З’ясування гендерних відмінностей щодо психологічних навичок та агресії серед університетських спортсменів: Крос-культурне порівняння показників між представниками Делі та Багдада
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.05Ключові слова:
психологічний навик, агресія, гендерні відмінності, університетські спортсмени, крос-культураАнотація
Історія питання. Психологічні навички та агресія є визначальними чинниками спортивної результативності, на які впливають як гендерний, так і культурний контексти. На формування цих факторів позначаються індивідуальні відмінності та культурні впливи, і вони мають ключове значення для розвитку та використання вказаних навичок спортсменами у спорті.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити відмінності у психологічних навичках та рівнях агресії залежно від статі та ВНЗ, надаючи розуміння психологічних профілів спортсменів у межах різних культурних контекстів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 300 спортсменів віком від 18 до 30 років, що навчалися у Делійському (Індія) та Багдадському університетах (Ірак). Кожен університет представив 150 спортсменів, порівну розподілених за статевою приналежністю (75 чоловіків і 75 жінок). Учасників було відібрано за допомогою методів неімовірнісної квотної та цілеспрямованої вибірок. Для оцінки психологічних навичок було застосовано опитувальник психологічних навичок у спорті (“Psychological Skills Inventory for Sports”, PSIS), а рівень агресії визначали за допомогою опитувальника спортивної агресії (“Sports Aggression Questionnaire”). Збір даних проводився в контрольованому середовищі під наглядом підготовлених науковців. Методи статистичного аналізу включали двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та коефіцієнти кореляції Пірсона із використанням програмного забезпечення SPSS.
Результати. Спостерігалися значні відмінності у психологічних навичках та рівнях агресії між досліджуваними університетами та гендерними групами. Згідно з отриманими даними, спортсмени Делійського університету продемонстрували більш розвинені психологічні навички (PS: 154,83 ± 18,50) порівняно зі спортсменами Багдадського університету (PS: 109,83 ± 26,05). Крім того, спортсмени чоловічої статі з Делі мали вищий показник агресії (44,41 ± 10,35), ніж їхні багдадські колеги (37,93 ± 4,20). За результатами двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що тип гравця суттєво впливає на психологічні навички (F = 300,47, p = 0,01) та рівень агресії (F = 71,54, p = 0,01). Статева приналежність також суттєво вплинула на контроль тривожності (F = 8,64, p = 0,01) та нечесну гру (F = 4,94, p = 0,05). Визначено слабку позитивну кореляцію (r = 0,284, p = 0,01) між психологічними навичками та рівнем агресії, що свідчить про незначну тенденцію до посилення психологічних навичок, що відповідає вищим рівням агресії.
Висновки. Представлені результати підкреслюють важливість врахування гендерного та університетського контекстів щодо оцінки психологічних навичок та рівня агресії у спортсменів. Отримані під час дослідження висновки можуть слугувати основою для розробки цільових програм підготовки та стратегій підтримки, спрямованих на покращення результативності та благополуччя спортсменів.
Завантаження
Посилання
Schinke, R. J., Stambulova, N. B., Si, G., & Moore, Z. (2018). International society of sport psychology position stand: Athletes’ mental health, performance, and development. International journal of sport and exercise psychology, 16(6), 622-639. https://doi.org/10.1080/1612197X.2017.1295557 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2017.1295557
Birrer, D., & Morgan, G. (2010). Psychological skills training as a way to enhance an athlete’s performance in high‐intensity sports. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 20, 78-87. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01188.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01188.x
Danish, S. J., & Nellen, V. C. (1997). New roles for sport psychologists: Teaching life skills through sport to at-risk youth. Quest, 49(1), 100-113. https://doi.org/10.1080/00336297.1997.10484226 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.1997.10484226
Alexandra, B., Stefanos, P., & Vassilis, G. (2015). Verbal aggression in basketball: perceived coach use and athlete intrinsic and extrinsic motivation. Journal of Physical Education and Sport, 15(1), 96.https://doi.org/10.7752/jpes.2015.01016 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2015.01016
Chernozub, A., Korobeynikov, G., Mytskan, B., Korobeinikova, L., & Cynarski, W. J. (2018). Modelling mixed martial arts power training needs depending on the predominance of the strike or Wrestling fighting style. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 18(3), 28-36. https://doi.org/10.14589/ido.18.3.5
Lisenchuk, G., Tyshchenko, V., Zhigadlo, G., Dyadechko, I., Galchenko, L., Pyptiuk, P., & Inna, C. (2019). Analysis of psychological state of qualified female handball players depending on the phase of the ovarian-menstrual cycle. Journal of Physical Education and Sport, 19, 808-812. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s3115 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s3115
Korobeynikov, G., Cynarski, W. J., Mytskan, B., Dutchak, M., Korobeynikova, L., Nikonorov, D., & Korobeinikova, I. (2019). The psychophysiological state of athletes with different levels of aggression. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 19(1S), 62-66. https://doi.org/10.14589/ido.19.1S.10
Tyshchenko, V., Cherednichenko, I., & Lytvynenko, O. (2019). The concept of building control for certain components of the system for training handball players. Journal of Physical Education and Sport, 19, 1380-1385. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s4200 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s4200
Syrmpas, I., & Bekiari, A. (2018). Differences between leadership style and verbal aggressiveness profile of coaches and the satisfaction and goal orientation of young athletes. Journal of Physical Education and Sport, 18, 1008-1015. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s2149 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s2149
Petrovska, T., Sova, V., Khmelnitska, I., Borysova, O., Imas, Y., Malinovskyi, A., & Tereschenko, L. (2020). Research of football coach’s professionally important qualities in football player’s perception. Journal of Physical Education and Sport, 20, 435-440. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1063 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1063
Demirci, N., & Phytanza, D. T. P. (2021). Investigation of obesity, physical activity and sedentary behaviors of individuals with and without autism spectrum disorder during the COVID-19 pandemic process. JUMORA: JurnalModerasiOlahraga, 1(02), 45-55. https://doi.org/10.53863/mor.v1i02.220 DOI: https://doi.org/10.53863/mor.v1i02.220
Phytanza, D. T. P., Burhaein, E., & Pavlovic, R. (2021). Gross motor skills levels in children with autism spectrum disorder during the covid-19 pandemic. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 9(4), 738-745. https://doi.org/10.13189/saj.2021.090418 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2021.090418
Van Rossum, J. H. (1996). Psychological characteristics of elite athletes according to top level coaches. High ability studies, 7(1), 15-23. https://doi.org/10.1080/0937445960070103 DOI: https://doi.org/10.1080/0937445960070103
Durand-Bush, N., & Salmela, J. H. (2002). The development and maintenance of expert athletic performance: Perceptions of world and olympic champions. Journal of Applied Sport Psychology, 14(3), 154-171. https://doi.org/10.1080/10413200290103473 DOI: https://doi.org/10.1080/10413200290103473
Rahman, M. H., & Islam, M. S. (2021). Immediate effect of mental imagery training on accuracy of basketball free-throws in Bangladesh. Journal of Advances in Sports and Physical Education, 4(4), 68-72. https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004 DOI: https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004
Menegassi, V. M., Rechenchosky, L., Borges, P. H., Nazario, P. F., Carneiro, A. F., Fiorese, L., & Rinaldi, W. (2018). Impact of motivation on anxiety and tactical knowledge of young soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 18(1), 170-174. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01022 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01022
Purwanto, P., Lumintuarso, R., & Burhaein, E. (2021). Impact of Running Techniques through the Sprint Ability in Athletes during the COVID-19 Pandemic. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 9(4), 717–724. https://doi.org/10.13189/saj.2021.090416 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2021.090416
Sheldon, K. M., Zhaoyang, R., & Williams, M. J. (2013). Psychological need-satisfaction, and basketball performance. Psychology of Sport and Exercise, 14(5), 675-681. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2013.05.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2013.05.006
Burhaein, E., Phytanza, D. T. P., & Demirci, N. (2020). The development and validation of a revised Friendship Activity Scale and Adjective Checklist for use in the Indonesian Unified Sports program. International Sports Studies, 42(e), 18-28. https://doi.org/10.30819/iss.42-e.03 DOI: https://doi.org/10.30819/iss.42-e.03
Katsikas, C., Argeitaki, P., & Smirniotou, A. (2009). Performance strategies of Greek track and field athletes. Journal Biology of Exercise, 5(1), 29-38. https://doi.org/10.4127/jbe.2009.0023 DOI: https://doi.org/10.4127/jbe.2009.0023
Mahoney, M. J., Gabriel, T. J., & Perkins, T. S. (1987). Psychological skills and exceptional athletic performance. The sport psychologist, 1(3), 181-199. https://doi.org/10.1123/tsp.1.3.181 DOI: https://doi.org/10.1123/tsp.1.3.181
Makarowski, R. (2013). Aggressiveness in sport-measurement method. Journal of Physical Education and Sport, 13(3), 278.https://doi.org/10.7752/jpes.2013.03046 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2013.03046
Si, G., Duan, Y., Li, H. Y., & Jiang, X. (2011).An exploration into socio-cultural meridians of Chinese athletes’ psychological training. Journal of Clinical Sport Psychology, 5(4), 325-338. https://doi.org/10.1123/jcsp.5.4.325 DOI: https://doi.org/10.1123/jcsp.5.4.325
Champ, F. M., Ronkainen, N. J., Littlewood, M. A., & Eubank, M. (2020). Supporting identity development in talented youth athletes: Insights from existential and cultural psychological approaches. Journal of Sport Psychology in Action, 11(4), 219-232. https://doi.org/10.1080/21520704.2020.1825027 DOI: https://doi.org/10.1080/21520704.2020.1825027
Shrivastava, Y. (2013). A comparison of sports psychological skills of male and female judo players. Indian Journal of Physical Education, Sports and Applied Sciences, 3(4), 5-9. Retrieved from: https://sportscientistsviews.com/
Parnabas, V. (2015). Identifying the gender differences on the level of competitive state anxiety and sport performance among track and field athletes. The International Journal of Indian Psychology, 2(1), 23-29. Retrieved from: https://ijip.in/
Karamousalidis, G., Bebetsos, E., & Laparidis, K. (2006). Psychological skills of Greek basketball players. Inquiries in Sport & Physical Education, 4(3), 442-448. Retrieved from: https://journals.lib.uth.gr/index.php/inquiries
Forsyth, J. J., Jones, J., Duval, L., & Bambridge, A. (2019). Opportunities and barriers that females face for study and employment in sport. Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education, 24, 80-89. https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2019.01.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2019.01.005
Monteiro, N. M., Balogun, S. K., & Oratile, K. N. (2014). Managing stress: the influence of gender, age and emotion regulation on coping among university students in Botswana. International journal of adolescence and youth, 19(2), 153-173. https://doi.org/10.1080/02673843.2014.908784 DOI: https://doi.org/10.1080/02673843.2014.908784
Matsumoto, D., & Juang, L. (1996). Culture and psychology. Pacific Grove, 266-270. Retrieved from https://books.google.co.in/
Bouchard Jr, T. J., & McGue, M. (2003). Genetic and environmental influences on human psychological differences. Journal of neurobiology, 54(1), 4-45. https://doi.org/10.1002/neu.10160 DOI: https://doi.org/10.1002/neu.10160
Rahimizadeh, M., Arabnarmi, B., Mizany, M., & Shahbazi, M. (2011). Determining the difference of aggression in Male & Female, athlete and non-athlete students. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 30, 2264-2267. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.10.442 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.10.442
Ullah, H., & Iftikhar, S. (2021). Gender differences and aggression: a comparative study of young and adult athletes. Journal of Social Research Development, 2(1), 49-53. https://doi.org/10.53664/JSRD/02-01-2021-05-49-53 DOI: https://doi.org/10.53664/JSRD/02-01-2021-05-49-53
Nixon, H. L. (1997). Gender, sport, and aggressive behavior outside sport. Journal of Sport and Social Issues, 21(4), 379-391. https://doi.org/10.1177/019372397021004005 DOI: https://doi.org/10.1177/019372397021004005
Fletcher, D., & Wagstaff, C. R. (2009). Organizational psychology in elite sport: Its emergence, application and future. Psychology of sport and exercise, 10(4), 427-434. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.03.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.03.009
Lau, P. W., Cheung, M. W., & Ransdell, L. (2007). Sport identity and sport participation: A cultural comparison between collective and individualistic societies. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 5(1), 66-81. https://doi.org/10.1080/1612197X.2008.9671813 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2008.9671813
Coakley, J., & White, A. (1992). Making decisions: Gender and sport participation among British adolescents. Sociology of sport journal, 9(1), 20-35. https://doi.org/10.1123/ssj.9.1.20 DOI: https://doi.org/10.1123/ssj.9.1.20
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ahmad Jabbar Abiyra, Sandeep Tiwari, Sandhya Tiwari, Mir Ahsan Ul Haq
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
