Спортивна періодика та галузеве книговидання у 40—50-х роках ХХ століття
Ключові слова:
спортивна періодика, інформаційне забезпечення, вища фізкультурна освітаАнотація
У статті висвітлено стан спортивної періодики та галузевого книговидання у 40—50-х рр. ХХ століття. З’ясовано, що у тих роках відбулося значне збільшення обсягів інформаційних видань спортивної та медико-біологічної тематики, надруковано книги з окремих видів спорту. Провідну роль у розвитку фізичної культури та спорту відігравала преса, яка активно пропагувала фізичну культуру і спорт.
Завантаження
Посилання
Торопов Н. И. Книги по физической культуре и спорту / Н. И. Торопов // Теория и практика физической культуры. — 1953. — Т. ХVI, вып. 7. — С. 465.
Там само. — С. 466.
Там само. — С. 466.
Книги по спортивной медицине // Теория и практика физической культуры. — 1958. — Т. 21, вып. 4. — С. 381.
Нужное и полезное пособие в области науки о движениях человека // Теория и практика физической культуры. — 1959. — Т. 21, вып. 3. — С. 227.
Устранить недостатки в работе журнала «Теория и практика физической культуры» // Теория и практика физической культуры. — 1951. — Т. 14, вып. 8. — С. 632.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

