Рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.04Ключові слова:
рівень розуміння, педагогічна компетентність, фізичне виховання, здоров’я та відпочинок студентівАнотація
Мета дослідження – визначити рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук Державного університету Джок’якарти, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації, вступу 2016 року.
Матеріали та методи. Методом дослідження було опитування з кількісним описовим підходом. Зі 180 студентів, які спеціалізуються на фізичному вихованні, вибрано 52 студенти за методом випадкового відбору. Інструментом дослідження був універсальний та надійний опитувальник. Методом аналізу даних був аналіз, представлений з використанням відсотка.
Результати. Отримані результати свідчать, що рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук Державного університету Джок’якарти, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації, вступу 2016 року, був «дуже низьким» 3,85% (2 студенти), «низьким» 67,31% (35 студентів), «середнім» 19,23% (10 студентів), «високим» 9,62% (5 студентів) і «дуже високим» 0% (0 студентів).
Висновки. За результатами дослідження можна зробити висновок, що рівень розуміння педагогічної компетентності студентів, які спеціалізуються на фізичному вихованні, є низьким.
Завантаження
Посилання
Yusnita, Y., Eriyanti, F., Engkizar, E., Anwar, F., Putri, N. E., Arifin, Z., & Syafril, S. (2018). The Effect of Professional Education and Training for Teachers (PLPG) in Improving Pedagogic Competence and Teacher Performance. Tadris: Jurnal Keguruan dan Ilmu Tarbiyah, 3(2), 123. https://doi.org/10.24042/tadris.v3i2.2701
Azhary, L., Handoyo, E., & Khafid, M. (2018). The Implementation of Integrated Character Education in Policy Design at SD Muhammadiyah (Plus) Salatiga. Journal of Primary Education, 7(2), 172-178.
Asari, S., Fauziyah, N., & Uchtiawati, S. (2018). Improving Teacher Pedagogic Competences in Remote Areas through Lesson Study Activity. International Journal of Education and Literacy Studies, 6(2), 53. https://doi.org/10.7575/aiac.ijels.v.6n.2p.53
Ahmad, A., & Setyaningsih, E. (2012). Teacher Professionalism: A Study on Teachers’ Professional and Pedagogic Competence at Junior, Senior, and Vocational High Schools in Banyumas Regency, Central Java, Indonesia. Sosiohumanika, 5(1).
Liakopoulou, M. (2011). Teachers’ Pedagogical Competence as a Prerequisite for Entering the Profession: European Journal of Education, Part I. European Journal of Education, 46(4), 474-488. https://doi.org/10.1111/j.1465-3435.2011.01495.x
Beyer, L. E. (2002). The Politics of Standards and the Education of Teachers. Teaching Education, 13(3), 305-316. https://doi.org/10.1080/1047621022000023280
Oser, F. K., Achtenhagen, F., & Renold, U. (2006). Competence Oriented Teacher Training: Old Research Demands and New Pathways. BRILL. https://doi.org/10.1163/9789087903374
Atmowardoyo, H. (2018). Research Methods in TEFL Studies: Descriptive Research, Case Study, Error Analysis, and R & D. Journal of Language Teaching and Research, 9(1), 197. https://doi.org/10.17507/jltr.0901.25
Ward, J. K., Comer, U., & Stone, S. (2018). On Qualifying Qualitative Research: Emerging Perspectives and the “Deer” (Descriptive, Exploratory, Evolutionary, Repeat) Paradigm. Interchange, 49(1), 133-146. https://doi.org/10.1007/s10780-018-9313-x
Assarroudi, A., Heshmati Nabavi, F., Armat, M. R., Ebadi, A., & Vaismoradi, M. (2018). Directed qualitative content analysis: The description and elaboration of its underpinning methods and data analysis process. Journal of Research in Nursing, 23(1), 42-55. https://doi.org/10.1177/1744987117741667
Deeks, J. J., Higgins, J. P., Altman, D. G., & on behalf of the Cochrane Statistical Methods Group. (2019). Analysing data and undertaking meta‐analyses. Wiley. https://doi.org/10.1002/9781119536604.ch10
Hox, J. J., Moerbeek, M., & van de Schoot, R. (2017). Multilevel Analysis: Techniques and Applications. Routledge.
https://doi.org/10.4324/9781315650982
Höglinger, M., & Diekmann, A. (2017). Uncovering a Blind Spot in Sensitive Question Research: False Positives Undermine the Crosswise-Model RRT. Political Analysis, 25(1), 131-137. https://doi.org/10.1017/pan.2016.5
Koo, T. K., & Li, M. Y. (2016). A Guideline of Selecting and Reporting Intraclass Correlation Coefficients for Reliability Research. Journal of Chiropractic Medicine, 15(2), 155-163. https://doi.org/10.1016/j.jcm.2016.02.012
Amin, A. M., Corebima, A. D., Zubaidah, S., & Mahanal, S. (2020). The Correlation between Metacognitive Skills and Critical Thinking Skills at the Implementation of Four Different Learning Strategies in Animal Physiology Lectures. European Journal of Educational Research, 9(1), 143-163.
Hashim, H. (2018). Application of technology in the digital era education. International Journal of Research in Counseling and Education, 2(1), 1-5.
Arikunto, Suharsimi (2013). Prosedur Penelitian Suatu Pendekatan Praktik. Jakarta: Rineka Cipta.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

