Покращення показників дихальної функції та витривалості серцево-судинної системи за допомогою інтервенції з інтенсивної практики йоги: Комплексне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.14Ключові слова:
інтервенція з практики йоги, дихальна функція, витривалість серцево-судинної системи, фізична підготовленість, студенти бакалавратуАнотація
Історія питання. Оптимальні показники дихальної функції та витривалості серцево-судинної системи є невід’ємною частиною загального стану здоров’я та спортивної продуктивності. Інтервенції з практики йоги розглядаються як потенційна стратегія для поліпшення фізіологічних і фізичних параметрів. Такі показники не лише розкривають потенціал людського організму, але й відіграють ключову роль у досягненні високих спортивних результатів.
Мета дослідження. Метою цього дослідження була оцінка ефективності структурованого режиму занять йогою щодо покращення показників дихальної функції та витривалості серцево-судинної системи у молодих чоловіків, а також висвітлення ролі йоги як додаткового підходу до підвищення рівня фізичної підготовленості.
Матеріали та методи. Сорок (N=40) студентів бакалаврату чоловічої статі (віком від 18 до 25 років) були розподілені методом рандомізації на експериментальну (n=20) та контрольну (n=20) групи. Експериментальне дослідження було зосереджено на оцінці показників життєвої ємності легень (ЖЄЛ), часу затримки дихання на позитивному та негативному рівнях (ПЧЗД та НЧЗД), пікфлоуметрії (ПФМ) — методика діагностики функції зовнішнього дихання, яка визначає пікову об’ємну швидкість видиху, а також витривалості серцево-судинної системи (ВССС). Застосовуючи аналітичний дослідницький підхід, було впроваджено модель рандомізованого передтестового та післятестового контрольованого дослідження в групах. Експериментальна група щоденно займалась йогою під наглядом сертифікованих інструкторів, включаючи виконання різних типів асан, технік пранаями та медитації, тоді як контрольна група дотримувалась свого звичного способу життя. Оцінка параметрів дихання та витривалості серцево-судинної системи до і після інтервенції проводилася шляхом застосування стандартизованих тестів. Статистичні методи аналізу, включаючи тест Левене на визначення критерію нормальності та використання t-критерію парних вибірок для внутрішньогрупових порівнянь, проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS (IBM, версія 25, Чикаго). Експеримент тривав шість тижнів, рівень значущості був встановлений на рівні α = 0,05.
Результати. Аналіз із використанням t-критерію парних вибірок продемонстрував значні покращення показників в експериментальній групі: ЖЄЛ t(19) = 4,96, p <0,000; ПЧЗД t(19) = 6,34, p <0,000; НЧЗД t(19) = 4,18, p <0,001; ПФМ t(19) = 7,02, p <0,000; а також ВССС t(19) = 3,96, p <0,001. Натомість у контрольній групі суттєвих змін не спостерігалось.
Висновки. Результати дослідження підкреслюють ефективність інтервенції з виконання шеститижневих занять йогою з метою зміцнення дихальної функції та витривалості серцево-судинної системи серед молодих чоловіків. Інтеграція йоги до режиму щоденних фізичних вправ має значні переваги щодо покращення показників фізичної підготовленості.
Завантаження
Посилання
WHO (n.d.). Air pollution. World Health Organization. Retrieved May 22, 2024, from https://www.who.int/health-topics/air-pollution#tab=tab_1
UNEP (2021). Pollution action note. United Nations Environment Programme (UNEP). Retrieved May 22, 2024, from https://www.unep.org/interactives/air-pollution-note/
Balaguru, P., Selvakumar, S., & Divya, R. (2022). Effect of pranayama training on vital capacity, respiratory pressures, and respiratory endurance of young healthy volunteers. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 12(2), 173-173.
Beutler, E., Beltrami, F. G., Boutellier, U., & Spengler, C. M. (2016). Effect of regular yoga practice on respiratory regulation and exercise performance. PloS one, 11(4), e0153159. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0153159 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0153159
Kothari, R., Mittal, G., A, P., & Bokariya, P. (2023). Exploring the effect of yoga on exercise endurance as assessed by cardiorespiratory efficiency tests in exercise physiology laboratory: a pilot study. Cureus, 15(4), e38283. https://doi.org/10.7759/cureus.38283 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.38283
Seltmann, C. L., Killen, L. G., Green, J. M., O’Neal, E. K., Swain, J. C., & Frisbie, C. M. (2020). Effects of 3 weeks yogic breathing practice on ventilation and running economy. International journal of exercise science, 13(2), 62-74.
Santaella, D. F., Devesa, C. R., Rojo, M. R., Amato, M. B., Drager, L. F., Casali, K. R., Montano, N., & Lorenzi-Filho, G. (2011). Yoga respiratory training improves respiratory function and cardiac sympathovagal balance in elderly subjects: A randomised controlled trial. BMJ Open, 1(1), e000085. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2011-000085 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2011-000085
Cameron, A. (2023). The History of Yoga. The Histories, 17(1), Article 8. Available at: https://digitalcommons.lasalle.edu/the_histories/vol17/iss1/8
Pramanik, T. N., Rahaman, A., Pramanick, S., Chowdhuri, P., & Dutta, R. (2024). An in-depth analysis of multisensory reaction time disparities between yogic and non-yogic practitioners. Physical Education Theory and Methodology, 24(2), 283-289. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.13 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.13
Sonwane, T. D., & Mishra, N. V. (2016). Study of effects of yoga and pranayam on human reaction time and certain physiological parameters in normal and hypertensive subjects. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 6(4), 323-328. https://doi.org/10.5455/njppp.2016.6.04022016136 DOI: https://doi.org/10.5455/njppp.2016.6.04022016136
Islam, M. S., Rahman, M. H., & De, A. (2020). Exercising with face mask during the pandemic: A qualitative analysis. Saudi Journal of Sports Medicine, 20(3), 59-63. https://doi.org/10.4103/sjsm.sjsm_37_20 DOI: https://doi.org/10.4103/sjsm.sjsm_37_20
Ardejani, S. D., & Saleem, S. N. (2022). Respiratory physiology in swimming and diving: a review. Biomedical Science, 4(3), 1861-1867. https://doi.org/10.38125/OAJBS.000454
David, S., & Sharma, S. (2023). Vital capacity - StatPearls - NCBI bookshelf. National Center for Biotechnology Information. Retrieved May 22, 2024, from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541099/
Bhatti, U., Rani, K., & Memon, M. Q. (2014). Variation in lung volumes and capacities among young males in relation to height. Journal of Ayub Medical College, Abbottabad : JAMC, 26(2), 200-202.
Lutfi, M. F. (2017). The physiological basis and clinical significance of lung volume measurements. Multidisciplinary Respiratory Medicine, 12(3), 1-12. https://doi.org/10.4081/mrm.2017.220 DOI: https://doi.org/10.1186/s40248-017-0084-5
Martinez-Pitre, P. J., Sabbula, B. R., & Cascella, M. (2023). Restrictive lung disease - StatPearls - NCBI bookshelf. National Center for Biotechnology Information. Retrieved May 22, 2024, from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560880/
Taneja, S., & Bose, J. (2019). Comparative analysis of vital capacities of athletes, singers and other students of age 13-14 years: A cross-sectional observational study. Journal of Emerging Investigators, 2, 1-6. https://doi.org/10.59720/19-059 DOI: https://doi.org/10.59720/19-059
Mazic, S., Lazovic, B., Djelic, M., Suzic-Lazic, J., Djordjevic-Saranovic, S., Durmic, T., Soldatovic, I., Zikic, D., Gluvic, Z., & Zugic, V. (2015). Respiratory parameters in elite athletes – does sport have an influence? Revista Portuguesa de Pneumologia (English Edition), 21(4), 192-197. https://doi.org/10.1016/j.rppnen.2014.12.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rppnen.2014.12.003
Birkel, D. A., & Edgren, L. (2000). Hatha yoga: improved vital capacity of college students. Alternative therapies in health and medicine, 6(6), 55-63.
Kondam, A., Chandrasekhar, M., Punita, P., Varadharaju, B., Suresh, M., & Karthik, S. (2015). Combined effects of pranayama and suryanamaskar on dynamic spirometric values in normal young subject. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 5(2), 79-84. https://doi.org/10.5455/njppp.2015.5.020920141 DOI: https://doi.org/10.5455/njppp.2015.5.020920141
Rowden, A. (2023). Normal respiration rate: For adults and all ages, and how to measure. Medical and health information. Retrieved May 23, 2024, from https://www.medicalnewstoday.com/articles/324409
Singh, G., Tee, A., Trakoolwilaiwan, T., Taha, A., & Olivo, M. (2020). Method of respiratory rate measurement using a unique wearable platform and an adaptive optical-based approach. Intensive care medicine experimental, 8(1), 15. https://doi.org/10.1186/s40635-020-00302-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s40635-020-00302-6
Migliaccio, G. M., Russo, L., Maric, M., & Padulo, J. (2023). Sports performance and breathing rate: what is the connection? a narrative review on breathing strategies. Sports (Basel, Switzerland), 11(5), 103. https://doi.org/10.3390/sports11050103 DOI: https://doi.org/10.3390/sports11050103
Kumar, S., & Tak, M. K. (2021). Effect of yogic training on respiratory rate of college students. International Journal of Economic Perspectives, 15(1), 708-713.
Ideguchi, H., Ichiyasu, H., Fukushima, K., Okabayashi, H., Akaike, K., Hamada, S., Nakamura, K., Hirosako, S., Kohrogi, H., Sakagami, T., & Fujii, K. (2021). Validation of a breath-holding test as a screening test for exercise-induced hypoxemia in chronic respiratory diseases. Chronic respiratory disease, 18, 14799731211012965. https://doi.org/10.1177/14799731211012965 DOI: https://doi.org/10.1177/14799731211012965
Hedhli, A., Slim, A., Ouahchi, Y., Mjid, M., Koumenji, J., CheikhRouhou, S., Toujani, S., & Dhahri, B. (2021). Maximal voluntary breath-holding tele-inspiratory test in patients with chronic obstructive pulmonary disease. American journal of men’s health, 15(3), 15579883211015857. https://doi.org/10.1177/15579883211015857 DOI: https://doi.org/10.1177/15579883211015857
Yildiz, A., Mustafaoglu, R., & Dincer, S. (2020). Investigation of the relationship between breath retention time and blood parameters in stroke patients. European Respiratory Journal, 56(suppl 64) 3081. https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2020.3081 DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2020.3081
Fernández, F. D. A., Sereno, D., Turner, A. P., González-Mohíno, F., & González-Ravé, J. M. (2022). Effects of apnoea training on aerobic and anaerobic performance: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in physiology, 13, 964144. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.964144 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.964144
Singh, L. S., Singh, S. O., Devi, O. P., Singh, W. J., & Singh, S. S. (2022). Effect of pranayama exercise on breath-holding capacity of soccer players. International Journal of Disabilities Sports and Health Sciences, 5(2), 97-105. https://doi.org/10.33438/ijdshs.1172462 DOI: https://doi.org/10.33438/ijdshs.1172462
DeVrieze, B. W., Modi, P., & Giwa, A. O. (2023). Peak flow rate measurement - StatPearls - NCBI bookshelf. National Center for Biotechnology Information. Retrieved May 23, 2024, from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459325/
Mackała, K., Kurzaj, M., Okrzymowska, P., Stodółka, J., Coh, M., & Rożek-Piechura, K. (2019). The effect of respiratory muscle training on the pulmonary function, lung ventilation, and endurance performance of young soccer players. International journal of environmental research and public health, 17(1), 234. https://doi.org/10.3390/ijerph17010234 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17010234
Kurtoğlu, A., Eken, Ö., Aydın, E., Çar, B., & Nobari, H. (2024). The impact of strategic napping on peak expiratory flow and respiratory function in young elite athletes. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 16, 41 1-11. https://doi.org/10.1186/s13102-024-00842-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-024-00842-4
Lydia. P,, G. M., & Latha, R. (2019). Variations in PEFR among sports persons of different types of sports activities and their relationship with BMI. International Journal of Physiology, 7(3), 76-79. https://doi.org/10.37506/ijop.v7i3.124 DOI: https://doi.org/10.37506/ijop.v7i3.124
Agnihotri, S., Kant, S., Mishra, S. K., & Singh, R. (2016). Efficacy of yoga in mild to moderate persistent chronic bronchial asthma. Indian Journal of Traditional Knowledge, 15(2), 337-340.
Abel, A. N., Lloyd, L. K., & Williams, J. S. (2013). The effects of regular yoga practice on pulmonary function in healthy individuals: a literature review. Journal of alternative and complementary medicine, 19(3), 185-190. https://doi.org/10.1089/acm.2011.0516 DOI: https://doi.org/10.1089/acm.2011.0516
Reza, M. N., Rahman, M. H., Islam, M. S., Mola, D. W., & Andrabi, S. M. H. (2024). Assessment of motor fitness metrics among athletes in different sports: An original research. Physical Education Theory and Methodology, 24(1), 47-55. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.06 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.06
Sovová, E., Čajka, V., Pastucha, D., Malinčíková, J., Radová, L., & Sovová, M. (2015). Positive effect of yoga on cardiorespiratory fitness: A pilot study. International journal of yoga, 8(2), 134–138. https://doi.org/10.4103/0973-6131.158482 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.158482
Satheesh, R., & Bindu, C. B. (2020). Pranayama improves cardio-respiratory efficiency and physical endurance in young healthy volunteers. International Journal of Research in Medical Sciences, 8(7), 2421-2425. https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20202580 DOI: https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20202580
Fox, E. L., Billings, C. E., Bartels, R. L., Bason, R., & Mathews, D. (1973). Fitness standards for male college students. Internationale Zeitschrift Fur Angewandte Physiologie Einschliesslich Arbeitsphysiologie, 31(3), 231-236. https://doi.org/10.1007/BF00697601 DOI: https://doi.org/10.1007/BF00697601
Bagade, A., Bhonde, M., & Dhokane, N. (2018). Effect of pranayama on respiratory endurance in young adults. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 8(8), 1175-1178. https://doi.org/10.5455/njppp.2018.8.0301028042018 DOI: https://doi.org/10.5455/njppp.2018.8.0301028042018
Oza, D. N., Patel, T. A., & Verma, R. J. (2019). Role of yogic practices in individuals with hypertension and low-peak expiratory flow rate (PEFR) of ahmedabad city. Indian Journal of Traditional Knowledge, 18(3), 89-594.
Kaur, G., & Mithlesh (2023). Comparison of cardio respiratory endurance through Harvard step test among boys and girls in Punjabi University, Patiala. International Journal of Physiology, Nutrition and Physical Education, 8(2), 280-281. https://doi.org/10.22271/journalofsport.2023.v8.i2d.2812 DOI: https://doi.org/10.22271/journalofsport.2023.v8.i2d.2812
Jothipriya, P., & Thanigaikoumarane, K. (2013). Effect of selected yogic kriya, bandha, and pranayama on vital capacity and breath holding time of sai students of pondicherry state. International Journal of Innovative Research & Development, 2(7), 225-228.
Yadav, R. K., & Das, S. (2001). Effect of yogic practice on pulmonary functions in young females. Indian J PhysiolPharmacol, 45(4), 493-496.
Karthik, P. S., Chandrasekhar, M., Ambareesha, K., & Nikhil, C. (2014). Effect of pranayama and suryanamaskar on pulmonary functions in medical students. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR, 8(12), BC04-BC6. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/10281.5344 DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/10281.5344
Sivapriya, D. V., & Veerapandian, S. (2017). Effect of bhastrika pranayama on respiratory muscle function. Indian Journal of Clinical Anatomy and Physiology, 4(3), 361-363
Baghel, P., & Shamkuwar, S. (2017). Physiological review of qualitative impact of pranayama on respiration. International Journal of Innovation and Research in Educational Sciences, 4(1), 105-107.
Yamamoto-Morimoto, K., Horibe, S., Takao, R., & Anami, K. (2019). Positive effects of yoga on physical and respiratory functions in healthy inactive middle-aged people. International journal of yoga, 12(1), 62-67. https://doi.org/10.4103/ijoy.IJOY_10_18 DOI: https://doi.org/10.4103/ijoy.IJOY_10_18
Arumugam, S., & Anuja, P. (2016). Impact of yoga breathing exercises on total lung capacity among women soccer players. International Journal of Recent Research and Applied Studies, 3(10), 98-100.
Arulmozhi, S., Sheela, P. P., & Maruthy, K. N. (2018). Effect of pranayama on respiratory muscle strength in chronic asthmatics. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 8(12), 1700-1703.
Vedala, S. R., Mane, A. B., & Paul, C. N. (2014). Pulmonary functions in yogic and sedentary population. International journal of yoga, 7(2), 155-159. https://doi.org/10.4103/0973-6131.133904 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.133904
Bhagel, P., Pathak, A., Chosphel, T., Kumar, R., Halder, K., & Saha, M. (2022). Effect of yogic intervention on pulmonary function in physically fit individuals: A pilot study. International Journal of Physiology, Nutrition and Physical Education, 7(1), 297-303. https://doi.org/10.22271/journalofsport.2022.v7.i1e.2487 DOI: https://doi.org/10.22271/journalofsport.2022.v7.i1e.2487
Vallimurugan, V., & Vidhya, B. (2024). Effects of yogic practices on selected health related physical fitness components of college women. International Journal of Research Publication and Reviews, 5(5), 9932-9935.
Malik, S., Singh, M., & Goel, A. (2015). Effect of 4-week yogic practices on cardiovascular endurance and body composition of university level girls. International Journal of Research Pedagogy and Technology in Education and Movement Sciences, 4(4), 1-5. https://doi.org/10.55968/ijems.v4i04.139
Tran, M.D., Holly, R.G., Lashbrook, J., & Amsterdam, E.A. (2001). Effects of hatha yoga practice on the health-related aspects of physical fitness. Preventive Cardiology,4(4), 165-170. https://doi.org/10.1111/j.1520-037X.2001.00542.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1520-037X.2001.00542.x
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Tarak Nath Pramanik, Aminur Rahaman, Md. Hamidur Rahman, Akash Shukla, Punam Pradhan
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
