Оцінка рівня кардіореспіраторної підготовленості студентів коледжу: Порівняльний аналіз груп, які займаються баскетболом та футболом
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.10Ключові слова:
студенти коледжу, футбол, баскетбол, кардіореспіраторна підготовленістьАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було проведення порівняльного аналізу показників кардіореспіраторної підготовленості серед студентів чоловічої статі, які займаються футболом та баскетболом.
Матеріали та методи. Проведено поперечне дослідження з обсягом вибірки 60 студентів, розділених на дві групи: 30 студентів з баскетбольного класу та 30 студентів з футбольного класу. Середній вік студентів у футбольному класі становив 22,03 ± 0,81 роки, тоді як у баскетбольному — 22,07 ± 0,74. Усі учасники дослідження були чоловічої статі з категорії активного прошарку та навчалися на 4 і 6 семестрах, що еквівалентно студентам другого і третього курсів. Рівень кардіореспіраторної підготовленості оцінювали за допомогою бігового тесту Купера на 1,5 милі або 2,4 км. Аналіз даних проведено із застосуванням двостороннього критерію для незалежних вибірок з метою визначення відмінностей між двома групами на рівні значущості менше 5% (p<0,05). Перед застосуванням t-критерію, було оцінено перевірку даних на нормальність (критерій нормальності) за допомогою тесту Шапіро-Вілка, а однорідність визначено із використанням статистики Левене, з рівнем значущості вище 5% (p>0,05).
Результати. Результати дослідження свідчать про те, що студенти футбольного класу мали вищий показник VO₂max (максимальне споживання кисню) (42,54 ± 5,40) порівняно зі студентами баскетбольного класу (37,86 ± 5,62), демонструючи статистично значущу різницю (p = 0,002).
Висновки. В ході дослідження встановлено значну різницю в рівнях кардіореспіраторної підготовленості між групами студентів, які займаються футболом і баскетболом у межах студентського містечка.
Завантаження
Посилання
Farley, J. B., Stein, J., Keogh, J. W. L., Woods, C. T., & Milne, N. (2020). The Relationship Between Physical Fitness Qualities and Sport-Specific Technical Skills in Female, Team-Based Ball Players: A Systematic Review. Sports Medicine-Open, 6, 1-20. DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-020-00245-y
Puchalska-Sarna, A., Baran, R., Kustra, M., Pop, T., Herbert, J., & Baran, J. (2022). The Level and Factors Differentiating the Physical Fitness of Adolescents Passively and Actively Resting in South-Eastern Poland-A Pilot Study. Children (Basel, Switzerland), 9(9). https://doi.org/10.3390/children9091341 DOI: https://doi.org/10.3390/children9091341
Xiao, W., Soh, K. G., Wazir, M. R. W. N., Talib, O., Bai, X., Bu, T., Sun, H., Popovic, S., Masanovic, B., & Gardasevic, J. (2021). Effect of Functional Training on Physical Fitness Among Athletes: A Systematic Review. In Frontiers in physiology, 12, 738878. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.738878 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.738878
Kariyawasam, A., Ariyasinghe, A., Rajaratnam, A., & Subasinghe, P. (2019). Comparative study on skill and health related physical fitness characteristics between national basketball and football players in Sri Lanka. BMC Research Notes, 12(1), 397. https://doi.org/10.1186/s13104-019-4434-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13104-019-4434-6
Zheng, W., Shen, H., Belhaidas, M. B., Zhao, Y., Wang, L., & Yan, J. (2023). The Relationship between Physical Fitness and Perceived Well-Being, Motivation, and Enjoyment in Chinese Adolescents during Physical Education: A Preliminary Cross-Sectional Study. Children (Basel, Switzerland), 10(1). https://doi.org/10.3390/children10010111 DOI: https://doi.org/10.3390/children10010111
Xiang, M., Gu, X., Jackson, A., Zhang, T., Wang, X., & Guo, Q. (2017). Understanding adolescents’ mental health and academic achievement: Does physical fitness matter? School Psychology International, 38(6), 647-663. DOI: https://doi.org/10.1177/0143034317717582
Bompa, T. O. (2012). Theory and Methodol of Training. Kendall/Hunt Publishing Company.
Blair, S. N., Cheng, Y., & Holder, J. S. (2001). Is physical activity or physical fitness more important in defining health benefits? Medicine and Science in Sports and Exercise, 33(6 Suppl), S379-99. https://doi.org/10.1097/00005768-200106001-00007 DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200106001-00007
Janssen, I., & Leblanc, A. G. (2010). Systematic review of the health benefits of physical activity and fitness in school-aged children and youth. The International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 7, 40. https://doi.org/10.1186/1479-5868-7-40 DOI: https://doi.org/10.1186/1479-5868-7-40
Ross, R., Blair, S. N., Arena, R., Church, T. S., Després, J.-P., Franklin, B. A., Haskell, W. L., Kaminsky, L. A., Levine, B. D., Lavie, C. J., Myers, J., Niebauer, J., Sallis, R., Sawada, S. S., Sui, X., & Wisløff, U. (2016). Importance of Assessing Cardiorespiratory Fitness in Clinical Practice: A Case for Fitness as a Clinical Vital Sign: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 134(24), e653-e699. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000461 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000461
Raghuveer, G., Hartz, J., Lubans, D. R., Takken, T., Wiltz, J. L., Mietus-Snyder, M., Perak, A. M., Baker-Smith, C., Pietris, N., & Edwards, N. M. (2020). Cardiorespiratory Fitness in Youth: An Important Marker of Health: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 142(7), e101-e118. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000866 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000866
Chang, H. C., & Jui-Fu, C. (2011). The relationship between physical education performance, fitness tests and academic achievement in elementary school. The International Journal of Sport and Society, 2(1), 65. DOI: https://doi.org/10.18848/2152-7857/CGP/v02i01/54058
Singh, A., Uijtdewilligen, L., Twisk, J. W. R., van Mechelen, W., & Chinapaw, M. J. M. (2012). Physical activity and performance at school: a systematic review of the literature including a methodological quality assessment. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, 166(1), 49-55. https://doi.org/10.1001/archpediatrics.2011.716 DOI: https://doi.org/10.1001/archpediatrics.2012.337
Sardinha, L. B., Marques, A., Minderico, C., Palmeira, A., Martins, S., Santos, D. A., & Ekelund, U. (2016). Longitudinal Relationship between Cardiorespiratory Fitness and Academic Achievement. Medicine and Science in Sports and Exercise, 48(5), 839-844. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000830 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000830
Capili, B. (2021). Cross-Sectional Studies. The American Journal of Nursing, 121(10), 59-62. https://doi.org/10.1097/01.NAJ.0000794280.73744.fe DOI: https://doi.org/10.1097/01.NAJ.0000794280.73744.fe
Kesmodel, U. S. (2018). Cross-sectional studies - what are they good for? Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 97(4), 388-393. https://doi.org/10.1111/aogs.13331 DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.13331
Wang, X., & Cheng, Z. (2020). Cross-Sectional Studies: Strengths, Weaknesses, and Recommendations. Chest, 158(1S), S65-S71. https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.03.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.03.012
Wood, R. (2008). Cooper 1.5 mile / 2.4 km Run Test. Topend Sports Website. https://www.topendsports.com/testing/tests/2-4-km-run.htm, Accessed 15 April 2024
Stojanović, E., Stojiljković, N., Scanlan, A. T., Dalbo, V. J., Berkelmans, D. M., & Milanović, Z. (2018). The Activity Demands and Physiological Responses Encountered During Basketball Match-Play: A Systematic Review. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 48(1), 111-135. https://doi.org/10.1007/s40279-017-0794-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-017-0794-z
Koryahin, V. (2022). Assessment of Training Loads of Highly Qualified Basketball Players. Physical Education Theory and Methodology, 22(3s), S137-S141. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.19. DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.19
Salafi, M. I. E., Suherman, W. S., Suhartini, B., Antoni, M. S., Pratama, K. W., Nurfadhila, R., Nugroho, W., & Miftachurohmah, Y. (2023). Design, Validation, and Reliability of a Basketball Skill and Performance Test Instrument in Adolescent Player. Physical Education Theory and Methodology, 23(5), 668-677. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.03 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.03
Turner, A. N., & Stewart, P. F. (2014). Strength and conditioning for soccer players. Strength & Conditioning Journal, 36(4), 1-13. DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000054
Hulton, A. T., Malone, J. J., Clarke, N. D., & MacLaren, D. P. M. (2022). Energy Requirements and Nutritional Strategies for Male Soccer Players: A Review and Suggestions for Practice. Nutrients, 14(3). https://doi.org/10.3390/nu14030657 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14030657
Bangsbo, J. (2014). Physiological Demands of Football. Sports Science, 27(125), 1-6.
Schumacher, Y. O., Schmid, A., Grathwohl, D., Bültermann, D., & Berg, A. (2002). Hematological indices and iron status in athletes of various sports and performances. Medicine and Science in Sports and Exercise, 34(5), 869–875. DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200205000-00022
Walker, H. K., Hall, W. D., & Hurst, J. W. (1990). Clinical methods: the history, physical, and laboratory examinations.
Wilber, R. L. (2002). Detection of DNA-recombinant human epoetin-alfa as a pharmacological ergogenic aid. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 32(2), 125-142. https://doi.org/10.2165/00007256-200232020-00004 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200232020-00004
Noriega de la Colina, A., Morris, T. P., Kramer, A. F., Kaushal, N., & Geddes, M. R. (2024). Your move: A precision medicine framework for physical activity in aging. Npj Aging, 10(1), 16. https://doi.org/10.1038/s41514-024-00141-9 DOI: https://doi.org/10.1038/s41514-024-00141-9
Thapa, R. K., Kumar, G., Raizada, S., & Bagchi, A. (2023). Effects of Contrast Training with Two Sessions Weekly Frequency on Physical Fitness of University-Level Male Soccer Players. Physical Education Theory and Methodology, 23(6), 886–893. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.10 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.10
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Dian Noer Anggita Arrum, Tomoliyus, Abdul Alim, Yulvia Miftachurochmah
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
