-week high- intensity interval training on anaerobic capacity, repeated-sprints performance, and neuromuscular function. Sport Sciences for Health, 20, 1109-1118. https://doi.org/10.1007/s11332-024-01214-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-024-01214-8
Raleigh, J. P., Giles, M. D., Islam, H., Nelms, M., Bentley, R. F., Jones, J. H., Neder, J. A., Boonstra, K., Quadrilatero, J., Simpson, C. A., & Tschakovsky, M. E. (2018). Contribution of central and peripheral adaptations to changes in maximal oxygen uptake following 4 weeks of sprint interval training. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 43(10), 1059-1068. https://doi.org/10.1139/apnm-2017-0864 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2017-0864
Kim, J., Lee, N., Trilk, J., Kim, E. J., Kim, S. Y., Lee, M., & Cho, H. C. (2011). Effects of sprint interval training on elite judoists. International Journal of Sports Medicine, 32(12), 929-934. https://doi.org/10.1055/s-0031-1283183 DOI: https://doi.org/10.1055/s-0031-1283183
Hellsten, Y., & Nyberg, M. (2015). Cardiovascular adaptations to exercise training. Comprehensive Physiology, 6(1), 1-32. https://doi.org/10.1002/cphy.c140080 DOI: https://doi.org/10.1002/cphy.c140080
Hopkins, W. G., Marshall, S. W., Batterham, A. M., & Hanin, J. (2009). Progressive statistics for studies in sports medicine and exercise science. Medicine & Science in Sports & Exercise, 41(1), 3-13. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31818cb278 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31818cb278
Daussin, F. N., Ponsot, E., Dufour, S. P., Lonsdorfer-Wolf, E., Doutreleau, S., Geny, B., Piquard, F., & Richard, R. (2007). Improvement of VO2max by cardiac output and oxygen extraction adaptation during intermittent versus continuous endurance training. European Journal of Applied Physiology, 101(3), 377-383. https://doi.org/10.1007/s00421-007-0499-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-007-0499-3
Torma, F., Gombos, Z., Jokai, M., Takeda, M., Mimura, T., & Radak, Z. (2019). High intensity interval training and molecular adaptive response of skeletal muscle. Sports Medicine and Health Sciences, 1(1), 24-32. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.003
Gillen, J. B., Percival, M. E., Skelly, L. E., Martin, B. J., Tan, R. B., Tarnopolsky, M. A., & Gibala, M. J. (2014). Three minutes of all-out intermittent exercise per week increases skeletal muscle oxidative capacity and improves cardiometabolic health. PLoS ONE, 9(11), e111489. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111489 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111489
MacInnis, M. J., & Gibala, M. J. (2017). Physiological adaptations to interval training and the role of exercise intensity. The Journal of Physiology, 595(9), 2915-2930. https://doi.org/10.1113/JP273196 DOI: https://doi.org/10.1113/JP273196
Winder, W. W., Taylor, E. B., & Thomson, D. M. (2006). Role of AMP-activated protein kinase in the molecular adaptation to endurance exercise. Medicine and Science in Sports and Exercise, 38(11), 1945-1949. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000233798.62153.50 DOI: https://doi.org/10.1249/01.mss.0000233798.62153.50
Spaulding, H. R., & Yan, Z. (2022). AMPK and the adaptation to exercise. Annual Review of Physiology, 84, 209-227. https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-060721-095517 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-060721-095517
American College of Sports Medicine. (2009). American College of Sports Medicine position stand: Progression models in resistance training for healthy adults. Medicine and Science in Sports and Exercise, 41(3), 687-708. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3181915670 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3181915670
Kasper, K. (2019). Sports training principles. Current Sports Medicine Reports, 18(4), 95-96. https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000576 DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000576
Wirth, K., Hartmann, H., Sander, A., Mickel, C., Szilvas, E., & Keiner, M. (2016). The impact of back squat and leg-press exercises on maximal strength and speed-strength parameters. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(5), 1205-1212. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001228 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001228
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Wirat Sonchan, Saralee Sonchan, Ratanyoo Longrak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
