Порівняння змін складу тіла та безконтактних травм опорно-рухового апарату серед професійних швидких боулерів у крикеті першого рівня
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.18Ключові слова:
швидкий боулінг, травма опорно-рухового апарату, склад тіла, маса тіла без жиру (FFM), тренувальне навантаженняАнотація
Історія питання. Швидкий боулінг є найуразливішою до травм позицією в крикеті через багаторазові високоінтенсивні маневри. У попередніх дослідженнях швидких боулерів для визначення етіології травм брали до уваги антропометричні, біомеханічні та кінезіологічні фактори.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було перспективне вивчення зв’язку параметрів складу тіла із частотою травм опорно-рухового апарату серед швидких боулерів у крикеті.
Матеріали та методи. Загалом у дослідженні взяли участь 44 здорові професійні швидкі боулери чоловічої статі (N=44; вік: 22,89±4,5 року; зріст: 176±9 см; маса тіла: 76,34±8,09 кг; ІМТ: 21,4±3,1) з різних академій крикету. Перед початком сезону крикету в Індії (зазвичай у середині вересня) їх оцінювали за антропометричними характеристиками, складом тіла та рівнем аеробної підготовленості. Реєстрували будь-яку безконтактну спортивну травму, яка зумовлює значні втрати часу протягом сезону, з подальшою оцінкою зміни стану складу тіла серед травмованих і нетравмованих швидких боулерів.
Результати. За результатами дослідження було встановлено, що найпоширенішою травмою (05/12) є травма підколінного сухожилля. Травма нижнього (поперекового) відділу спини відповідала найвищому ступеню тяжкості із втратою часу 48 матчів. Травмовані швидкі боулери проходили більший обсяг тренувань (годин/день; p=0,009) до випадків травмування, були значно важчими та мали більший об’єм загального вмісту води в організмі. За час від передсезонного до післясезонного періоду всі швидкі боулери набрали значний обсяг маси тіла без жиру (FFM).
Висновки. Більше тренувальне навантаження та більша вага тіла були пов’язані з більшим ризиком травмування серед швидких боулерів. Для точного прогнозування ризику травмування серед швидких боулерів у крикеті необхідно проводити подальші дослідження з урахуванням інших прогностичних факторів складу тіла та психомоторного навчання.
Завантаження
Посилання
Olivier, B., Stewart, A., Taljaard, T., Burger, E., Brukner, P., Orchard, J., Gray, J., Botha, N., & Mckinon, W. (2015). Extrinsic and intrinsic factors associated with non-contact injury in adult pace bowlers: a systematic review protocol. JBI Database of Systematic Reviews and Implementation Reports, 13(1). https://doi.org/10.11124/jbisrir-2015-1387 DOI: https://doi.org/10.11124/jbisrir-2015-1387
Dennis, R., Farhart, P., Clements, M., & Ledwidge, H. (2004). The relationship between fast bowling workload and injury in first-class cricketers: A pilot study. Journal of Science and Medicine in Sport, 7(2). https://doi.org/10.1016/S1440-2440(04)80014-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S1440-2440(04)80014-8
Dennis, R. J., Finch, C. F., & Farhart, P. J. (2005). Is bowling workload a risk factor for injury to Australian junior cricket fast bowlers? British Journal of Sports Medicine, 39(11). https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.018515 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.018515
Dovbysh, T., Reid, D., & Shackel, D. (2021). Injury incidence within male elite New Zealand cricket from the early T20 era: 2009-2015. BMJ Open Sport and Exercise Medicine, 7(4). https://doi.org/10.1136/bmjsem-2021-001168 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2021-001168
Orchard, J. W., Blanch, P., Paoloni, J., Kountouris, A., Sims, K., Orchard, J. J., & Brukner, P. (2015). Fast bowling match workloads over 5-26 days and risk of injury in the following month. Journal of Science and Medicine in Sport, 18(1). https://doi.org/10.1016/j.jsams.2014.09.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2014.09.002
Constable, M., Wundersitz, D., Bini, R., & Kingsley, M. (2021). Quantification of the demands of cricket bowling and the relationship to injury risk: a systematic review. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 13(1). https://doi.org/10.1186/s13102-021-00335-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-021-00335-8
Pardiwala, D. N., Rao, N. N., & Varshney, A. v. (2018). Injuries in Cricket. Sports Health, 10(3). https://doi.org/10.1177/1941738117732318 DOI: https://doi.org/10.1177/1941738117732318
Stronach, B., Cronin, J. B., & Portus, M. (2014). Part 1: Biomechanics, injury surveillance, and predictors of injury for cricket fast bowlers. Strength and Conditioning Journal, 36(4). https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000077 DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000077
Olivier, B., Taljaard, T., Burger, E., Brukner, P., Orchard, J., Gray, J., Botha, N., Stewart, A., & Mckinon, W. (2016). Which Extrinsic and Intrinsic Factors are Associated with Non-Contact Injuries in Adult Cricket Fast Bowlers? Sports Medicine, 46(1). https://doi.org/10.1007/s40279-015-0383-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0383-y
Caine, D., Maffulli, N., & Caine, C. (2008). Epidemiology of Injury in Child and Adolescent Sports: Injury Rates, Risk Factors, and Prevention. Clinics in Sports Medicine, 27(1). https://doi.org/10.1016/j.csm.2007.10.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.csm.2007.10.008
Emery, C. A. (2003). Risk factors for injury in child and adolescent sport: A systematic review of the literature. Clinical Journal of Sport Medicine, 13(4). https://doi.org/10.1097/00042752-200307000-00011 DOI: https://doi.org/10.1097/00042752-200307000-00011
Johnstone, J. A., Mitchell, A. C. S., Hughes, G., Watson, T., Ford, P. A., & Garrett, A. T. (2014). The athletic profile of fast bowling in cricket: A review. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(5). https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182a20f8c DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182a20f8c
Pyne, D. B., Duthie, G. M., Saunders, P. U., Petersen, C. A., & Portus, M. R. (2006). Anthropometric and strength correlates of fast bowling speed in junior and senior cricketers. Journal of Strength and Conditioning Research, 20(3). https://doi.org/10.1519/R-18315.1 DOI: https://doi.org/10.1519/R-18315.1
Stuelcken, M., Pyne, D., & Sinclair, P. (2007). Anthropometric characteristics of elite cricket fast bowlers. Journal of Sports Sciences, 25(14). https://doi.org/10.1080/02640410701275185 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410701275185
Lambert, B. S., Oliver, J. M., Katts, G. R., Green, J. S., Martin, S. E., & Crouse, S. F. (2012). DEXA or BMI: Clinical considerations for evaluating obesity in collegiate division I-A American football athletes. Clinical Journal of Sport Medicine, 22(5). https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e31825d5d65 DOI: https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e31825d5d65
Ode, J. J., Pivarnik, J. M., Reeves, M. J., & Knous, J. L. (2007). Body mass index as a predictor of percent fat in college athletes and nonathletes. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(3). https://doi.org/10.1249/01.mss.0000247008.19127.3e DOI: https://doi.org/10.1249/01.mss.0000247008.19127.3e
Torstveit, M. K., & Sundgot-Borgen, J. (2012). Are under-and overweight female elite athletes thin and fat? A controlled study. Medicine and Science in Sports and Exercise, 44(5). https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31823fe4ef DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e31823fe4ef
Dhillon, M. S., Garg, B., Soni, R. K., Dhillon, H., & Prabhakar, S. (2012). Nature and incidence of upper limb injuries in professional cricket players a prospective observation. Sports Medicine, Arthroscopy, Rehabilitation, Therapy & Technology, 4(1). https://doi.org/10.1186/1758-2555-4-42 DOI: https://doi.org/10.1186/1758-2555-4-42
Walter-Kroker, A., Kroker, A., Mattiucci-Guehlke, M., & Glaab, T. (2011). A practical guide to bioelectrical impedance analysis using the example of chronic obstructive pulmonary disease. Nutrition Journal, 10(1). https://doi.org/10.1186/1475-2891-10-35 DOI: https://doi.org/10.1186/1475-2891-10-35
Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2008). The Yo-Yo intermittent recovery test: A useful tool for evaluation of physical performance in intermittent sports. Sports Medicine, 38(1). https://doi.org/10.2165/00007256-200838010-00004 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838010-00004
Deprez, D., Coutts, A. J., Lenoir, M., Fransen, J., Pion, J., Philippaerts, R., & Vaeyens, R. (2014). Reliability and validity of the Yo-Yo intermittent recovery test level 1 in young soccer players. Journal of Sports Sciences, 32(10). https://doi.org/10.1080/02640414.2013.876088 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2013.876088
Orchard, J. W., Ranson, C., Olivier, B., Dhillon, M., Gray, J., Langley, B., Mansingh, A., Moore, I. S., Murphy, I., Patricios, J., Alwar, T., Clark, C. J., Harrop, B., Khan, H. I., Kountouris, A., Macphail, M., Mount, S., Mupotaringa, A., Newman, D., … Finch, C. F. (2016). International consensus statement on injury surveillance in cricket: A 2016 update. British Journal of Sports Medicine, 50(20). https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096125 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096125
Blanch, P., Orchard, J., Kountouris, A., Sims, K., & Beakley, D. (2015). Different tissue type categories of overuse injuries to cricket fast bowlers have different severity and incidence which varies with age. South African Journal of Sports Medicine, 27(4). https://doi.org/10.17159/2078-516x/2015/v27i4a436 DOI: https://doi.org/10.17159/2413-3108/2015/v27i4a1264
Dennis, R., Farhart, R., Goumas, C., & Orchard, J. (2003). Bowling workload and the risk of injury in elite cricket fast bowlers. Journal of Science and Medicine in Sport, 6(3). https://doi.org/10.1016/S1440-2440(03)80031-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S1440-2440(03)80031-2
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Maniah Shukla, Vivek Pandey
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
